ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2025 року
м. Київ
справа № 154/1978/22
провадження № 61-15262св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Володимирська міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Волинській області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Княжий двір", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 16 травня 2023 року у складі судді Пустовойт Т. В. та постанову Волинського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у складі колегії суддів Федонюк С. Ю., Матвійчук Л. В., Осіпука В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Володимирської (раніше - Володимир-Волинська) міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Волинській області), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Княжий двір", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання незаконним та скасування рішення міської ради, скасування записів в Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки.
Позов мотивовано тим, що вона є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Цей житловий будинок є одноповерховим п`ятиквартирним житловим будинком.
Упродовж тривалого часу існує спір між співвласниками вказаного будинку щодо права користування земельною ділянкою, на якій він розташований, зокрема - між співвласниками квартир № 2 та № 3, які мають спільний заїзд до вказаних квартир, що було неодноразовим предметом розгляду органами місцевої влади.
З метою вирішення спору щодо землекористування прибудинковою територією за рекомендацією органу місцевого самоврядування у квітні 2020 року створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 (далі - ОСББ "Княжий двір").
Згідно з планом земельної ділянки, виготовленим у 2020 році Володимир-Волинським міськрайонним виробничим відділом Волинської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" на замовлення ОСББ "Княжий двір", площа земельної ділянки для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 становить 1 410,00 кв. м. План земельної ділянки погоджено відповідними відділами містобудування та архітектури міської ради та ГУ Держгеокадастру у Волинській області.
Рішенням сесії Володимир-Волинської міської ради від 26 січня 2021 року № 4/15 "Про надання дозволу на розроблення містобудівної документації" надано дозвіл на розроблення детального плану території земельної ділянки на АДРЕСА_2 за рахунок коштів ОСББ "Княжий двір" для виготовлення проєкту землеустрою, визначення граничних параметрів забудови та режимів використання (для реконструкції квартир).
Їй також стало відомо, що Володимир-Волинська міська рада прийняла рішення від 28 лютого 2020 року № 37/27 "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", відповідно до якого ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 141,00 кв. м, із земель комунальної власності на АДРЕСА_4, яка входить до складу прибудинкової території для обслуговування будинку, з метою передання у власність для індивідуального садівництва (далі - рішення № 37/27).
ОСОБА_1 вважає, що рішення № 37/27 є незаконним, прийнято з порушенням норм земельного та містобудівного законодавства, що безпосередньо порушує її права як співвласника квартири № 2 цього багатоквартирного житлового будинку в частині користування земельною ділянкою, яка є прибудинковою та яка необхідна для безперешкодного користування власниками своїми житловими приміщеннями з господарськими будівлями та спорудами.
Зазначає, що рішенням № 37/27, на підставі якого сформовано земельну ділянку, надано їй кадастровий номер і внесено відомості до Державного земельного кадастру з метою її подальшої приватизації ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, грубо порушує її права як співвласника багатоквартирного будинку, унеможливлює оформлення прибудинкової ділянки за ОСББ "Княжий двір", а також користування прибудинковою територією та заїздом до квартири № 2 і належних господарських будівель та споруд як власним транспортом, так і спеціальною технікою (пожежною, медичною, сантехнічною), що порушує норми земельного та містобудівного законодавства.
Просила суд визнати незаконним та скасувати рішення № 37/27, скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі земельної ділянки, площею 0,0141 га, кадастровий номер 0710200000:01:001:0161, яка здійснена 08 червня 2021 року Відділом у Савранському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 16 травня 2023 року позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано рішення № 37/27. Зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Волинській області скасувати державну реєстрацію в Державному кадастрі земельної ділянки площею 0,0141 га, кадастровий номер 0710200000:01:001:0161, яка здійснена 08 червня 2021 року відділом у Савранському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.
В іншій частині позову відмовлено.
Суд першої інстанції керувався тим, що позивачка надала докази на підтвердження спричинених їй перешкод у користуванні та розпорядженні прибудинковою земельною ділянкою діями відповідачів та третіх осіб та довела порушення її прав як співвласника квартири у багатоквартирному житловому будинку.
Також судом констатовано, що рішення № 37/27, яким ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 141,00 кв. м, із земель комунальної власності на АДРЕСА_4, яка входить до складу прибудинкової території для обслуговування будинку, з метою передання їм у власність для індивідуального садівництва, прийнято з порушенням норм земельного, містобудівного законодавства та законодавства, що регулює діяльність ОСББ, та порушує права ОСОБА_1 як співвласника квартири АДРЕСА_1, оскільки прибудинкова територія не може бути приватизована окремими співвласниками квартир цього багатоквартирного житлового будинку.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на незаконність рішення, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Постановою Волинського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 16 травня 2023 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, погодившись із висновками суду першої інстанції, керувався тим, що новосформована на підставі рішення № 37/27 земельна ділянка, кадастровий номер 0710200000:01:001:0161,входить до прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2, тому не може бути приватизована окремими власниками квартир у цьому ж будинку, оскільки це суперечить нормам законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2023 року, заявниця просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Підставами касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_2 зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку), а саме зазначає, що суди не врахували висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20), постанові Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 617/763/16-ц (провадження № 61-10164св18).
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачка не є власником чи користувачем земельної ділянки, що входить до складу прибудинкової території.
На час розгляду справи не існувало жодного документу, що підтверджував площу та межі прибудинкової території будинку АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 раніше звернулася із заявою про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ніж ОСББ "Княжий двір".
Доводи інших учасників справи
Відзив ОСОБА_1 обґрунтований тим, що рішення судів є правильними, ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому касаційну скаргу просить залишити без задоволення.
У поясненнях ГУ Держгеокадастру у Волинській області підтримує доводи касаційної скарги, вважає, що є неналежним відповідачем у справі, тому суди мали відмовити у позові до нього.
Від Володимирської міської ради надійшла заява, в якій вона просить суд проводити розгляд справи за відсутності її представника, а судові витрати покласти на заявницю.
Рух справи в суді касаційної інстанції
У жовтні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 16 травня 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_5 є співвласником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 17 травня 1993 року, виданого Володимир-Волинським фондом комунального майна.
Будинок, в якому знаходяться квартири № 2 та № 3, є одноповерховим п`ятиквартирним житловим будинком, у якому квартири співвласників будинку мають окремі входи.
Упродовж тривалого часу існує спір між співвласниками квартир № 2 та № 3 вказаного житлового будинку щодо користування прибудинковою земельною ділянкою, а саме щодо спільного заїзду.
Ширина заїзду до будинку орієнтовно становила 5,2 м. Після проведення співвласниками квартири № 3 добудови до квартири ширина спільного заїзду значно зменшилась і на час звернення з позовом становить 3,5 м. Заїзд до квартири № 2 є єдиним, оскільки вхід у квартиру розташований з двору житлового будинку. Крім того, у дворі будинку розташовані належні співвласникам на праві спільної сумісної власності господарські будівлі та споруди.
Згідно з Генеральним планом розвитку міста Володимира, затвердженим рішенням Володимир-Волинської міської ради від 21 грудня 2012 року № 23/26, новосформована земельна ділянка є частиною прибудинкової території, на якій розташований вказаний багатоквартирний житловий будинок № 2, та відноситься до зони житлової садибної забудови.
Земельна ділянка, площею 1 410,00 кв. м, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок на АДРЕСА_2 з належними до нього будівлями, спорудами та прибудинковою територією, перебуває у комунальній власності Володимирської міської ради.
У проєкті детального планування території земельної ділянки на АДРЕСА_5 від 01 червня 2022 року зазначено, що "в межах території здійснення детального планування планується облаштування земельної ділянки для обслуговування існуючого багатоквартирного житлового будинку, влаштування благоустрою та інженерного забезпечення для належного функціонування об`єктів розміщених на проектованій території. Пропоноване функціональне використання території відповідає функціональному зонуванню згідно Генерального плану м. Володимира та Плану зонування території м. Володимира та переважним і єдиним видом використання проектної території планується використання в режимі забудови малої поверховості для обслуговування існуючого одноповерхового багатоквартирного житлового будинку".
Об`єднання співвласників квартир у будинку на АДРЕСА_2 створено 28 квітня 2020 року. Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28 квітня 2020 року зареєстровано юридичну особу ОСББ "Княжий двір" (а. с. 16).
ОСОБА_2 у судовому порядку оспорила правомірність створення ОСББ "Княжий двір"(справа № 903/435/22).
Постановою Верховного Суду від 06 червня 2023 року у справі № 903/435/22 залишено без змін рішення Господарського суду Волинської області від 27 жовтня 2022 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 січня 2023 року, якими у позові ОСОБА_2 до ОСББ "Княжий двір" про визнання недійсними та скасування рішень установчих зборів відмовлено.
Відповідно до пункту 1.3 рішення Володимирської міської ради від 31 липня 2020 року № 39/27 ОСББ "Княжий двір" надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1 410,00 кв. м, із земель комунальної власності на АДРЕСА_2 з метою передання у постійне користування для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку (а. с. 18).
Рішенням № 37/27 ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 141,00 кв. м, із земель комунальної власності на АДРЕСА_4 з метою передання у власність для індивідуального садівництва.
На підставі рішення № 37/27 ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 замовили розроблення земельної технічної документації на земельну ділянку площею 0,0141 га. 08 червня 2021 року її сформовано, інформацію про цю земельну ділянку внесено до Державного земельного кадастру з присвоєнням їй кадастрового номера 0710200000:01:001:0161 (а. с. 20).
16 червня 2021 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до Володимирської міської ради проєкт землеустрою про відведення земельної ділянки з присвоєним кадастровим номером 0710200000:01:001:0161 для затвердження та вирішення питання про її передання у їх спільну сумісну власність для ведення садівництва.
09 липня, 06 серпня та 10 вересня 2021 року на сесії Володимирської міської ради на розгляд ставили питання про затвердження вказаного вище проєкту землеустрою, проте рішення не було прийнято через відсутність більшості голосів. Це рішення сесії було оскаржене ОСОБА_2 у судовому порядку.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2022 року визнано протиправними дії Володимирської міської ради щодо незатвердження проєкту землеустрою про відведення земельної ділянки, площею 0,0141 га, у спільну сумісну власність ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 для ведення індивідуального садівництва у межах міста Володимир. Зобов`язано Володимирську міську раду повторно розглянути вказаний проєкт землеустрою та за результатами розгляду прийняти рішення відповідно до норм ЗК України, з урахуванням правової оцінки та висновків суду. Це рішення набрало законної сили.
Згідно з відповіддю голови Володимирської міської ради від 21 червня 2022 року № 1335/1.21/2-22 питання про зміну цільового призначення земельної ділянки або її окремої частини, яка знаходиться на АДРЕСА_2, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок, не розглядалося.
Володимирськаміська рада надала дозволи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які є співвласниками квратири АДРЕСА_6, на розроблення проєкту землеустрою на окрему земельну ділянку для садівництва, яка входить до прибудинкової території ОСББ "Княжий двір", співвласником квартири в якому є ОСОБА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають.