РІШЕННЯ
Іменем України
23 січня 2025 року
м. Київ
справа № 990/146/23
адміністративне провадження № П/990/146/23, № П/990/114/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Васильєвої І. А., Гімона М. М., Хохуляка В. В., Яковенка М. М.,
розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 990/146/23 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
УСТАНОВИВ:
І. Зміст позовних вимог.
1. У провадженні Верховного Суду як суду першої інстанції перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, ВРП) про:
- визнання протиправною бездіяльності ВРП щодо нерозгляду заяви від 11 квітня 2023 року судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1. про звільнення у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України;
- визнання протиправним та скасування рішення ВРП від 20 червня 2023 року про невключення до порядку денного № 54 засідання ВРП 20 червня 2023 року питання розгляду заяви від 11 квітня 2023 року про відставку судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 ;
- визнання протиправним та скасування рішення ВРП від 22 серпня 2023 року про відкладення розгляду матеріалів щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку із поданням заяви про відставку та невключення до порядку денного № 77 засідання ВРП 22 серпня 2023 року питання розгляду заяви про відставку від 11 квітня 2023 року судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 ;
- зобов`язання ВРП розглянути питання про включення до порядку денного пленарного засідання ВРП питання розгляду заяви від 11 квітня 2023 року про відставку судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1, подану на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України;
- зобов`язання ВРП розглянути заяву від 11 квітня 2023 року про звільнення у відставку судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України та ухвалити рішення про звільнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України та ухвалити рішення про звільнення відповідно до статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи із обставин, які мали місце на час розгляду заяви про звільнення у відставку, а саме можливості відновлення судом права нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді за перебування на адміністративній посаді судді, яке порушено у зв`язку із очевидною протиправною бездіяльністю ВРП;
- визнання протиправною бездіяльності ВРП щодо нерозгляду з 11 травня 2023 року заяви від 11 квітня 2023 року судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 про звільнення у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України, яка призвела до втрати позивачем здоров`я та інвалідності третьої групи з причиною інвалідності загальне захворювання;
- визнання протиправною бездіяльності ВРП щодо нерозгляду по суті, ненадання позивачу відповіді на його звернення від 23 травня 2023 року (зареєстроване за № 291/4/6-23), звернення від 26 травня 2023 року (зареєстроване за № 291/5/6-23), звернення від 01 червня 2023 року (зареєстроване 05 червня 2023 року за № 291/6/6-23) в частині письмового повідомлення позивача про причини неухвалення ВРП рішення про звільнення, в порушення частини третьої статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", протягом одного місяця з дня надходження заяви позивача про звільнення від 11 квітня 2023 року;
- зобов`язання ВРП розглянути та надати позивачу відповідь по суті на його звернення від 23 травня 2023 року (зареєстроване за № 291/4/6-23), звернення від 26 травня 2023 року (зареєстроване за № 291/5/6-23), звернення від 01 червня 2023 року (зареєстроване 05 червня 2023 року за № 291/6/6-23) в частині повідомлення позивача про причини неухвалення ВРП рішення про звільнення, в порушення частини третьої статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", протягом одного місяця з дня надходження заяви позивача про звільнення від 11 квітня 2023 року;
- стягнення з ВРП на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди, спричиненої бездіяльністю ВРП, у розмірі 211 439 грн та моральної шкоди у розмірі 250 000 грн.
ІІ. Обставини справи.
2. ОСОБА_1 Указом Президента України від 21 травня 2007 року № 432/2007 призначений на посаду судді Одеського окружного адміністративного суду строком на п`ять років. Указом Президента України від 16 липня 2010 року № 769/2010 переведений на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва в межах п`ятирічного строку. Постановою Верховної Ради України від 17 травня 2012 року № 4737-VI обраний суддею Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково.
3. 13 квітня 2023 року до ВРП надійшли заява ОСОБА_1 від 11 квітня 2023 року та матеріали про його звільнення з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу указану заяву передано на розгляд доповідачу - члену Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 .
Член ВРП ОСОБА_3. за результатами попереднього розгляду вказаної заяви сформувала висновок, в якому запропонувала ВРП прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до проекту порядку денного № 35 засідання ВРП 27 квітня 2023 року, розміщеному на офіційному веб-сайті ВРП, питання щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з поданням заяви про відставку призначено до розгляду (пункт № 11).
На офіційному веб-сайті також розміщено результати розгляду питань порядку денного засідання Вищої ради правосуддя № 35 від 27 квітня 2023 року, де зазначено, що ВРП не включила до порядку денного засідання питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Позивач направив до ВРП лист від 29 квітня 2023 року, в якому повідомив про наявність певних обставин, які свідчать про нагальну необхідність пришвидшення розгляду заяви про відставку (стан здоров`я безпосередньо позивача, тяжка хвороба батьків позивача, необхідність догляду за малолітнім сином в умовах воєнного стану, закінчення договору оренди житла у м. Києві).
Аналогічний лист позивач направив до ВРП також 16 травня 2023 року.
26 травня 2023 року позивач звернувся до Голови Вищої ради правосуддя з заявою, в якій просив повідомити про причини нерозгляду заяви про звільнення у відставку у встановлений законодавством місячний строк, а також надати можливість ознайомитися з матеріалами розгляду заяви.
У листі від 29 травня 2023 року № 4622/0/9-23 Голова ВРП Усик Г. І. повідомив, що питання про звільнення судді у відставку розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя, а інформація щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про відставку у проектах порядку денного засідань ВРП наразі відсутня.
01 червня 2023 року позивач звернувся повторно до Голови ВРП з заявою, в якій просив повідомити про причини нерозгляду заяви про звільнення у відставку у встановлений законодавством місячний строк.
У відповідь на вказане звернення заступник Голови Вищої ради правосуддя повідомив, що питання щодо звільнення ОСОБА_1 у відставку не було включене до порядку денного засідання ВРП 27 квітня 2023 року у зв`язку з відсутністю доповідача - члена ВРП ОСОБА_3 .
У подальшому, питання щодо розгляду звільнення ОСОБА_1 з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку включено до проекту порядку денного № 54 засідання Вищої ради правосуддя 20 червня 2023 року (пункт № 1).
Відповідно до витягу з протоколу засідання ВРП 20 червня 2023 року, під час вирішення питання щодо затвердження порядку денного засідання член ВРП ОСОБА_3 запропонувала не включати до порядку денного питання про розгляд матеріалів щодо звільнення ОСОБА_1 у відставку для додаткового опрацювання. За результатами голосування ВРП одноголосно затвердила порядок денний зазначеного засідання з урахуванням запропонованих змін.
Наступне засідання ВРП, до якого було включено питання по розгляду матеріалів щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва, відбулося 22 серпня 2023 року, на якому ВРП вирішила відкласти розгляд питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Ухвалою Вищої ради правосуддя від 26 грудня 2023 року № 1418/0/15-23 зупинено розгляд заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у відставку на підставі частини третьої статті 55 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" на час розгляду скарги або заяви, наслідком якої може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України.
Наразі розгляд заяви ОСОБА_1 про звільнення у відставку не поновлювався у зв`язку з тим, що провадження у відповідних дисциплінарних справах триває, у зв`язку з чим питання про звільнення позивача у відставку залишається невирішеним.
4. Уважаючи протиправними бездіяльність ВРП щодо тривалого нерозгляду заяви про відставку, рішення ВРП щодо невключення до порядку денного питання щодо звільнення позивача у відставку, а також бездіяльність ВРП щодо ненадання повної відповіді на звернення щодо стану розгляду заяви, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Стислий виклад доводів позивача та заперечень відповідачів.
5. Позов обґрунтовано тим, що внаслідок бездіяльності відповідача, яка полягає у тому, що відповідач у встановлений законодавством місячний строк не розглядає матеріали про звільнення позивача у відставку, порушуються гарантії незалежності судді, дотримання яких передбачає своєчасне та вмотивоване рішення питань щодо кар`єри судді, зокрема й питання щодо звільнення у відставку.
Позивач акцентує увагу, що виявив намір реалізувати право на звільнення у відставку, яке набув у зв`язку з наявністю необхідного стажу роботи на посаді судді. При цьому необхідність звільнення у відставку зумовлена також погіршенням здоров`я позивача, потребою доглядати за тяжко хворим батьком та за малолітнім сином, закінчення договору оренди житла у місті Києві.
Також позивач стверджує, що під час подання заяви про відставку обіймав адміністративну посаду заступника голови суду, у зв`язку з чим отримував відповідну надбавку, яка повинна була також бути врахована при розрахунку суми довічного грошового утримання судді у відставці, а тому позивач мав законні очікування, що у разі своєчасного розгляду відповідачем заяви про відставку, грошове утримання буде обчислено з урахуванням відповідної надбавки. Проте під час тривалого розгляду відповідачем заяви про відставку строк перебування позивача на адміністративній посаді сплинув, а тому через протиправну бездіяльність відповідача порушено право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням роботи на адміністративній посаді у судді.
6. У відзиві на адміністративний позов ВРП заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні.
Свою позицію відповідач мотивує тим, що невключення до порядку денного питання щодо звільнення ОСОБА_1 не відбувалося свавільно та без наявності обґрунтованих підстав для цього. Відповідач стверджує, що в усіх випадках, коли питання про звільнення позивача у відставку не було включено до порядку денного або розгляд питання було відкладено, існували відповідні обставини. При цьому Регламентом ВРП чітко передбачено, що такі підстави як відсутність доповідача, є підставою для невключення відповідного питання до порядку денного засідання.
При цьому, позивачу, у відповідь на його звернення, повідомлялося про причини невключення до порядку денного засідань питання щодо звільнення у відставку.
Відповідач також звертає увагу, що однією з позовних вимог є визнання протиправним та скасування рішення ВРП щодо невключення до порядку денного засідання питання щодо звільнення ОСОБА_1 . Проте таке рішення є протокольною ухвалою, якою вирішується процедурне питання, а тому таке рішення оскарженню не підлягає.
ІV. Процесуальні дії у справі.
7. ОСОБА_1 заявляв у позовній заяві такі позовні вимоги:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 20 червня 2023 року про невключення до порядку денного № 54 засідання Вищої ради правосуддя 20 червня 2023 року питання розгляду заяви від 11 квітня 2023 року про відставку судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Вищу раду правосуддя розглянути питання про включення до порядку денного пленарного засідання Вищої ради правосуддя питання розгляду заяви від 11.04.2023 року про відставку судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1, подану на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України;
- визнати протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя щодо нерозгляду з 20 червня 2023 року заяви від 11 квітня 2023 року судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 про звільнення у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України;
- зобов`язати Вищу раду правосуддя розглянути заяву від 11 квітня 2023 року про звільнення у відставку судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України та ухвалити рішення про звільнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України та ухвалити рішення про звільнення відповідно до статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи із обставин, які мали місце на час розгляду заяви про звільнення у відставку, а саме можливості відновлення судом права нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді за перебування на адміністративній посаді судді, яке порушено у зв`язку із очевидною протиправною бездіяльністю Вищої ради правосуддя;
- визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя щодо неознайомлення під час пленарного засідання Вищої ради правосуддя члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_4 відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 22, частини другої-третьої статті 33 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", пункту 5.17 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17, із заявою про відвід ОСОБА_4 та неповідомлення членам Вищої ради правосуддя під час розгляду питання про невключення до порядку денного Вищої ради правосуддя №54 від 20 червня 2023 року про подання позивачем заяви про відвід члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_4, яка зареєстрована 16 травня 2023 року за № 291/2/6-23 та за особистою резолюцією Голови Вищої ради правосуддя 16 травня 2023 року передана з резолюцією (члену Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 до матеріалів, члену Вищої ради правосуддя ОСОБА_4 до відома);
- визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя щодо нерозгляду по сутті, ненадання позивачу відповіді на його звернення від 23 травня 2023 року (зареєстроване за № 291/4/6-23), звернення від 26 травня 2023 року (зареєстроване за № 291/5/6-23), звернення від 01 червня 2023 року (зареєстроване 05 червня 2023 року за № 291/6/6-23) в частині письмового повідомлення позивача про причини неухвалення Вищою радою правосуддя рішення про звільнення, в порушення частини третьої статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", протягом одного місяця з дня надходження заяви позивача про звільнення від 11 квітня 2023 року;
- зобов`язати Голову Вищої ради правосуддя розглянути та надати позивачу відповідь по суті на його звернення від 23 травня 2023 року (зареєстроване за № 291/4/6-23), звернення від 26 травня 2023 року (зареєстроване за № 291/5/6-23), звернення від 01 червня 2023 року (зареєстроване 05 червня 2023 року за № 291/6/6-23) в частині повідомлення позивача про причини неухвалення Вищою радою правосуддя рішення про звільнення, в порушення частини третьої статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", протягом одного місяця з дня надходження заяви позивача про звільнення від 11 квітня 2023 року;
- стягнути з Вищої ради правосуддя на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, спричинену бездіяльністю Вищої ради правосуддя, у розмірі 44 404 грн;
- стягнути з Вищої ради правосуддя на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, спричинену бездіяльністю Вищої ради правосуддя, у розмірі 45 000 грн.
8. Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2023 року відкрито провадження у цій адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні.
9. Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2023 року у справі № 990/114/23 об`єднано зазначену справу в одне провадженні зі справою, що розглядається, - № 990/146/23. У межах справи № 990/114/23 заявлено такі вимоги:
- визнання протиправною бездіяльності Вищої ради правосуддя щодо розгляду заяви судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 про звільнення у відставку від 11 квітня 2023 року відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України;
- зобов`язання Вищої ради правосуддя розглянути заяву судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 про звільнення у відставку від 11 квітня 2023 року відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України та ухвалити рішення про звільнення з 11 травня 2023 року відповідно до статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (зі змінами станом на 13.12.2022), виходячи із обставин, які мали місце на час розгляду заяви про звільнення, а саме можливості відновлення судом права нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 % суддівської винагороди судді за перебування на адміністративній посаді в суді, яке порушено у зв`язку з очевидною протиправною бездіяльністю Вищої ради правосуддя;
- стягнення матеріальної та моральної шкоди.
10. Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2023 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, Голови Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди у справі № 990/146/23 в частині позовних вимог до Голови Вищої ради правосуддя про:
- визнання протиправною бездіяльності Голови Вищої ради правосуддя щодо неознайомлення під час пленарного засідання Вищої ради правосуддя члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_4 відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 22, частини другої-третьої статті 33 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", пункту 5.17 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17, із заявою про відвід ОСОБА_4 та неповідомлення членам Вищої ради правосуддя під час розгляду питання про невключення до порядку денного Вищої ради правосуддя № 54 від 20 червня 2023 року про подання позивачем заяви про відвід члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_4, яка зареєстрована 16 травня 2023 року за № 291/2/6-23 та за особистою резолюцією Голови Вищої ради правосуддя 16 травня 2023 року передана з резолюцією (члену Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 до матеріалів, члену Вищої ради правосуддя ОСОБА_4 до відома);
- визнання протиправною бездіяльності Голови Вищої ради правосуддя щодо нерозгляду по суті, ненадання позивачу відповіді на його звернення від 23 травня 2023 року (зареєстроване за № 291/4/6-23), звернення від 26 травня 2023 року (зареєстроване за № 291/5/6-23), звернення від 01 червня 2023 року (зареєстроване 05 червня 2023 року за № 291/6/6-23) в частині письмового повідомлення позивача про причини неухвалення Вищою радою правосуддя рішення про звільнення, в порушення частини третьої статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", протягом одного місяця з дня надходження заяви позивача про звільнення від 11 квітня 2023 року;
- зобов`язання Голови Вищої ради правосуддя розглянути та надати позивачу відповідь по суті на його звернення від 23 травня 2023 року (зареєстроване за № 291/4/6-23), звернення від 26 травня 2023 року (зареєстроване за № 291/5/6-23), звернення від 01 червня 2023 року (зареєстроване 05 червня 2023 року за № 291/6/6-23) в частині повідомлення позивача про причини неухвалення Вищою радою правосуддя рішення про звільнення, в порушення частини третьої статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", протягом одного місяця з дня надходження заяви позивача про звільнення від 11 квітня 2023 року.
11. Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2024 року заяву позивача ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог та доповнення підстав позовної заяви повернуто без розгляду.
12. Остаточний перелік позовних вимог, з урахуванням об`єднання позовних заяв, залишення частини позовних вимог без розгляду, а також поданої заяви про збільшення позовних вимог від 06 листопада 2023 року, викладений у пункті 1 цього рішення.
13. У судовому засіданні, що відбулося 22 січня 2025 року, за наявності клопотань обох сторін про розгляд справи за їх відсутності, колегія суддів, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалила продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.
V. Правове регулювання спірних правовідносин та позиція Верховного Суду.
14. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів".
15. Загальні умови звільнення судді з посади визначені статтею 112 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України "Про Вищу раду правосуддя".
Відповідно до статті 126 Конституції України підставами для звільнення судді є, серед іншого, подання заяви про відставку.
Відповідно до пункту 11 частини п`ятої статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" незалежність судді забезпечується правом судді на відставку.
Стаття 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначає порядок звільнення судді з посади за його заявою про відставку.
Так, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку (частина перша статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Заява про відставку подається суддею до Вищої ради правосуддя, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви ухвалює рішення про звільнення судді з посади (частина третя статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
16. Відповідно до статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя.
Повноваження, статус, порядок діяльності та засади організації Вищої ради правосуддя визначаються Законом України "Про Вищу раду правосуддя".
Відповідно до вимог частини третьої статті 30 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" Голова Вищої ради правосуддя визначає дату, час і місце проведення засідання Вищої ради правосуддя, пропонує порядок денний засідання, який затверджується Вищою радою правосуддя.
Інформація про дату, час і місце проведення засідання Вищої ради правосуддя, а також проект порядку денного засідання, крім випадків, передбачених регламентом Вищої ради правосуддя, оприлюднюється на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
17. У своїй роботі Вища рада правосуддя керується Регламентом Вищої ради правосуддя, затвердженим рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 з подальшими змінами.
Пункт 5.15 Регламенту ВРП передбачає, що головує на пленарному засіданні Ради її Голова, а в разі його відсутності - заступник Голови Ради, за відсутності Голови Ради та заступника Голови Ради - член Ради, найстарший за віком.
Засідання Ради у пленарному складі призначаються Головою Ради (пункт 5.16 Регламенту ВРП).
Відповідно до пункту 5.17 Регламенту Вищої ради правосуддя у призначений час головуючий на засіданні Ради у пленарному складі, перевіривши наявність кворуму, відкриває засідання та оголошує проект порядку денного, ставить на обговорення усі пропозиції, які вносять члени Ради, в порядку їх надходження.
Порядок денний засідання Ради у пленарному складі затверджується Радою відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні членів Ради.
Відповідно до пункту 5.18 Регламенту, у призначений час головуючий на засіданні Ради у пленарному складі, перевіривши наявність кворуму, відкриває засідання та оголошує проєкт порядку денного, ставить на обговорення всі пропозиції, які вносять члени Ради, в порядку їх надходження.
У разі відсутності на засіданні Ради члена Ради - доповідача відповідне питання не включається до порядку денного для затвердження.
Відповідно до пункту 5.22 Регламенту ВРП у разі необхідності проведення додаткової перевірки, витребування матеріалів щодо справи, яка розглядається, розгляд справи (питання порядку денного) може бути відкладено або зупинено.
18. Суд встановив, що питання про розгляд матеріалів щодо звільнення суддів з посад за загальними обставинами, а саме у зв`язку з поданням заяви про відставку ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва було включено до проекту порядку денного засідання Вищої ради правосуддя на 27 квітня 2023 року. У призначений день, 27 квітня 2023 року, головуючий Усик Г. І. запропонував не включати до порядку денного питання про розгляд матеріалів щодо звільнення, зокрема, ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду Києва у зв`язку з відсутністю доповідача по вказаному питанню - члена ВРП ОСОБА_3 .
За результатами голосування ВРП затвердила порядок денний засідання Вищої ради правосуддя з відповідними змінами, тобто без включення питання щодо звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю доповідача.
У таких діях відповідача відсутні ознаки протиправності, оскільки пункт 5.18 Регламенту ВРП чітко встановлює, що відповідне питання не включається до порядку денного у разі відсутності на засіданні ВРП доповідача.
Ураховуючи, що згідно з інформацією на офіційному веб-сайті ВРП "Результати розгляду питань порядку денного засідання Вищої ради правосуддя № 35 від 27 квітня 2023 року" підтверджується, що член ВРП ОСОБА_3 дійсно була відсутня на засіданні, а тому ВРП правомірно не включила до порядку денного засідання питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з поданням заяви про відставку.
19. Далі питання про розгляд матеріалів щодо звільнення суддів з посад за загальними обставинами, а саме у зв`язку поданням заяви про відставку ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва було включено до проекту порядку денного засідання Вищої ради правосуддя 20 червня 2023 року.
На засіданні 20 червня 2023 року член Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 запропонувала не включати до порядку денного питання про розгляд матеріалів щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з поданням заяви про відставку з метою додаткового опрацювання.
За результатами голосування ВРП затвердила порядок денний засідання Вищої ради правосуддя з відповідними змінами, тобто без включення питання щодо звільнення ОСОБА_1 .
Відповідач зазначає, що 19 червня 2023 року було направлено запит до Голови Вищого антикорупційного суду з проханням надати інформацію про те, чи перебувають і на якій стадії в провадженні Вищого антикорупційного суду справи, стороною у яких є ОСОБА_1 . Інший запит був адресований керівникові Приморської окружної прокуратури міста Одеси з проханням надіслати до ВРП посадові інструкції помічника прокурора - стажиста прокуратури Жовтневого району міста Одеси для визначення стажу роботи на посаді судді позивача. Ці обставини зумовили виключення питання про відставку позивача з порядку денного у зв`язку з необхідністю додаткового опрацювання.
Указані запити долучені до матеріалів справи.
Наступне засідання ВРП, до порядку денного якого було включено питання щодо розгляду матеріалів щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва, відбулося 22 серпня 2023 року.
За поясненнями відповідача на вказаному засіданні член ВРП ОСОБА_3 запропонувала відкласти розгляд матеріалів щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративно суду міста Києва у зв`язку з поданням заяви про відставку, у зв`язку із неотриманням відповідей на запити.
Зазначені дії ВРП також відповідають Регламенту ВРП, а саме пункту 5.22, який передбачає можливість відкладення питання порядку денного у разі необхідності додаткової перевірки, а тому в них відсутні ознаки протиправності.
20. Згідно з пунктом 9.1 Регламенту Вищої ради правосуддя результатом розгляду питань діяльності Ради та її органів, віднесених Законом до їх компетенції, а також вирішення питань організаційної діяльності Ради є рішення, які ухвалюють у таких формах: а) рішення; б) ухвала; в) протокольна ухвала.
Розгляд питання (справи) закінчується ухваленням рішення.
Питання, пов`язані з відкриттям справи, зупиненням провадження у справі, залишенням заяви без розгляду та її поверненням, поверненням дисциплінарної скарги, а також в інших випадках, визначених цим Регламентом, вирішуються шляхом постановлення ухвал.
Рішення Ради чи Дисциплінарної палати з процедурних питань заноситься до протоколу засідання (протокольна ухвала).
Рішення ухвалюється більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні Ради у пленарному складі чи її органу, якщо інше не визначено Законом (пункт 9.2 Регламенту ВРП).
Член Ради чи її органу під час ухвалення рішення голосує "за" або "проти" (пункт 9.3 Регламенту ВРП).
Отже, питання щодо невключення до порядку денного засідання ВРП (27 квітня 2023 року та 20 червня 2023 року) та щодо відкладення розгляду заяви ОСОБА_1 (22 серпня 2023 року) про звільнення останнього у відставку були оформлені протокольними ухвалами у вигляді витягів з протоколу, що надавалися позивачу та наявні в матеріалах судової справи.
Варто вказати, що Закон України № 1798-VІІІ передбачає можливість оскарження рішень Вищої ради правосуддя, натомість оскарження процедурного рішення Вищої ради правосуддя (протокольної ухвали), чинним законодавством не передбачено.
Аналогічний висновок щодо оскарження процедурних рішень ВРП зробив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у рішенні від 06 серпня 2019 року у справі № 9901/814/18.
21. Колегія суддів також зазначає, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Крім того, самі по собі строки поза зв`язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набувати) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18 (800/426/17).
Отже, для визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною адміністративний суд не може обмежитися лише одним фактом неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій, у цьому випадку - розгляду заяви про відставку у місячний строк, а й зобов`язаний також з`ясувати і перевірити наявність або відсутність конкретних причин, умов та обставин, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. При цьому, важливе значення мають: юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Аналогічне визначення розуміння "протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень" міститься у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2017 року у справі № 21-1393а17.
22. Колегія суддів встановила, що у період з дня подання заяви про відставку (11 квітня 2023 року) до 23 серпня 2023 року (засідання ВРП, під час якого розгляд заяви було відкладено), Вища рада правосуддя вчиняла активні дії щодо розгляду заяви позивача про відставку.
Під час розгляду справи було підтверджено, що питання щодо розгляду заяви про відставку періодично включалося до порядку денного засідань Вищої ради правосуддя у розумний строк. Водночас через об`єктивні причини, такі як відсутність доповідача, необхідність додаткового опрацювання матеріалів, направлення запитів до уповноважених органів та установ і очікування відповідей на них, розгляд заяви не був завершений у зазначений період.
Причини невключення питання до порядку денного засідань та відкладення розгляду заяви були досліджені судом під час розгляду справи. Встановлено, що такі процедурні дії вчинялися відповідачем відповідно до норм чинного законодавства, зокрема до Регламенту Вищої ради правосуддя, і мали об`єктивні підстави.
23. Після 23 серпня 2023 року, ВРП продовжувала здійснювати розгляд питання щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва. Як вже було встановлено вище, ухвалою ВРП від 26 грудня 2023 року № 1418/0/15-23 було зупинено розгляд заяви ОСОБА_1 про відставку на підставі частини третьої статті 55 Закону України "Про Вищу раду правосуддя".
Частина третя статті 55 зазначеного Закону передбачає можливість зупинення розгляду справи на час розгляду скарги чи заяви, наслідком якої може бути звільнення судді з посади на підставах, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України.
ВРП встановила, що до надходження заяви судді ОСОБА_1 про звільнення у відставку до Вищої ради правосуддя надійшли:
- 28 серпня 2021 року за вхідним № М-3948/49/7-21 дисциплінарна скарга ОСОБА_4 від 27 серпня 2021 року про вчинення суддею ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 8 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (допущення суддею поведінки, що підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями);
- 12 травня 2022 року за вхідним № М-6/16/7-22 дисциплінарна скарга ОСОБА_4 від 12 травня 2022 року про вчинення суддею ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (допущення суддею поведінки, що підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду);
17 травня 2022 року за вхідним № М-6/23/7-22 дисциплінарна скарга ОСОБА_4 від 15 травня 2022 року, зокрема, про вчинення суддею ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (допущення суддею поведінки, що підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду);
- 01 червня 2022 року за вхідним № М-999/4/7-22 дисциплінарна скарга ОСОБА_4 від 1 червня 2022 року про вчинення суддею ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду);
- 09 червня 2022 року за вхідним № Ч-1059/1/7-22 дисциплінарна скарга ОСОБА_5 від 9 червня 2022 року про вчинення суддею ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).
Окрім цього, до ВРП 4 травня 2023 року за вхідним № 362/0/6-23 надійшла також дисциплінарна скарга ОСОБА_6 від 26 квітня 2023 року про вчинення суддею ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 8 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (допущення суддею поведінки, що підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, прояв неповаги до інших суддів; втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями).
У зв`язку з цим ВРП визначила, що оскільки наслідком розгляду скарг на дії судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 може бути його звільнення з посади судді з підстав, передбачених пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України, ВРП уповноважена зупинити розгляд питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді у відставку.
Колегія суддів звертає увагу на те, що правомірність ухвали ВРП від 26 грудня 2023 року не є предметом оскарження у межах цієї справи. Відповідно, суд не має компетенції давати оцінку правомірності цієї ухвали та діям відповідача щодо зупинення розгляду заяви позивача про відставку в рамках розгляду цієї справи.
Проте суд не може не врахувати факт зупинення розгляду заяви про відставку під час надання оцінки дій чи бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви про відставку в цілому, оскільки це є об`єктивною перешкодою для завершення розгляду його заяви про відставку.
У зв`язку з цим розгляд заяви про звільнення у відставку наразі неможливий, що зумовлює відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача розглянути заяву про відставку.
Таким чином, відсутні підстави вважати нерозгляд заяви позивача про звільнення у відставку протиправною бездіяльністю,
24. Не знайшли свого підтвердження й позовні вимоги щодо нерозгляду по суті, ненадання позивачу відповіді на його звернення від 23 травня 2023 року (зареєстроване за № 291/4/6-23), звернення від 26 травня 2023 року (зареєстроване за № 291/5/6-23), звернення від 01 червня 2023 року (зареєстроване 05 червня 2023 року за № 291/6/6-23) в частині письмового повідомлення позивача про причини неухвалення ВРП рішення про звільнення.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України "Про звернення громадян" від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР).
Цей Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Частинами першою та третьою статті 15 Закону № 393/96-ВР визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями (частина третя статті 7 Закону № 393/96-ВР).
Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.
Як вже було встановлено у пункті 3 цього рішення, на кожне зі звернень позивача ВРП у строк, встановлений частиною першою статті 20 Закону № 393/96-ВР, надала відповідь, в якій повідомляла, у зв`язку з чим розгляд заяви про відставку не був включений до порядку денного засідання ВРП або був відкладений.
З огляду на зазначене, розглядаючи звернення позивача, відповідач діяв у порядку та у строк, що передбачені Законом № 393/96-ВР, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.
25. Щодо вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди колегія суддів зазначає, що зважаючи на те, що вимога про стягнення на користь позивача завданої матеріальної та моральної шкоди є похідною від первісних вимог, для задоволення яких немає підстав, тому такі вимоги також задоволенню не підлягають.
26. Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
27. За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання позову у цій справі відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 241-243, 246, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд