ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткова)
23 січня 2025 року
м. Київ
справа № 369/849/18
провадження № 61-1167св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач (за первісним позовом)- ОСОБА_1, відповідачі (за первісним позовом):ОСОБА_2, ОСОБА_3, позивач (за зустрічним позовом)- ОСОБА_3, відповідачі (за зустрічним позовом): ОСОБА_2, ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_3, подану адвокатом Дичкою Анжелікою Русланівною, про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі, за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості,
зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовів
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
У червні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними.
Короткий зміст судових рішень суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Києво-Святошинський районний суд Київської області рішенням від 23 червня 2022 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 315 000,00 доларів США.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовив.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовив.
Київський апеляційний суд своєю постановою від 21 грудня 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишив без задоволення, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 червня 2022 року - без змін.
Постановою Верховного Суду від 27 грудня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Парчевський В. Ю., залишено без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за договором позики залишено без змін.
Короткий зміст заяви та заперечень на неї
06 січня 2025 року ОСОБА_3 через адвоката Дичку А. Р. подала до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, просила поновити строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення, стягнути з ОСОБА_2 на її користь витрати на правничу допомогу, понесені в суді касаційної інстанції у розмірі 58 000,00 грн.
До заяви додано докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції, а саме: додаток № 6 до договору про надання правничої допомоги від 02 січня 2020 року, договір від 30 грудня 2022 року № 1 про внесення змін до договору про надання правничої допомоги від 02 січня 2020 року, акт приймання-передання послуг від 03 січня 2025 року.
Заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення до Верховного Суду не подано.
Позиція Верховного Суду та застосовані норми права
Щодо поновлення строку на подання доказів про розмір витрат на правничу допомогу
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (пункт 2 частини шостої статті 272 ЦПК України).
Згідно з матеріалами справи у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 надала попередній розрахунок судових витрат, які вона очікує понести у касаційній інстанції, та вказала розмір витрат на правничу допомогу - 58 000,00 грн та участь адвоката у одному судовому засіданні - 5 000,00 грн (т. 6, а. с. 140).
Постанову Верховного Суду від 27 грудня 2024 року ОСОБА_3 через її адвоката отримала 01 січня 2025 року через підсистему "Електронний суд".
Заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення разом із доказами на підтвердження витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, направлено до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" 06 січня 2025 року.
З огляду на вказане, заяву про ухвалення додаткового рішення разом із доказами на підтвердження витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, направлено до Верховного Суду протягом п`яти днів після отримання рішення суду, тому є підстави для поновлення строку на подання доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу.
Щодо ухвалення додаткового рішення
Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими у статтях 141, 142 ЦПК України.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини перша, друга статті 141 ЦПК України).
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, оскільки цивільно-процесуальне законодавство встановлює критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічні висновки викладені Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Таким чином, під час вирішення питання визначення суми відшкодування витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку суд має керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з фінансового стану обох сторін, поведінкою сторін під час судового процесу тощо.
За результатами перегляду цієї справи постановою Верховного Суду від 27 грудня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Парчевський В. Ю., залишено без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за договором позики залишено без змін.
Заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення з додатками від 27 грудня 2024 року ОСОБА_2 через адвоката Парчевського В. Ю. отримав 06 січня 2025 року через підсистему "Електронний суд".
Заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення із клопотанням про зменшення заявленої до стягнення сумиОСОБА_2 до Верховного Суду не надіслав.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопота