ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2025 року
м. Київ
cправа № 925/436/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Солієнко Ірини Миколаївни
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 (колегія суддів: Коробенко Г. П. - головуючий, Кравчук Г. А., Козир Т. П.)
за заявою Фізичної особи - підприємця Нечипорука Геннадія Анатолійовича від 15.02.2022 (вх. № 2568/22 від 15.02.2022) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, а також за скаргою Фізичної особи - підприємця Солієнко Ірини Миколаївни від 01.02.2022 (вх. № 1678/22 від 02.02.2022) на дії державного виконавця у справі
за позовом Фізичної особи - підприємця Солієнко Ірини Миколаївни
до Фізичної особи - підприємця Нечипорука Геннадія Анатолійовича
про усунення перешкод у здійсненні права користування нежитловими приміщеннями та стягнення 72 000,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та судового рішення, ухваленого за результатами розгляду цих вимог
1.1. У квітні 2021 року Фізична особа - підприємець Солієнко Ірина Миколаївна (далі - ФОП Солієнко І. М.) звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Нечипорука Геннадія Анатолійовича (далі - ФОП Нечипорук Г. А.), в якому просила:
- усунути перешкоди у здійсненні права користування нежитловими приміщеннями 1-го поверху загальною площею 38,9 м2, що розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Верхня Горова (Фрунзе), 1, шляхом виселення з цих нежитлових приміщень ФОП Нечипорука Г. А. та будь-яких інших осіб, які займають приміщення, та звільнити зазначені приміщення від майна;
- стягнути з ФОП Нечипорука Г. А. на користь ФОП Солієнко І. М. грошові кошти в розмірі 72 000,00 грн.
1.2. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 31.08.2021 у справі № 925/436/21 частково задоволено позовні вимоги ФОП Солієнко І. М. до ФОП Нечипорука Г. А. про усунення перешкод у здійсненні права користування нежитловими приміщеннями та стягнення 72 000,00 грн.
Вирішено усунути перешкоди у здійсненні права користування нежитловими приміщеннями 1-го поверху загальною площею 38,9 м2, що розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Верхня Горова (Фрунзе), 1, шляхом виселення з цих приміщень ФОП Нечипорука Г. А. Відмовлено в іншій частині позовних вимог.
2. Короткий зміст скарги ФОП Солієнко І. М. та заяви ФОП Нечипорука Г. А.
2.1. У лютому 2022 року ФОП Солієнко І. М. звернулася до Господарського суду Черкаської області із скаргою (вх. № 1678/22), в якій просила:
- визнати протиправними дії начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горох В. А. щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2021 у виконавчому провадженні № 67467532;
- скасувати постанову начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горох В. А. від 17.01.2022 про перевірку виконавчого провадження № 67467532;
- визнати протиправними дії Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шкоденка С. В. щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2021, постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 11.11.2021 у виконавчому провадженні № 67467532 та повідомлення про повернення виконавчого документа від 17.01.2022;
- скасувати постанову Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шкоденка С. В. від 17.01.2022 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2021, постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 11.11.2021, постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 11.11.2021 у виконавчому провадженні № 67467532 та повідомлення про повернення виконавчого документа від 17.01.2022;
- стягнути з Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Солієнко І. М. понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.
2.2. Крім того, в лютому 2022 року ФОП Нечипорук Г. А. звернувся до Господарського суду Черкаської області із заявою (вх. № 2568/22), в якій просив:
- визнати судовий наказ від 26.10.2021 у справі № 925/436/21 таким, що не підлягає виконанню;
- зупинити виконання наказу від 26.10.2021 у справі № 925/436/21 на час розгляду заяви боржника у виконавчому провадженні.
3. Короткий зміст судових рішень
3.1. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.12.2022 у справі № 925/436/21 задоволено скаргу (вх. № 1678/22) ФОП Солієнко І. М.
Визнано протиправними дії начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горох В. А. щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2021 у виконавчому провадженні № 67467532.
Скасовано постанову начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горох В. А. від 17.01.2022 про перевірку виконавчого провадження № 67467532.
Визнано протиправними дії Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Шкоденка С. В. щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2021, постанови про стягнення виконавчого збору від 11.11.2021, постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 11.11.2021 у виконавчому провадженні № 67467532.
Скасовано постанову Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Шкоденка С. В. від 17.01.2022 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2021, постанову про стягнення виконавчого збору від 11.11.2021, постанову про стягнення виконавчого збору від 11.11.2021, постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 11.11.2021 у виконавчому провадженні № 67467532.
Вирішено спонукати Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до поновлення виконавчого провадження щодо виконання рішення суду та наказу про виселення ФОП Нечипорука Г. А. із спірних приміщень.
Відмовлено в задоволенні заяви ФОП Нечипорука Г. А. про визнання судового наказу від 26.10.2021 у справі № 925/436/21 таким, що не підлягає виконанню, та про зупинення виконання наказу від 26.10.2021 та рішення суду у справі № 925/436/21.
3.2. Господарський суд Черкаської області додатковою ухвалою від 12.01.2023 у справі № 925/436/21 із посиланням на положення статей 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України задовольнив заяви ФОП Солієнко І. М. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Суд вирішив стягнути з ФОП Нечипорука Г. А. на користь ФОП Солієнко І. М. 9000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, суд вирішив стягнути з Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ФОП Солієнко І. М. 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
4. Короткий зміст оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду
4.1. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 залишено без змін ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.12.2022 у справі № 925/436/21, якою задоволено скаргу (вх. № 1678/22) ФОП Солієнко І. М. та відмовлено в задоволенні заяви (вх. № 2568/22) ФОП Нечипорука Г. А.
4.2. Апеляційний господарський суд, переглядаючи зазначену ухвалу господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення скарги (вх. № 1678/22) ФОП Солієнко І. М. та про відмову в задоволенні заяви (вх. № 2568/22) ФОП Нечипорука Г. А.
4.3. Водночас апеляційний господарський суд з посиланням на приписи статті 126 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду заяви ФОП Солієнко І. М. про розподіл судових витрат, оскільки, за висновком суду, до відзиву ФОП Солієнко І. М. на апеляційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) додано лише договір про надання послуг адвоката від 22.03.2023, натомість не додано доказів понесення витрат (акта виконаних робіт, розрахунку чи кошторису витрат).
5. Короткий зміст касаційної скарги
5.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі № 925/436/21 у частині результату розгляду заяви ФОП Солієнко І. М. про стягнення з Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених в апеляційному господарському суді, до Верховного Суду звернулася ФОП Солієнко І. М. із касаційною скаргою, в якій просить скасувати в наведеній частині постанову апеляційного господарського суду та в цій частині передати справу на новий розгляд до апеляційного господарського суду.
5.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ФОП Солієнко І. М. зазначає, що постанова апеляційного господарського суду в оскаржуваній частині ухвалена з порушенням норм процесуального права.
5.3. Скаржниця наголошує на тому, що сторони договору про надання послуг адвоката від 22.03.2023, користуючись своїм правом, визначили в наведеному договорі фіксований гонорар адвоката, який складає 6000,00 грн. Крім того, ФОП Солієнко І. М. зазначає, що Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не подавав до апеляційного господарського суду жодних клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу або про відмову в задоволенні заяви ФОП Солієнко І. М. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених в апеляційному господарському суді. За доводами скаржниці, апеляційний господарський суд помилково не врахував того, що договором про надання послуг адвоката від 22.03.2023 не передбачено складання акта виконаних робіт, розрахунку, кошторису витрат.
5.4. Крім того, на думку скаржниці, апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, не врахував висновки щодо застосування приписів статті 126 Господарського процесуального кодексу України, викладені в постановах Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
5.5. Водночас скаржниця зазначає, що на дату подання касаційної скарги судові витрати ФОП Солієнко І. М. на професійну правничу допомогу складають 6000,00 грн. Тому скаржниця у прохальній частині касаційної скарги просить стягнути з Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ФОП Солієнко І. М. 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
6. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
6.1. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2023 у справі № 925/436/21 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.
Ухвалою Верховного Суду від 30.10.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Солієнко І. М. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі № 925/436/21 та вирішено здійснити її перегляд у письмовому провадженні.
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 24.11.2023 № 29.2-02/3350 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 925/436/21 у зв`язку з перебуванням судді Дроботової Т. Б. на лікарняному.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2023 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Зуєв В. А., Чумак Ю. Я.
Ухвалою Верховного Суду від 27.11.2023 зупинено касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Солієнко І. М. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі № 925/436/21 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 921/357/20.
Ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2024 справу № 921/357/20 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
18.12.2024 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 921/357/20, яка була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 25.12.2024.
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 13.01.2025 № 32.2-01/32 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 925/436/21 у зв`язку з відпусткою судді Зуєва В. А.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.
Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2025 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Солієнко І. М. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі № 925/436/21.
6.2. Колегія суддів установила, що об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 16.08.2024 вирішила передати справу № 921/357/20, до закінчення розгляду якої зупинялося касаційне провадження в цій справі, на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
6.3. Велика Палата Верховного Суду 18.12.2024 ухвалила постанову у справі № 921/357/20, в якій зазначила, що чинне законодавство не містить заборони на користування професійною правничою допомогою учасниками справи під час звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного (приватного) виконавця.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.12.2024 у справі № 921/357/20 виснувала, що приписи статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України є універсальними у правовідносинах при вирішенні питання про розподіл витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги адвоката, за результатами розгляду справи.
6.4. Оскільки касаційне провадження в цій справі зупинялося до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 921/357/20, яка в подальшому була передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, то колегія суддів враховує висновки, які викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18.12.2024 у справі № 921/357/20.
6.5. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
6.6. Переглянувши постанову апеляційного господарського суду в оскаржуваній частині, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі ФОП Солієнко І. М., перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
6.7. Апеляційний господарський суд за результатами розгляду апеляційної скарги Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) постановою від 04.07.2023 залишив без змін ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.12.2022 у справі № 925/436/21.
6.8. При цьому апеляційний господарський суд з посиланням на приписи статті 126 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду заяви ФОП Солієнко І. М. про розподіл судових витрат, оскільки, за висновком суду, до відзиву ФОП Солієнко І. М. на апеляційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) додано лише договір про надання послуг адвоката від 22.03.2023, натомість не додано доказів понесення витрат (акта виконаних робіт, розрахунку чи кошторису витрат).
6.9. ФОП Солієнко І. М. не погоджуються з висновками апеляційного господарського суду в частині результату розгляду заяви ФОП Солієнко І. М. про стягнення з Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у апеляційному господарському суді, а тому звернулася з касаційною скаргою на постанову.
6.10. На думку ФОП Солієнко І. М., апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, не врахував висновки щодо застосування приписів статті 126 Господарського процесуального кодексу України, викладені в постановах від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
6.11. Колегія суддів установила, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 викладено висновок, який, на думку скаржниці, не було враховано апеляційним господарським судом під час ухвалення оскаржуваної постанови:
"14. Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
15. За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
16. За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
17. Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
18. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
19. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
…38. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).
39. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
40. Однак матеріали справи не містять клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених позивачем обставин відсутні".
6.12. Верховний Суд також установив, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 викладено висновок, який, на думку скаржниці, не було враховано апеляційним господарським судом під час ухвалення оскаржуваної постанови:
"123. Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
124. Відповідно до статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
125. Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).
126. Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
128. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
129. Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
130. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:
- фіксованого розміру,
- погодинної оплати.