ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/9446/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Багнюк І.І.,
представників учасників справи:
ТОВ "Мена-Авангард": Іващенко В.І., Козаченко О.О.,
ТОВ "Агросток Україна": Молотков В.О.,
Арбітражний керуючий Заріцький Ю.М.,
ПАТ "Макрохім": Вінокуров В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 (колегія суддів у складі: головуючий - Сотніков С.В., Отрюх Б.В., Остапенко О.М.)
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 (суддя Яковенко А.В.)
у справі № 910/9446/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Хід розгляду справи та стислий зміст заяви
1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" (далі - Боржник), введено процедуру розпорядження майном боржника.
2. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 визнано кредиторами Боржника: ТОВ "Мена-Авангард" з грошовими вимогами на суму 5780446,70 грн, з яких 87140,00 грн - вимоги першої черги, 5693306,70 грн - вимоги четвертої черги; ТОВ "Ітрій" з грошовими вимогами на суму 10205368,00 грн, з яких 5368,00 грн - вимоги першої черги, 10200000,00 грн - вимоги четвертої черги; ТОВ "Сигнум" з грошовими вимогами на суму 541408,00 грн, з яких 5368,00 грн - вимоги першої черги, 536040,00 грн - вимоги четвертої черги; Приватне акціонерне товариство "Макрохім" з грошовими вимогами на суму 12555368,00 грн, з яких 5368,00 грн - вимоги першої черги, 12550000,00 грн - вимоги четвертої черги.
3. 23.05.2024 власник Боржника ОСОБА_1 подав до господарського суду клопотання зі зверненням до кредиторів з проектом плану санації.
4. 24.05.2024 розпорядник майна Боржника подав порівняльний аналіз можливих варіантів подальшої процедури у справі про банкрутство Боржника.
5. 27.05.2024 ПрАТ "Макрохім" подало заяву про долучення до матеріалів справи протоколу зборів кредиторів Боржника №2 від 24.05.2024, закінчення процедури розпорядження майном боржника, введення процедури санації боржника та затвердження плану санації Боржника, припинення повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого Іванченко А.В. та призначення керуючим санацією арбітражного керуючого Заріцького Ю.М.
6. 27.05.2024 ТОВ "Мена-Авангард" подало заперечення проти затвердження плану санації боржника, в яких просило господарський суд визнати Боржника банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначити арбітражного керуючого Іванченко А.В., притягнути ОСОБА_1 до солідарної відповідальності у цій справі, постановити окрему ухвалу щодо ОСОБА_1 .
7. Заперечення ТОВ "Мена-Авангард" мотивовано посиланням на вчинення Боржником дій, направлених на виведення активів товариства на загальну суму 10807000,00 грн та доведення його до банкрутства, надання потенційним кредиторам завідомо неправдивої інформації про фінансово-господарський стан підприємства, проведення протягом 2022 року господарських операцій із юридичними особами, учасником яких є ОСОБА_1 .
8. На думку ТОВ "Мена-Авангард", план санації Боржника, схвалений зборами кредиторів, є зговором Боржника та частини кредиторів, які є його партнерами по бізнесу та за допомогою створення фіктивних боргів отримали більшість голосів у зборах кредиторів з метою невиконання зобов`язань перед іншими кредиторами Боржника.
9. Ініціюючий кредитор вважає, що план санації не відповідає вимогам законодавства, адже він не був розроблений розпорядником майна за участю Боржника та не подавався ним на розгляд зборів кредиторів. Водночас розмір задоволених вимог ініціюючого кредитора буде меншим у процедурі санації, ніж той, який може бути задоволений у разі введення ліквідаційної процедури щодо Боржника, зважаючи на можливість подання позовних заяв до дебіторів про повернення дебіторської заборгованості в розмірі 32175000,00 грн, у тому числі 10807000,00 грн та додаткового капіталу 50000000,00 грн, а також покладення на керівника / засновника Боржника ОСОБА_1 солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
10. Згідно з наданою розпорядником майна фінансовою звітністю Боржника - балансом (звітом) про фінансовий стан на 30.06.2023, загальний розмір активів станом на початок звітного періоду складав 273985 тис. грн, на кінець звітного періоду - 236345 тис. грн; розмір пасиву станом на початок звітного періоду складав 109930 тис. грн, на кінець звітного періоду - 71623 тис. грн. При цьому загальний розмір кредиторської заборгованості Боржника, визнаної судом у цій справі складає 29082590,70 грн.
11. 08.05.2024 збори кредиторів сформували комітет кредиторів Боржника у складі 4 осіб: ТОВ "Мена-Авангард", ПрАТ "Макрохім", ТОВ "Сигнум" і ТОВ "Ітрій".
12. 24.05.2024 відбулися збори кредиторів Боржника, на яких були присутні представники кредиторів ТОВ "Мена-Авангард" (5693 голосів), ПрАТ "Макрохім" (12550 голосів), ТОВ "Ітрій" (10200 голосів) та ТОВ "Сигнум" (536 голосів).
13. Згідно з протоколом від 24.05.2024 збори кредиторів прийняли такі рішення:
- звернутись до Господарського суду міста Києва щодо закінчення процедури розпорядження майном у справі №910/9446/23, введення щодо Боржника процедури санації та, відповідно, припинення повноважень розпорядника майна Іванченко А.В . Доручити голові зборів направити до Господарського суду міста Києва від імені зборів кредиторів це протокольне рішення з відповідним клопотанням у справі №910/9446/23 (за - 23286 голосів, проти - 5693 голосів);
- класу кредиторів вимог першої черги відповідно до затвердженого реєстру вимог кредиторів у справі №910/9446/23 у складі кредиторів: ТОВ "Мена-Авангард", ПрАТ "Макрохім", ТОВ "Ітрій" і ТОВ "Сигнум", схвалити план санації, запропонований 23.05.2024 власником Боржника ОСОБА_1, з такими умовами: задоволення заявлених вимог кредиторів до боржника у справі Господарського суду міста Києва №910/9446/23, зокрема через прощення частини боргу та погашення іншої частини боргу щодо вимог четвертої черги реєстру вимог кредиторів третьою особою - власником Боржника ОСОБА_1 за рахунок особистих та / або залучених ним коштів, а саме: прощення вимог четвертої черги у розмірі 97% від загального їх розміру з погашенням решти 3% вимог четвертої черги ОСОБА_1 протягом 30 днів з дня затвердження плану санації; при безумовному і повному погашенні вимог першої та другої черг задоволення вимог кредиторів, включених до реєстру, в п`ятиденний термін з дня затвердження плану санації Господарським судом міста Києва відповідним рішенням у справі №910/9446/23 про банкрутство, що вступило у законну силу (за - 23286 голосів, проти - 5693 голосів);
- класу кредиторів вимог четвертої черги відповідно до затвердженого реєстру вимог кредиторів у справі №910/9446/23 у складі кредиторів: ТОВ "Мена-Авангард", ПрАТ "Макрохім", ТОВ "Ітрій" і ТОВ "Сигнум", схвалити план санації, запропонований 23.05.2024 власником Боржника ОСОБА_1, з такими умовами: задоволення заявлених вимог кредиторів до боржника у справі Господарського суду міста Києва №910/9446/23, зокрема через прощення частини боргу та погашення іншої частини боргу щодо вимог четвертої черги реєстру вимог кредиторів третьою особою - власником Боржника ОСОБА_1 за рахунок особистих та / або залучених ним коштів, а саме: прощення вимог четвертої черги у розмірі 97% від загального їх розміру з погашенням решти 3% вимог четвертої черги ОСОБА_1 протягом 30 днів з дня затвердження плану санації; при безумовному і повному погашенні вимог першої та другої черг задоволення вимог кредиторів, включених до реєстру, в п`ятиденний термін з дня затвердження плану санації Господарським судом міста Києва відповідним рішенням у справі №910/9446/23 про банкрутство, що вступило у законну силу (за - 23286 голосів, проти - 5693 голосів);
- зборам кредиторів на підставі пункту 6 частини 5 та пункту 4 частини 8 статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) схвалити у якості кандидатури на керуючого санацією Боржника в межах справи №910/9446/23 арбітражного керуючого Заріцького Юрія Миколайовича та звернутись до Господарського суду міста Києва щодо призначення його керуючим санацією. Доручити голові зборів направити до Господарського суду міста Києва від імені зборів кредиторів це протокольне рішення з відповідним клопотанням у справі №910/9446/23 (за - 23286 голосів, проти - 5693 голосів).
14. Згідно з висновками порівняльного аналізу розпорядника майна №102-910/9446 від 23.05.2024 до відкриття провадження у справі про банкрутство Боржник вчиняв дії, які мають ознаки таких, що направлені на виведення активів Боржника. Зокрема, здійснювались господарські операції, за якими з рахунку Боржника в Комерційному банку "Акордбанк" 24.02.2022 перераховано на рахунки фізичних осіб - підприємців 6767000,00 грн (67 ФОП рівними платежами по 101000,00 грн із наведенням підстави "оплата по рахунку за постачання товару"), а 02.03.2022 перераховано на рахунки фізичних осіб - підприємців 4040000,00 грн (40 ФОП рівними платежами по 101000,00 грн із наведенням підстави "оплата по рахунку за постачання товару"). Загальна сума безпідставно "виведених" коштів складає 10807000,00 грн. На запити розпорядника майна щодо надання роз`яснень щодо таких платежів відповідь по суті надана не була. З урахуванням викладеного, розпорядник майна вважає наявними ознаки неплатоспроможності боржника. Враховуючи фактичну відсутність майна боржника і припинення господарської діяльності відновлення платоспроможності боржника неможливо.
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
15. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024, відмовлено ТОВ "Мена-Авангард" у задоволенні заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника Боржника ОСОБА_1 та клопотання про визнання Боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; припинено процедуру розпорядження майном боржника; введено процедуру санації Боржника; затверджено план санації Боржника в редакції, схваленій зборами кредиторів на засіданні, яке відбулось 24.05.2024, тощо.
16. Судові рішення мотивовано тим, що за результатом аналізу пояснень ініціюючого кредитора та наявної у матеріалах справи фінансової звітності Боржника у нього не існувала загроза неплатоспроможності до відкриття провадження у цій справі про банкрутство. Наведеним спростовується можливість задоволення кредиторських вимог Боржника за результатами покладення на його керівника та учасника ОСОБА_1 солідарної відповідальності.
17. Ініціюючий кредитор не довів і матеріалами справи не підтверджується, що розмір задоволених кредиторських вимог буде більшим саме за результатами проведення ліквідаційної процедури Боржника, аніж за результатами проведення процедури санації. Позиція ініціюючого кредитора щодо фіктивності вимог інших кредиторів не підтверджена наявними у справі документами, а позовні заяви про визнання укладених Боржником із такими кредиторами правочинів не подано до господарського суду протягом 8 місяців процедури розпорядження майном.
18. За висновком господарських судів, рішення щодо введення процедури санації та затвердження плану санації Боржника ухвалено зборами кредиторів (більшість голосів) та відповідає основній меті КУзПБ - оздоровлення фінансового становища підприємства, відновлення його платоспроможності, погашення вимог кредиторів, забезпечення подальшої господарської діяльності юридичної особи. Тоді як підстав для відмови у затвердженні схваленого зборами кредиторів Боржника плану санації за результатами розгляду клопотання ТОВ "Мена-Авангард" про визнання боржника банкрутом і введення ліквідаційної процедури немає.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
19. ТОВ "Мена-Авангард" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постанову господарських судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким: відмовити у затвердженні плану санації, схваленого згідно з протоколом №2 від 24.05.2024 зборів кредиторів Боржника, поданого єдиним учасником Боржника фізичною особою ОСОБА_1 ; визнати Боржника банкрутом і відкрити ліквідаційну процедуру; призначити ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Іванченко А.В.; притягнути ОСОБА_1 до солідарної відповідальності в цій справі; постановити в порядку статті 246 Господарського процесуального кодексу України окрему ухвалу щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушення вимог законодавства, які можуть містити ознаки злочину, передбаченого статтею 219 Кримінального кодексу України, яку направити за підслідністю до Територіального управління БЕБ у м. Києві.
20. Касаційну скаргу подано з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
21. На думку скаржника, господарські суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статей 44, 45, 49-52 КУзПБ без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23.12.2021 і 17.11.2022 у справі №924/1155/18.
22. Скаржник зауважує, що затверджений судом план санації не містить заходів, спрямованих саме на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, відновлення його платоспроможності, тому не відповідає меті, визначеній у частині 1 статті 50 КУзПБ.
23. Скаржник зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій не здійснили юридичну та економічну оцінку щодо досягнення плану санації, не перевірили додержання порядку його схвалення, а також самоусунулись від здійснення судового контролю, повністю поклавшись на рішення зборів кредиторів.
24. На думку скаржника господарські суди не надали оцінки фінансово-економічного стану боржника, не здійснили аналіз та співставлення розміру задоволених вимог кредиторів у разі введення процедури ліквідації порівняно з розміром, що передбачається планом санації, переклавши це зобов`язання на кредитора в умовах повної відсутності будь-яких бухгалтерських документів і недостовірної фінансової звітності.
25. Скаржник наголошує, що згідно з частиною 10 статті 45 КУзПБ підготовка та розроблення плану санації є прерогативою саме розпорядника майна, тоді як у цій справі розпорядник майна Боржника відповідний план санації не розробляв.
26. Крім того, господарські суди залишили поза увагою несумлінність Боржника, тоді як правовідносини з санації розраховані лише на сумлінних боржників і кредиторів, а застосування такого інституту не може бути інструментом зловживань для боржника, який за його допомогою ухиляється від належного виконання зобов`язань перед кредиторами.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
27. ТОВ "Макрохім", ТОВ "Сигнум" і Боржник подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
28. ТОВ "Макрохім", ТОВ "Сигнум" і Боржник вважають, що касаційна скарга не підлягає розгляду Верховним Судом, оскільки відповідна ухвала місцевого господарського суду не підлягає касаційному оскарженню. Водночас скаржник вийшов за межі оскаржуваних судових рішень, заявивши клопотання про постановлення окремої ухвали щодо ОСОБА_1, адже таке клопотання скаржника місцевий господарський суд розглянув у іншій ухвалі, яку не було оскаржено.
29. ТОВ "Макрохім", ТОВ "Сигнум" і Боржник зазначають, що згідно з планом санації відновлення платоспроможності Боржника відбувається внаслідок часткового погашення грошових вимоги всіх кредиторів з прощенням решти таких вимог; господарські суди надали належну оцінку щодо досягнення мети процедури санації, дослідили порядок розробки і схвалення плану санації, встановили повну бездіяльність розпорядника майна Боржника щодо участі у розробці проекту плану санації, дійшли висновку про відповідність плану санації вимогам закону.
30. ТОВ "Макрохім", ТОВ "Сигнум" і Боржник заперечують проти доводів скаржника про те, що господарські суди самоусунулись від здійснення судового контролю, а всі кредитори Боржника є пов`язаними з ним особами. Боржник також заперечує проти доводів скаржника про його несумлінність через їх необґрунтованість
31. Щодо дослідження фінансово-господарського стану Боржника ТОВ "Макрохім", ТОВ "Сигнум" і Боржник зазначають, що відповідна судово-економічна експертиза, на яку посилається скаржник, не призначалась судом чи в межах судового процесу, така експертиза була замовлена та профінансована за власні кошти розпорядником майна, який під час проведення інвентаризації не виявив фактичної наявності активів - наявних на балансі Боржника товарних запасів (мінеральних добрив, що знаходяться на тимчасово окупованій території в м. Мелітополі), тому зазначена експертиза здійснена на підставі неправильно складених документів інвентаризації. Водночас розпорядник майна проігнорував висновки, що містяться у звіті про проведення аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника в редакції від 18.12.2023.
32. Щодо необхідності переходу до процедури санації Боржника ТОВ "Макрохім", ТОВ "Сигнум" і Боржник посилаються на відсутність у Боржника наразі будь-яких активів, у зв`язку з чим неможливо задовольнити вимоги кредиторів у ліквідаційній процедурі. Причиною неплатоспроможності Боржника є воєнні дії російської федерації проти України та окупація міста Мелітополь, в якому станом на початок 2022 року знаходились належні Боржнику товарні запаси мінеральних добрив вартістю понад 230 млн грн. Тому солідарна відповідальність органів управління Боржника є неможливою відповідно до приписів абзацу 10 пункту 16 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ. До того ж доказів порушення керівником Боржника вимог частини 6 статті 34 КУзПБ немає.
33. ТОВ "Макрохім" і ТОВ "Сигнум" зауважують, що скаржник посилається на правові позиції Верховного Суду, які не враховують положень пункту 16 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, оскільки ухвалені щодо правовідносин, які виникли до початку широкомасштабної агресії рф проти України.
Позиція Верховного Суду
34. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
35. Предметом касаційного оскарження в цій справі є судові рішення, ухвалені за наслідком розгляду заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника, клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а також вирішення питання щодо введення процедури санації боржника, затвердження відповідного плану санації.
Щодо відповідальності керівника боржника
36. Верховний Суд не приймає до уваги аргументи скаржника, які зводяться виключно до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій і не стосуються неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зокрема пунктом 1 наведеної норми, на який посилається ТОВ "Мена-Авангард" при зверненні з касаційною скаргою.
37. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України однією з підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
38. Отже, для касаційного перегляду судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
39. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Тобто на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом.
40. Як вбачається зі змісту постанов Верховного Суду від 23.12.2021 і 17.11.2022 у справі №924/1155/18, на які послався скаржник у касаційній скарзі, під час їх ухвалення не вирішувалось питання щодо покладення на певних суб`єктів солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у вказаній справі. Відповідно, зазначені постанови не містять правових висновків щодо правильного застосування норм права, які регулюють правовідносини з притягнення до солідарної відповідальності керівника / органів управління боржника, які допустили порушення вимог частини 6 статті 34 КУзПБ.
41. З огляду на таке у Верховного Суду немає підстав для висновку про ухвалення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій оскаржуваних судових рішень у частині відмови у задоволенні заяви ТОВ "Мена-Авангард" про покладення солідарної відповідальності на керівника Боржника ОСОБА_1 з неправильним застосуванням норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права внаслідок неврахування певного висновку щодо їх застосування, викладеного в постановах Верховного Суду у справі №924/1155/18, на які посилається скаржник.
42. Тобто викладені в касаційній скарзі заперечення проти відмови в задоволенні зазначеної заяви по суті не містять доводів щодо наявності підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а зводяться до незгоди скаржника зі здійсненою господарськими судами першої та апеляційної інстанцій оцінкою доказів і аналізом встановлених на їх підставі фактичних обставин щодо відсутності у Боржника загрози неплатоспроможності до відкриття провадження у справі про банкрутство, ненадання доказів на підтвердження наявності такої загрози та моменту її виникнення, з якого мав би обраховуватися місячний строк для звернення керівника Боржника до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про його банкрутство, а отже, й відсутності підстав для висновку про порушення ним вимог частини 6 статті 34 КУзПБ. Однак за вимогами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України до повноважень суду касаційної інстанції не віднесено дослідження та переоцінку доказів, встановлення або визнання доведеними обставин, що не були встановлені у судових рішеннях попередніх інстанцій або відхилені ними.
43. Крім наведеного, необхідно зауважити на правових висновках щодо порядку ініціювання, розгляду та вирішення спору про покладення солідарної відповідальності, викладені у постанові від 04.09.2024 у справі №908/3236/21, ухваленій Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду.
44. Так, у положеннях КУзПБ відсутні конкретно визначені вимоги щодо форми звернення кредиторами своїх вимог до керівника / органу управління боржника, тому таке звернення може відбуватися у формі заяви, клопотання тощо. Однак розгляд цих вимог, як і вимог про покладення солідарної відповідальності, здійснюється за правилами Господарського процесуального кодексу України в порядку, визначеному статтею 7 КУзПБ, у межах справи про банкрутство, в тому числі із урахуванням можливості застосування процесуального інституту об`єднання позовів (стаття 173 Господарського процесуального кодексу України).
45. За змістом абзацу 2 статті 34 КУзПБ передумовою для звернення кредиторів своїх вимог щодо зобов`язань боржника до суб`єкта солідарної відповідальності (керівника / члена органу управління боржника) є розглянуте та вирішене судом питання порушення керівником / органами управління боржника вимог щодо звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності із встановленням судом такого порушення та зазначення про це у відповідній ухвалі.
46. Такий порядок означає, що і встановлення відповідного порушення, і вирішення спору про покладення солідарної відповідальності на відповідного суб`єкта солідарної відповідальності (керівника / члена органу управління боржника) зі стягненням з нього суми цієї відповідальності здійснюються судом в одному судовому провадженні за відповідним зверненням кредитора / кредиторів.
47. Тобто законодавець не розділяє ні в часі, ні в кількості звернень і судових проваджень вирішення питання про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство, встановлюючи лише процедуру розгляду та вирішення такого спору: 1) встановлення порушення; 2) з подальшим покладенням за таке порушення солідарної відповідальності та стягнення із суб`єкта відповідної суми.
48. Позов кредитора (кредиторів) слід кваліфікувати як похідний, оскільки грошові суми солідарної відповідальності фактично є сумою збитків, завданих боржнику його керівником (членом органу управління) неподанням (несвоєчасним поданням) заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, попри загрозу неплатоспроможності боржника, оскільки наслідком невиконання (несвоєчасного виконання) керівником / органами управління боржника відповідного обов`язку під час загрози неплатоспроможності стала неможливість боржника задовольнити грошові вимоги кредитора, через що кредитор звертає такі вимоги до суб`єкта солідарної відповідальності, тим самим задовольняючи їх за відповідними зобов`язаннями боржника. Отже, відповідний похідний інтерес кредитора до солідарного боржника задовольняється через інститут солідарної відповідальності.
49. Стягнення коштів із члена органу управління боржника на підставі частини 6 статті 34 КУзПБ має здійснюватися на користь боржника з подальшим зарахуванням цих коштів до ліквідаційної маси.
50. Однак зі змісту оскаржуваних судових рішень у цій справі та відповідної заяви про покладення на керівника Боржника ОСОБА_1 солідарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника не вбачається, що звертаючись із вказаною заявою, ТОВ "Мена-Авангард" заявило вимоги про стягнення із зазначеної особи конкретної суми відповідальності. З огляду на таке відсутні підстави для висновку, що задоволення господарськими судами вказаної заяви (за наявності обґрунтованих підстав для цього) мало б наслідком безпосереднє вирішення спору про покладення на ОСОБА_1 конкретної суми солідарної відповідальності, захист і відновлення прав кредиторів за рахунок особистого майна керівника Боржника, а не лише дослідження обставин щодо наявності / відсутності допущення ним порушень вимог частини 6 статті 34 КУзПБ.
51. Враховуючи викладене, підстави для скасування оскаржуваних ухвали та постанови господарських судів попередніх інстанцій у зазначеній частині відсутні.
52. Керуючись встановленими статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межами розгляду справи, Верховний Суд також відхиляє заявлену ТОВ "Мена-Авангард" у касаційній скарзі вимогу постановити в порядку статті 246 зазначеного Кодексу окрему ухвалу щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушення вимог законодавства, які можуть містити ознаки злочину, передбаченого статтею 219 Кримінального кодексу України, адже обставини вчинення ОСОБА_1 наведених скаржником дій не встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанції, а також не підлягають встановленню судом касаційної інстанції. Тому в цій справі у Верховного Суду відсутні підстави скористатися своїм правом на постановлення окремої ухвали. Також слід зауважити, що питання щодо наявності / відсутності підстав для постановлення щодо ОСОБА_1 окремої ухвали із вказаних скаржником підстав не було предметом розгляду під час ухвалення судових рішень, які наразі є предметом касаційного оскарження.