iplex360.Демо.Судові рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року

м. Київ

справа № 824/124/24

провадження № 61-16368ав24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Алекси М. Є.,

учасники справи:

позивач в арбітражному спорі (стягувач) - відкрите акціонерне товариство "Абшерон-Шараб" (Азербайджанська Республіка);

відповідач в арбітражному спорі (боржник, заявник) - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Азербайджану" (Україна);

за участю:

представника стягувача (в режимі відеоконференції) - Крихти А. А.;

представника боржника, заявника (в режимі відеоконференції) - Мацака О. Ю.;

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду (м. Київ, проспект Повітряних Сил, 28) справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Азербайджана про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 грудня 2023 року у справі № 347/2023 за позовом відкритого акціонерного товариства "Абшерон-Шараб" (Азербайджанська Республіка) до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Азербайджану" (Україна) про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Азербайджану" на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року у складі судді Музичко С. Г.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

У вересні 2024 року представник товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Азербайджану" (далі - ТОВ "Торговий Дім Азербайджану") - адвокат Мацак О. Ю. звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС) від 28 грудня 2023 року у справі № 347/2023 про стягнення з ТОВ "Торговий Дім Азербайджану" на користь відкритого акціонерного товариства "Абшерон-Шараб" (далі - ВАТ "Абшерон-Шараб") 60 818,80 доларів США заборгованості, 4 586,21 доларів США - 3 % річних і 3 852,96 доларів США у відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього 69 257,97 доларів США.

Заява обґрунтована тим, що ВАТ "Абшерон-Шараб" безпідставно звернулося з позовною заявою для вирішення спору до МКАС, оскільки сторони в укладеному контракті від 21 грудня 2019 року № 21/12/2019 не погоджували розгляд спорів у МКАС.

Зазначає, що поняття арбітражний суд це загальне найменування спеціалізованих судових органів, що розглядають комерційні спори між суб`єктами господарювання. У пострадянських країнах "арбітражний суд" та "господарський суд" є тотожними поняттями. В Азербайджанській Республіці спори між суб`єктами господарювання розглядаються арбітражними судами, а в Україні після 2001 року арбітражні суди перейменовані на господарські суди, однак часто використовується назва "арбітражні суди", особливо у відносинах з контрагентами з так званих "пострадянських країн".

Крім того, рішення МКАС від 28 грудня 2023 року у справі № 347/2023 прийнято у складі одноособового арбітра - Галини Балюк, що суперечить вимогам частини другої статті 10 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", згідно з якою мало бути призначено три арбітри.

Враховуючи викладене, представник ТОВ "Торговий Дім Азербайджану" - адвокат Мацак О. Ю. просив скасувати вищевказане рішення МКАС від 28 грудня 2023 року у справі № 347/2023.

Короткий виклад заперечень проти заявлених вимог

В запереченнях на заяву про скасування рішення МКАС представник ВАТ "Абшерон-Шараб" (Азербайджанська Республіка) - адвокат Крихта А. А. зазначила, що відповідно до статті 14 контракту № 21/12/2019, укладеного між сторонами 21 грудня 2019 року, у разі виникнення між сторонами спорів і розбіжностей за цим контрактом або у зв`язку із ним сторони зроблять все необхідне для врегулювання зазначених спорів і розбіжностей шляхом переговорів. Якщо сторони не дійдуть згоди, то всі спори сторін за контрактом розглядаються Арбітражним судом за місцем знаходження покупця із застосуванням матеріального права країни покупця. Рішення Арбітражного суду є обов`язковим для обох сторін.

Форма контракту була запропонована безпосередньо ТОВ "Торговий Дім Азербайджана" і на день підписання контракту сторонам було достеменно відомо про те, що в Україні арбітражні суди були перейменовані на господарські суди, отже, узгоджуючи умови контракту, які містять арбітражну угоду, складену у вигляді арбітражного застереження, сторони жодним чином не мали на увазі правові терміни, які втратили чинність майже 20 років тому, та даний пункт контракту не викликав сумніву у сторін щодо його розуміння у визначенні суду, який буде розглядати можливі суперечки.

ТОВ "Торговий Дім Азербайджану" було належним чином повідомлене про арбітражний розгляд спору, отже, обізнане, що позивач звернувся для вирішення спору саме до МКАС при ТПП України, однак із заявою про відсутність у МКАС компетенції на розгляд справи в порядку, передбаченому статтею 16 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" та статтею 5 Регламенту МКАС щодо недотримання вимог арбітражного застереження, що міститься в договорі, Регламенту МКАС та Закону України "Про міжнароднийкомерційний арбітраж", не зверталося, своїх пояснень щодо обставин справи не надало.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду, як суду першої інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року заяву представника ТОВ "Торговий Дім Азербайджана" - Мацака О. Ю. про скасування рішення МКАС від 28 грудня 2023 року у справі № 347/2023 залишено без задоволення.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що посилання заявника на те, що укладений контракт не передбачає урегулювання спорів Арбітражним судом, не заслуговують на увагу, оскільки правовою підставою для розгляду спору в МКАС є арбітражне застереження, що міститься в статті 14 контракту від 21 грудня 2019 року № 21/12/2019, згідно з якою, якщо сторони не дійдуть згоди, то всі спори сторін за контрактом розглядаються Арбітражним судом за місцем знаходження покупця із застосуванням матеріального права країни покупця. Рішення Арбітражного суду є обов`язковим для обох сторін.

В статті 10 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" вказано, що сторони можуть за власним розсудом визначати кількість арбітрів. Якщо сторони не визначать цієї кількості, то призначаються три арбітри.

Частинами першою, другою статті 2 Регламенту МКАС передбачено що арбітражний розгляд справ у МКАС здійснюється відповідно до Регламенту МКАС. Якщо сторони домовилися про передачу спору до МКАС, вони ipso facto вважаються такими, що погодилися письмово на застосування Регламенту МКАС.

Відповідно до частини першої статті 30 Регламенту МКАС сторони можуть на свій розсуд визначити непарну кількість арбітрів, у тому числі одного. За відсутності домовленості сторін про кількість арбітрів призначаються три арбітри, якщо тільки Президія МКАС або за її дорученням Голова МКАС, беручи до уваги складність справи, ціну позову та інші обставини, не вирішить, що спір підлягає вирішенню одноособовим арбітром.

У матеріалах справи № 347/2023 року, які надійшли до Київського апеляційного суду 11 жовтня 2024 року на запит, міститься постанова від 05 жовтня 2023 року про призначення одноособового арбітра.

Отже, доводи заявника щодо порушення частини другої статті 10 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" при прийнятті рішення МКАС, судом враховані бути не можуть.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що МКАС був уповноважений приймати оскаржуване рішення у складі одноособового арбітра.

Оскільки підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу, передбачених статтею 459 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), судом не встановлено, тому заява представника ТОВ "Торговий Дім Азербайджана" - Мацака О. Ю. про скасування рішення МКАС від 28 грудня 2023 року у справі № 347/2023 задоволенню не підлягає.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

09 грудня 2024 року представник ТОВ "Торговий Дім Азербайджану" - адвокат Мацак О. Ю. через підсистему "Електронний суд" подав до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його заяву про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 грудня 2023 року у справі № 347/2023.

Надходження апеляційної скарги до суду

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Київського апеляційного суду.

20 грудня 2024 року справа № 824/124/24 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 грудня 2024 року закінчено підготовчі дії у цій справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23 січня 2025 року об 11:00 годині за адресою: м. Київ, проспект Повітряних Сил, 28 з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 січня 2025 року задоволено заяву представника ТОВ "Торговий Дім Азербайджана" - адвоката Мацака О. Ю., а ухвалою від 21 січня 2025 року - задоволено заяву представника ВАТ "Абшерон-Шараб" - адвоката Крихти А. А. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Забезпечено участь цих представників у судовому засіданні, призначеному на 23 січня 2025 року об 11:00 годині, в режимі відеоконференції відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки Київського апеляційного суду про те, що МКАС був уповноважений приймати оскаржуване рішення у складі одноособового арбітра суперечать приписам статті 10 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", оскільки цією нормою Закону не надано повноважень Президії МКАС або за її дорученням Голові МКАС, беручи до уваги складність справи, ціну позову та інші обставини, самостійно вирішувати, що спір підлягає вирішенню одноособовим арбітром. Крім того, зазначена стаття Закону не визначає такі кваліфікаційні ознаки як складність справ, ціна позову та інші для визначення складу арбітражного суду й кількості арбітрів.

Крім того, Київський апеляційним судом не надано жодної оцінки доводам, аргументам та доказам ТОВ "Торговий Дім Азербайджана", що сторони не погоджували у контракті від 21 грудня 2019 року № 21/12/2019 розгляд спорів (суперечок) за контрактом у МКАС.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

У грудні 2024 року представник ВАТ "Абшерон-Шараб" (Азербайджанська Республіка) - адвокат Крихта А. А. через підсистему "Електронний суд" подала до Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року - без змін, зазначивши про її законність і обґрунтованість та безпідставність доводів скарги.

Пояснення представників сторін

В судовому засіданні представник ТОВ "Торговий Дім Азербайджана" - адвокат Мацак О. Ю. підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити, а представник ВАТ "Абшерон-Шараб" (Азербайджанська Республіка) - адвокат Крихта А. А. підтримала доводи відзиву на апеляційну скаргу та просила Верховний Суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду у цій справі залишити без змін.

Фактичні обставини справи

21 грудня 2019 року між ВАТ "Абшерон-Шараб" (Азербайджанська Республіка) та ТОВ "Торговий Дім Азербайджану" (Україна) було укладено контракт № 21/12/2019, згідно з яким постачальник зобов`язується відвантажити алкогольну продукцію в асортименті. Покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію у строки та в порядку, передбаченому контрактом.

Відповідно до статті 14 вищевказаного контракту у разі виникнення між сторонами спорів і розбіжностей за цим контрактом або у зв`язку із ним сторони зроблять все необхідне для врегулювання зазначених спорів і розбіжностей шляхом переговорів. Якщо сторони не дійдуть згоди, то всі спори сторін за контрактом розглядаються Арбітражним судом за місцем знаходження покупця із застосуванням матеріального права країни покупця. Рішення Арбітражного суду є обов`язковим для обох сторін.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань, ВАТ "Абшерон-Шараб" (Азербайджанська Республіка) звернулося до МКАС з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Рішенням МКАС від 28 грудня 2023 року у справі № 347/2023 стягнуто з ТОВ "Торговий Дім Азербайджана" на користь ВАТ "Абшерон-Шараб" 60 818,80 доларів США заборгованості, 4 586,21 доларів США - 3 % річних і 3 852,96 доларів США у відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього 69 257,97 доларів США.

У вересні 2024 року представник ТОВ "Торговий Дім Азербайджану" - адвокат Мацак О. Ю. звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про скасування зазначеного рішення МКАС, посилаючись на те, що сторони в укладеному контракті від 21 грудня 2019 року № 21/12/2019 не погоджували розгляд спорів у МКАС, а також вказане рішення МКАС прийнято у складі одноособового арбітра - Галини Балюк, що суперечить вимогам частини другої статті 10 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", згідно з якою мало бути призначено три арбітри.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду як суду апеляційної інстанції

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Відповідно до частин першої та третьої статі 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній матеріалами й додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 454 ЦПК України сторони мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу. Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оспорено в порядку, передбаченому цим розділом, якщо місце арбітражу знаходиться на території України. Заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного загального суду за місцезнаходженням арбітражу.

Згідно з частиною першою статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Відповідно до частини другої статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо:

1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що:

а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або

б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або

в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або

г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або

2) суд визначить, що:

а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або

б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Статтею 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що оспорювання в суді арбітражного рішення може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування згідно з пунктами 2 та 3 цієї статті.

В статті 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" визначено, що "арбітраж" - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (додатки № 1 і № 2 до цього Закону).

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. В разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

В статті 14 контракту від 21 грудня 2019 року № 21/12/2019, його сторони ТОВ "Торговий Дім Азербайджану" та ВАТ "Абшерон-Шараб" зазначили, що у разі виникнення між сторонами спорів і розбіжностей за цим контрактом або у зв`язку із ним сторони зроблять все необхідне для врегулювання зазначених спорів і розбіжностей шляхом переговорів. Якщо сторони не дійдуть згоди, то всі спори сторін за контрактом розглядаються Арбітражним судом за місцем знаходження покупця із застосуванням матеріального права країни покупця. Рішення Арбітражного суду є обов`язковим для обох сторін.

Таким чином, арбітражна угода (арбітражне застереження), що міститься в статті 14 контракту від 21 грудня 2019 року № 21/12/2019, відповідає вимогам, викладеним у частині першій статті Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" щодо форми арбітражної угоди, оскільки вона укладена в письмовій формі і міститься в документі, підписаному сторонами.

Аналіз тексту вищезгаданого контракту, який містить арбітражне застереження, свідчить про те, що він має неточність, оскільки сторони чітко не зазначили найменування арбітражної установи, яка уповноважена вирішувати спори за контрактом, однак визначили, що всі спори сторін за контрактом розглядаються Арбітражним судом за місцем знаходження покупця із застосуванням матеріального права країни покупця.

За змістом вищенаведеної статті 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" постійними арбітражними установами, що діють в Україні, є Міжнародний комерційний арбітражний суд та Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України.

Згідно з пунктом 2 Положення про МКАС (додаток № 1 до Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж") до Міжнародного комерційного арбітражного суду можуть за угодою сторін передаватись на вирішення:

- спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, які виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв`язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін спору знаходиться за кордоном, а також:

- спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об`єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб`єктами права України.

Зовнішньоекономічні відносини, спори з яких можуть бути передані на вирішення Міжнародного комерційного арбітражного суду, стосуються, зокрема, відносин купівлі-продажу (поставки) товарів, виконання робіт, надання послуг, обміну товарами та/чи послугами, перевезення вантажів і пасажирів, торгового представництва іпосередництва, оренди (лізингу), науково-технічного обміну, обміну іншими наслідками творчої діяльності, спорудження промислових та інших об`єктів, ліцензійних операцій, інвестицій, кредитно-розрахункових операцій, страхування, спільного підприємництва та інших форм промислової і підприємницької кооперації.

В пункті 2 Положення про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України (додаток № 2 до Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж") вказано, що Морська арбітражна комісія вирішує спори, які випливають з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають із торгового мореплавства, незалежно від того, чи є сторонами таких відносин суб`єкти українського та іноземного або лише українського чи тільки іноземного права.

Таким чином, спір, що виник між сторонами, не підпадає під юрисдикцію Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України, оскільки він не стосується торговельних перевезень.

Водночас цей спір підпадає під юрисдикцію МКАС, про що зазначено в пункті 2 Положення про МКАС.

У статті 5 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" встановлено, що з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачене в цьому Законі.

Тому питання про неможливість виконання арбітражної угоди вирішується судом виключно у випадках, передбачених статтею 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" та статтею ІІ Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10 червня 1958 року).

Нью-Йоркська конвенція 1958 року передбачає, що кожна договірна держава визнає арбітражну угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати до арбітражу всі або будь-які суперечки, які виникають або можуть виникнути між ними у зв`язку з якими-небудь конкретними договірними або іншими правовідносинами, об`єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Зазначений обов`язок визнання арбітражної угоди вимагає від суду також тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності (принцип імунітету та автономії арбітражної угоди).

У пункті 113 Керівництва Секретаріату ЮНСІТРАЛ по Нью-Йоркській конвенції 1958 року зазначається, що відносно арбітражної угоди судами визнавалося, що вона не може бути виконана, якщо арбітражна угода мала "патологічний характер", головним чином у таких випадках: і) якщо положення арбітражної угоди були складені нечітко і не містили достатньо вказівок, які б дозволили перейти до арбітражного розгляду, та іі) якщо в арбітражній угоді призначалася арбітражна установа, яка не існує. Але суди також можуть застосовувати підхід, спрямований на сприяння арбітражного розгляду, тобто тлумачити нечіткі чи непослідовні формулювання арбітражних угод таким чином, щоб підтримати ці угоди. Переважне право повинно віддаватися наміру сторін врегулювати спір в арбітражному порядку.

Таким чином, суд має тлумачити незначні помилки та неточності в назві арбітражних установ, що передбачені в арбітражній угоді, на користь міжнародного комерційного арбітражу. Але вирішення питання про виконуваність чи невиконуваність арбітражної угоди у зв`язку з наявністю помилок у найменуванні арбітражної установи є дискрецією суду, який ухвалює рішення з урахуванням усіх обставин справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 серпня 2018 року у справі № 906/493/16 (провадження № 12-142гс18), відступаючи від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 18 жовтня 2017 року у справі № 910/8318/16, шляхом його уточнення (доповнення) зробила висновок про те, що: " - у разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК України клопотання про припинення провадження господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті; - господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди; - суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд.

У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов`язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору".

Враховуючи викладене, та обставина, що сторони не чітко визначили установу, яка буде здійснювати арбітражний розгляд справи, зазначивши в статті 14 контракту від 21 грудня 2019 року № 21/12/2019 - "Арбітражним судом за місцем знаходження покупця із застосуванням матеріального права країни покупця", у розумінні пункту 113 Керівництва Секретаріату ЮНСІТРАЛ по Нью-Йоркській конвенції 1958 року та згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 серпня 2018 року у справі № 906/493/16 (провадження № 12-142гс18), не є тією обставиною, за якою рішення МКАС від 28 грудня 2023 року у справі № 347/2023 підлягає скасуванню, оскільки суд має тлумачити незначні помилки та неточності в назві арбітражних установ, що передбачені в арбітражній угоді, на користь міжнародного комерційного арбітражу. Але вирішення питання про виконуваність чи невиконуваність арбітражної угоди у зв`язку з наявністю помилок у найменуванні арбітражної установи є дискрецією суду, який ухвалює рішення з урахуванням усіх обставин справи. Суди можуть застосовувати підхід, спрямований на сприяння арбітражного розгляду, тобто тлумачити нечіткі чи непослідовні формулювання арбітражних угод таким чином, щоб підтримати ці угоди. Переважне право повинно віддаватися наміру сторін врегулювати спір в арбітражному порядку.

Тому посилання заявника як на підставу для скасування рішення МКАС від 28 грудня 2023 року у справі № 347/2023 на те, що сторони в укладеному контракті від 21 грудня 2019 року № 21/12/2019 не погоджували розгляд спорів у МКАС, є безпідставними.

Крім того, доводи заявника про те, що рішення МКАС від 28 грудня 2023 року у справі № 347/2023 прийнято у складі одноособового арбітра - Галини Балюк, що суперечить вимогам частини другої статті 10 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", згідно з якою мало бути призначено три арбітри, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Регламенту МКАС, затвердженого Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 27 липня 2017 року № 25(6), зі змінами, внесеними Рішеннями Президії Торгово-промислової палати України від 17 вересня 2020 року № 2(2), від 01 липня 2022 року № 9 (3.2), в редакції, яка була чинною на час звернення ВАТ "Абшерон-Шараб" з позовом та розгляду МКАС справи № 347/2023 (далі - Регламент МКАС), МКАС є самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж". Місцезнаходженням МКАС є м. Київ, Україна.

Згідно з частинами першою-третьою статті 2 Регламенту МКАС арбітражний розгляд справ у МКАС здійснюється відповідно до Регламенту МКАС. Якщо сторони домовилися про передачу спору до МКАС, вони ipso facto вважаються такими, що погодилися письмово на застосування Регламенту МКАС. У всіх випадках, коли сторони домовилися про розгляд спору відповідно до цього Регламенту, але не зазначили арбітражну установу або неточно/неповно зазначили найменування МКАС, вважається, що сторони погодилися на передачу спору на розгляд МКАС.

Якщо це випливає з угоди сторін, до позовної заяви включаються відомості стосовно формування складу Арбітражного суду, зокрема про призначеного позивачем або погодженого сторонами одноособового арбітра (частина друга статті 14 Регламенту МКАС).

Відповідно до частини третьої статті 18 Регламенту МКАС, якщо позивач при поданні позову не повідомив МКАС ім`я та прізвище призначеного ним арбітра або погодженого з відповідачем одноособового арбітра, Голова МКАС пропонує позивачеві у вказаний в частині другій цієї статті строк, залежно від умов арбітражної угоди, повідомити МКАС ім`я та прізвище призначеного ним арбітра або надати докази вжиття заходів щодо погодження із відповідачем кандидатури одноособового арбітра.

За правилами частин першої та другої статті 19 Регламенту МКАС протягом 10 днів після повної сплати позивачем арбітражного збору Генеральний секретар МКАС надсилає відповідачу копії позовних матеріалів, Регламент та Рекомендаційний список арбітрів. Одночасно Генеральний секретар МКАС пропонує відповідачу в 30-денний строк з дня отримання ним позовних матеріалів та документів МКАС повідомити МКАС, залежно від умов арбітражної угоди, ім`я та прізвище призначеного ним (або погодженого з позивачем одноособового) арбітра, а також надати свої письмові пояснення (відзив на позовну заяву) та усі документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Згідно з частинами першою, другою статті 33 Регламенту МКАС кожна зі сторін має право заявити про відвід арбітра, якщо існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви щодо його незалежності та/або неупередженості, або якщо він не володіє кваліфікацією, обумовленою угодою сторін. Сторона може заявити відвід арбітру, якого вона призначила або у призначенні якого вона брала участь, лише з причин, що стали їй відомі після його призначення. Сама по собі заява сторони про відвід не зупиняє і не припиняє повноважень арбітра. Письмова мотивована заява сторони про відвід арбітра в кількості примірників, необхідних відповідно до частини першої статті 11 цього Регламенту, має бути подана до МКАС не пізніше 15 днів після того, як сторона дізналася про призначення арбітра, щодо якого заявлено відвід, або після того, як сторона дізналася про обставини, які можуть бути підставою для відводу, але не пізніше завершення слухання справи. У разі якщо у зазначений строк відвід не заявлений, сторона вважається такою, що відмовилася від свого права заявити такий відвід у подальшому. Секретаріат МКАС зобов`язаний надати арбітру та іншій стороні можливість прокоментувати заяву про відвід.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", якщо під час процедури призначення, узгодженої сторонами одна із сторін не дотримується такої процедури або сторони або два арбітри не можуть досягти згоди згідно з такою процедурою, будь-яка сторона може просити орган, зазначений у пункті 1 статті 6 Закону (Президента Торгово-промислової палати України), вжити необхідних заходів, якщо тільки угода про процедуру призначення не передбачає інших способів забезпечення призначення.

Якщо сторона не заявляє у передбачений строк або якщо такий строк не встановлений, то без невиправданої затримки, заперечення щодо недотримання під час арбітражного розгляду, який відбувся у МКАС, будь-якого положення цього Регламенту, арбітражної угоди або застосовуваних норм законодавства про міжнародний комерційний арбітраж, від яких сторони можуть відступати, вона вважається такою, що відмовилася від свого права на заперечення (стаття 44 Регламенту МКАС).

Статтею 5 Регламенту МКАС передбачено, що питання про компетенцію МКАС у конкретній справі вирішується складом Арбітражного суду, який розглядає спір.

Заява про відсутність у МКАС компетенції може бути зроблена не пізніше подання заперечень щодо позову. Призначення стороною арбітра або її участь у призначенні арбітра не позбавляє сторону права зробити таку заяву.

Заява про те, що МКАС перевищує межі своєї компетенції, повинна бути зроблена відразу ж як тільки питання, яке, на думку сторони, виходить за ці межі, буде поставлене у ході арбітражного розгляду.

Склад Арбітражного суду може у будь-якому з цих випадків прийняти до розгляду заяву, зроблену пізніше, якщо визнає затримку виправданою.

Розглядаючи заяву про відсутність компетенції, у тому числі таку, яка ґрунтується на недійсності арбітражної угоди або неможливості її виконання, або втрати нею чинності, склад Арбітражного суду аналізує і оцінює положення арбітражної угоди з урахуванням поданих сторонами доказів.

Склад Арбітражного суду має право винести постанову щодо заяви, зазначеної у частині другій цієї статті, або як з питання попереднього характеру, або у рішенні щодо суті спору.

Якщо склад Арбітражного суду винесе постанову про наявність компетенції МКАС як з питання попереднього характеру, будь-яка сторона може протягом 30 днів після отримання цієї постанови оскаржити її шляхом звернення із заявою про її скасування до Київського апеляційного суду, рішення якого з цього питання не підлягає оскарженню. Таке звернення не є перешкодою для продовження розгляду складом Арбітражного суду та винесення рішення щодо суті спору.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" третейський суд може сам прийняти постанову про свою компетенцію, в тому числі стосовно будь-яких заперечень щодо наявності або дійсності арбітражної угоди. З цією метою арбітражне застереження, що є частиною договору, повинно трактуватися як угода, що не залежить від інших умов договору. Винесення третейським судом рішення про недійсність договору не тягне за собою в силу закону недійсність арбітражного застереження.

Заява про відсутність у третейського суду компетенції може бути зроблена не пізніше подання заперечень щодо позову. Призначення стороною арбітра або її участь у призначенні арбітра не позбавляє сторону права зробити таку заяву. Заява про те, що третейський суд перевищує межі своєї компетенції, повинна бути зроблена, як тільки питання, яке, на думку сторони, виходить за ці межі, буде поставлено в ході арбітражного розгляду. Третейський суд може в будь-якому з цих випадків прийняти заяву, зроблену пізніше, якщо він визнає затримку виправданою.

Третейський суд може винести постанову щодо заяви, зазначеної в пункті 2 цієї статті, або як з питання попереднього характеру, або в рішенні щодо суті спору. Якщо третейський суд винесе постанову з питання попереднього характеру, що він має компетенцію, будь-яка сторона може протягом 30 днів після отримання повідомлення про цю постанову просити орган, зазначений в статті 6, прийняти рішення з цього питання; таке рішення не підлягає ніякому оскарженню; поки таке прохання чекає на своє вирішення, третейський суд може продовжувати розгляд та прийняти арбітражне рішення.

За змістом положень статті 4 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" сторона, яка знає про те, що яке-небудь положення цього Закону, від якого сторони можуть відступити, або яка-небудь вимога, згідно з арбітражною угодою, не були дотримані, і проте продовжує брати участь у арбітражному провадженні, не заявивши заперечень проти такого недотримання без виправданої затримки, а якщо для цього передбачено будь-який строк, то протягом цього строку, вважається такою, що відмовилась від свого права на заперечення.

Статтею V Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж передбачена неможливість подання заперечень до державного суду з приводу повноважень арбітра, якщо такі не були заявлені в ході арбітражного процесу.

З рішення МКАС від 28 грудня 2023 року вбачається та підтверджується матеріалами справи, що 02 серпня 2023 року МКАС було направлено ТОВ "Торговий Дім Азербайджану" за юридичною адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0600036252186 копії позовних матеріалів, Регламент МКАС, рекомендаційний список арбітрів МКАС, з пропозицією в 30-денний строк з моменту їх отримання надати відзив на позовну заяву і повідомити МКАС ім`я і прізвище погодженого з позивачем одноосібного арбітра з рекомендаційного списку.

ТОВ "Торговий Дім Азербайджану" отримало вищевказані матеріали 11 серпня 2023 року, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про їх вручення. Тобто ТОВ "Торговий Дім Азербайджану" було належним чином повідомлене про розгляд спору МКАС, однак із заявою про відсутність у МКАС компетенції на розгляд справи в порядку, передбаченому статтею 16 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" та статтею 5 Регламенту не зверталося, своїх пояснень щодо обставин справи не надало.

В пункті 6 рішення МКАС від 28 грудня 2023 року зазначено, що ухвалою від 23 червня 2023 року Голова МКАС прийняв справу до провадження в МКАС за № 347/2023, та, враховуючи, що сторони в арбітражному застереженні не визначили кількість арбітрів, то відповідно до частини першої статті 30 Регламенту МКАС справа підлягає розгляду одноособовим арбітром.

Отже, отримавши 11 серпня 2023 року вищевказаний лист з повідомленням про вручення № 0600036252186 разом із копіями позовних матеріалів, Регламентом МКАС, рекомендаційним списком арбітрів МКАС, ТОВ "Торговий Дім Азербайджану" було достеменно обізнаним про прийняття до розгляду справи МКАС одноособовим арбітром, однак не надало своїх заперечень проти цього розгляду, тобто фактично відмовилась від свого права на заперечення.

За таких обставин Київський апеляційний суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість доводів заявника щодо порушення частини другої статті 10 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" при прийнятті рішення МКАС від 28 грудня 2023 року у справі № 347/2023.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскарженої ухвали - без змін.

Керуючись статтями 24, 351, 368, 375, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

................

Перейти до повного тексту