Постанова
Іменем України
22 січня 2025 року
м. Київ
справа № 752/26632/19
провадження № 61-13841св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючий - Крат В. І. (суддя-доповідач),
судді: Гудима Д. А., Дундар І. О., Краснощоков Є. В., Пархоменко П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2,
третя особа - Друга Київська державна нотаріальна контора,
особа, яка подавала апеляційну скаргу - ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року в складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа: Друга Київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, визнання спадкоємцем четвертої черги та усунення від спадкування за законом.
Позов мотивований тим, що з серпня 2013 року по день смерті спадкодавиці - ОСОБА_4, ОСОБА_1 проживав разом з ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 .
Вони були пов`язані спільним побутом, мали єдиний бюджет, купували продукти харчування, сплачували комунальні послуги та інші обов`язкові платежі. ОСОБА_1 ніс обов`язки по утриманню нерухомого та рухомого майна, що було зареєстровано за ОСОБА_4, мав довіреності, що були нотаріально посвідчені на представництво інтересів ОСОБА_4 у всіх органах державної влади, підприємствах, судах, в тому числі і на розпорядження всіма належними її банківськими рахунками, вкладами, проводити з ними будь-які банківські операції, відкривати на її ім`я банківські рахунки, у разі потреби розписуватися за неї, подавати заяви, в тому числі про згоду на купівлю та продаж будь-якого майна, заставу нерухомого майна та передачу в іпотеку нерухомого майна.
Зазначав, що ОСОБА_4 починаючи з 2015 року хворіла на хронічне обструктивне захворювання легень, група С, тяжка ступінь бронхообструкції, інфекційне загострення, ішемічну хворобу серця, атеросклеротичний аортокардіосклероз, варикозну хворобу нижніх кінцівок, виявляла ознаки легеневої гіпертензії, прогресуючу серцеву недостатність II-III ступенів, гіпертонічну хворобу II ступеню, весь цей час він здійснював догляд за нею, транспортував до лікувальних закладів, купував медикаменти та інші медичні засоби.
Після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснив її поховання, звернувся до Другої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, несе тягар по утриманню майна спадкодавиці.
ОСОБА_1 просив:
встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю разом з ОСОБА_4, починаючи з серпня 2013 року по день смерті спадкодавиці ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
визнати ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
усунути ОСОБА_3, ОСОБА_2 від права на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області 23 жовтня 2023 року:
клопотання представника позивача - адвоката Пізняхівського Ф. М. про залишення позову без розгляду в частині задоволено;
позовну заяву в частині вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 щодо усунення від права на спадщину за законом після смерті спадкодавця - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишив без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки представник позивача у своїй заяві просить залишити позовну заяву в частині вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5, щодо усунення від права на спадщину за законом після смерті спадкодавця - ОСОБА_4, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 без розгляду, заява відповідає вимогам чинного законодавства, тому суд вважав за можливе залишити позовну заяву в частині вимог без розгляду.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області 25 грудня 2023 року:
клопотання представника позивача- адвоката Пізняхівського Ф. М. про залишення позову без розгляду в частині задоволено;
позовну заяву в частині вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, щодо усунення від права на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки представник позивача у заяві просить залишити позовну заяву в частині вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, щодо усунення від права на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1, без розгляду, заява відповідає вимогам чинного законодавства, тому суд вважав за можливе залишити позовну заяву в частині вимог без розгляду.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 грудня 2023 року:
позов ОСОБА_1 задоволено;
встановлено факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, однією сім`єю разом з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, починаючи з серпня 2013 року по день смерті спадкодавиці ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
визнано ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 23 січня 2020 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю родинних стосунків. Вказану постанову ОСОБА_3 не оскаржувала. Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 367/4647/20 від 18 травня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин - відмовлено. Рішення набрало законної сили;
ОСОБА_1 надав достатньо письмових доказів про те, що з серпня 2013 року і по день смерті спадкодавиці - ІНФОРМАЦІЯ_1, він, не перебуваючи в шлюбі будь з ким, проживав однією сім`єю зі своєю тіткою - ОСОБА_4 однією сім`єю, вони мали єдиний бюджет, взаємні права та обов`язки, піклувались одне про одного. ОСОБА_4 за життя видала нотаріальні довіреності на представлення будь - яких її інтересів позивачем, в тому числі і на розпорядження всім її майном, довіряла позивачу повністю, більше 5 років проживали однією сім`єю із позивачем, який також поніс документально підтверджені витрати по похованню спадкодавиці, утримує спадкове майно, підтримуючи його в належному санітарно - технічному стані;
ОСОБА_4, своїх дітей не мала, заповіту не складала, на день смерті спадкодавиці відсутні спадкоємці 1-3 черг на спадкування за законом, відповідач ОСОБА_6 та його представник визнали заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнання позову ОСОБА_2 не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, так як інших законних спадкоємців щодо майна ОСОБА_4 немає.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року:
апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено;
рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 грудня 2023 року скасовано, відмовлено у позові ОСОБА_1 ;
вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
головною ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем. Такими особами можуть бути й інші родичі спадкодавця, причому ними можуть також особи однієї статі зі спадкодавцем, або особи, які взагалі не пов`язані спорідненням зі спадкодавцем;
єдиними доказами спільного побуту та проживання, на які послався суд першої інстанції є довіреності, видані спадкодавицею на ім`я позивача, дані щодо оплати ним її похорону та медична документація щодо хвороб спадкодавиці. Жоден вказаний доказ не свідчить про спільне проживання, спільний побут, права та обов`язки, зважаючи на різні адреси реєстрації. Так, у разі відсутності спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання зі спадкодавицею, доказом постійного проживання може бути довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було за однією адресою зі спадкодавцем;
якщо суд першої інстанції дійшов висновків про відсутність спадкоємців за законом, закриваючи провадження в частині вимог до відповідачів, повинен був залучити Київську міську раду, Київську обласну раду, враховуючи наявність нерухомого майна у м. Києві та Київській області, прав яких може стосуватись справа за наявності підстав визнання спадщини відумерлою;
при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності ЦК України. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК України). До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо. Для встановлення спільного проживання однією сім`єю суд бере до уваги показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту; документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки; фотографії певних подій; документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази). Звертаючись до суду, позивач, у підтвердження обґрунтованості позовних вимог, належних доказів на підтвердження спільності побуту не надав, а тому, у позові апеляційний суд відмовляє за його недоведеністю.
Аргументи учасників справи
16 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року, у якій просив:
оскаржене судове рішення скасувати;
рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 грудня 2023 року залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
апеляційний суд не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду у справі № 662/953/17, про те, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. ОСОБА_3 не є спадкоємцем ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю підтверджених родинних відносин із спадкодавцем, тому вона не є учасником спадкових правовідносин після смерті ОСОБА_4 ;
ОСОБА_1 залучив ОСОБА_3 відповідачем у зв`язку із тим, що нею була подана заява про прийняти спадщини та вона, після отримання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії у судовому порядку намагалася довести родинні зв`язки. Голосіївський районний суд міста Києва 18 травня 2023 року ухвалив рішення у справі № 367/4647/20, залишене без змін постановою Київського апеляційного суду 29 квітня 2024 року, яким відмовив у задоволенні позову ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин із ОСОБА_4 ОСОБА_1 подав до Києво-Святошинського районного суду Київської області заяву про залишення позовних вимог до ОСОБА_3 без розгляду, оскільки вона не є спадкоємцем у вказаних правовідносинах. Суд апеляційної інстанції після з`ясування відсутності у скаржника прав та обов`язків як спадкоємця після смерті ОСОБА_4 мав закрити апеляційне провадження;
суд першої інстанції залишив без розгляду позов в частині вимог до ОСОБА_3 . Указану ухвалу суду ОСОБА_3 не оскаржувала, проте звернулася із апеляційною скаргою на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 грудня 2023 року;
суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив надані суду докази, надав їм належну правову оцінку та зробив обґрунтований висновок про задоволення позову ОСОБА_1, оскільки він з серпня 2013 року, почав проживати разом з ОСОБА_4 по АДРЕСА_1, де вони були пов`язані спільним побутом, мали єдиний бюджет, купували продукти харчування, сплачували комунальні послуги та інші обов`язкові платежі. ОСОБА_1 ніс обов`язки по утриманню нерухомого та рухомого майна, що було зареєстровано за ОСОБА_4 .
04 січня 2025 року ОСОБА_3 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить:
відхилити касаційну скаргу ОСОБА_1 ;
постанову Київського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року залишити без змін.
Відзив мотивований тим, що:
суд першої інстанції зробив необґрунтований висновок про доведеність факту проживання ОСОБА_1 із спадкодавицею ОСОБА_4 однією сім`єю, не врахувавши, що їх відносини не носили характер сімейних та вказані особи не були пов`язані спільним побутом, веденням спільного господарства, бюджету, наявністю між ними взаємних прав та обов`язків;
позивачем не надано доказів щодо ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету, проведення спільних витрат, наявність взаємних прав та обов`язків, спільного харчування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, наявність домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Не доведено факту виникнення між ним та спадкодавицею відносин, які притаманні сім`ї;
наведені в оскаржуваному рішенні суду обставини: наявність 2 довіреностей на ім`я позивача, надані спадкодавицею, перебування її на лікуванні, участь у похованні спадкодавиці свідчать лише про допомогу ОСОБА_1 дружині свого покійного дядька, особі літнього віку з боку молодшого, мобільного чоловіка, який фактично управляв підприємницькою діяльністю, яка була оформлена на ім`я спадкодавиці, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав та обов`язків, притаманних сім`ї, не можуть свідчити про те, що між сторонами склалися усталені відносини, які притаманні сім`ї.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
09 грудня 2024 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2024 року справу призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2025 року:
заяву ОСОБА_3 про продовження строку на подання відзиву задоволено;
продовжено ОСОБА_3 строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 .
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 26 листопада 2024 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 662/953/17.
Фактичні обставини
ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Києві народився ОСОБА_1 .
Його батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
ОСОБА_7 мав рідного брата - ОСОБА_9 .
Батьками ОСОБА_9 та ОСОБА_7 були ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які померли в 1969 та у 2006 роках відповідно.
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Дядько позивача - ОСОБА_9 та ОСОБА_4 своїх дітей не мали, підтримували з позивачем родинні стосунки, які, як зазначає позивач, переросли в сімейні, були пов`язані спільним побутом, піклувалися одне про одного, мали спільний бюджет.
ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_9 помер від тромбофлебіту та ОСОБА_1 за свої кошти поховав його, що підтверджується довідкою про причину смерті, довідкою про поховання, що видана на ім`я ОСОБА_1 та свідоцтвом про смерть .
Починаючи з серпня 2013 року, ОСОБА_1 почав проживати разом з ОСОБА_4 по АДРЕСА_1, де вони були пов`язані спільним побутом, мали єдиний бюджет, купували продукти харчування, сплачували комунальні послуги та інші обов`язкові платежі, ОСОБА_1 ніс обов`язки по утриманню нерухомого та рухомого майна, що було зареєстровано за ОСОБА_4 /
09 серпня 2013 року ОСОБА_4 видала на ім`я позивача довіреність строком на 3 роки для ведення всіх справ по оформленню всіх її спадкових прав на майно, яке залишилося після смерті її чоловіка, дядька позивача - ОСОБА_9 та довіреність бути її представником в усіх без винятку організаціях на представлення її охоронюваних законом прав та інтересів, в тому числі отримувати майно, розпоряджатися всіма належними їй банківськими рахунками, вкладами, проводити з ними будь-які банківські операції, отримувати майно, давати згоди на продаж будь-якого майна та інше.
07 березня 2017 року ОСОБА_4 видала нотаріально посвідчену довіреність для представництва її інтересів у всіх органах державної влади, підприємствах, судах, в тому числі і на розпорядження всіма належними її банківськими рахунками, вкладами, проводити з ними будь-які банківські операції, відкривати на її ім`я банківські рахунки, у разі потреби розписуватися за неї, подавати заяви, в тому числі про згоду на купівлю та продаж будь-якого майна, заставу нерухомого майна та передачу в іпотеку нерухомого майна строком на 5 років.
ОСОБА_4 починаючи з 2015 року хворіла. З 2016 року лікувалась стаціонарно з 18 квітня 2016 року по 04 травня 2016 року. З 04 березня 2017 року по 17 березня 2017 року перебувала на стаціонарному лікуванні та мала відповідні діагнози: гіпертонічна хвороба другого ступеню, атеросклеротичний кардіосклероз, двостороння пневмонія, хронічний обструктивний бронхіт в стадії загострення, емфізема легень, вторинна легенева гіпертензія. Лікувалась стаціонарно в жовтні-листопаді 2017 року.
Всі витрати по похованню ОСОБА_4 поніс ОСОБА_1 особисто, про що свідчить договір-замовлення № 8.113612К від 11 червня 2019 року та чек про оплату витрат на поховання, довідка на одержання праху.
Після смерті ОСОБА_4 до Другої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
06 липня 2019 року державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Погорілою Л. С. була заведена спадкова справа №466/2019 до майна ОСОБА_4, яка на день смерті була зареєстрована в АДРЕСА_2 а фактично мешкала по АДРЕСА_1 .
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 23 січня 2020 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю родинних стосунків. Вказану постанову ОСОБА_3 не оскаржувала та вона набрала законної сили.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 18 травня 2023 року в справі № 367/4647/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/113557316) у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин відмовлено. Рішення набрало законної сили.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року в справі № 367/4647/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118764959) рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 18 травня 2023 року залишено без змін.