ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2025 року
м. Київ
справа № 487/2668/23
провадження № 61-9100св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2024 року, ухвалене у складі судді Темнікової А. О., та постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 травня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Тищук Н. О., Крамаренко Т. В., Царюк Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Позовну заяву ОСОБА_1 мотивував тим, що їм з ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належало домоволодіння, розташоване на АДРЕСА_1 . Він є власником 3/10 частки домоволодіння, а ОСОБА_3 є власником 7/10 частки.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 травня 2003 року у справі № 2-1/03 визначено порядок користування земельною ділянкою за вказаною адресою за варіантом № 4 висновку експерта від 09 січня 2003 року № 7420/21. Аналогічне зазначено в абзаці третьому рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 07 вересня 2005 року. Згідно з актом державного виконавця від 06 травня 2009 року проведено розподіл земельної ділянки за варіантом № 4 висновку судово-технічної експертизи від 09 січня 2003 року.
Пунктом 1 розпорядження голови адміністрації Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 03 серпня 2010 року № 444р ОСОБА_3 дозволено будівництво господарського блоку розміром 4,00х1,40 м у межах визначеної земельної ділянки на відстані одного метра від суміжних меж на АДРЕСА_1 .
Вказував, що на підставі ескізного проекту ОСОБА_3 виконав будівництво господарської споруди на земельній ділянці, відведеній йому судовим рішенням за варіантом № 4 висновку судової будівельно-технічної експертизи від 09 січня 2003 року, на відстані 2,0 м від стіни з вікном літньої кухні та 1,0 м від суміжної ділянки.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Право власності на його частку перейшло до ОСОБА_2 .
Позивач указував, що зведена ОСОБА_3 споруда, яку успадкувала ОСОБА_2, перешкоджає йому у користуванні земельною ділянкою площею 68, 15 кв. м.
ОСОБА_1 просив суд: зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ним земельною ділянкою площею 68,15 кв м, розміром 13,1 х 5,2 м, що зазначено на плані поділу земельної ділянки за варіантом № 4 висновку судової будівельно-технічної експертизи від 09 січня 2003 року, шляхом знесення господарської споруди або господарського блоку розмірами 3100 х 1500 см літ. "С2", про що зазначено у виготовленому 04 листопада 2014 року Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації для ОСОБА_1 технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1, та привести вказану територію в належний стан.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 15 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2024 року - без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 15 травня 2003 року, яке було змінено рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 07 вересня 2005 року, встановлено порядок користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1 за варіантом № 4 висновку судово-технічної експертизи від 09 січня 2003 року, розробленим за бажанням ОСОБА_1 . За цим варіантом розподілу ОСОБА_1 виділено земельну ділянку площею 105,55 кв. м, тобто менше від ідеальної частки на 68,15 кв. м, ОСОБА_3 - 499,45 кв. м. У спільному користуванні сторін залишено земельну ділянку площею 61,3 кв. м.
Встановивши, що ОСОБА_1 помилково вважав, що йому у користування відведена земельна ділянка площею 68,15 кв. м, на якій збудовано господарський блок літ. "С2", що належить ОСОБА_2, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовив позивачу у задоволенні позову за недоведеністю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 травня 2024 року, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
27 червня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
22 липня 2024 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Заводського районного суду м. Миколаєва, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.
У серпні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18) та у постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 205/4349/16-ц (провадження № 61-15065св19).
Заявник вказує, що відповідач збудував господарську споруду на земельній ділянці, яка рішенням суду виділена йому ( ОСОБА_1 ) у користування.
Вважає, що суди неправильно встановили фактичні обставини справи. Суд першої інстанції не надав належну оцінку поданим позивачем доказам. Суд апеляційної інстанції цих порушень не виправив.
Вважає, що відповідач не довів, що земельна ділянка, на якій збудовано спірну споруду, є частиною земельної ділянки, виділеної відповідачу судовим рішенням.
Суд апеляційної інстанції позбавив заявника права на справедливий та публічний розгляд позовної заяви та захисту порушеного відповідачем права.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Істоміна К. В. подала до Верховного Суду відзив, в якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 травня 2003 року у справі № 2-1/03 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 визначено порядок користування земельною ділянкою у домоволодінні, розташованому на АДРЕСА_1 за варіантом № 4 висновку експерта від 09 січня 2003 року № 7420/21, відповідно до якого ОСОБА_1 виділено в користування земельну ділянку площею 173,7 кв. м, що відповідає його ідеальній долі 3/10 частки домоволодіння.
При цьому під житловою будовою ділянка розміром 31,8 кв. м, під двором - 43,1 кв. м, під ділянкою загального користування - 30,65 кв. м.
ОСОБА_3 у користування виділено земельну ділянку площею 431,3 кв. м, що відповідає його ідеальній долі 7/10 часток.
При цьому земельна ділянка під житловою будівлею складає 94,5 кв. м, під нежитловою - 101,7 кв. м, під двором - 272,6 кв. м. Ділянка загального користування - 30,65 кв. м.
Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 07 вересня 2005 року рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 травня 2003 року змінено та встановлено порядок користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1 за варіантом № 4 висновку судово-технічної експертизи від 09 січня 2003 року.
Виділено ОСОБА_1 земельну ділянку площею 105,55 кв. м, а ОСОБА_3 - 499,45 кв. м.
Залишено в спільному користуванні сторін земельну ділянку площею 61,3 кв. м.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції помилково зазначив розміри площі земельних ділянок, які підлягають виділу кожній із сторін, оскільки обраному судом варіанті судово-технічної експертизи, який було розроблено за бажанням позивача, відповідають інші дані, які містяться у зведеній таблиці.
Ухвалою Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 30 травня 2007 року відхилено касаційну скаргу ОСОБА_3 ..
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 травня 2003 року та рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 07 вересня 2005 року залишено без змін.
03 вересня 2007 року Заводський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - Заводський ВДВС Миколаївського МУЮ) відкрив виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-1/2003, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 26 серпня 2007 року.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 листопада 2008 року Заводський ВДВС Миколаївського МУЮ зобов`язано при здійсненні виконавчого провадження призначити та провести виконавчі дії за участю спеціаліста-експерта для надання допомоги з проведення розділу земельної ділянки згідно з варіантом № 4 висновку експерта від 09 січня 2003 року № 7420/21.
06 травня 2009 року державний виконавець, із залученням експерта, провів поділ земельної ділянки домоволодіння, розташованого на АДРЕСА_1 та визначив порядок користування земельною ділянкою. У натурі ОСОБА_1 виділено 105,55 кв. м, ОСОБА_3 - 499,45 кв. м, у спільному користуванні - 61,3 кв. м.
06 травня 2009 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження згідно з пунктом 8 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
12 травня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Заводського ВДВС Миколаївського МУЮ, в якій просив скасувати акт державного виконавця про розподіл земельної ділянки від 06 травня 2009 року, мотивуючи це тим, що державний виконавець не відміряв йому земельну ділянку площею 68,15 кв. м, отже, виділ земельних ділянок в натурі відбувався з порушеннями чинного законодавства.
Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 07 лютого 2011 року у задоволенні скарги відмовлено.
Судом установлено, що державний виконавець залучив експерта до виконавчих дій. Окрема експертиза не проводилась, мало місце надання експертом допомоги при проведенні поділу земельної ділянки. Вказуючи на неправомірність дій державного виконавця та неправомірність поділу, проведеного експертом, скаржник посилався на те, що у його користування не виділено земельну ділянку площею 68,15 кв. м, при цьому ОСОБА_1 не заперечував того, що кожному співвласнику за рішенням суду виділено відповідно 105,55 кв. м та 499,45 кв. м, а сума площ цих ділянок складає загальну площу - 605 кв. м. Таким чином, претендуючи на земельну ділянку площею 68,15 кв. м, скаржник не обґрунтовує, за рахунок якої земельної ділянки необхідно виділити цю площу. Дії державного виконавця при виконанні поділу земельної суд визнав правомірними. Оскільки державний виконавець дотримався порядку, встановленого Законом України "Про виконавче провадження", акт про поділ земельної ділянки є законним, у повторному призначенні експерта та поділі земельної ділянки необхідності немає.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 27 квітня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 лютого 2011 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції вказав, що судовим рішенням ОСОБА_4 виділено у користування земельну ділянку площею 105,55 кв. м, тобто менше від ідеальної частки на 68,15 кв. м. Ці дані зазначені у зведеній таблиці висновків судової будівельно-технічної експертизи від 09 січня 2003 року у графі 10 (різниця від ідеальних часток) "-68,15".
Таким чином, ОСОБА_4 помилково вважав, що йому належить до виділення у користування додатково 68,15 кв. м, що є наслідком невірного тлумачення висновків експерта.
Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 26 липня 2011 року ОСОБА_1 відмовлено у скасуванні постанови державного виконавця Заводського відділу ДВС Миколаївського МУЮ від 06 травня 2009 року про закриття виконавчого провадження.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 01 лютого 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 липня 2011 року відхилено, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Розпорядженням адміністрації Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 03 серпня 2010 року № 444р ОСОБА_3 дозволено будівництво господарчого блоку розміром 4,00 х 1,40 м у межах домоволодіння на АДРЕСА_1 на відстані одного метра від суміжних меж. Замовника зобов`язано розробити проектну документацію та погодити її в управлінні містобудування та архітектури.
У 2011 році Комунальним підприємством "Госпрозрахункове проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро", за зверненням ОСОБА_3, розроблено проект господарчої споруди на АДРЕСА_1 згідно з Державними будівельними нормами України "Планування і забудова міських і сільських поселень" ДБН 360-92**. Місце розміщення об`єкту вказано замовником.
Перевіркою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області встановлено наявність дозволу на будівництво зазначеної вище господарчої будівлі.
Згідно з інформацією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації від 08 липня 2015 року № 2-2521, проведеними інвентаризаційно-оцінювальними роботами встановлено, що на земельній ділянці на АДРЕСА_1 розташовані: літ. "А-1" - житловий будинок, літ. "Мпд" - погріб, літ. "Ж" - гараж, літ. "Н" - навіс, літ. "П" - літня кухня, літ. "Ф" - сарай, літ. "Ш" - літня кухня, літ. "Ш1" - тамбур до літньої кухні, літ "Щ" - навіс, літ. "С2" - господарський блок, № 1, 3, 7, 8 - огорожі, № 2,І - споруди. Об`єкти самочинного будівництва відсутні. Співвласники станом на 28 грудня 2012 року: 1) ОСОБА_3 - 7/10 частки на підставі договору купівлі-продажу від 22 червня 1987 року та договору купівлі-продажу від 28 червня 1984 року; 2) ОСОБА_1 - 3/10 частки.
Сарай літ. "У" - знесено, вбиральня літ. "К" - знесено; житловий будинок - літ. "А-1" - збільшено житлову площу на 7,7 кв. м (до серпня 1992 року); гараж літ. "Ж" (1989 рік), літня кухня літ. "П" (1985 рік), сарай літ. "Ф" (до серпня 1992 року), літня кухня літ. "Ш" (1990 рік), тамбур до літньої кухні літ. "Ш1" (1990 рік), погріб літ. "Мпд", навіс літ. "Н" (1990 рік), навіс літ. "Щ" (1990 рік). Ці об`єкти не є самочинним будівництвом згідно з Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24 травня 2001 року № 124.
Господарчий блок літ. "С2" оформлено розпорядженням адміністрації Заводського району від 03 серпня 2010 року за № 144р. Літ. "А" та літ. "А-1" - це одна й таж будівля.