ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2025 року
м. Київ
справа №280/4477/21
адміністративне провадження № К/990/4867/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 09.10.2023 (головуючий суддя: Стрельнікова Н.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.01.2024 (головуючий суддя: Семененко Я.В., судді: Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.) у справі №280/4477/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У червні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУПФУ в Запорізькій області або відповідач), в якому просив:
визнати протиправними дії ГУПФУ в Запорізькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
зобов`язати ГУПФУ в Запорізькій області перерахувати пенсію з 19.11.2019 ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області" від 07.05.2021 № 33/28-32 про розмір грошового забезпечення з урахуванням наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 2470 грн; оклад за військовим званням (вказати) старший сержант поліції -1000 грн; надбавка за стаж служби в поліції - 45% - 1561,50 грн; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції - 39,99% - 2012 грн; премія - 125,22% - 8819,99 грн.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 02.08.2021 позов задовольнив частково:
визнав протиправними дії ГУПФУ в Запорізькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням оновленої довідки Держаної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області" від 07.05.2021 № 33/28-32;
зобов`язав ГУПФУ у Запорізькій області перерахувати пенсію з 01.12.2019 ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області" від 07.05.2021 № 33/28-32 про розмір грошового забезпечення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Згідно матеріалів адміністративної справи позивачем отримано 2 виконавчі листи 13.01.2022.
Проте, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, що підтверджується інформацією, зазначеною у свідоцтві про смерть від 20.02.2023.
27.09.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому провадженні за виконавчими листами у справі № 280/4477/21.
Запорізький окружний адміністративний суд ухвалою від 09.10.2023, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.01.2024, заяву ОСОБА_2 задовольнив частково.
Змінив стягувача у виконавчому в справі № 280/4477/21, виданому Запорізьким окружним адміністративним судом 13.01.2022, з ОСОБА_1 на його правонаступника ОСОБА_2 .
У задоволенні іншої частини заяви відмовив.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить Суд скасувати оскаржувану ухвалу та постанову і ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2024 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ДОВОДИ ЗАЯВИ ПРО ЗАМІНУ СТЯГУВАЧА У ВИКОНАВЧОМУ ПРОВАДЖЕННІ
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є пенсіонером з числа військовослужбовців. Водночас ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується інформацією, зазначеною у свідоцтві про смерть від 20.02.2023.
Своєю чергою, на виконання судового рішення від 02.08.2021 у справі №280/4477/21 пенсійним органом було донараховано ОСОБА_1 пенсію у розмірі 146771,50 грн, проте сума пенсії за життя ОСОБА_1 виплачена не була.
За таких обставин, заявниця наголошує, що оскільки вона є дружиною померлого ОСОБА_1, то відповідно до статті 379 КАС України має право на заміну сторони виконавчого провадження.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Вирішуючи питання в порядку статті 379 КАС України суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_1 перебував на обліку в ГУПФУ в Запорізькій області як отримувач пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-ХІІ.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 02.08.2021 у справі №280/4477/21 позов ОСОБА_1 до ГУПФУ в Запорізькій області задовольнив частково:
визнав протиправними дії ГУПФУ в Запорізькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням оновленої довідки Держаної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області" від 07.05.2021 № 33/28-32;
зобов`язав ГУПФУ у Запорізькій області перерахувати пенсію з 01.12.2019 ОСОБА_1, на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області" від 07.05.2021 № 33/28-32 про розмір грошового забезпечення.
Згідно матеріалів адміністративної справи позивачем отримано 2 виконавчі листи 13.01.2022.
На виконання рішення суду у справі № 280/4477/21 ГУПФУ в Запорізькій області ОСОБА_1 за життя було проведено перерахунок пенсії, сума доплати склала 146771,50 грн, яка виплачена пенсіонеру не була.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, що підтверджується інформацією в свідоцтві про смерть.
Суди також встановили, що ОСОБА_2 є дружиною померлого ОСОБА_1 та до моменту його смерті проживала разом з ним, що підтверджується відомостями із довідки від 17.08.2023.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи заяву ОСОБА_2 в порядку статті 379 КАС України, суди попередніх інстанцій виходили з того, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недодержаними у зв`язку з його смертю, до складу спадщини не включаються. Разом з тим, стаття 61 Закону № 2262-ХІІ визначає коло осіб, які мають право на виплату недоодержаних сум пенсій у разі втрати годувальника, до яких відноситься заявниця.
За таких обставин, суди попередній інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для зміни стягувача у виконавчому провадженні в справі №280/4477/21.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач наголосив, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, оскільки Законом № 2262-ХІІ визначено спеціальний правовий режим щодо сум пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців (осіб, які мають право на пенсію за цим Законом) і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.
Скаржник наполягає, що вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов`язані із особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна стягувача у спірному випадку не є належним способом захисту прав заявниці.
Зазначив, що така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 01.05.2023 у справі № 520/926/21, від 27.09.2023 у справі № 420/16546/21 та від 24.01.2024 у справі № 380/9537/21.
ОСОБА_2 процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалася, хоча про відкриття провадження у справі була повідомлена належним чином 26.03.2024, що підтверджується інформацією, зазначеною корінці повідомлення про вручення поштового відправлення.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Згідно із частиною другою статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Юрисдикцію, повноваження адміністративних судів та порядок здійснення судочинства в адміністративних справах визначає КАС України, відповідно до частин другої та третьої статті 14 якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист.
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Згідно із частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України).
Таким чином, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон № 2262-ХІІ.
Відповідно до частини першої статті 61 означеного Закону, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Частинами другою та третьою статті 61 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до приписів пункту 3 розділу І Порядку № 3-1 заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку), подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Згідно з пунктом 9 розділу ІІ Порядку № 3-1 до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера додаються такі документи:
1) свідоцтво про смерть пенсіонера;
2) документи, що підтверджують належність членів сім`ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника;
3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).
Колегія суддів наголошує, що зміст статті 61 Закону № 2262-ХІІ узгоджується із положеннями Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України, своєю чергою, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Водночас Закон № 2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону № 2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ) членів сім`ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім`ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов`язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.
Колегія суддів звертає увагу, що вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони у виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.
Водночас відмова пенсійного органу у виплаті ОСОБА_2 таких сум може бути підставою для звернення останньої до суду із позовом за захистом своїх прав.
Аналогічна правова позиція сформульована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16.05.2023 у справі №420/288/21, від 01.05.2023 у справі №520/926/21, від 27.09.2023 у справі №420/16546/21, від 21.11.2023 у справі №420/25799/21, від 30.01.2024 у справі №420/8604/21, від 15.02.2024 у справі №560/14067/21, від 17.07.2024 у справі №420/24770/21 та від 20.08.2024 у справі №280/10447/21 і колегія суддів у справі, що розглядається, не вбачає підстав відступати від такої.
З огляду на вищенаведені висновки, враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні спірних правовідносин аналогічного характеру, а також приймаючи до уваги необхідність дотримання критерію ефективності у правовідносинах щодо захисту осіб, що наділені правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя пенсіонера сум пенсії, вказане процесуальне питання не може бути вирішене за правилами статей 52, 376 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони у виконавчому провадженні.
З урахуванням зазначеного, Верховний Суд констатує, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну стягувача у цій справі.