ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2025 року
м. Київ
справа № 757/5467/21
провадження № 61-15004св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінг Девелопмент",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінг Девелопмент" (далі - ТОВ "Вінг Девелопмент") про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що з 01 жовтня 2018 року вона працювала на посаді директора з кадрових питань ТОВ "Вінг Девелопмент".
Позивачка зазначала, що 17 грудня 2019 року вона на ім`я директора ТОВ "Вінг Девелопмент" написала заяву про надання їй щорічної основної відпустки з 18 грудня 2019 року по 09 січня 2020 року, яку було задоволено та видано наказ від 17 грудня 2019 року про надання їй відпустки. Разом з цим, цього самого дня директором товариства - ОСОБА_2 в усному порядку їй було повідомлено, що вона звільнена, а на посаду, яку вона займала, прийшла інша людина.
10 січня 2020 року, тобто після закінчення відпустки, вона прибула до товариства, але до робочого місця її не було допущено, наказ про звільнення не надано, належним чином оформлену трудову книжку з відміткою про прийняття та звільнення з посади, а також довідку про роботу і заробітну плату також не було видано. У подальшому вона неодноразово зверталася засобами телефонного зв`язку та електронної пошти до товариства з метою отримання пояснень щодо недопуску її до робочого місця та надання документів, які підтверджують її звільнення, проте жодних відповідей від відповідача вона так і не отримала.
Лише 23 грудня 2020 року на адресу її представника надійшла відповідь на адвокатський запит із належним чином завіреними документами від ТОВ "Вінг Девелопмент", зокрема, наказом товариства від 09 січня 2020 року № 03-к про припинення трудового договору з ініціативи працівника на підставі статті 38 КЗпП України.
Позивачка вважала своє звільнення незаконним, оскільки заяву про звільнення за власним бажанням вона ТОВ "Вінг Девелопмент" не подавала.
Відповідно до статті 235 КЗпП України у разі звільнення працівника без законної підстави працівник повинен бути поновлений на роботі з одночасною виплатою йому середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, розрахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100). Вказувала, що розмір її середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу становить 121 674 грн.
Крім того, у зв`язку з незаконними діями відповідача їй було завдано моральної шкоди, яка полягала у тому, що були втрачені нормальні життєві зв`язки, що вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Розмір завданої моральної шкоди позивачка оцінювала у сумі 12 тис. грн.
Посилаючись на вищевказані обставини, виходячи з незаконності свого звільнення та необхідності захисту порушених трудових прав, ОСОБА_1 просила суд:
- поновити її на посаді директора з кадрових питань ТОВ "Вінг Девелопмент";
- стягнути з товариства на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а саме з 09 січня 2020 року по 06 січня 2021 року, у сумі 121 674 грн;
- стягнути з товариства на її користь на відшкодування завданої моральної шкоди 12 тис. грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2023 року у складі судді Григоренко І. В. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що заява позивачки від 17 грудня 2019 року на ім`я Генерального менеджера проєкту ОСОБА_3 містила вимогу про її звільнення, у ній не було зазначено іншого підприємства або організації, що підтверджується змістом вказаної заяви.
Отже, ОСОБА_1 подала заяву про звільнення із займаної посади на підставі статті 38 КЗпП України, що надавало підстави та зобов`язувало роботодавця провести її звільнення на таку вимогу.
На виконання вимог КЗпП України, відповідач з метою недопущення порушення прав працівника, передбачених Конституцією України, порушення вимог Конвенції Міжнародної організації праці № 105 про скасування примусової праці, ратифікованої Законом України від 05 жовтня 2000 року № 2021-III "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 105 про скасування примусової праці", видав наказ, яким ОСОБА_1 звільнено з роботи 09 січня 2020 року на підставі статті 38 КЗпП України.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, то такі позовні вимоги є похідними від позовних вимог про поновлення позивачки на роботі, тому вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Крім того, судом установлено, що на виконання припису Головного управління Держпраці у Київській області про усунення виявлених порушень від 31 липня 2020 року № КВ 752/2000/АВ/П ТОВ "Вінг Девелопмент" було здійснено донарахування ОСОБА_1 належних їй до виплати сум за час затримки по день фактичного розрахунку.
Правові підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні, оскільки суд не встановив порушень роботодавцем законних прав позивачки.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2023 року змінено, викладено його мотивувальну частину у редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що згідно з наказу ТОВ "Вінг Девелопмент" від 09 січня 2020 року № 03-0000000104 підставою для звільнення ОСОБА_1 з посади директора з кадрових питань на підставі статті 38 КЗпП України (розірвання трудового договору з ініціативи працівника) зазначена заява останньої.
Водночас, ОСОБА_1, як на підставу своїх позовних вимог, посилалася на те, що вона заяву про звільнення з посади директора з кадрових питань ТОВ "Вінг Девелопмент" за власним бажанням не подавала та наміру звільнятися вона не мала.
Представником відповідача до суду надані дві заяви ОСОБА_1, датовані 17 грудня 2019 року. Заява від імені ОСОБА_1, датована 17 грудня 2019 року та адресована директору ТОВ "Вінг Девелопмент", про надання відпустки, не містить вимоги позивачки про звільнення її за власним бажанням.
Інша заява ОСОБА_1, датована 17 грудня 2019 року, адресована Генеральному менеджеру проєкту ОСОБА_3, а не директору ТОВ "Вінг Девелопмент", в якому працювала ОСОБА_1, містить прохання позивачки надати їй щорічну відпустку з 18 грудня 2019 року по 09 січня 2020 року, з послідуючим звільненням.
З листа директора Товариства з обмеженою діяльністю "Експлуатаційна компанія "Сервіс" (далі - ТОВ "Е.К. "Сервіс") ОСОБА_3 від 22 грудня 2020 року вбачається, що ТОВ "Е.К. "Сервіс" та ТОВ "Вінг Девелопмент" є різними юридичними особами.
Таким чином, у заяві ОСОБА_1, адресованій директору ТОВ "Вінг Девелопмент", відсутнє волевиявлення позивачки на звільнення за власним бажанням, а інша заява, адресована Генеральному менеджеру проєкта ОСОБА_3, не свідчить, що вона була подана директору товариства, у трудових відносинах з яким ОСОБА_1 перебувала.
Зазначеного суд першої інстанції не врахував та дійшов помилкового висновку, що подана ОСОБА_1 на ім`я Генерального менеджера проєкту ОСОБА_3 заява, яка містила її вимогу про звільнення, була адресована саме директору ТОВ "Вінг Девелопмент" і була достатньою підставою для видання директором ТОВ "Вінг Девелопмент" ОСОБА_2 наказу про звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням.
За таких обставин вимоги ОСОБА_1 щодо незаконності її звільнення за власним бажанням є обґрунтованими.
Разом з тим, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами про поновлення на роботі з пропуском місячного строку, передбаченого частиною першої статті 233 КЗпП України.
Судом установлено, що ОСОБА_1 перебувала у відпустці з 18 грудня 2019 року по 09 січня 2020 року, що підтверджується наказом товариства від 17 грудня 2019 року № ВД000000012-0000000104, який підписаний директором товариства ОСОБА_2
09 січня 2020 року ТОВ "Вінг Девелопмент" видано наказ № 03-к-0000000104 про припинення трудового договору із ОСОБА_1 .
Належних та допустимих доказів на підтвердження вручення ОСОБА_1 наказу про звільнення в день звільнення представником відповідача не надано. Сам факт направлення відповідачем 13 лютого 2020 року на адресу місця проживання ОСОБА_1 копії наказу про звільнення не дає підстав вважати її врученою позивачці, оскільки доказів на підтвердження цього факту представником відповідача не надано. ОСОБА_1 отримання копії вказаного наказу заперечує.
Разом з тим, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначала, що копію наказу ТОВ "Вінг Девелопмент" вона отримала через свого представника 23 грудня 2020 року. До суду з позовом позивачка звернулася 28 січня 2021 року (дата відправлення позовної заяви через Укрпошту), що свідчить про пропуск встановленого законом місячного строку звернення до суду з позовом про поновлення на роботі. Питання про поновлення строку звернення до суду позивачкою не заявлено. У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначав про пропуск ОСОБА_1 місячного строку для звернення до суду з позовом про поновлення на роботі.
Отже, пропуск ОСОБА_1 строку на звернення до суду з позовом про поновлення на роботі є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Оскільки вимога позивачки про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу є похідною від вирішення вимоги про поновлення на роботі, а вимога ОСОБА_1 про поновлення на роботі задоволенню не підлягає через пропуск встановленого законом строку на звернення до суду, підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу відсутні.
Висновок суду першої інстанції про недоведеність ОСОБА_1 вимоги про відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими та законними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати й ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 грудня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року. Відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Печерського районного суду м. Києва. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У грудні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2025 року справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Вінг Девелопмент" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2024 рокупризначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про пропуск нею місячного строку на звернення до суду з позовними вимогами про поновлення на роботі, передбаченого частиною першою статті 233 КЗпП України. Апеляційний суд не врахував, що 06 січня 2021 року нею було подано до Печерського районного суду м. Києва позовну заяву до ТОВ "Вінг Девелопмент" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року у справі № 757/1591/21 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, а саме необхідно було сплати судовий збір за вимоги про відшкодування моральної шкоди та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. 27 січня 2021 року на виконання вимог вищевказаної ухвали районного суду від 18 січня 2021 року у справі № 757/1591/21 нею було сплачено судовий збір, що підтверджується відповідними квитанціями, а 28 січня 2021 року направлено до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, у додаток до якої було додано копію позовної заяви з доказами сплати судового збору.
05 лютого 2021 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва її заяву про усунення недоліків від 28 січня 2021 року розглянуто та відкрито провадження справі, проте вже з присвоєнням іншого номеру справи, а саме № 757/5467/21. Проте, частиною третьою статті 185 ЦПК України визначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Таким чином, її позовна заява до ТОВ "Вінг Девелопмент" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди була подана у строк, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України. Отже, апеляційний суд не врахував, що Печерським районним судом м. Києва замість розгляду заяви про усунення недоліків від 28 січня 2021 року та відкриття провадження у справі № 757/1591/21, яка була подана нею на виконання вимог ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року у справі № 757/1591/21, прийнято її та зареєстровано як нову позовну заяву, відкривши провадження у справі з присвоєнням номеру судової справи № 757/5467/21.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ "Вінг Девелопмент" на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому зазначено, що підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі були відсутні, так як наведені у касаційній скарзі постанови Верховного Суду щодо застосування норма права у подібних правовідносинах не суперечать правовим висновкам апеляційного суду у цій справі. Апеляційним судом застосовані норми права, а саме положення статті 233 КЗпП України, з урахуванням правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, тому підстав для касаційного оскарження прийнятої апеляційним судом постанови у позивачки не має. У зв`язку з наведеним, товариство просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 396 ЦПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 01 жовтня 2018 року на підставі наказу (розпорядження) від 28 вересня 2018 року № 193553-0000000104 ОСОБА_1 було прийнято на посаду директора з кадрових питань ТОВ "Вінг Девелопмент".
17 грудня 2019 року ОСОБА_1 на ім`я директора ТОВ "Вінг Девелопмент" ОСОБА_2 написала заяву про надання їй щорічної відпустки з 18 грудня 2019 року по 09 січня 2020 року, тривалістю 20 календарних днів.
17 грудня 2019 року ОСОБА_1 на ім`я Генерального менеджера проєкту ОСОБА_3 написала заяву про надання їй щорічної відпустки з 18 грудня 2019 року по 09 січня 2020 року, тривалістю 20 календарних днів, з послідуючим звільненням.
Наказом ТОВ "Вінг Девелопмент" від 09 січня 2020 року № 03-к-0000000104 ОСОБА_1 звільнено з посади директора з кадрових питань на підставі статті 38 КЗпП України - розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
Листом від 13 лютого 2020 року № 11 ОСОБА_1 направлено копію наказу про звільнення від 09 січня 2020 року № 03-к-0000000104. Крім того, ОСОБА_1 запропоновано надати власноруч написану заяву про звільнення на ім`я директора підприємства, надати особову справу та повідомити реквізити для зарахування нарахованих виплат, у випадку їх не отримання.
Також судом установлено, що Головним управлінням Держпраці у Київській області за зверненням ОСОБА_1 щодо можливого порушення законодавства про працю було проведено інспекційне відвідування ТОВ "Вінг Девелопмент", за результатами якого було складено припис про усунення виявлених порушень від 31 липня 2020 року № КВ 752/2000/АП/П. Зобов`язано відповідача усунути відповідні порушення щодо здійснення з позивачкою розрахунку та виплати сум за час затримки по день фактичного розрахунку; проведення виплат всіх сум, що належать працівникові від підприємства у день звільнення.
На виконання припису про усунення виявлених порушень від 31 липня 2020 року № КВ 752/2000/АП/П ТОВ "Вінг Девелопмент" було здійснено донарахування ОСОБА_1 належних їй до виплати сум за час затримки по день фактичного розрахунку, про що також повідомлено позивачку.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив про пропуск ОСОБА_1 місячного строку для звернення до суду з позовом про поновлення на роботі, передбаченого частиною першою статті 233 КЗпП України (а. с. 55-58).
2. Мотивувальна частина