ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2025 року
м. Київ
справа № 420/12562/23
адміністративне провадження № К/990/46783/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
за участі:
секретаря судових засідань: Юзини О.В.,
представника Позивача: Станкова С.С.,
представника Відповідача: Норця В.М.,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року (суддя Бойко О.Я.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2024 року (судді: Шевчук О.А., Бойко А.В., Федусик А.Г.)
у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА"
до Центрального міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" (далі - Позивач, ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА") звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі також - Відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "С" від 21 листопада 2022 року №956/Ж10/31-00-07-03-02-20.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" не було допущено порушення частини другої статті 13 Закону України "Про валюту та валютні операції", в частині недотримання нерезидентом STARTNAFTA OU (Естонія) граничних строків розрахунків за контрактами від 11 червня 2021 року №1503/21-2, від 01 квітня 2021 року №0104/2021 та від 21 квітня 2021 року №2104/2021 на загальну суму 389 098, 50 євро. Зобов`язання за операціями з експорту та імпорту товару за вказаними договорами були своєчасно припинені шляхом укладення договорів відступлення права вимоги (цесії), угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, за змістом яких в одному правочині STARTNAFTA OU (Естонія) виступає кредитором, а ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" - боржником, а в іншому правочині STARTNAFTA OU (Естонія) виступає боржником, а ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" - кредитором.
1.2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Одеський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 26 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення від 21 листопада 2022 року №956/Ж10/31-00-07-03-02-20.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 23 травня 2024 року частково задовольнив касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків: скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі №420/12562/23, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалюючи постанову, суд касаційної інстанцій зазначив, що:
- у цій справі не є спірним питання строку протягом якого може бути оскаржене податкове повідомлення-рішення від 21 листопада 2022 року № 956/Ж10/31-00-07-03-02-20. Так, враховуючи те, що рішення Державної податкової служби України від 09 березня 2023 року №5802/6/99-00-06-01-02-06, прийняте за результатами розгляду скарги на вказане податкове повідомлення - рішення, отримано Позивачем 16 березня 2023 року, строк звернення до суду розпочався 17 березня 2023 року і закінчився 17 квітня 2023 року (включно);
- позовна заява подана до суду лише 31 травня 2023 року, тобто, з пропуском місячного строку звернення до суду, визначеного пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (через 44 дні після закінчення строку звернення до суду з адміністративним позовом). Відтак, Позивачем пропущено визначений Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строк звернення до суду;
- перевіривши наведене Позивачем обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд касаційної інстанції вказує, що останнє ґрунтується на суб`єктивному ставленні Позивача до наведених ним обставин. Водночас зазначені доводи жодним чином не можуть сприйматись як об`єктивні перешкоди, які не залежали від волі Позивача та дійсно унеможливили звернення до суду у більш стислі строки;
- суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про поважність причин пропуску строку звернення до суду у зв`язку з хворобою та амбулаторним лікуванням керівника ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" Білянської О.О. в період з 14 квітня 2023 року до 30 травня 2023 року, оскільки хвороба та перебування на амбулаторному лікуванні не є перешкодою для звернення до суду з позовом та не є об`єктивно непереборними обставинами, оскільки залежать виключно від волевиявлення самого Позивача та належного використання ним своїх прав, визначених нормами закону. Перебування особи на амбулаторному лікуванні, на відміну від стаціонарного, не позбавляє можливості такої особи реалізувати своє право на захист порушених прав, як самому, так і через представника;
- суди не з`ясували, яким чином продовжувало функціонувати ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" за відсутності Білянської О.О.(чи припинило ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" здійснювати господарську діяльність у зв`язку з тривалою відсутністю керівника, хто подавав податкову звітність, чи, можливо, було призначено особу, яка тимчасово виконувала обов`язки керівника);
- щодо посилання в спірній постанові апеляційної інстанції на те, що адвокат Станков С.С., у судовому засіданні звернув увагу на те, що у зв`язку з військовою агресією РФ, практично усі працівники ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" знаходяться за кордоном та працюють віддалено, в м. Одесі лише залишився керівник, а відтак тільки після її одужання можливо було звернення до суду, суд не дослідив той факт чи були вказані доводи Позивача оцінені як поважна підстава пропуску строку звернення до суду з аналогічним позовом в іншому провадженні у справі 420/11771/23.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 25 липня 2024 року, яке залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2024 року, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення рішення від 21 листопада 2022 року №956/Ж10/31-00-07-03-02-20.
Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що:
- зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами;
- за договором відступлення права вимоги (цесії) №10-02-22 від 10 лютого 2022 року та додаткової угоди №1 від 10 лютого 2022 року до нього відповідно до статей 612-519 Цивільного кодекс України (далі ЦК України) STARTNAFTA OU набуло право вимоги, яке належало LLC "Lacq Oil" (Киргизстан), і став кредитором Позивача за зобов`язаннями, що виникли з Контракту купівлі- продажу бітуму BND 60/90 №B-030556 від 13 квітня 2021 року. Одночасно сума боргу була переведена з доларів США у Євро. STARTNAFTA OU отримало законне право вимагати від ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" виконання грошового зобов`язання, а саме сплатити відповідну суму заборгованості за бітум в розмірі 634 140,48 євро за контрактом купівлі-продажу бітуму BND 60/90 №В-030556 від 13 квітня 2021 року. В свою чергу, за контрактами від 11 березня 2021 року №1503/21-2, від 1 квітня 2021року №0104/2021, від 21 квітня 2021 року №2104/2021 STARTNAFTA OU є стороною-боржником, яка має виконати перед ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" свої відповідні грошові зобов`язання за отримані боби соєві, а саме сплатити останньому заборгованість у розмірі 773980,50 євро;
- вимоги між ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" та STARTNAFTA OU є зустрічними, так як вони виникли із взаємних зобов`язань між двома правочинами, в яких сторонами є одні й ті ж особи, а саме: в одному правочині - STARTNAFTA OU виступає кредитором, а ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" є боржником, а в іншому правочині STARTNAFTA OU виступає боржником, а ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" - кредитором. Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України;
- здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог за контрактами від 11 березня 2021 року №1503/21-2, від 1 квітня 2021 року№0104/2021, від 21 квітня 2021 року №2104/2021, укладеними з нерезидентом STARTNAFTA OU, припинило зобов`язання за операціями з експорту та імпорту товару відповідно до підпункту 5 пункту 10 розділу III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товару, затвердженої постановою Правління Національного банку України 02 січня 2019 року №7 (далі - Інструкція №7), тобто, порушень граничних строків розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій з боку ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" немає, що свідчить про безпідставність та незаконність нарахування контролюючим органом пені у розмірі 6858932,59 грн за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД;
- захворювання керівника підприємства Позивача, яке супроводжувалося болями, мало гостру форму протягом тривалого часу, що підтверджується медичними довідками, та припало на 1-місячний строк звернення до суду, а також те, що на підприємстві працювало всього дві особи, що не заперечувалося Відповідачем, свідчить про наявність обставин, які можна вважати такими, що зумовили виникнення труднощів для своєчасної підготовки документів для звернення до суду. При цьому пропуск строку звернення до суду складає 44 дні, тобто не є надто тривалим. Позивач звернувся до суду одразу на наступний день, після виписки з лікарні його керівника (30 травня 2023 року), що виключає фактор недобросовісності реалізації своїх процесуальних прав та зловживання ними. При цьому суд звернув увагу на висновок викладений Верховним Судом в постанові від 18 квітня 2024 року у справі №420/11771/23 в якій брали участь ті самі сторони щодо поважності причин пропуску строку на звернення до суду.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками, які сформував суд першої інстанції та додатково в аспекті підстав для поновлення строку звернення до суду зазначив про те, що як свідчать обставини справи та надані Позивачем докази до клопотання про поновлення строку звернення із адміністративним позовом введення на всій території України воєнного стану мало вплив на організацію роботи Позивача, що виражено в зміні організації роботи підприємства, а саме, наказом від 19 березня 2022 року №03/22 "Про запровадження дистанційної роботи на підприємстві" запроваджено з 19 березня 2022 року дистанційну роботу для усіх працівників ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" тимчасово, до закінчення воєнного стану.
2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Підставами касаційного оскарження Відповідач визначив пункти 1 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідач вважає, що рішення судів попередніх інстанцій є такими, що прийняті з порушенням норм матеріального права та процесуального права.
Вказує, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, поновив Позивачу строк на звернення до суду за відсутності належних та допустимих доказів поважності причин його пропуску та без врахування правових позицій Верховного Суду.
Стверджує, що посилання судів попередніх інстанцій на хворобу та амбулаторне лікування керівника Позивача Білянської О.О. в період з 14 квітня 2023 року по 30 травня 2023 року не є тим беззаперечним доказом, який вказує на унеможливлення своєчасного звернення до суду.
Звертає увагу на те, що Позивач покликається на хворобу керівника в період з 14 квітня 2023 року по 30 травня 2023 року, водночас рішення за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення - рішення від 21 листопада 2022 року №956/Ж10/31-00-07-03-02-20 було отримано Позивачем 16 березня 2023 року. Однак обґрунтувань причин неможливості звернення до суду за період 17 березня 2023 ро до 14 квітня 2023 року Позивач не наводить.
Зазначає, що судами попередніх інстанцій не виконано вимог постанови Верховного Суду від 23 травня 2024 року, якою цю справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Наголошує на необґрунтованості висновку суду першої інстанції про те, що пропуск Позивачем строку звернення до суду в 44 дні, не є надто тривалим. При цьому зазначає про недоречність посилань суду першої інстанції на висновок Верховного Суду щодо тих самих причин пропуску Позивачем строку звернення до суду у справі №420/11771/23, оскільки за обставин вказаної справи пропуск строку на звернення до суду склав лише 4 дні.
Вказує, що Позивачем не надано доказів того, що введення воєнного стану та запровадження дистанційної форми роботи стало перешкодою для своєчасного звернення до суду. При цьому зазначає, що запровадження дистанційної форми роботи Позивача у зв`язку з введенням воєнного стану не може зумовлювати поважність причин пропуску строку звернення до суду, оскільки у Позивача була можливість звернутися до суду за допомогою Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи або ж надіслати його засобами поштового зв`язку, або ж звернутися через адвоката;
Зауважує, що судами не було враховано обставини встановлені ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у справі № 420/11770/23, якою повернуто адміністративний позов Позивача до Відповідача про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення форми від 21 листопада 2022 року № 956/Ж10/31-00-07-03-02-20, яке є предметом розгляду в цій справі.
В частині допущення судами попередніх інстанцій порушення норм матеріального права зазначив, що суди фактично не встановили обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, а лише обмежились перерахуванням документів, які надав Позивач на підтвердження факту зарахування.
Вказав, що відповідно до вимог статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" розрахунки за операціями резидентів з експорту товарів проводяться шляхом зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України у визначені строки. Інших форм розрахунків за експортними операціями норми вказаного Закону не передбачають.
Зазначив, що згідно з положеннями Інструкція №7 для проведення зарахування необхідна сукупність певних умов, а саме:
- вимоги повинні бути однорідними, водночас, оскільки зобов`язання сторін за Контрактами №1503/21-2 від 11 березня 2021року, №0104/2021 від 1 квітня 2021 року, №2104/2021 від 21 квітня 2021 року та Контрактом купівлі-продажу бітуму BND 60/90 від 13 квітня 2021 року №В-030556 підлягають виконанню у різних валютах - євро та доларах США відповідно, такі вимоги не можна вважати однорідними з огляду на те, що євро та долар США (хоч і є грошовими коштами) є різними валютами, які згідно з умовами вказаних договорів не є рівнозначними;
- зарахуванню підлягають лише зустрічні вимоги, що виникають з кількох різних зобов`язань, сторонами в яких є одні і ті ж особи. Водночас перевіркою встановлено, що до заліку неправомірно була прийнята заборгованість ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" перед LLC "Lacq Oil" (Киргизстан), який не є стороною за контрактами №1503/21-2 від 11 березня 2021 року, №0104/2021 від 1 квітня 2021 року, №2104/2021 від 21 квітня 2021 року внаслідок здійснення заміни кредитора.
Позивач процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався. У судовому засіданні зазначив, що рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду прийняті відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, є законними та обґрунтованими, а тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
3. ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ У СПРАВІ
Основним видом економічної діяльності ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" за КВЕД 46.71 є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.
Відповідачем на підставі наказу № 48Ж1 від 12 вересня 2022 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактами (договорами) від 11 березня 2021 року №1503/21-2, від 01 квітня 2021 року №0104/2021, від 21 квітня 2021 року №2104/2021.
За результатами перевірки складено акт №930/Ж5/31-00-07-03-02-15/42815951 від 17 жовтня 2022 року, яким встановлено порушення Позивачем частини другої статті 13 Закону України "Про валюту та валютні операції" та пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 2 січня 2019 року №5 (далі - Положення № 5) в частині ненадходження валютної виручки на загальну суму 389 098,50 євро за контрактами від 11 березня 2021 року №1503/21-2, від 01 квітня 2021 року №0104/2021, від 21 квітня 2021 року №2104/2021, укладених з нерезидентом STARTNAFTA OU (Естонія).
Описуючи дані порушення контролюючий орган зазначив, що ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" (Продавець) уклало контракти на поставку соєвих бобів від 11 березня 2021 року №1503/21-2, від 01 квітня 2021 року №0104/2021, від 21 квітня 2021 року №2104/2021 з нерезидентом STARTNAFTA OU (Естонія) (Покупець), в особі члена правління Свеченка Олександра.
Всього, на виконання наведених контрактів з нерезидентом STARTNAFTA OU (Естонія) ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" здійснило експорт сої на загальну суму 389 098,50 євро, що еквівалентно 12 951 499,77 грн. Валютна виручка на банківські рахунки Позивача не надходила.
Також контролюючий орган установив, що 13 квітня 2021 року між Позивачем та LLC "Lacq Oil" (Киргизстан) було укладено контракт купівлі-продажу бітуму у сумі 707 827,60 доларів США, що еквівалентно 634 140,48 євро.
На виконання умов даного контракту нерезидентом LLC "Lacq Oil" (Киргизстан) здійснений імпорт товару на загальну суму 707 827,60 доларів США, що еквівалентно 18 761 942,20 гривень. Оплату за отриманий товар Позивач на банківський рахунок в уповноваженому банку нерезидента LLC "Lacq Oil" (Киргизстан) не здійснив.
10 січня 2022 року між Позивачем, STARTNAFTA OU (Естонія) та LLC "Lacq Oil" (Киргизстан) був укладений договір відступлення права вимоги (цесії) №10-02-22 та додаткова угода №1 до цього договору.
Відповідно до умов зазначеного договору та додаткової угоди №1, LLC "Lacq Oil" (Киргизстан) (Цедент) та STARTNAFTA OU (Естонія) (Цесіонарій) та ТОВ "Кантарелл Україна" (Боржник) керуючись статтями 612-519 ЦК України встановили, що Цедент відступає Цесіонарію, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цеденту, і стає Кредитором за зобов`язаннями, що виникли з контракту купівлі-продажу бітуму від 13 квітня 2021 року, укладеному між Цедентом і Боржником.
На дату відступлення права вимоги Цесіонарій набуває право вимагати від Боржника оплати заборгованості в розмірі 707 827, 60 доларів США, що еквівалентно 634 140,48 євро, керуючись коефіцієнтом співвідношення валют (кросс курс) 1,1162, на дату укладення цього договору.
11 лютого 2022 року між STARTNAFTA OU (Естонія) (Сторона 1), в особі члена правління Свеченко О., та ТОВ "КАНТАРЕЛЛ Україна" (Сторона 2) в особі директора Єльмуразаева Б., укладена угода про зарахування зустрічних однорідних вимог №1.
Відповідно до змісту вказаної угоди Сторона 1 і Сторона 2, маючи одна до одної зустрічні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі статті 601 ЦК України про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають із нижчезазначений договорів, у яких Сторона 1 і Сторона 2 є Сторонами:
а) контракт купівлі-продажу бітуму BND 60/90 №B-030556 від 13 квітня 2021 року, укладений між нерезидентом LLC "Lacq Oil" (Киргизстан) і Стороною 1, дебіторська заборгованість LLC "Lacq Oil" (Киргизстан) була відступлена Стороні 1 на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) №10-02-22 від 10 лютого 2022 року, укладеного LLC "Lacq Oil" (Киргизстан) та Стороною 1 в розмірі 634 140,48 євро. За договором відступлення права вимоги (цесії) №10-02-22 від 10 лютого 2022 року Сторона 1 є Кредитором, а Сторона 2 є Боржником при виконанні грошового зобов`язання в сумі 634 140,48 євро:
б) за контрактами від 11 березня 2021 року №1503/21-2, від 01 квітня 2021 року №0104/2021, від 21 квітня 2021 року №2104/2021, від 21 травня 2021 року №2105/2021, від 28 квітня 2021 року №2804/2021, від 02 березня 2021 року №SN-1, від 1 жовтня 2021 року №0110/2021, від 07 жовтня 2021 року №0710/2021 укладеними між Стороною 1 i Стороною 2, Сторона 2 є Кредитором, а Сторона 1 - Боржником.
Загальна кредиторська заборгованість за наведеними контрактами складає 773 980,00 євро.
З моменту набрання чинності договору відступлення права вимоги (цесії) №10-02-22 від 10 лютого 2022 року зобов`язання Сторони 2 перед Стороною 1 за наведеними вище контрактами в сумі 634 140,48 євро вважаються виконаними повністю.
Проаналізувавши встановлені обставини посадові особи, що здійснювали перевірку, дійшли висновку, що Позивач порушив вимоги частини другої статті 13 Закону України "Про валюту та валютні операції" за контрактами від 11 березня 2021 року №1503/21-2, від 01 квітня 2021 року №0104/2021, від 21 квітня 2021 року №2104/2021, оскільки валютна виручка за контрактами не надходила на банківські рахунки резидента - платника податків.
Підставами для цього контролюючий орган заявив те, що зобов`язання сторін за контрактами від 11 березня 2021 року №1503/21-2, від 01 квітня 2021 року №0104/2021, від 21 квітня 2021 року №2104/2021 та контрактом купівлі-продажу бітуму BND 60/90 від 13 квітня 2021 року №B 030556 підлягають виконанню у різних валютах - євро та доларах США, а відтак такі вимоги не можна вважати однорідними. Як вважав податковий орган євро та долар США (хоч і є грошовими коштами) є різними валютами, які згідно з умовами вказаних договорів не є рівнозначними.
Покликаючись на Інструкцію № 7, контролюючий орган також зазначив, що вимоги повинні бути зустрічними, тобто такими, що виникають із взаємних зобов`язань між двома особами, тоді як у даних правовідносинах відбулась заміна кредитора.
На його думку, зарахуванню підлягають лише зустрічні вимоги, що виникають з кількох різних зобов`язань, натомість до заліку неправомірно була прийнята заборгованість ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" перед LLC "Lacq Oil" (Киргизстан), який не є стороною контрактів від 11 березня 2021 року №1503/21-2, 01 квітня 2021 року №0104/2021, 21 квітня 2021 року №2104/2021.
Ураховуючи ненадходження валютної виручки на загальну суму 389 098,50 євро за контрактами від 11 березня 2021 року №1503/21-2, від 01 квітня 2021 року №0104/2021, від 21 квітня 2021 року №2104/2021, які було укладено з нерезидентом STARTNAFTA OU, контролюючий орган нарахував ТОВ "КАНТАРЕЛЛ Україна" пеню за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договорами.
Товариство, не погоджуючись з висновками акту перевірки, подало до податкового органу заперечення, зазначивши, що вимоги між ним та STARTNAFTA OU є зустрічними, так як виникають із взаємних зобов`язань, в яких сторонами є одні й ті ж особи, при цьому в одному зобов`язанні STARTNAFTA OU виступає кредитором, ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" боржником, а в іншому зобов`язанні STARTNAFTA OU виступає боржником, а ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" - кредитором.
Із даною правовою позицією платника податків контролюючий орган не погодився та прийняв податкове повідомлення-рішення форми "С" від 21 листопада 2022 року №956/Ж10/31-00-07-03-02-20, яким за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахував Позивачу пеню у розмірі 6 858 932,59 грн.
ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" подало до Державної податкової служби України скаргу на вказане податкове повідомлення-рішення, яка рішенням від 09 березня 2023 року №5802/6/99-00-06-01-02-06, залишена без задоволення. Вказане рішення отримано Позивачем 16 березня 2023 року,
Не погоджуючись з податковим повідомленням - рішення Позивачем звернувся з позовом до суду.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, й на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.
4.1.1 Щодо строку звернення до суду.
Як підтверджується встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами податкове повідомлення-рішення №956/Ж10/31-00-07-03-02-20 прийнято Відповідачем 21 листопада 2022 року.
При цьому, рішення про відмову в задоволенні скарги в порядку адміністративного оскарження прийнято Державною податковою службою України 9 березня 2023 року та отримано Позивачем 16 березня 2023 року (що не заперечується сторонами), а до суду позивач звернувся 31 травня 2023 року, пропустивши місячний строк звернення до суду.
Верховний суд скеровуючи постановою від 23 травня 2024 року справу на новий розгляд до суду першої інстанції вказав на необхідність дослідження питання наявності підстав для поновлення Позивачу строку звернення до суду.
Наслідки, передбачені статтею 123 КАС України, що стосуються порушення Позивачем строку звернення із адміністративним позовом можуть бути застосовані судом лише у випадку не подання позивачем заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або ж (у разі звернення із такою заявою), якщо підстави, вказані позивачем у заяві, визнані судом неповажними.
Частиною 2 статті 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина 3 статті 123 КАС України).
Аналогічний процесуальний підхід використовується і при застосуванні положень пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України.
Судом першої інстанції на виконання вимог постанови Верховного Суду від 23 травня 2024 року було встановлено Позивачу строк для подання належним чином обґрунтованої заяви про поновлення цього процесуального строку.
На виконання вимог суду першої інстанції та використовуючи своє право на поновлення процесуального строку, Позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду .
За правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Слід ураховувати, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та яка з обставин, незалежних від сторони, унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Суд першої інстанції дійшов висновку про поважність причин пропуску Позивачем строку на звернення до суду виходячи з того, що протягом тривалого часу, що припадав на 1-місячний строк звернення до суду, а саме з квітня 2023 року по 30 травня 2023 (день виписки), керівник Позивача хворіла та відповідно до даних медичних довідок та визначеного діагнозу відповідне захворювання мало гостру фазу, яка супроводжувалася болями. Крім того, судом першої інстанції було враховано, що на підприємстві у вказаний період працювало всього дві особи (керівник та бухгалтер), що не заперечувалося Відповідачем, та пропуск строку звернення до суду складав 44 дні, тобто не був надто тривалим. При цьому, також взято до уваги, що Позивач звернувся до суду одразу на наступний день після виписки з лікарні його керівника, що виключає фактор недобросовісності реалізації своїх процесуальних прав та зловживання ними.
Також судом першої інстанції враховано висновок, викладений Верховним Судом в постанові від 18 квітня 2024 року у справі №420/11771/23, в якій брали участь ті самі сторони, щодо тих самих причин пропуску строку звернення до суду в один і той самий період.
Суд апеляційної інстанції, констатуючи правомірність поновлення судом першої інстанції Позивачу строку звернення до суду, також зазначив про те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на даний час. При цьому визнав, що введення воєнного стану мало вплив на організацію роботи Позивача, що виражено в зміні організації роботи підприємства та забезпеченні Позивачем належних умов працівникам, збереженні їх життя та здоров`я, оскільки, як свідчать обставини справи та надані Позивачем докази, наказом ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" від 19 березня 2022 року №03/22 "Про запровадження дистанційної роботи на підприємстві" запроваджено з 19 березня 2022 року дистанційну роботу для усіх працівників тимчасово, до закінчення воєнного стану.
Відповідно до пункту 38 постанови Верховного Суду від 23 лютого 2023 року у справі №640/7095/22 (адміністративне провадження № К/990/28046/22) при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
У постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 Верховний Суд вказав також на те, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховний Суд враховує, що встановлення судами першої та апеляційної інстанцій, на виконання постанови Верховного суду від 23 травня 2024 року, поважності причин пропуску Позивачем строку на звернення до суду є результатом оцінки наявних у їх розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції не може не погодитись із такими, оскільки така оцінка судами здійснена з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування всіх обстави справи на підставі належних та допустимих доказів.