ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/4023/23)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Огороднік К.М.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивача - Третьякова Н.Ю., Дукер Л.О.,
відповідача - Камінська А.А.,
третьої особи - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 (колегія суддів у складі: головуючий - Медуниця О.Є., Попков Д.О., Стойка О.В.)
та рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 (суддя Прохоров С.А.)
у справі №922/3921/21(922/1371/22)(922/4023/23)
за позовом Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінком"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1
про визнання поруки припиненою з 22.01.2020
в межах справи №922/3921/21
про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва",
ВСТАНОВИВ:
Хід розгляду справи
1. У провадженні Господарського суду Харківської області на стадії процедури розпорядження майном боржника перебуває справа №922/3921/21(922/1371/22) про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" (далі - ТКТОВІФ "Харків-Москва"), провадження в якій відкрите ухвалою суду від 08.09.2022.
Стислий виклад позовних вимог
2. У вересні 2023 року ТКТОВІФ "Харків-Москва" в межах зазначеної справи про банкрутство звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінком" (далі - ТОВ "Метінком") з вимогами про визнання припиненою з 22.01.2020 поруки ТКТОВІФ "Харків-Москва" за договором поруки, укладеним між громадянином російської федерації ОСОБА_1 та ТКТОВІФ "Харків-Москва" від 26.09.2011.
3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.10.2023, після усунення позивачем визначених судом в ухвалі від 26.09.2023 недоліків, вказану позовну заяву прийнято до розгляду у межах справи №922/3921/21(922/1371/22) про банкрутство ТКТОВІФ "Харків-Москва" та відкрито відокремлене позовне провадження №922/3921/21(922/1371/22)(922/4023/23).
4. В обґрунтування своїх вимог ТКТОВІФ "Харків-Москва" зазначає, що ОСОБА_2 (боржник за договором позики від 26.09.2011, далі - Позичальник) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилась спадщина. У випадку смерті позичальника позикодавець повинен протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатись про відкриття спадщини пред`явити свої вимоги до спадкоємця, які прийняли спадщину, незалежно від настання строків вимоги.
5. Позивач вказує, що з листа-відповіді приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Гаража Н.П. вбачається, що спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті Позичальника є ОСОБА_3, ОСОБА_4, громадянин держави ОСОБА_5, громадянин держави ОСОБА_6 . Кредитори, якими є Харківська міська рада Харківської області, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, зі спливом 9 місяців після смерті Позичальника, заявили кредиторські вимоги до спадкоємців.
6. Позивач мотивує, що ТОВ "Метінком" не зверталось до приватного нотаріуса із кредиторськими вимогами до спадкоємців Позичальника, а ТКТОВІФ "Харків-Москва" ніколи не погоджувалось забезпечувати виконання зобов`язання новими боржниками - спадкоємцями померлого Позичальника. Угода про заміну сторони в зобов`язанні не існує та об`єктивно існувати не може. ТОВ "Метінком" не надавало до матеріалів справи доказів заміни сторони боржника в договорі поруки від 26.09.2011 на спадкоємців боржника та/або інших осіб.
7. Також позивач послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі №570/3891/14, в якій сформульовано загальний висновок про те, що у разі, якщо кредитор не отримав згоди поручителя та/або іпотекодавця забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником (спадкоємцем), то порука та/або іпотека визнаються припиненими.
8. На думку позивача, зазначені обставини, разом з правовою позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі №570/3891/14, яка є обов`язковою для застосування судами, свідчить про те, що порука є припиненою з дати смерті Позичальника, а саме з 22.01.2020.
9. Окремо позивач звертає увагу, що будь-які документи, складені від імені ТКТОВІФ "Харків-Москва" такими особами, як ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про визнання боргу та/або інші, є нікчемними, оскільки запис про вказаних осіб в Єдиному реєстрі юридичних осіб було вчинено в результаті рейдерського захоплення підприємства. Записи про вказаних осіб були скасовані на підставі наказів Міністерства юстиції від 19.12.2019, від 08.09.2021, від 13.10.2020.
10. Позивач посилається на те, що за практикою Верховного Суду, якщо акт скасовано, він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. Така правова позиція кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 19.02.2020 у справі №902/729/18, від 28.10.2020 у справі №3910/10963/19.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
11. 26.09.2011 між Позичальником та громадянином російської федерації ОСОБА_1 (позикодавець) укладено договір безвідсоткової позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. (далі - Договір позики).
12. Згідно з умовами п. 1 Договору позики Позичальник отримав, а позикодавець передав у власність позичальникові грошові кошти у сумі 8000000 (вісім мільйонів) доларів США за цільовим призначенням на будівництво багатофункціонального громадсько-торгівельного центру за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 2. Сторонами підтверджено, що передача грошей була здійснена до підписання цього договору, протягом 2007-2008 років.
13. Відповідно до п. 2 Договору позики остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше одного місяця з моменту введення об`єкта в експлуатацію, або відкриття щодо майнового поручителя (ТКТОВІФ "Харків-Москва") за договором поруки від 26.09.2011 справи про банкрутство. Повна сума позики, що підлягає поверненню, на день остаточного розрахунку має відповідати еквівалентові 8000000 доларів США за середнім курсом продаж комерційних банків м. Києва (за вибором позикодавця), на день передачі грошей, сума позики може повертатися частинами або одноразово.
14. Пункт 3 Договору позики передбачає право позичальника здійснити повернення певної суми позики і обов`язок позикодавця прийняти повернуті грошові кошти і раніше визначеного у п. 2 кінцевого терміну.
15. Згідно з п. 4 Договору позики у разі неповернення суми позики своєчасно позикодавець вправі буде пред`явити цей договір до стягнення в строки і у порядку, передбаченому чинним законодавством України та вимагати повернення несплаченої частини з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення і сплати 3% від простроченої суми.
16. За змістом п. 6 Договору позики сторони узгодили, що після повернення боргу позикодавцем буде видано позичальнику власноручну розписку про одержання грошей, без якої борг вважатиметься таким, що неповернутий.
17. Відповідно до договору поруки від 26.09.2011, укладеного між громадянином російської федерації ОСОБА_1 (кредитор) та ТКТОВІФ "Харків-Москва" (поручитель), останнє виступило поручителем за виконання умов Договору позики (далі - Договір поруки).
18. Пунктом 1.1 Договору поруки визначено, що відповідно до цього договору поручитель поручається перед кредитором за виконання обов`язку Позичальника щодо повернення позики за основним договором, передбаченим п. 2 цього договору.
19. Відповідно до п. 2.1 Договору поруки під основним договором розуміється Договір позики від 26.09.2011 у розмірі 8000000,00 доларів США, укладений між кредитором та боржником.
20. Пунктом 2.2 Договору поруки визначено, що строк виконання зобов`язання за основним договором наступає не пізніше спливу одного місяця з моменту введення об`єкта за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 2 в експлуатацію, або з моменту визнання майнового поручителя за цим договором банкрутом.
21. Поручитель зобов`язаний у разі порушення боржником обов`язку за основним договором, що передбачений п. 1 Договору поруки, самостійно виконати зазначений обов`язок боржника перед кредитором в строк один місяць з моменту закінчення основного договору шляхом повного повернення суми позики (п. 3.1 Договору поруки).
22. У п. 5.1 Договору поруки сторони дійшли згоди, що договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печаткою сторін і діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
23. У п. 8.1 Договору поруки сторонами було здійснене застереження: "поручитель надає свою згоду на відступлення кредитором прав вимоги за зобов`язаннями, які виникають з Договору позики від 26.09.2011 у випадку смерті боржника за наявності у боржника правонаступників, а також укладання кредитором договору про відступлення прав вимоги за Договором позики від 26.09.2011 з будь-якою юридичною або фізичною особою".
24. 02.02.2012 між громадянином російської федерації ОСОБА_1 (первісний кредитор) та ТОВ "Метінком" (новий кредитор) укладено договір уступки вимоги (цесії) за Договором позики від 26.09.2011 (далі - Договір уступки-1), який посвідчено нотаріально, за умовами якого передбачено набуття новим кредитором права вимоги до боржника належного виконання зобов`язань зі сплати боргу за Договором позики від 26.09.2011 за вирахуванням повернутих сум, зазначених в акті повернення грошових коштів. Сторонами проведені всі розрахунки за відступлення права вимоги.
25. Того ж дня між громадянином російської федерації ОСОБА_1 (первісний кредитор) та ТОВ "Метінком" (новий кредитор) укладено договір уступки права вимоги по Договору поруки від 26.09.2011 (далі - Договір уступки-2).
26. Відповідно до п. 1 Договору уступки-2 в порядку та на умовах, визначених ним, первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги, належне первісному кредитору і стає кредитором за Договором поруки від 26.09.2011, укладеного між первісним кредитором і поручителем.
27. Пунктом 2 Договору уступки-2 визначено, що з дати підписання цього договору новий кредитор набуває право вимагати від поручителя належного виконання зобов`язання за Договором позики у разі порушення боржником сплати боргу за Договором позики за вирахуванням повернутих сум, зазначених в акті повернення грошових коштів.
28. Позичальник помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
29. На думку позивача, порука є припиненою з дати смерті Позичальника, а саме з 22.01.2020, що зумовило звернення останнього з позовом про визнання поруки припиненою.
30. У жовтні 2021 року до Господарського суду Харківської області надійшла заява Фізичної особи ОСОБА_8 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТКТОВІФ "Харків-Москва".
31. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.10.2021 у справі №922/3921/21 відкрито провадження у справі про банкрутство ТКТОВІФ "Харків-Москва", введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражну керуючу Венську Оксану Іванівну; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
32. 19.10.2021 на офіційному сайті оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТКТОВІФ "Харків-Москва", зазначено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
33. Під час знаходження матеріалів справи за межами Господарського суду Харківської області на адресу суду 08.11.2021 надійшла заява ТОВ "Метінком" з грошовими вимогами до боржника в сумі 214159200,00 грн та 4540,00 грн судового збору, яка ґрунтується на вказаних вище договорах.
34. За результатами попереднього засідання 01.12.2021 Господарським судом Харківської області постановлена ухвала, якою в тому числі визнано вимоги ТОВ "Метінком" у сумі 8000000,00 доларів США, витрати ТОВ "Метінком" щодо сплати судового збору в сумі 4540,00 грн включено до першої черги реєстру вимог кредиторів.
35. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.10.2021 у справі №922/3921/21 скасовано в частині визнання розміру вимог ініціюючого кредитора - ОСОБА_8 в сумі основного боргу 5471074,28 грн. Викладено абзац 2 резолютивної частині ухвали Господарського суду Харківської області від 18.10.2021 у такій редакції: "Визнати розмір вимог ініціюючого кредитора - ОСОБА_8 в сумі основного боргу 3682288,86 грн, в сумі 22700,00 грн сплаченого судового збору за подачу даної заяви, у сумі 54000,00 грн авансування винагороди арбітражного керуючого у справі". В решті ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.10.2021 залишено без змін.
36. Постановою Верховного Суду від 08.06.2022 ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.10.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 скасовано; справу №922/3921/21 направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
37. За результатом нового розгляду ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2022 у справі №922/3921/21(922/1371/22), зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ТКТОВІФ "Харків-Москва", визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - ТОВ "Олівіт" у загальному розмірі 844682,24 грн.
38. Постановою Верховного Суду від 23.05.2023 постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.09.2022 у справі №922/3921/21(922/1371/22) залишено без змін.
39. Після здійсненого 16.09.2022 офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява ТОВ "Метінком" з грошовими вимогами до боржника ТКТОВІФ "Харків-Москва", яка ґрунтується на вказаних вище договорах.
40. Грошові вимоги ТОВ "Метінком" були визнані ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2024 у розмірі 8000000,00 дол. США, що на момент подання заяви в перерахунку в національну валюту України за курсом НБУ складає 292480000,00 грн та судовий збір в сумі 4962,00 грн. Боржником, серед іншого висувались, та судом були розглянуті та відхилені по суті заперечення проти грошових вимог, які полягали у припиненні поруки у зв`язку зі смертю Позичальника 22.01.2020 та відсутністю будь-якого документу про заміну сторони на спадкоємців.
Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
16. Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 у позові відмовлено повністю.
17. Вказане рішення обґрунтоване помилковістю твердження позивача про припинення поруки у зв`язку зі смертю Позичальника та відсутності будь-якого документу про заміну сторони на спадкоємців, оскільки за висновком суду, сторони у п. 8.1 Договору поруки врегулювали продовження дії договору поруки у разі смерті боржника та наявності у нього правонаступників без додаткового отримання погодження зі сторони поручителя чи подачі будь-яких заяв, в тому числі до нотаріусів щодо заміни сторони зобов`язання на правонаступника.
18. Господарський суд зазначив, що грошові зобов`язання позичальника, забезпечені порукою, не є нерозривно пов`язаними з особою померлого боржника, можуть бути виконані іншою особою, а тому не припиняються згідно з ч. 1 ст. 608 ЦК України, тоді як і юридична особа позивача - поручителя також не припинена, що унеможливлює застосування ч. 1 ст. 609 ЦК України.
19. Господарський суд першої інстанції визнав посилання позивача на ст.ст. 523, 1282 ЦК України помилковими, адже ці норми не застосовуються з огляду на наявне погодження у п. 8.1 Договору поруки сторін про його подальше продовження.
20. Окремо господарський суд звернув увагу на те, що відповідно до Договорів позики та поруки вбачається, що вони підписані Позичальником будучі генеральним директором ТКТОВІФ "Харків-Москва" за його життя. На теперішній час Позичальник є померлою особою, а діяльність ТКТОВІФ "Харків-Москва" здійснюється іншими особами.
21. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2024, виклавши її в редакції мотивувальної частини цієї постанови. Резолютивну частину рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 залишено без змін.
22. Постанова мотивована тим, що відповідач як кредитор поручителя двічі ініціював у встановленому чинним законодавством про банкрутство судові процеси з визнанням його права вимоги, які ґрунтувалися, зокрема, на існуванні правовідносин поруки, шляхом подання грошових вимог як конкурсний кредитор у межах справи про банкрутство ТКТОВІФ "Харків-Москва".
23. Суд апеляційної інстанції встановив, що вперше (08.11.2021) до суду надійшла заява ТОВ "Метінком" з грошовими вимогами до боржника в сумі 214159200,00 грн та 4540,00 грн судового збору, які обґрунтовані вказаними вище Договорами позики та поруки і за результатом попереднього засідання 01.12.2021 Господарським судом Харківської області вимоги були визнані судом та не були спростовані ТКТОВІФ "Харків-Москва" у межах апеляційного перегляду, а подальше анулювання відповідного визнання відбулося через скасування ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство з огляду на наявність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора, а не через будь-які вади з доведення і обґрунтування з боку ТОВ "Метінком". Також Східний апеляційний господарський суд вказав, що вдруге ТОВ "Метінком" звернулося з грошовими вимогами до ТКТОВІФ "Харків-Москва", які ґрунтуються на вказаних вище договорах, 12.10.2022, і такі вимоги були визнані 17.06.2024.
24. Додатково суд апеляційної інстанції зауважив, що "зволікання" суду з повторним розглядом грошових вимог кредитора до поручителя було зумовлене, серед іншого, саме процесуальними діями останнього - апеляційним та касаційним оскарженням ТКТОВІФ "Харків-Москва" ухвали про відкриття провадження у справі про своє банкрутство, що перебувало поза межами впливу з боку ТОВ "Метінком", яке на момент такого оскарження навіть не набуло статусу сторони у "новій" справі про банкрутство №922/3921/21(922/1371/22).
25. Суд апеляційної інстанції встановив, що на момент подання (12.09.2023) поручителем цього позову, спрямованого на заперечення права кредитора, останнім був вже ініційований відповідний судовий процес зі захисту (визнання) свого права грошової вимоги у межах справи про банкрутство (адже у розумінні п. 51 постанови Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №908/2828/19 звернення конкурсного кредитора з грошовими вимогами опосередковує спосіб судового захисту), що унеможливлює перебування поручителя у стані правової невизначеності, достатньої для прийнятності використання обраного способу судового захисту з точки зору правових позицій, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц та від 22.09.2022 №462/5368/16-ц.
26. Суд апеляційної інстанції констатував, що обраний позивачем спосіб захисту від правової невизначеності є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите. У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту.
27. Окремо у постанові апеляційної інстанції встановлено, що в ухвалі від 17.06.2024 про визнання грошових вимог ТОВ "Метінком" надавалася правова оцінка запереченням боржника проти таких вимог, зокрема, у зв`язку з припиненням поруки з підстав, які є підставами спору, що розглядається у межах відокремленого позовного провадження у справі про банкрутство.
28. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач обрав неналежний спосіб судового захисту та намагається шляхом ініціювання цього позовного провадження і подальшого апеляційного перегляду оскаржуваного рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 у справі №922/3921/21(922/1371/22)(922/4023/23) фактично ревізувати ухвалу цього ж суду від 17.06.2024 про визнання грошових вимог ТОВ "Метінком" у межах основного провадження у справі про банкрутство ТКТОВІФ "Харків-Москва", що є самодостатньою підставою для відмови у задоволені позову. На думку суду, з урахуванням принципу процесуальної економії боржник має заперечувати відповідне право вимоги кредитора під час перегляду в основному провадженні у справі про банкрутство визнання вимог ТОВ "Метінком" шляхом оскарження ухвали за результатами попереднього засідання (ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ)).
29. Крім того, суд апеляційної інстанції з урахуванням додатково встановлених обставин справи, зокрема щодо ініціювання і обґрунтування позивачем у цьому позовному провадженні факту припинення правовідносин поруки з 22.01.2020, а у межах інших позовних проваджень - факту припинення правовідносин поруки 28.12.2021 та заперечення виникнення та існування таких правовідносин взагалі (через подання позову про недійсність договору поруки від 29.09.2011), констатував порушення ТКТОВІФ "Харків-Москва" принципу "venire contra factum proprium" (заборона суперечливої поведінки).
30. Так, суд апеляційної інстанції вказав, що:
1) можливість припинення правовідносин поруки з будь-яких підстав і у будь-який момент передбачає виникнення та існування таких правовідносин на момент припинення, що є несумісним із запереченням дійсності відповідного договору поруки як підстави для виникнення таких правовідносин у світлі приписів ст.ст. 216, 236 ЦК України;
2) одні й ті ж самі правовідносини поруки (підставою для яких є один Договір поруки) не можуть припинятися декілька разів в різні дати, адже належне припинення у першу дату унеможливлює подальше існування правовідносин як об`єкта для "повторного" припинення;
3) стверджуючи у межах відокремленого позовного провадження про припинення поруки з 28.12.2021, ТКТОВІФ "Харків-Москва" передбачає її існування до цього моменту, що є несумісним із твердженням у цій справі про припинення поруки з 22.01.2020.
31. Господарський суд апеляційної інстанції констатував, що встановлена судом суперечлива поведінка позивача з одночасним використанням імперативно альтернативних (несумісних) способів заперечення свого грошового зобов`язання як поручителя перед ТОВ "Метінком" не є намаганням захистити у встановлений спосіб свій легітимний інтерес, а має за мету за допомогою суду у будь-який спосіб уникнути грошової відповідальності.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
32. ТКТОВІФ "Харків-Москва" (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2024, постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
33. У касаційній скарзі скаржник зазначає обставини, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
34. Скаржник вказує, що господарські суди попередніх інстанцій розглянули справу без врахування висновку Верховного Суду щодо "подібних правовідносин" та застосування під час вирішення тотожних спорів останньої правової позиції Верховного Суду, який викладений у постановах від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, від 30.01.2019 у справі №755/10947/17.
35. На думку скаржника, господарські суди не врахували: висновок Верховного Суду, який викладений у постанові від 04.07.2023 у справі №570/3891/14 про те, що заміна боржника у зобов`язанні його спадкоємцем не може бути підставою для припинення поруки у разі відсутності згоди поручителя на заміну боржника новим боржником за правилами ч. 3 ст. 559 ЦК України; висновок Верховного Суду, який викладений у постанові від 14.02.2024 у справі №911/2498/18 щодо наслідків скасування ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство; висновок Верховного Суду України, який викладений у постановах від 05.07.2017 у справі №6-213цс17, від 20.12.2017 у справі №6-3084цс17, Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №757/19625/15-ц, від 06.02.2019 у справі №523/10228/14-ц, від 17.05.2021 у справі №761/14730/18, від 08.05.2019 у справі №757/67131/17-ц, від 11.01.2023 у справі №905/1646/20, від 15.02.2023 у справі №924/1085/21, від 23.03.2023 у справі №760/12345/20, від 07.04.2023 у справі №910/2345/22, від 04.07.2023 у справі №570/3891/14 щодо застосування положень ст.ст. 523, 546, 553, 559 ЦК України стосовно договору поруки (заміна боржника); висновок Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №179/363/21, від 21.06.2023 у справі №757/42885/19-ц, від 23.11.2023 у справі №466/725/20 в частині застосування принципу "заборони повороту до гіршого" (non reformatio in peius).
36. Скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції застосував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №585/2836/16-ц, проте відповідно до реєстру судових рішень такого судового рішення взагалі не існує, однак наявне рішення касаційного суду від 27.07.2021 по зазначеній справі, проте не застосовано висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.07.2023 у справі №570/3891/14.
37. Скаржник вважає, що за наявності постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі №570/3891/14, є незастосовними висновки у питанні, що розглядається, про те, що заміна боржника у зобов`язанні його спадкоємцем не може бути підставою для припинення поруки у разі відсутності згоди поручителя на заміну боржника новим боржником за правилами ч. 3 ст. 559 ЦК України, викладені у постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №585/2836/16-ц, на які послався суд апеляційної інстанції.
38. Скаржник аргументує, що судом апеляційної інстанції також не застосовано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 14.02.2024 у справі №911/2498/18 про те, що скасування ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство нівелює подальше провадження у цій справі, а тому виключає можливість для будь-якого учасника оскаржувати будь-які рішення по даній справі, так як ці рішення, що ухвалені після винесення ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, що скасована, втрачають чинність внаслідок її скасування.
39. Скаржник вважає, що під час розгляду цієї справи не може бути врахована ухвала Господарського суду Харківської області від 01.12.2021 у справі №922/3921/21 ("перша" справа про банкрутство боржника), якою визнано вимоги ТОВ "Метінком" у сумі 8000000,00 доларів США (що еквівалентно 209944800,00 грн) та, відповідно, не може бути взятий до уваги сам факт звернення ТОВ "Метінком" з означеними грошовими вимогами до суду, оскільки постановою Верховного Суду від 08.06.2022 скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.10.2021 у справі №922/3921/21 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТКТОВІФ "Харків-Москва".
40. У цьому зв`язку скаржник зазначає, що правова позиція у справах №462/5368/16-ц та №522/1528/15-ц, на яку посилається апеляційний суд в оскаржуваній постанові, не є релевантною до правовідносин у цій справі та не може бути застосована.
41. Також скаржник зауважує, що жоден пункт Договору поруки від 26.09.2011 не містить умови, що сторони урегулювали питання продовження дії Договору поруки в разі смерті боржника та за наявності у нього правонаступників, без додаткового отримання погодження зі сторони поручителя, чи подачі будь-яких заяв, в тому числі до нотаріусів щодо заміни сторони зобов`язання на правонаступника. Умовами Договору поруки не передбачено, що кредитор може не звертатись до нотаріуса чи до спадкоємців боржника із вимогою кредитора у визначеному законом порядку.
42. Окрім того, скаржник вважає неправомірним застосування судом в оскаржуваній постанові висновків Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 у справі №922/1014/18, а саме п. 20.1, оскільки правовідносини у справах не є подібними, висновки суду стосуються випадків припинення поруки у разі фізичної ліквідації юридичної особи-боржника за умови, що кредитор реалізував своє право звернутись із вимогами до такого боржника до моменту його ліквідації. Тобто, якби ТОВ "Метінком" як кредитор звернулось із вимогами до Позичальника як боржника за його життя і існувало б відповідне судове рішення, висновки суду в зазначеній постанові були б релевантні. Натомість у цій справі правовідносини є відмінними, за життя боржника ТОВ "Метінком" не зверталось до нього із грошовими вимогами, судових рішень про задоволення таких вимог не існує, після смерті Позичальника ТОВ "Метінком" не реалізувало своє право на підтвердження своїх вимог до спадкоємців боржника.
43. На думку скаржника, апеляційний суд, зазначаючи в постанові від 25.09.2024 додаткові підстави для відмови в позові, як зловживання позивачем правом на захист, погіршує становище позивача, адже таке судове рішення буде використане кредитором під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу про визнання кредиторських вимог, що погіршить становище позивача як боржника у справі про банкрутство.