ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2025 року
м. Київ
справа №520/8433/24
адміністративне провадження № К/990/39748/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року (судді: Калиновський В.А., Мінаєва О.М., Кононенко З.О.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1, яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні в період з 01 січня 2020 року по 26 червня 2020 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме невизначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 провести перерахунок грошового забезпечення та доплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2020 року по 26 червня 2020 року включно належні позивачу з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 3260,00 грн на місяць та окладу за військовим званням 630,00 грн на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14 листопада 2019 року №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01 січня 2020 року, на відповідні тарифні коефіцієнти; за період з 01 січня 2020 року по 26 червня 2020 року включно належні позивачу з урахуванням проведених раніше виплат суми грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні, із розмірів посадового окладу 3260,00 грн на місяць та окладу за військовим званням 630,00 грн на місяць визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14 листопада 2019 року №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01 січня 2020 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати за професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 8000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення (основних та додаткових видів), грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні за період з 29 січня 2020 року по 26 червня 2020 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік". Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (основних та додаткових видів), грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні за період з 29 січня 2020 року по 26 червня 2020 року, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністру України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідачем 11 липня 2024 року через підсистему "Електронний Суд" подано до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано відповідачу десятиденний строк з моменту отримання ухвали для усунення її недоліків шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі №520/8433/24 повернуто у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.
Відповідачем 04 вересня 2024 року через підсистему "Електронний Суд" повторно подано до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та платіжною інструкцією.
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідачем зазначено, що ним в межах строків, установлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вже було подано апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі №520/8433/24, однак судом апеляційної інстанції апеляційну скаргу було повернуто, у зв`язку з неусуненням недоліків цієї апеляційної скарги. Відповідачем указано, що причиною неусунення недоліків апеляційної скарги стало те, що ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху, не відобразилася в його електронному кабінеті системи "Електронний суд" на дату, зазначену в довідці про доставку електронного листа (23 липня 2024 року 16:00). У зв`язку з цим відповідач не зміг усунути недоліки первинно поданої апеляційної скарги з причин, які не залежали від його волевиявлення. З огляду на викладене, відповідач просив поновити строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано відповідачу десятиденний строк з моменту отримання ухвали для усунення її недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, судом апеляційної інстанції зазначено, що звернення відповідача з первинною апеляційною скаргою у строк (яку ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2024 року було залишено без руху та ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року повернуто з підстав неподання доказів про сплату судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Доводи відповідача про те, що апеляційна скарга подана в межах строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України, судом апеляційної інстанції визнано безпідставними, оскільки цією нормою імперативно встановлено граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судового рішення суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлено можливості незастосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановленого статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів. Не встановлено цією нормою і наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права протягом року оскаржувати судове рішення без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Судом апеляційної інстанції акцентовано на тому, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Оцінюючи доводи відповідача щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судом зауважено, що після повернення первинно поданої апеляційної скарги та отримання копії відповідної ухвали (14 серпня 2024 року) й до моменту звернення відповідача до суду апеляційної інстанції з такою скаргою повторно (04 вересня 2024 року) сплинув майже місяць, а, отже, в цій ситуації відповідач, вочевидь, допустив безпідставне зволікання з поданням апеляційної скарги. Обґрунтованих доводів про поважність причин, з яких відбулося таке зволікання з поданням апеляційної скарги за період після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, відповідачем в клопотанні про поновлення строку не наведено, в той час як вказані аргументи є доречними та важливими в контексті розгляду цієї справи.
При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідачем не надано доказів на підтвердження непереборних обставин, які перешкоджали відповідачу скористатись правом на повторне звернення з апеляційною скаргою у найкоротші строки, а саме, що електронний кабінет системи "Електронний кабінет" відповідача не працював або працював в обмеженому режимі у визначений відповідачем період: з 14 серпня 2024 року по 04 вересня 2024 року.
Тому посилання відповідача на технічний збій, який полягає у невідображенні ухвали Другого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху від 22 липня 2024 року у справі №520/8433/24 у електронному кабінеті підсистеми "Електронний суд", судом апеляційної інстанції визнано безпідставними.
На виконання вимог ухвали апеляційного суду, відповідачем 19 вересня 2024 року через підсистему "Електронний Суд" подано заяву про усунення недоліків, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. У клопотанні відповідачем наголошено на своїх попередніх доводах про те, що з нез`ясованих причин ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2024 року до електронного кабінету відповідача не надходила, що позбавило його можливості виконати вимоги цієї ухвали в установлений строк. Відповідачем указано, що він є учасником у 1901 судовій справі, а 23 липня 2024 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 у системі "Електронний суд" загалом надійшло 54 повідомлення. Окрім того, відповідачем звернуто увагу, що судовий збір було сплачено ним при первинній подачі апеляційної скарги ще 11 липня 2024 року, однак через технічну помилку платіжна інструкція не була прикріплена до апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі № 520/8433/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Судом апеляційної інстанції зазначено, що копію ухвали про повернення апеляційної скарги було направлено та доставлено відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" 13 серпня 2024 року о 22:24, відповідно така вважається врученою відповідачу 14 серпня 2024 року, тоді як зазначену апеляційну скаргу подано через систему "Електронний суд" 04 вересня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Обґрунтованих доводів про поважність причин, з яких відбулося зволікання з поданням апеляційної скарги за період після винесення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі №520/8433/24, відповідачем у заяві про усунення недоліків та поновлення строку на апеляційне оскарження не наведено.
Посилання відповідача на технічний збій в системі "Електронний суд" під час отримання ним ухвали апеляційного суду від 22 липня 2024 року про залишення без руху первинної апеляційної скарги судом апеляційної інстанції оцінено критично, оскільки такі жодними доказами (як-то відомостями від ДП "Інформаційні судові системи", як адміністратора ЄСІТС, скріншотами тощо) не підтверджено. Як зазначено судом апеляційної інстанції, наявність письмових пояснень без доданих ґрунтовних доказів про поважність пропуску строку не вважається належним обґрунтуванням пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження.
Судом апеляційної інстанції також звернуто увагу, що згідно з позицією Європейського суду з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Крім того, судом апеляційної інстанції відзначено, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
На основі наведеного, судом апеляційної інстанції констатовано, що відповідачем не наведено достатніх аргументів та не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, не вказано нових обставин, які могли б бути підставою для поновлення пропущеного строку.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 23 вересня 2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 просить її скасувати.
Скаржник стверджує, що оскаржувана ухвала постановлена судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права. Зокрема, він вказує, що висновки суду апеляційної інстанції стосується випадків пропуску строку на апеляційне оскарження. Водночас апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі №520/8433/24 відповідачем було подано до суду апеляційної інстанції через систему "Електронний Суд" 11 липня 2024 року, тобто в межах строку, встановленого на апеляційне оскарження.
Скаржник акцентує, що тією ж датою датовано квитанцію про сплату ним судового збору за подання апеляційної скарги. Несвоєчасне подання цієї квитанції до апеляційного суду стало підставою для постановлення судом апеляційної інстанції ухвали від 13 серпня 2024 року про повернення первинної апеляційної скарги від 11 липня 2024 року.
Скаржник також звертає увагу на ухвалу суду апеляційної інстанції від 22 липня 2024 року, згідно з якою єдиним недоліком апеляційної скарги відповідача від 11 липня 2024 року було ненадання квитанції про сплату судового збору. Скаржник зазначає, що ця ухвала з незрозумілих причин не була відображена в кабінеті скаржника в системі "Електронний суд", у зв`язку з чим він був позбавлений можливості усунути зазначений недолік, долучивши до матеріалів справи №520/8433/24 вже наявної квитанції про сплату судового збору, датованої 11 липня 2024 року.
Водночас, зазначені обставини, за доводами скаржника, є об`єктивною перешкодою для своєчасного усунення недоліків апеляційної скарги, а не підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки апеляційну скаргу подано в установлений процесуальним законом строк.
З огляду на наведене, скаржник переконує, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, що спричинило порушення його права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.