ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2025 року
м. Київ
справа № 758/5470/23
провадження № 61-7578св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Пенсійний фонд України,
третя особа - голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, третя особа - голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович, про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 22 грудня 2023 року у складі судді Якимець О. І. та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Верланова С. М., Нежури В. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати наказ виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 13 квітня 2023 року № 94-к про його звільнення; поновити його на посаді головного спеціаліста відділу технологічного обліку страхувальників управління по роботі зі страхувальниками виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України; стягнути з Фонду соціального страхування України (далі - Фонд) на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 19 квітня 2023 року до дня ухвалення рішення у справі з розрахунку 954,30 грн за кожен день та 50 0000,00 грн на відшкодування моральної шкоди у зв`язку з незаконним звільненням.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що з 24 вересня 2004 року він перебував у трудових відносинах з Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а з 2017 року з виконавчою дирекцією Фонду.
З 01 червня 2020 року він працював на посаді головного спеціаліста відділу технологічного обліку страхувальників управління по роботі зі страхувальниками виконавчої дирекції Фонду.
18 квітня 2023 року його звільнено із зазначеної посади на підставі наказу виконавчої дирекції Фонду від 13 квітня 2023 року № 94-к у зв`язку із реорганізацією Фонду та приєднанням до Пенсійного фонду України і скороченням чисельності та штату працівників, за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
За наявності інших робочих місць, що утворилися у процесі реорганізації виконавчої дирекції Фонду, йому як працівнику, що підпадає під скорочення у зв`язку з реорганізацією роботодавця, не запропоновано переведення на іншу вакантну посаду.
У зв`язку з цим позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Подільський районний суд міста Києва ухвалою від 22 грудня 2023 року клопотання Пенсійного фонду України про закриття провадження у справі задовольнив. Закрив провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Роз`яснив позивачу право звернення до суду із зазначеними вимогами в порядку адміністративного судочинства.
Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що спірні правовідносини стосуються проходження ОСОБА_1 публічної служби, а тому між сторонами виник публічно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 24 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 22 грудня 2023 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України з посиланням на те, що між сторонами у справі виник публічно-правовий спір який з урахуванням суб`єктного складу його учасників та правовідносин, що виникли між сторонами, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У травні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 22 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження рішення зазначив те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 146/885/17-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 815/6096/17, від 05 червня 2019 року у справі № 686/23445/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 523/4139/17, від 28 листопада 2018 року у справі № 559/321/16-ц та постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 188/741/23.
Касаційна скарга мотивована тим, що у цій справі спір виник у зв`язку зі звільненням позивача з посади, яку він займав у виконавчій дирекції Фонду, який не був органом державної влади, а посади працівників не віднесені до державної служби. Вважає, що участь у цій справі Пенсійного фонду України як правонаступника Фонду не змінює характеру та суті спірних правовідносин, які є трудовими, оскільки видача наказу про звільнення позивача не була реалізацією уповноваженими особами виконавчої дирекції Фонду публічно-владних управлінських функцій.
Отже, спір виник у зв`язку зі звільненням працівника з посади, трудова діяльність на якій не пов`язана з проходженням публічної служби, а тому має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
16 серпня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2024 року зупинено касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2025 року поновлено касаційне провадження.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, слу