ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2025 року
м. Київ
cправа № 908/2672/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. (головуючого), Багай Н.О., Берднік І.С.
секретаря судового засідання - Дерлі І.І.
за участю представників сторін:
Офісу ГП - Яремчук А.В.
позивача 1 - не з`явився
позивача 2 - не з`явився
відповідача - Зелений С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.05.2024 (у складі колегії суддів: Дармін М.О. (головуючий), Чус О.В., Кощеєв І.М.)
та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.05.2024 (у складі колегії суддів: Дармін М.О. (головуючий), Чус О.В., Кощеєв І.М.)
за позовом заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі:
1. Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області
2. Управління освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД"
про визнання недійсним договору в частині та стягнення 239 976, 00 грн,-
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст та підстави позовних вимог
1.1. Заступник керівника Луганської обласної прокуратури (надалі - Прокурор) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах: Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (надалі - Адміністрація, Позивач 1), Управління освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (надалі - Управління) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" (надалі - ТОВ "Параллель-М ЛТД", Відповідач, Скаржник) про:
- визнання недійсними пункту 5.3 договору поставки нафтопродуктів № 0453/22/О від 11.03.2022, укладеного між Управлінням та ТОВ "Параллель-М ЛТД", а також положення "Специфікації", наведених в додатку № 1 до договору, в частині включення до договірної ціни суми податку на додану вартість в розмірі 239976,00 гривень (надалі - Договір поставки);
- стягнення з ТОВ "Параллель-М ЛТД" на користь Управління 239976,00 гривень, безпідставно сплачених за Договором поставки у вигляді податку на додану вартість.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним включення до ціни Договору поставки суми податку на додану вартість (надалі - ПДВ) та подальше її перерахування постачальнику, що суперечить положенням постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану" (надалі - Постанова КМУ № 178) та підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.11.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
2.2. Вказуючи про відсутність підстав для визнання Договору поставки недійсним, суд виходив з того, що зі змісту оспорюваного договору не вбачається, що поставка нафтопродуктів мала бути в обов`язковому порядку здійснена на користь ГУ Національної Поліції у Луганській області, а відповідний орган не є стороною такої угоди. У зв`язку з чим Прокурором не обґрунтовано безпідставне отримання Відповідачем суми в розмірі 239 976,00 грн.
2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.05.2024 відповідне рішення скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
2.4. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що зі змісту розпорядження керівника Адміністрації від 10.03.2022 № 221, затвердженої ним Програми та умов оспорюваного договору вбачається, що його укладено саме для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а отже операції з постачання нафтопродуктів за договором обкладаються ПДВ за нульовою ставкою, відповідно до постанови КМУ № 178. Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 239 976, 00 грн, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідна сума ПДВ є перерахованою поза межами договірних платежів та має наслідком збагачення Відповідача за рахунок Позивача 2 поза підставою, передбаченою законом.
2.5. Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.05.2024 здійснено перерозподіл судових витрат за подання апеляційної скарги.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі ТОВ "Параллель-М ЛТД" просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.05.2024 та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.05.2024, залишивши в силі рішення Господарського суду Запорізької області від 21.11.2023 у справі №908/2672/23.
3.2. Ухвалою Суду від 19.12.2024 відкрито касаційне провадження на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. При зверненні з касаційною скаргою Скаржник посилається на:
- неправильне застосування судом апеляційної інстанції статті 11 Господарського процесуального кодексу України, без врахування висновку, щодо її застосування, викладеного у постанові Верховного Суду від 27.09.2022 у справі №924/57/19 (пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України);
- відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування постанови КМУ №178 від 02.03.2022 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану", підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України стосовно суб`єктів, які не належать до переліку, визначеному вказаними нормативними актами (пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України);
- неповне встановлення обставин справи, що мають істотне значення, та покладення в основу рішення недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України);
3.4. 08.01.2025 від Прокурора надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить закрити касаційне провадження.
4. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
4.1. Розпорядженням керівника Адміністрації від 10.03.2022 № 221 затверджено Програму забезпечення пально-мастильними матеріалами Головного управління Національної поліції у Луганській області на 2022 рік (надалі - Програма).
Так, метою вказаної програми визначено забезпечення обороноздатності підрозділів Головного управління Національної поліції у Луганській області під час воєнного стану, здійснення охорони громадського порядку на території Лисичанської міської територіальної громади.
Визначено, що фінансове забезпечення Програми здійснюється за рахунок коштів бюджету Лисичанської міської територіальної громади шляхом виділення бюджетних асигнувань Управлінню освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації для здійснення закупівлі дизельного палива в обсязі 36 000 літрів.
Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації програми на 2022 рік встановлено у 1 500 000,00 гривень.
Головним розпорядником бюджетних коштів визначено Управління, яке одночасно є виконавцем Програми та проводить закупівлю дизельного пального і передає його для використання Головного управління Національної поліції у Луганській області.
4.2. На виконання даної Програми 11.03.2022 між Управлінням, як покупцем, та ТОВ "Параллель-М ЛТД", як постачальником, укладено Договір поставки.
4.3. У преамбулі Договору поставки зазначено, що сторонами укладено договір керуючись Бюджетним, Цивільним та Господарським кодексами України, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану", Розпорядженням керівника Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації № 221 від 10.03.2022 "Про затвердження Програми забезпечення пально-мастильними матеріалами Головного управління Національної поліції у Луганській області на 2002 рік".
4.4. Згідно з пунктом 1.1 Договору поставки, постачальник зобов`язався поставити у визначений договором строк покупцю у власність товар згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021-2015 код - 09130000-9 Нафта і дистиляти (нафтопродукти в асортименті та у кількості, що передбачені у специфікаціях до цього договору), а покупець зобов`язався прийняти нафтопродукти та сплатити за них у порядку та у строки, встановлені цим договором і специфікаціями до нього. За цим договором покупець може обумовити поставку нафтопродуктів третій особі відповідно до статті 267 Господарського кодексу України та статті 636 Цивільного кодексу України. При цьому виконання зобов`язань по постачанню нафтопродуктів за цим договором має право вимагати лише покупець.
4.5. Відповідно до пункту 5.3 Договору поставки, загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є невід`ємною частиною цього договору. У будь-якому випадку, загальна орієнтовна сума договору не повинна перевищувати 1439856,00 грн, у тому числі ПДВ 239976,00 грн.
4.6. До вказаного Договору поставки сторонами підписано додаток № 1 "Специфікація", відповідно до якого постачається дизельне паливо в кількості 36000 літрів на загальну суму 1439856,00 грн, у т.ч. ПДВ - 239976,00 грн.
4.7. Дизельне паливо в кількості 36000 літрів на загальну суму 1439856,00 грн, у т.ч. ПДВ - 239976,00 грн, передано відповідачем Управлінню відповідно до видаткової накладної № 55365 від 11.03.2022.
4.8. Управління перерахувало на рахунок Відповідача 1439856,00 грн, у т.ч. ПДВ - 239976,00 грн, згідно з платіжним дорученням № 1 від 17.03.2022.
4.9. Прокурор листами від 12.04.2023 №№ 15/2-38вих-23, 15/2-39вих-23 інформував Позивачів про існування порушення інтересів держави внаслідок укладення договору поставки нафтопродуктів № 0453/22/О від 11.03.2022 і про наявність підстав для визнання його недійсним в частині. Відповідних позовів пред`явлено не було. У матеріалах справи міститься повідомлення від 18.08.2023 вих. №№ 15/2-122вих-23, 15/2-123вих-23, адресоване Позивачам, щодо пред`явлення відповідної позовної заяви в інтересах держави.
4.10. Звертаючись з позовною заявою Прокурор вказує, що зі змісту розпорядження керівника Адміністрації від 10.03.2022 № 221, затвердженої ним Програми та умов договору № 0453/22/0 від 11.03.2022 вбачається, що його укладено для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а отже операції з постачання нафтопродуктів за договором обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою. На переконання Прокурора, положення Договору поставки щодо включення до ціни договору суми податку на додану вартість та подальше її перерахування постачальнику не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому, проведена покупцем сплата ПДВ підлягає поверненню.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ТОВ "Параллель-М ЛТД" не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.3. Предметом спору у цій справі є вимога про визнання недійсними положень Договору поставки в частині формування ціни договору та включення до неї суми ПДВ у зв`язку з недотриманням вимог Постанови КМУ №178, а також про стягнення суми ПДВ, сплаченої покупцем на виконання цього договору.
5.4. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли протилежних висновків щодо можливості застосування положень Постанови КМУ № 178 до спірних правовідносин.
Так, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, обгрунтував правову позицію, враховуючи: 1) суб`єктний склад Договору поставки, зокрема те, що його стороною не є суб`єкт, визначений підпунктом "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України та Постановою КМУ №178; 2) відсутність у тексті договору чіткого визначення предмета поставки як товару, призначеного для забезпечення безпеки населення та захисту інтересів держави.
Натомість суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що: 1) оцінка характеру господарської операції має здійснюватися з урахуванням мети прийняття Постанови КМУ №178; 2) обізнаність постачальника щодо мети укладення договору підтверджується преамбулою такої угоди, яка містить посилання на виконання Програми, спрямованої на забезпечення обороноздатності підрозділів Головного управління Національної поліції у Луганській області під час воєнного стану.
5.5. Скаржник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, посилається на порушення судом статті 11 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на її застосування без врахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 27.09.2022 у справі №924/57/19.
У зазначеній постанові Верховний Суд наголосив, що під час вирішення господарського спору суд має застосовувати правовий акт, а у разі встановлення його невідповідності Конституції України діє згідно з порядком, передбаченим частиною шостою статті 11 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, Скаржник вважає, неправомірним застосування положень Постанови КМУ №178 до спірних правовідносин, оскільки: 1) Постанова КМУ №178 фактично розширює перелік випадків застосування підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, що на його переконання, є неправомірним; 2) суб`єктний склад Договору поставки не відповідає вимогам, передбаченим Податковим кодексом України та Постановою КМУ №178; 3) відсутність чіткого визначення предмета договору як товару для забезпечення безпеки населення та інтересів держави виключає можливість застосування нульової ставки ПДВ.
5.6. Таким чином, перед Верховним Судом постає питання можливості застосування до спірних правовідносин положень Постанови КМУ №178 за умови, що сторона Договору поставки не є суб`єктом, визначеним підпунктом "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України та Постановою КМУ №178, та відсутності у тексті договору (предмету договору) прямої вказівки про спрямованість поставленого товару на задоволення потреб таких суб`єктів. Розгляд цього питання вимагає оцінки правової природи договірних зобов`язань у їх системному зв`язку з положеннями законодавства, що регулює порядок оподаткування операцій, пов`язаних із забезпеченням обороноздатності держави, безпеки населення та захисту національних інтересів.
Щодо правових підстав застосування положень Постанови КМУ №178 у контексті підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України.
5.7. Суд зазначає, що Постанова КМУ №178 є нормативно-правовим актом, ухваленим на виконання вимог підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України.
5.8. Так, обов`язковість виконання нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, прийнятих на виконання законів України, за умови їх відповідності законам та прийняття в межах повноважень цього органу, визначена в Конституції України та законах, що регулюють діяльність виконавчої влади.
5.9. Відповідно до статті 113 Конституції України, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією та законами України.
5.9. Частина перша статті 117 Конституції України передбачає, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
5.10. Закон України "Про Кабінет Міністрів України" конкретизує дані положення, визначаючи в статті 49, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів видаються на основі, на виконання та з метою реалізації Конституції та законів України, актів Президента України.
5.11. Варто зазначити, що Податковий кодекс України містить загальні засади податкового регулювання, зокрема передбачає умови застосування нульової ставки ПДВ до певних операцій.
5.12. У такий спосіб, Постанова КМУ №178 деталізує механізм реалізації відповідних положень Кодексу, зокрема визначає порядок їх практичного застосування для забезпечення належного правозастосування та досягнення цілей податкового регулювання.
5.13. Таким чином, застосування положень Постанови КМУ №178 не суперечить положенням Податкового кодексу України, а навпаки, забезпечує їх ефективну імплементацію в частині особливостей застосування ПДВ у період воєнного стану, що узгоджується із принципом системності правового регулювання та свідчить про взаємозв`язок між нормами різного рівня нормативно-правових актів, які регламентують відповідні правовідносини.
5.14. Питання застосування положень Постанови Кабінету Міністрів України №178 від 02.03.2022 у контексті підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України вже було предметом розгляду Верховного Суду в низці постанов, зокрема від 10.09.2024 у справі № 922/4055/23, від 18.09.2024 у справі № 916/3864/23, від 28.05.2024 у справі № 910/12151/23, від 19.12.2024 у справі № 910/20125/23, від 17.09.2024 у справі № 915/1377/23, від 24.10.2024 у справі № 914/2694/23.
Щодо питання застосування положень Постанови КМУ №178 до спірних правовідносин, зокрема специфіки її реалізації та сфери поширення.
5.15. КМУ на підставі Постанови №178 (в редакції на момент укладення Договору поставки) постановив з метою виконання мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", та відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України установити, що до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Визначено, що постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.
5.16. З аналізу положень постанови Постанови КМУ № 178 вбачається, що встановлення нульової ставки ПДВ є заходом, спрямованим на створення правових передумов для своєчасного та безперешкодного постачання товарів, необхідних для забезпечення національної безпеки та оборони України, захисту населення та інтересів держави в умовах воєнного стану.
5.17. Відповідно, правозастосування у цій сфері має базуватися на цільовому призначенні відповідних товарів, що передбачає гнучке використання механізмів пільгового оподаткування з урахуванням функціонального підходу.
5.18. Зміст Постанови КМУ № 178 свідчить про те, що її дія охоплює не лише правовідносини, у яких сторонами таких договір поставки є суб`єкти, прямо зазначені у постанові, а й випадки, коли характер товару та його цільове призначення об`єктивно зумовлюють використання в інтересах оборони та безпеки держави.
5.19. Відповідно до підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, операції з постачання товарів, що використовуються для забезпечення національної безпеки та оборони, підлягають обкладенню ПДВ за нульовою ставкою. При цьому пункт 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначає, що об`єктом оподаткування є операції з постачання товарів на митній території України, за умови їх документального підтвердження.
5.20. Ключовим критерієм для застосування нульової ставки ПДВ є не наявність суб`єкта як сторони договору, передбаченого даною постановою, а передусім фактичне використання товару відповідно до визначеної державної мети.
5.21.У цьому контексті особливого значення набуває принцип "substance over form" (превалювання суті над формою), відповідно до якого юридична оцінка операції має ґрунтуватися на її реальному економічному змісті, а не виключно на формальних аспектах правочину.
5.22. Суд враховує необхідність оцінки податкових наслідків з урахуванням реального змісту правовідносин, їх цільового спрямування та фактичних наслідків. У зв`язку з цим обґрунтування податкових зобов`язань повинно відбуватися з урахуванням не лише буквального тлумачення норми, а й мети, яку вона покликана забезпечити.
5.23. Системний аналіз Постанови КМУ № 178 у поєднанні з нормами податкового законодавства дає підстави для висновку, що нульова ставка ПДВ може бути застосована за умови документального підтвердження фактичного використання товару для забезпечення потреб національної безпеки та оборони. При цьому визначення кінцевого отримувача товару має значення виключно в контексті підтвердження його фактичного використання за призначенням.
5.24. Таким чином, формальний підхід Скаржника та суду першої інстанції щодо тлумачення Постанови КМУ № 178, яке обмежує її застосування до договорів виключно із суб`єктами, безпосередньо визначеними у ній, за умови встановлення об`єктивної обізнаності учасників договірних відносин про використання предмету закупівлі для цілей визначених у цій постанові та у підпункті 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, суперечить принципам податкового законодавства, зокрема принципам законності та економічної обґрунтованості, та не відповідає меті ухвалення зазначеної постанови.
5.25. Згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України, загальні засади цивільного законодавства базуються на принципах справедливості, добросовісності та розумності, що кореспондується із принципами податкового законодавства, зокрема принципами рівності всіх платників перед законом.
5.26. Відтак, застосування нульової ставки ПДВ, передбаченої Постановою № 178, можливе щодо операцій з постачання товарів, фактично спрямованих на забезпечення потреб національної безпеки та оборони України, захисту безпеки населення, незалежно від того, чи є кінцевий отримувач стороною договору, за умови документального підтвердження (закріплення) такої мети використання товарів.
5.27. На підставі наведеного Суд приходить до висновку, що відсутність формальної вказівки на кінцевого отримувача у договорі та його невизначення як сторони правочину не є підставою для відмови у застосуванні нульової ставки ПДВ, якщо поставка реально здійснюється на виконання положень Постанови № 178.
5.28. При цьому колегія суддів не погоджується з аргументами Скаржника щодо відсутності у тексті Договору поставки вказівки про спрямованість поставленого товару на задоволення потреб визначених суб`єктів, оскільки зміст преамбули Договору поставки у взаємозв`язку з його предметом свідчить про те, що правочин укладено з метою реалізації Програми, спрямованої саме на забезпечення обороноздатності підрозділів Головного управління Національної поліції у Луганській області в умовах воєнного стану.
5.29. Слід зазначити, що преамбула договору відіграє важливу роль у тлумаченні його змісту, оскільки не тільки відображає узгоджене волевиявлення сторін щодо прав і обов`язків, визначених договором, а також його цільове призначення.
5.30. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що включення до преамбули Договору поставки посилання на відповідну Програму, спрямовану на забезпечення обороноздатності підрозділів Головного управління Національної поліції у Луганській області під час воєнного стану, є ключовим аспектом, який підкреслює специфіку поставленого товару та особливості відповідної господарської операції, а Відповідач мав можливість врахувати зазначене ще при формуванні умов Договору поставки.
5.31. За встановленими судами попередніх інстанцій Програма визначає цільове призначення товару, що постачається, та встановлює його використання виключно для потреб правоохоронних органів у період дії воєнного стану, що свідчить про його спеціальний статус та характер. Відтак, наявність такого положення у преамбулі договору свідчить про узгоджену позицію сторін щодо спрямованості товару на забезпечення конкретних суспільно значущих потреб, що унеможливлює його використання для інших цілей.
Таким чином, включення до Договору поставки положень щодо виконання Програми є достатнім свідченням спеціальної спрямованості товару, що постачається.
5.32. Зважаючи на викладене, оскільки положення Постанови КМУ № 178 підлягають застосуванню незалежно від того, що сторона Договору поставки не є суб`єктом, визначеним у підпункті "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України та у Постанові КМУ №178, а у тексті договору узгоджено про спрямованість поставленого товару на задоволення потреб таких суб`єктів, до операції з постачання товару за Договором поставки повинен застосовуватись розмір ПДВ за нульовою ставкою.