ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2025 року
м. Київ
справа № 127/14959/23
провадження № 61-3759св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Пенсійний фонд України як юридична особа - правонаступник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області,
третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України як юридичної особи - правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Олійника Андрія Михайловича на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 грудня 2023 року у складі судді Бойка В. М. та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Матківської М. В., Войтка Ю. Б., Сопруна В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила поновити її на посаді начальника відділу медичних та соціальних послуг, зобов`язати Пенсійний фонд України виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 25 квітня 2023 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що понад 8 років вона працювала в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Із 01 серпня 2017 року вона перебувала у трудових відносинах з Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області (далі - Управління).
24 квітня 2023 року її звільнено із займаної посади заступника начальника відділу медичних та соціальних послуг на підставі наказу Управління від 18 квітня 2023 року № 150-к/тр у зв`язку з реорганізацією Фонду соціального страхування України (далі - Фонд) і Управління та приєднанням до Пенсійного фонду України і скороченням чисельності та штату працівників, за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
За наявності інших робочих місць, що утворилися у процесі реорганізації Управління, їй як працівнику, що підпадає під скорочення у зв`язку з реорганізацією роботодавця, не запропоновано переведення на іншу вакантну посаду.
У зв`язку з цим позивачка просила позов задовольнити.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 06 грудня 2023 року закрив провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Роз`яснив позивачці право звернення до суду із зазначеними вимогами в порядку адміністративного судочинства.
Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що спірні правовідносини стосуються проходження ОСОБА_1 публічної служби, а тому між сторонами виник публічно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Вінницький апеляційний суд постановою від 07 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 грудня 2023 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України з посиланням на те, що між сторонами у справі виник публічно-правовий спір, який з урахуванням суб`єктного складу його учасників та правовідносин, що виникли між сторонами, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У березні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Олійник А. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 грудня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 лютого 2024 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження рішення зазначив те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 вересня 2019 року у справі № 815/6096/17, від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та постановах Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 686/6775/18, від 22 листопада 2023 року у справі № 188/741/23.
Касаційна скарга мотивована тим, що у цій справі спір виник у зв`язку зі звільненням позивачки з посади, яку вона займала в Управлінні, що не було органом державної влади, а посади працівників не віднесені до державної служби. Вважає, що участь у цій справі Пенсійного фонду України як правонаступника Управління не змінює характеру та суті спірних правовідносин, які є трудовими, оскільки видача наказу про звільнення позивачки не була реалізацією уповноваженими особами Управління публічно-владних управлінських функцій.
Отже, спір виник у зв`язку зі звільненням працівника з посади, трудова діяльність на якій не пов`язана з проходженням публічної служби, а тому має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.
У квітні 2024 року Пенсійний фонд України подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, оскільки ці судові рішення є законними й обґрунтованими, суди правильно застосували норми процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
16 квітня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2024 року зупинено касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2025 року поновлено касаційне провадження.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Під час визначення п