ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2025 року
м. Київ
справа № 199/6714/20
провадження № 61-18282св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександра Михайлівна, ОСОБА_3,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2023 року в складі судді Богун О. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:
визнати недійсними договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 та договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0, 1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладені 31 січня 2020 року між ОСОБА_1, ОСОБА_3, як продавцями, та покупцем ОСОБА_2, посвідчені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О. М.; скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О. М. від 31 січня 2020 року, індексний номер 50921539, про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_1 ;
скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О. М. від 31 січня 2020 року, індексний номер 50921993, про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянкуплощею 0, 1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та поновити державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Позов мотивований тим, що йому та його колишній дружині ОСОБА_3 належить на праві власності по частині домоволодіння АДРЕСА_1 та по частині земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованою за цією ж адресою.
В березні 2017 року він тимчасово виїхав на територію російської федерації та його син ОСОБА_4 періодично наглядав на будинком та повідомляв про його стан.
На початку квітня 2020 року його син дізнався, що в домоволодінні АДРЕСА_1 проживають незнайомі особи.
Як стало відомо з отриманої 18 вересня 2020 року інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на спірні будинок та земельну ділянку набув ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу від 31 січня 2020 року, укладених з ним та ОСОБА_3 .
В подальшому ОСОБА_2 уклав договір позики з ОСОБА_5, а вже 08 травня 2020 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О. М. видала виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів та виконавцем було накладено арешт на спірне нерухоме майно, яке у вересні 2021 року було виставлено на прилюдні торги.
Після виїзду з України з березня 2017 року він не повертався на територію країни та нікого не уповноважував продавати спірні будинок та земельну ділянку. Отже, має місце факт шахрайських дій відповідача ОСОБА_2 та інших осіб.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень в справі
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з недоведеності позовних вимог та відсутності правових підстав для задоволення позову.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 201/13235/15- ц та від 11 червня 2020 року в справі № 141/875/17-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також оскаржив судові рішення з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Суди належним чином не повідомили про розгляд справи третю особу ОСОБА_3 та розглянув справу без участі відповідача ОСОБА_2 .
Суди попередніх інстанцій не надали належну оцінку копії паспорту особи, яка від його імені уклала оспорювані договори, в якому вклеєні фотокартки інших осіб.
Він ще з літа 2017 року перебуває на території росії та не може з поважних причин повернутись до України, тому він не міг надати експериментальні зразки почерку та підпису для проведення судової почеркознавчої експертизи. Наявних в матеріалах справи копій документів достатнього для того, щоб дійти висновку про те, що він не підписував оспорювані договори.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська.
12 липня 2024 року справа № 199/6714/20 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 належали на праві власності по частини домоволодіння АДРЕСА_1 та по частині земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої за тією ж адресою.
31 січня 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_3 як продавці та ОСОБА_2 як покупець уклали договір купівлі-продажу, предметом якого є домоволодіння АДРЕСА_1 .
Того ж дня ОСОБА_1, ОСОБА_3 уклали з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу, за умовами якого продали належну їм земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
11 травня 2020 року син ОСОБА_1 - ОСОБА_6 звернувся до Амур-Нижньодніпровського відділу поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області із заявою про те, що невідома особа заволоділа земельною ділянкою та житловим будинком, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та належать на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
На підставі цієї заяви 12 червня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України, та розпочато розслідування. ОСОБА_6 визнано потерпілим та цивільним позивачем у кримінальному провадженні № 42020042630000216.
Постановою Амур-Нижньодніпровського відділу поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області від 14 грудня 2022 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020042630000216, закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2022 року вказану постанову слідчого про закриття кримінального провадження №42020042630000216 від 12 червня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною третьою статті 190 КК України, скасовано.