ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
21 січня 2025 року
справа № 140/6001/24
адміністративне провадження № К/990/251/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Хохуляка В. В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року (суддя - Денисюк Р. С.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року (судді: Гудим Л. Я., Качмар В. Я., Пліш М. А.)
у справі № 140/6001/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логітрейн"
до Головного управління ДПС у Волинській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
УСТАНОВИВ:
Рух справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Логітрейн" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 липня 2023 року № 0088090701, яким зменшено від`ємне значення за лютий 2023 року на суму 3058512 грн.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Волинській області від 07 липня 2023 року №0088090701.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач не довів правомірність та обґрунтованість порушення позивачем пунктів 44.1., 44.6. статті 44, пункту 85.2. статті 85, пунктів 198.1., 198.2.,198.3. статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), та безпідставно прийняв на підставі своїх висновків спірне податкове повідомлення-рішення.
02 січня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року у справі №140/6001/24.
06 січня 2025 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та витребувано справу з суду першої та/або апеляційної інстанції.
13 січня 2025 року справа №140/6001/24 надійшла до Верховного Суду.
Доводи касаційної скарги
Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Крім того, скаржник посилається на порушення норм процесуального права. Суд касаційної інстанції в ухвалі про відкриття провадження вказав, що доводи відповідача щодо підстав касаційного оскарження підлягають перевірці під час касаційного перегляду справи.
Відповідач в касаційній скарзі зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі №160/8441/18, у якій зазначено, що оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкового кредиту та визнати ці суми не підтвердженими документально.
Крім того, відповідач вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20 березня 2020 року у справі № 2а-9423/12/2670, у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 826/678/16 та у постанові від 31 липня 2024 року у справі № 380/5630/23, у яких суд касаційної інстанції за аналогічних обставин підтримав позицію контролюючого органу, оскільки відповідно до вимог пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до
закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
У даній справі, на думку податкового органу, Товариством порушено приписи статті 44 ПК України. Як вбачається з акта перевірки, однією з підстав для висновку про завищення податкового кредиту слугувало те, що позивачем під час перевірки не надано первинних документів, які свідчать про факт вчинення господарських операцій з контрагентом, що засвідчено і відповідними актами про ненадання документів від 02 травня 2023 року №1158/07-01/44430555, від 03 травня 2023 року №1196/07-01/44430555, від 04 травня 2023 року №1241/07-01/44430555, від 05 травня 2023 року №1288/07-01/44430555, від 08 травня 2023 року №1318/07-01/44430555.
При цьому, суди попередніх інстанцій при прийнятті рішень врахували надані позивачем до суду документи, які, на думку судів, фактично підтверджують реальність проведених господарських операцій. Проте вказаний висновок фактично нівелює приписи матеріального закону та не свідчить про дотримання процесуального закону щодо стандартів доказування, а саме оцінки доказів та обставин, які можуть свідчити про недопустимість чи допустимість доказів, які використано судом для встановлення фактів та не встановлення обставин, що складає предмет доказування у даній справі.
Відповідач в касаційній скарзі доводить, що суди попередніх інстанцій долучили до матеріалів справи і дослідили первинні документи Товариства, які не надавалися під час перевірки. При цьому, суди не надали оцінку доводам податкового органу, не встановили обставини щодо відсутності документів під час перевірки й до прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, не з`ясовували причини повернення поштового відправлення з запитом контролюючого органу з огляду на норми статті 42 ПК України (правильність адреси платника податку, зазначену на конверті, факт повернення поштового відправлення тощо).
Скаржник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року (повний текст постанови складено 10 грудня 2024 року) та рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року (повний текст рішення складено 20 вересня 2024 року) та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити повністю.
15 січня 2025 року від Товариства до суду надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, у якому позивач просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Обставини справи
Суди попередніх інстанцій установили, що 20 березня 2023 року Товариство подало до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2023 року із зазначенням в рядку 16 та 16.1 декларації від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду в сумі 3 278 682,00 грн, значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду. Усього податкового кредиту (рядок 17 декларації) визначено 4 193 671 грн. Рядок 19 декларації - від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 рядок 9 декларації) (позитивне значення) визначено у сумі 3 058 512 грн. Згідно рядка 21 декларації сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) періоду визначено у сумі 3 058 512 грн.
Відповідно до доповідної записки № 63/03-20-07-02-04 від 28 березня 2023 року та поданням позивачем податкової декларації за лютий 2023 року із від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 000 грн, Головне управління ДПС у Волинській області винесло наказ № 570-п від 28 березня 2023 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства.
Вищевказаний наказ, а також запит про надання документів до перевірки №4035/6/03-20-07-02-06 направлено на юридичну адресу Товариства: 43020, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Рівненська, буд. 76А кв. 303 засобами поштового зв`язку у відповідності до статті 42 ПК України, проте як слідує з матеріалів справи вищевказані документи товариством не отримано та повернуто з відміткою поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання.
За результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки № 7866/07-01/44430555 від 15 травня 2023 року (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення платником податків пунктів 44.1., 44.6. статті 44, пункту 85.2. статті 85, пунктів 198.1., 198.2., 198.3. статті 198 ПК України, внаслідок чого неправомірно визначено податковий кредит у податковій декларації за лютий 2023 року на загальну суму 4 193 671 грн, що призвело до завищення показників рядка 19 та рядка 21 декларації за лютий 2023 року на суму 3 058 512 грн, та до заниження рядка 18 декларації за лютий 2023 року позитивне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету на суму 1 135 159 грн.
На підставі акта перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 07 липня 2023 року №0088090701, яким зменшено від`ємне значення за лютий 2023 року на суму 3 058 512 грн.
Правове регулювання
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності врегульований статтею 44 ПК України.
Так, пунктом 44.1 вказаної статті визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії), (пункт 44.3 статті 44).
Відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9).
Відповідно до положень пункту 1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в регістрах бухгалтерського обліку провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
З огляду на вказані норми права підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності не підтверджених відповідними первинними документами.
Таким чином, на підтвердження правомірності формування даних податкового обліку Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.
Згідно з пунктом 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.