Постанова
Іменем України
22 січня 2025 року
м. Київ
справа № 760/33583/21
провадження № 61-11771св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючий - Крат В. І. (суддя-доповідач),
судді: Гудима Д. А., Дундар І. О., Краснощоков Є. В., Пархоменко П. І.,
учасники справи:
позивач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олександрівська Слобідка",
відповідачі: приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд", ОСОБА_1, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Незнайко Євген Вікторович,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Войнарска Ірина Анатоліївна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олександрівська Слобідка", яка підписана представником Соболь Юлією Павлівною, на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2023 року в складі судді: Букіної О. М., та постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 року (повне рішення складено 21 червня 2024 року) в складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Голуб С. А., Таргоній Д. О.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У грудні 2021 року ОСББ "Олександрівська Слобідка" звернулося із позовом до ПАТ "ХК "Київміськбуд", ОСОБА_1, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Незнайко Є. В., третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Войнарска І. А., про скасування рішень про державну реєстрацію прав та записів про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Позов мотивований тим, що 23 червня 2008 року Державною приймальною комісією про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, прийнято в експлуатацію "Житловий будинок по АДРЕСА_1" (в подальшому новозбудованому житловому будинку розпорядженням Солом`янською районною у місті Києві державною адміністрацією, присвоєно поштову адресу - проспект Червонозоряний, 4 ж). Прийняття в експлуатацію підтверджується актом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, який затверджено розпорядженням Солом`янської РДА від 27 червня 2008 року № 1097 та зареєстровано Інспекцією Державного архітектурно будівельного контролю міста Києва 18 липня 2008 року № 214.
Разом з цим, КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" у 2008 році, після прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію зареєстровано право власності на об`єкт. Відповідно до пункту 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (діяв на час реєстрації права власності), реєстрації підлягають права власності тільки на об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об`єкти.
25 грудня 2008 року КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" виготовлено технічний паспорт на будинок квартирного типу за адресою: АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа № 112354). Як вбачається з експлікації приміщень будинку квартирного типу технічного паспорта, виготовленого 25 грудня 2008 року КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації", у будинку не існувало приміщення № 200, оскільки нумерація приміщень закінчується номером 199.
Відповідно до протоколу № 1 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 11 травня 2019 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, ухвалено рішення створити ОСББ "Олександрівська Слобідка" (дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №10731020000040394 від 27 травня 2019 року).
30 травня 2019 року ОСББ "Олександрівська Слобідка" прийнято технічну та виконавчу документацію щодо Житлового будинку по АДРЕСА_1 та здійснено інвентаризацію технічних приміщень. У жовтні 2021 року ОСББ "Олександрівська Слобідка" дізналося, що нежитлове приміщення (диспетчерська), яке використовується для побутового обслуговування його мешканців, оскільки у нежитловому приміщенні знаходяться інженерне обладнання (модулі управління протипожежною автоматикою, системою пожежогасіння та димовидалення, модуль управління ліфтовою диспетчеризацією чотирьох домів, належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного Реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1990954380000).
Як вбачається з інформаційної довідки, об`єкт нерухомого майна - група нежитлових приміщень № 200, загальною площею 56,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 . Вказане приміщення не існує згідно технічного паспорта, виготовленого 25 грудня 2008 року КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації", та фактично у будинку зазначене приміщення є технічним приміщенням, загального користування (допоміжним), а отже є спільним майном багатоквартирного будинку, а тому державна реєстрація прав власності є неправомірною, а договір купівлі-продажу -недійсним.
Позовні вимоги до ПАТ "ХК "Київміськбуд" позивач мотивував тим, що ОСББ "Олександрівська Слобідка" прийняло від попередньої експлуатуючої організації технічну та виконавчу документацію щодо Житлового будинку по АДРЕСА_1, здійснено інвентаризацію технічних приміщень. Позивачем станом на 30 травня 2019 року прийнято до обслуговування будинок, у якому не існувало приміщення № 200, оскільки нумерація приміщень закінчується номером 199. Проте, як стало відомо, у жовтні 2021 року з Єдиного державного реєстру речових прав, ПАТ "ХК "Київміськбуд" 13 грудня 2019 року зареєстровано право власності на групу приміщень № 200, загальною площею 56,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного Реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1990954380000). Підставою для такої державної реєстрації слугувало: технічний паспорт від 11 травня 2016 року, складений Київським бюро технічної інвентаризації; витяг з переліку інвесторів від 03 квітня 2019 року, складений ПАТ "ХК "Київміськбуд"; довідка від 03 квітня 2019 року № 01586/0/2-19, складена ПАТ "ХК "Київміськбуд"; акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 23 червня 2008 року, видану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва.
13 грудня 2019 року ПН КМНО Незнайко Є.В. винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 50298833 від 18 грудня 2019 року.
Позивач вважав, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 50298833 від 18 грудня 2019 року є неправомірним, оскільки з довідки від 03 квітня 2019 року 1№ 586/0/2-19, складеної ПАТ "ХК "Київміськбуд", встановлено, що нежитлове приміщення № 200 є приміщенням громадського призначення. Проте поняття "нежитлове приміщення громадського призначення" взагалі відсутнє, оскільки існують нежитлові приміщення в будівлях громадського призначення, а не приміщення громадського призначення. ДБН передбачені приміщення у будівлях громадського призначення: приймально-вестибюльна група; підприємства харчування; приміщення побутового обслуговування і торгівлі; приміщення культурно-дозвіллєвого призначення; приміщення та споруди фізкультурно-оздоровчого призначення.
Тому вважає, що ПАТ "ХК "Київміськбуд" надана довідка для державної реєстрації щодо приміщення громадського призначення, поняття та тлумачення якого законодавством, ДБН не визначено. Зазначене підтверджується висновком експерта від 07 грудня 2021 року 41/11 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи. З акту інвентаризації, складеного позивачем під час приймання передачі об`єкта, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2, знаходиться нежитлове приміщення (диспетчерська) площею 114 м. кв., а такого приміщення, як група приміщень № 200 площею 56,6 кв. м у будинку фактично, та юридично (відповідно до документів замовника будівництва) не існує.
У нежитловому приміщенні, проектною організацією разом із замовником будівництва передбачено встановлення протипожежної системи захисту та розміщення диспетчерської. Зазначене обладнання передбачено робочим проектом автоматичної установки пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу на об`єкті: "Проект другої черги забудови комплексу житлових будинків з об`єктами обслуговування на АДРЕСА_1". Без встановлення такої установки об`єкт не міг би бути прийнятим до експлуатації. На балансі у ПАТ "ХК "Київміськбуд" де-юре не може обліковуватись приміщення (диспетчерська). Інженерне обладнання, що розміщене у нежитловому приміщенні, є таким, що призначене для забезпечення експлуатації багатоквартирного будинку, тому згідно нормативно-правових актів у галузі будівництва пунктом 3.38 ДБН В.2.2-15:2019 приміщення є технічним, допоміжним, нежитлове приміщення (диспетчерська) є технічним, допоміжним, а не ізольованим нежитловим приміщенням (групою нежитлових приміщень) будинку, які мають сполучення між собою та окремий вихід на сходову клітку, і не є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин. Вказане нежитлове приміщення має розбіжності в порівнянні з наданою проектною документацією (проекту 75-10/РД-АР).
Так, згідно Проекту другої черги забудови комплексу житлових будинків з об`єктами обслуговування на АДРЕСА_1 № 75-10/РД-АР ТОВ "МЖК-1" передбачено нежитлове приміщення площею 114 м. кв.
У грудні 2021 року здійснено технічну інвентаризацію (технічний паспорт на нежитлове приміщення (диспетчерська) по АДРЕСА_1, від 01 грудня 2021 року, інвентаризаційна справа 1264, складений ФОП ОСОБА_2 ), згідно якого вбачається нежитлове приміщення 114 кв. м. Проте, зазначене приміщення після прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва та відповідно до експлікації згідно проекту 75-10/РД-АР поділено відповідачем-1 самочинно шляхом здійснення реконструкції на два приміщення.
Для державної реєстрації ПАТ "ХК "Київміськбуд" не надано документи, які передбачено пунктом 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553), а саме: договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності), оскільки замовником будівництва виступало Міністерство надзвичайних ситуацій України; документ про присвоєння об`єкту адреси; документ, який підтверджує прийняття в експлуатацію саме нежитлового приміщення 56,6 кв м, (відбулась самочинна реконструкція), а не приміщенні площею 114 кв. м не надано документа, який би підтверджував, що саме ПАТ "ХК "Київміськбуд" є власником оспорюваного приміщення, або володіє майновими правами щодо оспорюваного приміщення.
Тому ПАТ "ХК "Київміськбуд" діяло поза межами правового поля, набуло право власності на технічне (допоміжне) приміщення, яке використовується мешканцями будинку, як допоміжне, здійснив самочинну реконструкцію приміщення шляхом поділу одного приміщення на два приміщення.
Позовні вимоги до нотаріуса мотивував тим, що оскаржуване рішення винесено без документа, що підтверджує набуття прав на нерухоме майно, оскільки замовником будівництва є: Міністерство надзвичайних ситуацій України, між останнім та відповідачем існують правовідносини, які відображаються у відповідному договорі. Відповідно до акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 23 червня 2008 року, видану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, замовником виступає інша юридична особа, та згідно акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію, ПАТ "ХК "Київміськбуд" взагалі не зазначене, як підрядник чи суб`єкт містобудування, відтак правових документів, які б підтверджували набуття права власності на оспорюване приміщення нотаріусу не надано, а останній не витребував. Не надано документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, оскільки як зазначалося вище, з експлікації приміщень будинку квартирного типу технічного паспорта, виготовленого 25 грудня 2008 року КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" вбачається, що у будинку не існувало приміщення № 200, оскільки нумерація приміщень закінчується номером 199, а відтак необхідний документ, який підтверджує адресу об`єкту нерухомого майна відсутній. Таким чином реєстрація права власності на нежитлове приміщення за ПАТ "ХК "Київміськбуд" проведена з порушенням вимог законодавства, оскільки всупереч вимогам статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не подано державному реєстратору документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, тому державний реєстратор незаконно зареєстрував за ним право власності. Внаслідок незаконності первісної реєстрації незаконною стала і подальша реєстрація за ОСОБА_1 .
Вимоги позивача, який в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи, чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість заінтересованої особи законно реалізувати свої права.
ОСББ "Олександрівська Слобідка" просило:
скасувати запис про право власності: номер запису: 34716058, дата та час державної реєстрації: 13 грудня 2019 року 19:20:19, державний реєстратор: приватний нотаріус Незнайко Є.В., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ (щодо державної реєстрації права власності ПАТ "ХК "Київміськбуд" на групу приміщень № 200 загальною площею 56,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1990954380000);
скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50298833 від 18 грудня 2019 року 13:02:34, приватний нотаріус Незнайко Є. В., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ (щодо державної реєстрації права власності ПАТ "ХК "Київміськбуд" на групу приміщень № 200 загальною площею 56,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1990954380000);
визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, серія та номер: 1413 від 25 жовтня 2021 року, укладений між ПАТ "ХК "Київміськбуд" та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Войнарска І. А., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ;
скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61113417 від 25 жовтня 2021 року 09:28:48, приватний нотаріус Войнарска І.А., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на групу приміщень № 200 загальною площею 56,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1990954380000);
скасувати запис про право власності: номер запису: 44622871, дата та час державної реєстрації: 25 жовтня 2021 року 09:22:15, державний реєстратор: приватний нотаріус Войнарска І. А., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на групу приміщень № 200 загальною площею 56,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1990954380000).
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2023 року в задоволення позову ОСББ "Олександрівська Слобідка" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
18 липня 2022 року ОСОБА_1 подано до суду відзив на позовну заяву у якому останній визнав позовні вимоги у частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення серія та номер 1413 від 25 жовтня 2021 року, укладеного між ПАТ "ХК "Київміськбуд" та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом, але з обов`язковим застосуванням реституції;
щодо позовних вимог до відповідачів ПАТ "ХК "Київміськбуд" та ОСОБА_1, то у цій справі встановлено, що ОСББ "Олександрівська Слобідка" та ОСОБА_1 в договірних відносинах не перебувають. При цьому, позивач вважає себе власником спірного майна яке, на його думку було протиправно зареєстроване відповідачем-3 за ПАТ "ХК "Київміськбуд", а в подальшому ПАТ "ХК "Київміськбуд" відчужено за договором купівлі-продажу на користь ОСОБА_1 .. Станом на час звернення ОСББ "Олександрівська Слобідка" з позовом право власності на спірне нерухоме майно було зареєстроване за відповідачем ОСОБА_1, проте позовних вимог про витребування спірного майна позивач не заявляв;
відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (див. пункти 84, 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20));
як вказує сам позивач у позовній заяві та заявах про забезпечення позову 10 грудня 2021 року представник ОСОБА_1 змінив вхідні замки до спірного приміщення, що підтверджує факт фактичного перебування спірного житлового приміщення у власності ОСОБА_1 . З огляду на наведене вище, суд зробив висновок, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту порушеного права, оскільки ефективним способом захисту права власності позивача є віндикаційний позов про витребування спірного майна від ОСОБА_1 . Тому суд зробив висновок про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині з огляду на не вірно обраний спосіб захисту порушеного права;
щодо позовних вимог до відповідача приватного нотаріуса КМНО Незнайка Є. В., то пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в його задоволенні. у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 200/11374/18 (провадження № 61-17508св20) зроблено висновок, що "спір про скасування рішення, запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що відповідно до змісту та характеру відносин між сторонами, спір виник з приводу порушення ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", права власності ОСОБА_1 на квартиру, внаслідок здійснення державної реєстрації такого права за ПАТ "Укрсоцбанк", а тому належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано". У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати від 20 жовтня 2021 року в справі № 509/3995/15 (провадження № 61-7070св20) зазначено, що "належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача";
у справі, що переглядається, позивач пред`явив позов до ПАТ "ХК "Київміськбуд", ОСОБА_1 та приватного нотаріуса КМНО Незнайком Є.В. про скасування рішень та записів щодо реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості за ПАТ "ХК "Київміськбуд", внесених до реєстру приватним нотаріусом КМНО Незнайка Є. В., а також про скасування рішень та записів щодо подальшої реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості за ОСОБА_1, внесених до Реєстру приватним нотаріусом КМНО Войнарською І. А. Зміст і характер відносин між учасниками справи з урахуванням установлених судами попередніх інстанцій обставин справи свідчать, що спір у справі в частині пред`явлених позовних вимог про скасування записів щодо скасування державної реєстрації права власності та скасування державної реєстрації права власності виник між ОСББ "Олександрівська Слобідка" з однієї сторони та ПАТ "ХК "Київміськбуд", ОСОБА_1 як особою, за якою зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно. Таким чином, приватний нотаріуса КМНО Незнайко Є. В. є неналежним відповідачем у справі, а тому в задоволенні позовних вимог до державного реєстратора слід відмовити з цієї підстави. З урахуванням викладеного вище, суд зробив висновок про відмову у задоволенні позову.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 року:
апеляційну скаргу ОСББ "Олександрівська Слобідка" залишено без задоволення;
рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2023 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
при відмові в задоволенні позову, районний суд виходив з того, що ОСББ "Олександрівська Слобідка" заявляючи вимоги до ПАТ "ХК "Київміськбуд" та ОСОБА_1 не вірно обрало спосіб захисту порушеного права, яким є віндикаційний позов про витребування спірного майна від ОСОБА_1 . Такі висновки районного суду є обґрунтованими з урахуванням наступного;
задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, провадження № 14-208цс18. Отже, відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог до ПАТ "ХК "Київміськбуд" та ОСОБА_1, суд першої інстанції правильно виходив з того, що захист порушених прав позивача, який вважає себе власником майна, відчуженого за на користь ОСОБА_1, можливий лише шляхом пред`явлення віндикаційного позову до набувачів цього майна з підстав, передбачених статтями 387, 388 ЦК України, а обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є неналежним.
крім того районний суд відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог до приватного нотаріуса КМНО м. Києва Незнайко Є.В. вказав, що останній є неналежним відповідачем по справі. З висновком суду у вказаній частині колегія судів також погоджується, враховуючи наступне. Однак, позивачем, в порушення вказаних вимог, не зазначено та не доведено в судовому засіданні, які саме його права були порушені внаслідок реєстрації приватним нотаріусом КМНО м. Києва Незнайко Є. В. за відповідачем ОСОБА_1 права власності на спірне майно. Спір про скасування рішення, запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 200/11374/18, провадження № 61-17508св20);
приведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суд не дав оцінки наданим доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
19 серпня 2024 року ОСББ "Олександрівська Слобідка" через Електронний суд подало касаційну скаргу, яка підписана представником Соболь Ю. П., на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 року (повне рішення складено 21 червня 2024 року), в якій просило:
скасувати оскаржені рішення;
ухвалити нове рішення про задоволення позову;
судові витрати покласти на відповідачів.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
Верховний Суд в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 638/5304/21 (провадження №61-2614св23) роз`яснив, що чинним законодавством України встановлено загальне правило (своєрідну презумпцію) наявності у всіх нежитлових приміщень багатоквартирного будинку правового режиму допоміжних приміщень. Як виняток, лише ті приміщення, які з самого початку будувались для іншого призначення для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень. Виходячи з такої презумпції та з урахуванням принципу змагальності сторін, саме на відповідача покладається обов`язок доведення виняткового режиму спірних приміщень як ізольованих приміщень в багатоквартирному будинку, що не належать до житлового фонду та є самостійним об`єктом нерухомого майна, оскільки зі стадії проектування будувались з іншими цільовим призначенням для потреб непромислового характеру. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №598/175/15-ц. Навпаки, зі змісту висновку експерта за результатом проведення судової будівельно-технічної експертизи вбачається, що оспорюване приміщення облаштоване обладнанням та є місцем загального користування;
оспорюваний договір купівлі-продажу нерухомого майна також суперечить статті 382 ЦК України. Як вбачається з статті 215 ЦК України, означена обставина є підставою для визнання договору недійсними. У зв`язку з тим, що ОСББ здійснює забезпечення реалізації права співвласників квартир на користування спільним майном багатоквартирного будинку, позивач є заінтересованою особою в розумінні статті 215 ЦК України, уповноваженою на оспорювання дійсності вказаного договору;
спірне приміщення відносились до спільного майна багатоквартирного будинку. Воно було спільною сумісною власністю власників квартир та не підлягало передачі у власність відповідача 1. Тим більше, означене приміщення не могло бути відчужені у власність відповідачу 2. Реєстрація нежитлового приміщення за відповідачем 1 є втручанням у право власників квартир на мирне володіння спільним майном багатоквартирного будинку. Таке втручання є невиправданим, оскільки воно не ґрунтується на вимогах чинного цивільного законодавства України. Ці обставини свідчать про те, що незаконне заволодіння нежитловим приміщенням, подальша реконструкція під декілька приміщень та відчуження її у власність відповідача 2 порушують невід`ємні гарантії, передбачені статті Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Аналогічного висновку дійшов Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України";
скаржник не є власником нежитлового приміщення та не має права вимагати витребування на свою користь вказаного об`єкта нерухомого майна з чужого незаконного володіння інших осіб. Чинним цивільним законодавством також не передбачено витребування з чужого незаконного володіння спільного майна багатоквартирного будинку на користь невизначеної кількості власників квартир. Ці обставини переконливо свідчать про те, що за таких умов пред`явлення віндикаційного позову, тобто позову про витребування майна з чужого незаконного володіння, є очевидно неналежним та неефективним способом захисту права.
У листопаді 2024 року ПАТ "ХК "Київміськбуд" через Електронний суд подало відзив, який підписаний адвокатом Варицьким Є. В., на касаційну скаргу, в якому просило відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Відзив мотивований тим, що:
оскільки правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає порушене право, а матеріалами справи не підтверджено порушення прав позивача зі сторони відповідача, то відсутність порушеного права позивача також є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Особа, яка скаржиться на порушення його або її права на власність, повинна, перш за все, продемонструвати, що таке право існувало. Позивачем не доведено, які саме його права та законні інтереси в даному випадку порушені, а також не надано доказів, які б свідчили про порушення прав та інтересів позивача зі сторони відповідачів, оскільки спірне приміщення під час здійснення будівництва та його завершення належало забудовнику, та не відноситься до допоміжних або підсобних приміщень, яким останній мав право розпоряджатися на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб;
враховуючи ту обставину, що замовником будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземними паркінгами і об`єктами соціально-побутового призначення за адресою: АДРЕСА_1 виступало ПрАТ "ХК "Київміськбуд", то останній є власником збудованої житлової та нежитлової площі в будинку, до якої входить, зокрема, спірне майно. При цьому, набуття права власності замовником на збудовану житлову та нежитлову площу не потребує укладення Компанією будь-якого договору (контракту), що вбачається зі змісту статей 331 та 876 ЦК України;
визначальним для правильного вирішення спору є встановлення того, чи відноситься спірне приміщення до допоміжних чи є нежитловим приміщенням в структурі житлового будинку. При цьому допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень;
відповідно до частини 2 статті 102 ЦПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Зважаючи на положення статті 102 ЦПК України, питання №№ 1, 3, 5, 6 поставлені експертові та надані ним відповіді у висновку № 41/11 за результатами проведення судової будівельно-технічної ескпертизи від 07 грудня 2021 року є питаннями в галузі права та які не можуть бути поставлені експертові.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2024 року:
поновлено ОСББ "Олександрівська Слобідка" строк на касаційне оскарження рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 року;
відкрито касаційне провадження у справі;
21 листопада 2024 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 28 жовтня 2024 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження:
суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц; від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц; від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц; у справі № 487/10132/14-ц; у справі № 372/1684/14-ц; від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц; від 02 березня 2021 року у справі № 922/2319/20; від 16 лютого 2021 року у справі № 913/502/19; від 13 серпня 2020 року у справі № 916/1168/17; від 16 березня 2021 року у справі № 905/1232/19; від 21 липня 2022 року у справі № 922/3308/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 756/17436/21; від 06 листопада 2019 року у справі № 522/668/13-ц; від 12 квітня 2023 року у справі № 638/5304/21; від 23 жовтня 2019 року у справі № 598/175/15-ц.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить що судові рішення оскаржуються в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСББ "Олександрівська Слобідка" до ПАТ "ХК "Київміськбуд", ОСОБА_1, про скасування рішень про державну реєстрацію прав та записів про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу. В іншій частині судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються, а тому касаційним судом не переглядаються.
Фактичні обставини
03 грудня 2004 року між АТ "ХК "Київміськбуд", правонаступником якого є ПАТ "ХК "Київміськбуд" (Інвестор-Підрядник) та Міністерством України з питань надзвичайної ситуації (Замовник) укладений договір № 45-152/04 будівництва житлових будинків з вбудовано прибудованими приміщеннями та паркінгами по АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 2.2 Договору від 03 грудня 2004 року, Замовник частково передає Інвестору свої функції замовника з проектування та будівництва, за виключенням функцій, необхідних для забезпечення відведення та передачі згідно Акту Інвестору-підряднику для будівництва земельної ділянки. Згідно до пункту 2.3 Договору, Замовник, після здачі Об`єкту (окремих його пускових комплексів) в експлуатацію, отримує 16 (шістнадцять відсотків) загальної площі житла в збудованому Об`єкті. Інвестор-підрядник отримує у свою власність в повному обсязі майнові права та всю кінцеву будівельну продукцію (об`єкт) у тому числі 2 % службового житла, крім частини, зазначеної у пункті 2.3. цього Договору.
03 вересня 2007 року АТ "ХК "Київміськбуд", правонаступником якого є ПАТ "ХК "Київміськбуд" (Інвестор-Підрядник) та Міністерством України з питань надзвичайної ситуації (Замовник) було укладено Додаткову угоду № 4 до Договору № 45-152/04 будівництва житлових будинків з вбудовано прибудованими приміщеннями та паркінгами по АДРЕСА_1 .
Відповідно до пунктів 2-4 Додаткової угоди № 4 До Договору № 45-152/04 від 03 грудня 2004 року про будівництва житлових будинків з вбудовано прибудованими приміщеннями та паркінгами по АДРЕСА_1 від 03 вересня 2007 року, враховуючи те, що відповідно до рекомендації Містобудівної ради, Солом`янської районної ради проектом передбачено будівництво дитячого садка на 135 місць, окремо розташований паркінг та торгово-побутовий комплекс тим самим не дало змогу отримати максимальний вихід жила на зазначеній території, Інвестор-підрядник передає Замовнику додатково загальну житлову площу від загальної площі окремо побутового торгово-побутового приміщення 6 % (або 571 кв. м). В доповнення пунктом 3.1.4. Договору, передача ГУЖЗ 5% загальної житлової площі Об`єкту здійснює Інвестор-підрядник з частки Замовника (412 кв. м), зменшуючи при цьому частку Замовника. Залишок загальної площі житла (з урахуванням вже переданого житла 985 кв. м, виключення загальної площі 1449 кв. м згідно п. 1 цієї Угоди та відрахувань ГУЖЗ-412 кв. м), яке отримує Замовник станом на 01 вересня 2007 року складає 5965 кв. м.
У Акті звірки взаємних розрахунків за договором від 03 грудня 2004 року № 45-152/04 на будівництво житлових будинків з вбудовано прибудованими приміщеннями та паркінгами по АДРЕСА_1 зазначено наступне: підлягає передачі згідно з договором від 03.12.2004 № 45-125/04 - 8240 кв. м; підлягає передачі згідно з коригуванням розрахунку відповідно до додаткової угоди від 03 вересня 2007 року № 4 (з урахуванням виключення загальної площі 1449 кв. м за витрати по виконанню ремонтних робіт на АДРЕСА_3, відрахувань 5% (412 кв. м) ГУЗЖ та додатково отриманих 6% (571 кв. м) від загальної площі торгово-побутового приміщення) - 6 950 кв. м, фактично передано - 6 950 кв. м. Після підписання акту звірки розрахунків сторони домовляться, що умови вказаного договору по передачі житла виконані у повному обсязі.
23 червня 2008 року Державною приймальною комісією про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, прийнято в експлуатацію "Житловий будинок по АДРЕСА_1" (в подальшому новозбудованому житловому будинку розпорядженням Солом`янською районною у місті Києві державною адміністрацією, присвоєно поштову адресу - проспект Червонозоряний, 4 ж). Прийняття в експлуатацію підтверджується актом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, який затверджено розпорядженням Солом`янської РДА від 27 червня 2008 року № 1097 та зареєстровано Інспекцією Державного архітектурно будівельного контролю міста Києва 18.07.2008 № 214.
25 грудня 2008 року комунальним підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" виготовлено технічний паспорт на будинок квартирного типу за адресою: АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа № 112354).
Відповідно до протоколу № 1 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 11 травня 2019 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, ухвалено рішення створити ОСББ "Олександрівська Слобідка" (дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №10731020000040394 від 27 травня 2019 року).
30 травня 2019 року ОСББ "Олександрівська Слобідка" прийнято технічну та виконавчу документацію щодо житлового будинку по АДРЕСА_2 та здійснено інвентаризацію технічних приміщень.
13 грудня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності: номер запису: 34716058, дата та час державної реєстрації: 13.12.2019 19:20:19, щодо державної реєстрації права власності ПАТ "ХК "Київміськбуд" (ідентифікаційний код юридичної особи: 23527052) на групу приміщень № 200 загальною площею 56,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1990954380000).
Підставою для державної реєстрації права власності слугували наступні документи: технічний паспорт від 11.05.2016, складений Київським бюро технічної інвентаризації; витяг з переліку інвесторів від 03 квітня 2019 року, складений ПАТ "ХК "Київміськбуд"; довідка від 03 квітня 2019 року № 01586/0/2-19, складена ПАТ "ХК "Київміськбуд"; акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 23 червня 2008, видану Інспекцією державного архітектурно будівельного контролю міста Києва.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є. В. прийнято рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50298833 від 18 грудня 2019 року 13:02:34, щодо державної реєстрації права власності ПАТ "ХК "Київміськбуд" (ідентифікаційний код юридичної особи: 23527052) на групу приміщень № 200 загальною площею 56,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1990954380000).
Відповідно до інформаційної довідки, спочатку за ПАТ Холдингова компанія "Київміськбуд", а в подальшому за ОСОБА_1 було зареєстроване на праві власності наступне майно: об`єкт нерухомого майна - група нежитлових приміщень № 200, загальною площею 56,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідно до технічного паспорту на будинок квартирного типу (гуртожиток) по АДРЕСА_1, виготовлений 25 грудня 2008 року за наслідками введення будинку в експлуатацію, складеного КП КМР "Київське міське бюро технічної інвентаризації" на замовлення ОСББ "Олександрівська Слобідка", інвентаризаційна справа № 112354, нумерація групи приміщень житлового будинку закінчується № 199 й приміщення № 196 має площу 114,9 кв. м (а. с. 51 - 63 т.1).
Згідно експертного висновку Державного департаменту пожежної безпеки МНС України, у житловому будинку у приміщенні, пл. 114,55 кв. м розташована диспетчерська автоматичної пожежної сигналізації (а. с. 65 - 68, т. 1).
У висновку експерта № 41/11, доданого до позовної заяви, за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 07 грудня 2021 року нежитлове приміщення (диспетчерська) за адресою: АДРЕСА_5, яке не може використовуватися, як приміщення громадського призначення, оскільки в ньому розташовані інженерні комунікації для забезпечення експлуатації багатоквартирного будинку, приміщення є технічним, допоміжним. Нежитлове приміщення (диспетчерська) є таким що за призначенням слугує для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Нежитлове приміщення (диспетчерська) є технічним допоміжним, а не ізольованим нежитловим приміщенням групи нежитлових приміщень будинку, які мають сполучення між собою та окремий вихід на сходову клітку і не є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин (а. с. 164, т. 1).
Позиція Верховного Суду
Щодо позовних вимог ОСББ "Олександрівська Слобідка" до ПАТ "ХК "Київміськбуд" про скасування рішення про державну реєстрацію права та запису про право власності
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6 частини першої статті 20 ГПК України).
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина перша та друга статті 414 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10 грудня 2021 року в справі № 924/454/20 вказано, що:
"предметом спору у справі, що розглядається, є вимога прокурора в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру до ТОВ "Зарус-Інвест" та ТОВ "Агро-Еко-Граунд", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_3 та ТОВ "Форк" про витребування у відповідачів на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру земельної ділянки, кадастровий номер 6822455800:04:002:0093, загальною площею 2,0 га, розташованої за межами населених пунктів Староушицької селищної ради, в координатах, межах та конфігурації, що була передана ОСОБА_3 відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 17 жовтня 2017 року № 22-20678-СГ, з посиланням на положення статей 317, 387, 388 Цивільного кодексу України у зв`язку із незаконним вибуттям земельної ділянки поза волею власника - держави на підставі наказу позивача, який скасовано згідно з рішенням суду через порушення норм закону та повторного надання земельної ділянки у власність поза межами передбаченої процедури".
У справі № 924/454/20 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду касаційну скаргу ТОВ "Зарус-Інвест" залишив без задоволення, а оскаржені рішення - без змін, тобто розглянув по суті позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру до ТОВ "Зарус-Інвест" та ТОВ "Агро-Еко-Граунд" про витребування у відповідачів на користь держави земельної ділянки за правилами господарської юрисдикції.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зазначено, що:
"112. Прокурор просить, серед іншого, визнати недійсними свідоцтва на право власності, видані ТОВ "Березова роща" і ТОВ "Сілквей комунікейшн"; визнати недійсними рішення Головного територіального управління юстиції в Київській області про державну реєстрацію за ТОВ "Березова роща" і ТОВ "Сілквей комунікейшн" права власності на земельні ділянки; визнати недійсними договір іпотеки, укладений між ТОВ "Сілквей комунікейшн" і ТОВ "Зелена садиба", та договір іпотеки, укладений між ТОВ "Березова роща" і ТОВ "Зелена садиба"; витребувати земельні ділянки на користь держави з незаконного володіння ТОВ "Березова роща" і ТОВ "Сілквей комунікейшн".
114. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України в чинній редакції господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
116. Спір у цій справі в частині наведених у цьому розділі позовних вимог є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичних осіб, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, встановлення іншого речового права на таке майно (іпотеки), державної реєстрації таких прав.
118. Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін справа в частині наведених вище позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.
120. Отже, судові рішення в частині зазначених у цьому розділі вимог слід скасувати, а провадження у справі в цій частині - закрити".
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року у справі № 676/7428/19 (провадження № 61-361сво22) зазначено, що:
"тлумачення частини третьої статті 400, частини другої статті 414 ЦПК України свідчить, що: суд касаційної інстанції перевіряє дотримання загальними судами правил юрисдикції незалежно від наявності відповідних доводів у касаційній скарзі; при встановленні порушення правил юрисдикції загальних судів, суд касаційної інстанції закриває провадження у справі повністю або у відповідній частині позовних вимог.
У разі встановлення судом, що позовні вимоги за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, суд закриває провадження у справі (повністю або частково), незалежно від доводів касаційної скарги. При цьому розгляд позовних вимог у порядку цивільного судочинства по суті є неможливим.
Об`єднана палата відступає від висновку щодо застосування частин першої та другої статті 414 ЦПК України, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2022 року у справі № 676/196/20 (провадження № 61-18836св21)".
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року у справі № 676/7428/19 (провадження № 61-361сво22) вказано, що:
"у справі, що переглядається, позовні вимоги прокурора, з урахуванням меж касаційного перегляду, про витребування земельної ділянки у ТОВ "Зарус-Інвест" та ТОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис від 17 березня 2018 року № 25293453 про Державну реєстрацію права власності ТОВ "Зарус-Інвест" на земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0526, стягнення судового збору з ТОВ "Зарус-Інвест" за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства. Тому судам слід було закрити провадження у справі у вказаній частині, оскільки спір в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 вересня 2023 року у справі № 274/1676/22 (провадження № 61-9082св23) зазначено: "у справі, що переглядається, позовні вимоги прокурора про витребування у СГ "Дружба 2020" земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550, розташовану на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, на користь Швайківської сільської ради, вирішення питання про розподіл судових витрат, за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства".
У справі, що переглядається, позовні вимоги ОСББ "Олександрівська Слобідка" до ПАТ "ХК "Київміськбуд" про скасування рішення про державну реєстрацію права та запису про право власності за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства. Тому судам слід було закрити провадження у справі у вказаній частині, оскільки спір в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства.
У разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду (частина четверта статті 414 ЦПК України).