ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2025 року
м. Київ
справа №280/1079/21
адміністративне провадження № К/990/41559/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №280/1079/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року (у складі судді Батрак І.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року (колегія у складі: головуючого судді Добродняк І.Ю., суддів Бишевської Н.А., Семененка Я.В.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог:
1. У лютому 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, Управління), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Управління щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію відповідно до наданої довідки від 31 грудня 2020 року №59/4-706нт про грошове забезпечення, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії, передбаченого статтею 43 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII);
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої довідки від 31 грудня 2020 року №59/4-706нт про грошове забезпечення, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01 квітня 2019 року без обмеження максимального розміру пенсії, передбаченого статтею 43 Закону №2262-XII.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправними дії Управління щодо відмови здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до наданої Управлінням Служби безпеки України в Запорізькій області довідки від 31 грудня 2020 року №59/4-706нт про грошове забезпечення, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення; зобов`язано Управління здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої Управлінням Служби безпеки України в Запорізькій області довідки від 31 грудня 2020 року №59/4-706нт про грошове забезпечення, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01 квітня 2019 року; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили 09 червня 2021 року.
3. Виконавчі листи у справі не видавались.
4. У вересні 2023 року дружиною позивача ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) подано до суду першої інстанції заяву, у якій остання у зв`язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка (позивача у справі) просила замінити стягувача у виконавчому листі по справі з ОСОБА_1 на правонаступника - ОСОБА_2 .
5. Обґрунтовуючи заяву, ОСОБА_2 стверджувала, що є єдиним спадкоємцем свого померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка - ОСОБА_1, прийняла спадщину і має право на отримання відповідних сум пенсії, що належать до виплати позивачу на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у справі №280/1079/21 й залишилися неотриманими ним за життя.
6. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року заяву ОСОБА_2 задоволено; допущено заміну стягувача у виконавчому листі: ОСОБА_1 його правонаступником - ОСОБА_2 - в частині зобов`язання Управління здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої Управлінням Служби безпеки України в Запорізькій області довідки від 31 грудня 2020 року №59/4-706нт про грошове забезпечення, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01 квітня 2019 року.
7. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року залишено без змін.
8. Задовольняючи заяву про заміну стягувача у виконавчому листі, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що оскільки заявниця є дружиною померлого ОСОБА_1 та прийняла спадщину за законом, то у відповідності до статті 1227 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 61 Закону №2262-XII вона набула право на отримання суми пенсії на виконання рішення суду у цій справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та їх обґрунтування:
9. Не погоджуючись із ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року, Управління подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому листі.
10. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач наголосив, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, оскільки законодавством визначено спеціальний правовий режим щодо сум пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, посилаючись при цьому висновки, сформульовані Верховним Судом у подібних правовідносинах у постановах від 01 травня 2023 року у справі №520/926/21, від 27 вересня 2023 року у справі №420/16546/21, від 24 січня 2024 року у справі №380/9537/21.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи:
11. 30 жовтня 2024 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
12. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 жовтня 2024 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
13. Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження за означеною касаційною скаргою.
14. Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
15. Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду:
16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
17. Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
18. Згідно із частинами першою, четвертою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
19. Отже, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.
20. Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, є Закон №2262-ХІІ.
21. За змістом статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
22. Відповідно до пункту 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
23. Слід зазначити, що зміст статті 61 Закону №2262-ХІІ узгоджується із положеннями ЦК України.
24. Так, статями 1216, 1218 ЦК України установлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
25. Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
26. Наведене вище дає підстави для висновку, що Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
27. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону №2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
28. Таким чином, вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна стягувача, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявниці.
29. У свою чергу відмова пенсійного органу у виплаті ОСОБА_2 таких сум може бути підставою для звернення останньої до суду із позовом за захистом своїх прав.
30. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01 травня 2023 року у справі №520/926/21, від 16 травня 2023 року у справі №420/288/21, від 27 вересня 2023 року у справі №420/16546/21, від 13 лютого 2024 року у справі №240/17105/21, від 15 лютого 2024 року у справі №420/25417/21, від 11 квітня 2024 року у справі №280/737/19, від 03 липня 2024 року у справі №420/8083/20, від 10 липня 2024 року у справі №420/10899/21, від 20 серпня 2024 року у справі №280/10447/21 та інших.
31. З огляду на вищенаведені висновки, враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні спірних правовідносин аналогічного характеру, а також беручи до уваги необхідність дотримання критерію ефективності у правовідносинах щодо захисту осіб, що наділені правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя пенсіонера сум пенсії, вказане процесуальне питання не може бути вирішене за правилами статей 52, 376 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони у виконавчому провадженні (виконавчому листі).
32. З урахуванням зазначеного, Верховний Суд констатує, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчому листі - позивача у цій справі. До того ж , як вказувалося заявницею у заяві, встановлено судами попередніх інстанцій у оскаржуваних рішеннях та не спростовується за матеріалами справи, виконавчі листи у цій справі (станом на момент вирішення питання про заміну стягувача у виконавчому листі) не видавались , що, як наслідок, взагалі виключало правові підстави для заміни стягувача у такому документі з огляду на його відсутність.
33. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
34. Згідно із частиною першою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
35. Відтак, Верховний Суд вважає, що є правові підстави для скасування рішень судів попередніх інстанцій і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому листі.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 359 КАС України, Суд