ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2025 року
м. Київ
справа № 400/9796/23
адміністративне провадження № К/990/2982/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року (головуючий суддя Птичкіна В.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року (головуючий суддя Танасогло Т.М., судді: Димерлій О.О., Крусян А.В.) у справі № 400/9796/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У липні 2023 року ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі також відповідач), у якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті з 01.07.2021 до розміру пенсії щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.07.2021 до розміру пенсії щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 позовну заяву ОСОБА_1 суд залишив без руху та надав позивачу строк для усунення її недоліків - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Спосіб усунення недоліків позовної заяви суд першої інстанції визначив шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами за період з 01.07.2021 до 26.01.2023, із зазначенням поважних причин його пропуску, а саме таких, що об`єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
05.10.2023 позивач подав до суду першої інстанції заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої вказав, що строк звернення до суду не обмежується і позивачем такий не пропущений.
06.10.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу, якою позовну заяву ОСОБА_1 повернув в частині позовних вимог за період з 01.07.2021 до 26.01.2023 на підставі статей 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023 ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 залишено без змін.
22 січня 2024 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 05.02.2024 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що з цим позовом в частині вимог про виплату спірної доплати за період з 01.07.2021 по 26.01.2023 ОСОБА_1 звернувся з пропуском вставленого КАС України строку, водночас не повідомив суд та не підтвердив існування обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та були пов`язаними з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до адміністративного суду з такими вимогами.
Суд першої інстанції відхилив покликання позивача на статтю 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки предметом спору є не здійснення перерахунку основного розміру пенсії у зв`язку із зміною розміру або складових грошового забезпечення, а виплата щомісячної доплати до пенсії у фіксованій сумі. Доплата в сумі 2000 грн не належить до складових грошового забезпечення, виходячи з розміру якого обчислюється основний розмір пенсії.
Суд апеляційної інстанції погодився з таким висновком суду першої інстанції.
За висновком суду апеляційної інстанції, той факт, що позивач листувався із відповідачем щодо донарахування доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (далі постанова КМУ № 713), не змінює момент, з якого ОСОБА_1 повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку.
Щодо доводів позивача суд зауважив, що запровадження в Україні воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення пропущених строків звернення до суду у всіх без винятку випадках та без з`ясування, які саме обставини, пов`язані з введенням воєнного стану в Україні спричинили пропуск строку звернення до суду з позовом.
Також суд апеляційної інстанції відхилив покликання позивача на запровадження в Україні карантину.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду.
Водночас наполягає на тому, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 не мають переваги над висновками щодо застосування норм права, які викладені у постановах ВП ВС від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, від 11.03.2020 у справі № 160/3586/19, від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а.
Покликаючись на приписи статей 51, 55 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-XII) скаржник вважає, що подання ним цього позову не обмежується будь-яким строком.
На думку скаржника, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов`язувати з датою отримання відповідно листа.
З покликанням на постанову Верховного Суду від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22 скаржник зазначає, що судами безпідставно не враховано дію карантину через COVID-19.
Також зазначає, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення до суду з позовними заявами, апеляційними та касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.
Відповідач правом надання відзиву не скористався, що не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження доставлена відповідачу до електронного кабінету 08.02.2024.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам позивача, висловленим у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить з такого.
За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частин 1-3 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Приписи пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України визначають, що позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, підставою для повернення позовної заяви відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України є неподання особою в зазначений строк заяви або визнання неповажними підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Надаючи оцінку висновкам судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для повернення позовної заяви в частині позовних вимог за період 01.07.2021 до 26.01.2023 у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, колегія суддів, з огляду на доводи касаційної скарги, вважає за необхідне зазначити таке.
За приписами частини першої статті 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої-другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Спірні правовідносини виникли у зв`язку із перерахунком та виплатою позивачу щомісячної доплати в сумі 2000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", за період з 01.07.2021.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Водночас поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Верховний Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 по справі № 816/197/18, від 20.10.2020 по справі № 640/14865/16-а, від 25.02.2021 по справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем л