ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2025 року
м. Київ
справа № 0840/2884/18
касаційне провадження № К/9901/11392/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Запорізького комунального автотранспортного підприємства 082801 "Комунсантрансекологія" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.10.2018 (суддя Конишева О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019 (головуючий суддя - Юрко І.В., судді - Чабаненко С.В., Чумак С.Ю.) у справі за позовом Запорізького комунального автотранспортного підприємства 082801 "Комунсантрансекологія" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
УСТАНОВИВ:
Запорізьке комунальне автотранспортне підприємство 082801 "Комунсантрансекологія" (далі - позивач, підприємство, платник) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просила визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.06.2018 №0082054901, №0082064901.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що він не є власником майнового комплексу (нежитлових приміщень), що знаходиться на земельній ділянці, яка відповідно до державного акту серія ЯЯ №120511 від 09.10.2007 перебуває у постійному користуванні позивача, та виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) над нормами інших актів у разі їх суперечності, обов`язок зі сплати земельного податку за вказану земельну ділянку не виникає у позивача з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ "Ремондіс Запоріжжя" (на теперішній час "Вельтрум-Запоріжжя"), а тому нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку за вказану земельну ділянку є неправомірним.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 09.10.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019, в задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що контролюючим органом правомірно визначено платнику податкові зобов`язання по земельному податку, оскільки позивач є власником земельних ділянок. Факт відчуження приміщення, розташованого на земельній ділянці площею 3,3383 га, яка належить позивачу на праві постійного користування, іншій особі без належної перереєстрації права на таку земельну ділянкою не є підставою для звільнення позивача від сплати земельного податку за цю земельну ділянку, з урахуванням того, що за даними державного земельного кадастру землекористувачем цієї земельної ділянки є саме позивач.
Позивач, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, подав до суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували положення статті 120 Земельного кодексу України і статті 377 Цивільного кодексу України, якими регулюється питання переходу права власності на земельну ділянку в разі набуття права на житловий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, та якими встановлено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені. Скаржник доводить, що після набуття права власності на приміщення, розташованого на земельній ділянці, податок за землю повинен сплачувати новий власник приміщення, незалежно від факту перереєстрації цієї земельної ділянки на нового власника приміщення. Скаржник зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах 19.06.2018 у справі №826/8009/16, від 13.02.2018 у справі №805/1221/17, від 26.06.2018 у справі №826/10930/13-а, від 27.02.2018 у справі №826/8675/17.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.04.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21.01.2025 призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 22.01.2025.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить її залишити без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін. Контролюючий орган доводить, що оскільки не відбулось перереєстрації права власності на земельну ділянку на нового власника відчуженої будівлі, яка знаходиться на цій земельній ділянці, податок на земельну ділянку повинен сплачувати землекористувач земельної ділянки, яким є позивач за даними державного земельного кадастру.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, зважає на таке.
Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач є постійним користувачем земельної ділянки, яка розташована в місті Запоріжжя, вул. Іванова, 99, загальною площею 3.3383 га, кадастровий номер 2310100000:07:075:0053, що підтверджується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №120511 від 09.10.2007, виданого на підставі рішення Запорізької міської ради.
Позивачем на 2018 рік засобами електронного зв`язку подано податкову звітність з плати за землю (земельний податок) №9010321961 від 01.02.2018, відповідно до якої Підприємством самостійно задекларовано податкові зобов`язання із земельного податку:
земельна ділянка площею 47,0707 га, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:07:052:0016. Документ, що підтверджує право користування земельною ділянкою - державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ 121664, зареєстрований 04.06.2007 за №030726100034;
земельна ділянка площею 3,3383га., кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:07:075:0053. Документ, що підтверджує право користування земельною ділянкою - державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ 120511, зареєстрований 09.10.2007 за №030726100058.
Річна сума земельного податку складає 852596,49 грн (727854,23 грн та 124742,26 грн відповідно). Щомісячна сума зобов`язання, що підлягає сплаті, за даними платника 71049,71 грн.
На зазначених земельних ділянках знаходяться об`єкти нерухомості (будівлі та споруди), які на підставі рішення Запорізької міської ради №229 від 26.05.2008 "Про передачу цілісного майнового комплексу" та акту №1 прийому-передачі майна, що входить до цілісною майнового комплексу ЗКАТП 082801 "Комунсантрансекологія", що вноситься до Статутного фонду ТОВ "Ремондіс Запоріжжя" (на теперішній час "Вельтум-Запоріжжя") від 28.05.2008 позивачем передані, як внесок свого майна до статутного фонду ТОВ "Ремондіс Запоріжжя".
В подальшому 09.09.2009 ТОВ "Ремондіс Запоріжжя" (на теперішній час "Вельтум-Запоріжжя") отримало свідоцтво про право власності серія САС №373003, видане Виконавчим комітетом Запорізької міської радою, на вказаний майнових комплекс та на підставі свідоцтва про право власності 04.08.2016 зареєструвало право власності на майновий комплекс (будівлі та споруди), який знаходиться на земельній ділянці серія ЯЯ №120511 від 09.10.2007, що розташована в місті Запоріжжя, вул. Іванова,99, загальною площею 3,3383 га, кадастровий номер 2310100000:07:075:0053 в Державному реєстрі речових прав.
В свою чергу, за даними державного земельного кадастру земельна ділянка, що розташована в місті Запоріжжя по вул. Іванова, 99, загальною площею 3,3383 га, кадастровий номер 2310100000:07:075:005, знаходиться у постійному користуванні позивача на підставі Державного акту серії ЯЯ №120511 від 09.10.2007.
Контролюючим органом проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати земельного податку з юридичних осіб за 2018 рік, за результатами якої складено акт від 12.06.2018 №0839/08-01-49-01/03345685 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання зі сплати земельного податку протягом строків, визначених пунктом 287.3 статті 287 ПК України.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.06.2018:
№0082054901, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 4157,93 грн, що становить 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання в розмірі 20789,65 грн;
№0082064901, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 11697,98 грн, що становить 10% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання в розмірі 116979,80 грн.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 14.1 статті 14 ПК України визначено, що земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) (підпункт 14.1.72); землекористувачі - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73); земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (підпункт 14.1.74); плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147).
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим сво