iplex360.Демо.Судові рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року

м. Київ

справа № 199/5530/15

провадження № 61-2064св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент", яке є правонаступником акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит";

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2024 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2015 року публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" мотивована тим, що 08 серпня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ТОВ "Банк "Фінанси та Кредит"), яке змінило назву наПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 033/07-ФЛ/03 (далі - Кредитний договір), з подальшими додатковими угодами до нього від 08 серпня 2007 року № 1 про видачу 1-го траншу в сумі 20 000 доларів США, від 25 вересня 2007 року № 2 про видачу 2-го траншу в сумі 5 000 доларів США, від 10 жовтня 2007 року № 3 про видачу 3-го траншу в сумі 2 000 доларів США, від 31 жовтня 2007 року № 4 про видачу 4-го траншу в сумі 10 000 доларів США, від 20 листопада 2007 року № 5 про видачу 5-го траншу в сумі 4 000 доларів США, від 22 листопада 2007 року № 6 про видачу 6-го траншу в сумі 6 000 доларів США, від 30 листопада 2007 року № 7 про видачу 7-го траншу в сумі 2 000 доларів США, від 10 квітня 2008 року № 8 про видачу 8-го траншу в сумі 620 доларів США, від 11 квітня 2008 року № 9 про видачу 9-го траншу в сумі 15 000 доларів США, від 08 травня 2008 року № 10 про видачу 10-го траншу в сумі 6 000 доларів США, від 30 травня 2008 року № 11 про видачу 11-го траншу в сумі 8 500 доларів США, від 11 червня 2008 року № 12 про видачу 12-го траншу в сумі 2 050 доларів США, за умовами якого позичальник отримав кредит в загальному розмірі 81 170 доларів США зі сплатою 15 процентів річних та кінцевим строком повернення до 05 серпня 2022 року.

Відповідно до пункту 3.2 Кредитного договору позичальник зобов`язується щомісячно в строк до 10 числа кожного місяця, починаючи з вересня 2007 року, здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами, розмір яких регламентується додатковими угодами до цього договору. Позичальник зобов`язується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим Кредитним договором до 05 серпня 2022 року. Погашення здійснюється шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок. Позичальник зобов`язується щомісяця в термін до 10 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами в складі щомісячного ануїтетного платежу, розмір яких регламентується додатковими угодами до цього Кредитного договору. В складі ануїтетного платежу також сплачуються відсотки за користування кредитними ресурсами.

Додатковою угодою від 14 серпня 2008 року № 14 внесено зміни до Кредитного договору та збільшено процентну ставку за користування кредитом до 16 процентів річних, а додатковою угодою від 05 листопада 2008 року № 14 внесено зміни до пункту 3.2 Кредитного договору та визначено, що позичальник зобов`язується щомісячно в строк до 10 числа кожного місяця, починаючи з листопада 2008 року здійснювати погашення позичкової заборгованості за кредитними ресурсами в розмірі 479,83 доларів США, згідно з графіком зниження заборгованості за кредитом (додаток № 1 до додаткової угоди від 05 листопада 2008 року № 14).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 08 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .

Крім того, 08 серпня 2007 року між банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 033/07/02/03, за умовами якого поручитель зобов`язалася відповідати солідарно з позичальником перед банком за виконання в повному обсязі зобов`язань за Кредитним договором.

Позичальник не виконував належним чином взятих на себе зобов`язань, внаслідок чого станом на 16 лютого 2015 року в нього утворилася заборгованість за Кредитним договором в розмірі 1 827 946,20 грн, з яких 1 134 979,29 грн - сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту; 196 665,80 грн - сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту; 27 816,60 грн - строкова заборгованість по відсоткам; 118 895,65 грн - прострочена заборгованість по відсоткам; 349 588,86 грн - пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків.

Враховуючи викладене, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" просило стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на свою користь вищевказану заборгованість та судові витрати.

Короткий зміст судових рішень

Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 18 серпня 2015 року у складі судді Сенчишина Ф. М. позов ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за Кредитним договором у загальному розмірі 1 599 177,85 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що позичальник порушив взяті на себе зобов`язання, оскільки прострочив повернення чергової частини кредиту, у зв`язку з чим обґрунтованими є вимоги банку про солідарне стягнення з нього та з поручителя заборгованості за Кредитним договором.

Посилаючись на службове розпорядження Національного банку України (далі - НБУ), згідно з яким офіційний курс гривні до долара США станом на час ухвалення судового рішення складає 2201,8809 гривень за 100 доларів США, місцевий суд дійшов висновку про те, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 1 599 177,85 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту та процентами - 56 750,98 долари США, що еквівалентно 1 249 588,99 грн, та пені - 349 588,86 грн.

У березні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент" (далі - ТОВ "ФК "Есаймент") звернулося до суду із заявою, в якій просило замінити сторону стягувача - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Есаймент" у виконавчих документах та виконавчих провадженнях, посилаючись на те, що 06 листопада 2019 року між ТОВ "ФК "Есаймент" та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" було укладено договір про відступлення прав вимоги, за умовами якого право грошової вимоги за Кредитним договором перейшло до ТОВ "ФК "Есаймент".

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 16 березня 2020 року заяву ТОВ "ФК "Есаймент" задоволено. Замінено стягувача у виконавчих провадженнях з примусового виконання виконавчих листів по справі № 199/5530/15-ц з примусового виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 18 серпня 2015 року, а саме ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Есаймент".

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 18 серпня 2015 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Есаймент", відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач не набув права на дострокове повернення всієї суми кредиту та сплати процентів, оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачами передбаченої Кредитним договором вимоги банку про дострокове повернення кредиту.

Постановою Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року касаційну скаргу ТОВ "ФК "Есаймент" задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Судове рішення суду касаційної інстанції мотивоване тим, що аналіз частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) дає підстави для висновку, що банк має право пред`явити вимогу боржнику як у позасудовому порядку, так і в судовому. Укладений сторонами Кредитний договір не містить обов`язку банку спочатку пред`явити позасудову вимогу про дострокове повернення коштів, а тільки потім судову.

При цьому матеріали справи не містять відомостей, що кредит надавався ОСОБА_1 на споживчі цілі, тому до спірних правовідносин не підлягає застосуванню частина десята статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції, чинній до 10 червня 2017 року), у якій був встановлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

З огляду на викладене, висновок апеляційного суду про відмову в задоволенні позову з тієї підстави, що позивач не набув права на дострокове повернення всієї суми кредиту та сплати процентів є передчасним.

До того ж, відмовляючи в задоволенні позову в повному обсязі, апеляційний суд не врахував, що позивач також заявляв вимоги про стягнення простроченої заборгованості.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 18 серпня 2015 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Есаймент" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "ФК "Есаймент" заборгованість за Кредитним договором, що утворилася станом на 16 лютого 2015 року та складається із: 1 134 979,29 грн - сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту; 196 665,80 грн - сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту; 27 816,60 грн - строкова заборгованість по відсоткам; 118 895,65 грн - прострочена заборгованість по відсоткам; 349 588,86 грн - пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "ФК "Есаймент" судовий збір у розмірі по 1 827 грн з кожного.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відповідач ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду, та обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою, що відповідно до статті 376 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Позичальник ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість та 23 березня 2015 року банк направив позичальнику ОСОБА_1, а 10 квітня 2015 року - поручителю ОСОБА_2 досудові вимоги, в яких просив протягом тридцяти днів погасити всю існуючу заборгованість. Ці вимоги повернулася на адресу банку з відмітками поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Таким чином, направивши на адресу позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 досудові вимоги про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором, банк згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, змінив строк виконання зобов`язань за Кредитним договором.

В позовній заяві, поданій до суду 16 липня 2015 року, банк просив стягнути заборгованість за Кредитним договором, яка розрахована станом на 16 лютого 2015 року, тобто розрахунок суми заборгованості складено ще до направлення банком відповідачам досудових вимог, якими було змінено строк виконання зобов`язань за кредитним договором.

З договору поруки від 08 серпня 2007 року, укладеного між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_2 вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань за Кредитним договором (пункт 6.2 договору) не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки. При цьому банк звернувся до суду з позовом 16 липня 2015 року, тобто в межах встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання для звернення з вимогами до поручителя, який має відраховуватися від 23 березня 2015 року - дата направлення вимоги банку позичальнику ОСОБА_1 про повне погашення заборгованості за Кредитним договором.

Отже, позовні вимоги до позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 є доведеними та обґрунтованими належними доказами у справі. Натомість відповідачі не надали доказів, які б підтверджували відсутність заборгованості за Кредитним договором.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2024 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Есаймент", відмовити.

Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України та обґрунтована тим, що апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 752/24739/19, від 14 грудня 2022 року у справі № 758/168/18, від 18 січня 2023 року у справі № 947/15524/20 тощо, а також - не дослідив зібрані у справі докази.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська.

11 квітня 2024 року справа № 199/5530/15 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 січня 2025 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що звернення банку до суду з позовом про стягнення заборгованості за Кредитним договором в липні 2015 року є передчасним, оскільки умовами Кредитного договорувизначено строк повернення кредитних коштів до 05 серпня 2022 року.

При цьому апеляційний суд зробив помилковий висновок про те, що внаслідок направлення банком досудових вимог боржнику та поручителю було змінено строк виконання зобов`язань за Кредитним договором, оскільки вона та позичальник не отримували цих вимог, а також позивач не надав і матеріали справи не містять опис вкладення в поштовий конверт із підписом працівника поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля, документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), з яких можливо було б встановити, які саме документи направлялося банком.

Відзиви на касаційну скаргу не надійшли.

Фактичні обставини, встановлені судами.

08 серпня 2007 року між ТОВ "Банк "Фінанси та Кредит",яке змінило назву наПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір, за умовами якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію у розмірі 79 708 доларів США строком повернення до 05 серпня 2022 року зі сплатою 15 процентів річних за користування кредитом (т.1 а.с.9-13).

Згідно з пунктом 3.1 Кредитного договору видача кредитних ресурсів за цим договором проводиться на підставі письмових заяв позичальника за погодженням з банком.

Відповідно до пункту 3.2. Кредитного договору позичальник зобов`язується щомісячно в строк до 10 числа кожного місяця, починаючи з вересня 2007 року, проводити погашення і заборгованості по кредитним ресурсам, розмір яких регламентується додатковими угодами до цього договору. Позичальник зобов`язується повністю повернути кредитні ресурси, отримані по цьому Кредитному договору до 05 серпня 2022 року. Погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок. Позичальник зобов`язується щомісяця в термін до 10 числа кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості по кредитним ресурсам в складі щомісячного ануїтетного платежу, розмір яких регламентується додатковими угодами до цього Кредитного договору. В складі ануїтетного платежу також сплачуються відсотки за користування кредитними ресурсами. Вказаний розмір ануїтетного платежу може бути змінений за згодою сторін.

Пунктом 3.4 Кредитного договору встановлено право банку вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них та неустойки відповідно до умов цього договору, зокрема, у випадку, якщо позичальник несвоєчасно або не в повному обсязі здійснював зарахування грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом ті або на сплату процентів, відповідно до пунктів 3.2, 4.3, 4.4. У випадку вимоги банку про дострокове повернення кредитних ресурсів та сплату процентів позичальник зобов`язаний здійснити повне погашення заборгованості за цим договором, тобто повернути отримані кредитні ресурси та сплатити всі проценти протягом 10 банківських днів з моменту отримання вимоги банку.

Згідно з пунктом 4.1 Кредитного договору позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними ресурсами у валюті кредиту по процентній ставці 15 % річних.

Пунктом 4.3 Кредитного договору передбачено, що позичальник сплачує проценти щомісяця, у строк до 10 числа кожного місяця, у складі щомісячного ануїтетного платежу, розмір якого встановлений в пункті 3.2. цього Договору. У строк до 10 числа кожного місяця сплачуються проценти, нараховані за попередній календарний місяць. Проценти сплачуються шляхом зарахування відповідної суми на рахунок процентів.

Відповідно до пункту 4.5 Кредитного договору датою сплати процентів є день зарахування необхідної суми на рахунок, зазначений у пункті 4.3 цього договору.

Згідно з пунктом 6.1 Кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1 % від простроченої суми за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов`язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними ресурсами.

За період з 08 серпня 2007 року по 11 червня 2008 року ОСОБА_1 отримав кредитні ресурси на загальну суму 81 170 доларів США, що підтверджується додатковими угодами до Кредитного договору: від 08 серпня 2007 року № 1 про видачу 1-го траншу в сумі 20 000 доларів США (т.1 а.с.19); від 25 вересня 2007 року № 2 про видачу 2-го траншу в сумі 5 000 доларів США (т.1 а.с.25); від 10 жовтня 2007 року № 3 про видачу 3-го траншу в сумі 2 000 доларів США (т.1 а.с.31); від 31 жовтня 2007 року № 4 про видачу 4-го траншу в сумі 10 000 доларів США (т.1 а.с.36); від 20 листопада 2007 року № 5 про видачу 5-го траншу в сумі 4 000 доларів США (т.1 а.с.41); від 22 листопада 2007 року № 6 про видачу 6-го траншу в сумі 6 000 доларів США (т.1 а.с.46); від 30 листопада 2007 року № 7 про видачу 7-го траншу в сумі 2 000 доларів США (т.1 а.с.51); від 10 квітня 2008 року № 8 про видачу 8-го траншу в сумі 620 доларів США (т.1 а.с.56); від 11 квітня 2008 року № 9 про видачу 9-го траншу в сумі 15 000 доларів США (т.1 а.с.61); від 08 травня 2008 року № 10 про видачу 10-го траншу в сумі 6 000 доларів США (т.1 а.с.66); від 30 травня 2008 року № 11 про видачу 11-го траншу в сумі 8 500 доларів США (т.1 а.с.71); від 11 червня 2008 року № 12 про видачу 12-го траншу в сумі 2 050 доларів США (т.1 а.с.75).

ОСОБА_1 не виконував належним чином своїх зобов`язань за Кредитним договором, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість, яка згідно з розрахунком банку станом на 16 лютого 2015 року складає 1 827 946,20 грн, з яких: 43 569,43 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 1 134 979,29 грн - сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту; 7 549,58 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 196 665,80 грн - сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту; 1 067,82 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 27 816,60 грн - строкова заборгованість по відсоткам; 4 564,15 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 118 895,65 грн - прострочена заборгованість по відсоткам; 349 588,86 грн - пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків (т.1 а.с.92-103).

23 березня 2015 року банк направив позичальнику ОСОБА_1, а 10 квітня 2015 року - поручителю ОСОБА_2 досудові вимоги, в яких просив протягом тридцяти днів погасити всю існуючу заборгованість. Ці вимоги повернулася на адресу банку з відмітками поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" (т.1 а.с.105- 106, 109-110).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

................

Перейти до повного тексту