1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року

м. Київ

справа №2240/2536/18

касаційне провадження № К/9901/4197/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Тесмо-М" на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2019 (головуючий суддя - Сторчак В.Ю., судді - Мельник-Томенко Ж.М., Ватаманюк Р.В.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Тесмо-М" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Тесмо-М" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.07.2018 №0006601404.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про відсутність підстав для притягнення його до відповідальності за порушення термінів надходження валютної виручки, оскільки імпортна операція позивача по договору №463 завершена в межах 180 денного строку з дня перерахування авансу за цим договором, а листом від 14.06.2018 №070-06/785 Хмельницька філія ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" повідомила Товариство, що з 08.06.2018 на підставі пункту 3.6 постанови Національного Банку України від 24.03.1999 №136 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями" (далі - Інструкція № 136) імпортна операція по контракту №463 знята з валютного контролю.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 04.09.2018 позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 16.07.2018 №0006601404.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не порушив встановлений Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 №185/94-ВР (далі - Закон № 185/94-ВР, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) 180-денний строк розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності до договору №463, оскільки на час здійснення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення імпортна операція відповідно до контракту №463 знята з контролю банком як завершена, що свідчить про відсутність підстав для нарахування пені оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 09.01.2019 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з правомірності нарахування контролюючим органом пені за порушення вимог статті 1 Закону №185/94-ВР щодо порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 117386,05 грн з підстав того, що саме 07.06.2018 мало місце завершення імпортної операції по контракту № 463 без ввезення на територію України при зарахуванні виручки на рахунок позивача у банку, одержаної від продажу нерезиденту - ТОВ "Шуртанський газохімічний комплекс", що підпадає під підставу, яка визначена абзаці 2 пункту 3.6. Постанови №136 "зарахування виручки...".

Позивач, не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, подав до суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги обґрунтовані посиланням на те, що оскаржуване судове рішення прийняте без всебічного з`ясування обставин справи, які необхідно було встановити у даній справі. Скаржник зазначає про залишення судом апеляційної інстанції поза увагою, що позивач не порушував 180-денний строк розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності до договору №463, на час здійснення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення імпортна операція відповідно до контракту №463 знята з контролю банком як завершена, що свідчить про відсутність підстав для нарахування пені спірним податковим повідомленням-рішенням.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.02.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 21.01.2025 призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 22.01.2025.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просив його залишити без змін та відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій установили, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань своєчасності надходження валютних цінностей на Україну та підтвердження повідомлення Філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Хмельницькому про порушення строків розрахунків в іноземній валюті по контракту №463 за період з 19.10.2017 по 07.06.2018, за наслідками якої складено акт від 19.06.2018 №1127/22-01-14-04/14/52653 (далі - акт перевірки), яким зафіксовані порушення позивачем частини першої статті 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР щодо дотримання 180 - денного строку розрахунків по імпортному договору №463 від 19.10.2017 в сумі 2138890,00 російських рублів на 43 дні.

На підставі висновків акта перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.07.2018 №0006601404, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 117386,05 грн.

У справі, що розглядається, суди установили, що між позивачем (продавцем) та ТОВ "Шуртанський газохімічний комплекс" (Узбекистан) (покупцем) був укладений експортний контракт від 05.04.2016 №01 (далі - експортний контракт № 01), предметом якого є поставка позивачем нового обладнання для молочного цеху.

19.10.2017 позивач (покупець) та ЗАТ "Таурас-Фенікс" (росія) (продавець) уклали договір купівлі-продажу обладнання №463 (далі - договір №463), за умовами якого продавець зобов`язаний виготовити та поставити обладнання - фасовочно-пакувальну машину "Машина ТФ 1 - Пастпак Р-11" без ввозу цього обладнання на територію України (пункт 1.3 договору), з поставкою цього обладнання ТОВ "Шуртанський газохімічний комплекс" смт. Шуртан (Узбекистан), з яким укладений експортний контракт №01 від 05.04.2016.

На виконання умов підпункту 8.2.1 пункту 8 договору №463 позивач платіжним дорученням від 23.10.2017 №6 перерахував ЗАТ "Таурас-Фенікс" аванс у розмірі 50% вартості обладнання в сумі 2138890,00 російських рублів. 09.02.2018 позивач згідно платіжного доручення № 12 перерахував ЗАТ "Таурас-Фенікс" 2138890,00 грн.

29.03.2018 ЗАТ "ТАУРАС- ФЕНІКС" здійснив поставку ТОВ "Шуртанський газохімічний комплекс" обладнання вартістю 4277780,00 російських рублів, що підтверджується Міжнародною товарно-транспортною накладною № 0329.

24.04.2018 ЗАТ "ТАУРАС- ФЕНІКС" та позивач підписали акт приймання-передачі №1, відповідно до якого обладнання "Машина ТФ 1 Пастпак Р-11" на суму 4277780,00 російських рублів передане позивачу, комплектація і поставка обладнання відповідає умовам договору №463.

24.04.2018 позивач та ТОВ "Шуртанський газохімічний комплекс" підписали акт приймання-передачі №3 про передачу обладнання по контракту №01 від 05.05.2017.

07.06.2018 в рахунок оплати обладнання, поставленого відповідно до експортному контракту №01 на валютний рахунок позивача від ТОВ "Шуртанський газохімічний комплекс" надійшли кошти в розмірі 77000,00 дол. США (що еквівалентно 4773928,10 російських рублів).

02.05.2018 Філія ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Хмельницькому надіслала Управлінню повідомлення № 070-06/591-БТ про порушення Товариством строків розрахунків в іноземній валюті по імпортному контракту №463.

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті при проведенні суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій встановлено Законом №185/94-ВР), статтею 1 якого передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Строк та умови завершення імпортної опе

................
Перейти до повного тексту