ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/5963/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Жайворонок Т.Є.,
за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Ертанз" - Носик Б.М., адвокат (ордер від 07.11.2024),
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" - Ізвєков В.В., адвокат (ордер від 16.12.2024),
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ертанз"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2024 (суддя Мілєва І.В.),
додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 (суддя Мілєва І.В.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2024 (головуючий суддя: Дармін М.О., судді: Кощеєв І.М., Чус О.В.)
у справі № 904/5963/23
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ертанз" (далі - ТОВ "Ертанз")
до товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (далі - ТОВ "Порше Лізинг Україна"),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна (далі - Приватний нотаріус),
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ "Ертанз" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Порше Лізинг Україна" про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису Приватного нотаріуса про вилучення та повернення від лізингоодержувача - ТОВ "Ертанз" на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" автомобіля марки VOLKSWAGEN модель GOLF, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, вчинений 13.09.2023 та зареєстрований в реєстрі за № 3408.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням, зокрема на те, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки на момент звернення ТОВ "Порше Лізинг Україна" до Приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису зобов`язання позивача за договором фінансового лізингу не було безспірним, строк для вчинення виконавчого напису сплинув. Приватний нотаріус не встановив чи існують на момент звернення із заявою про вчинення виконавчого напису обставини, які відповідно до умов договору про фінансовий лізинг від 18.02.2021 надають ТОВ "Порше Лізинг Україна" право вимагати від ТОВ "Ертанз" повернення предмета лізингу, так само не було в наявності документів, які є підставою для вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2024 зі справи № 904/5963/23 у задоволенні позову відмовлено, з посиланням, зокрема на те, що: спірний виконавчий напис Приватного нотаріуса від 13.09.2023 був вчинений ним з огляду на неповернення об`єкта лізингу після розірвання договору про фінансовий лізинг та наявність заборгованості зі сплати лізингових платежів за період з лютого по квітень 2022 року; рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2023 у справі № 904/1921/23 встановлено, що договір про фінансовий лізинг припинив свою дію 16.05.2022, а, отже ТОВ "Ертанз" мало повернути об`єкт лізингу не пізніше 19.05.2022, проте станом на час розгляду справи (№ 904/1921/23) в суді матеріали справи не містять доказів повернення об`єкта лізингу; заборгованість зі сплати лізингових платежів, серед іншого, за період з лютого по квітень 2022 року, встановлена рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2023 по справі № 904/1921/23; у матеріалах справи № 904/5963/23 міститься опис вкладення у відправлення стандарту з оголошеною цінністю, відповідно до якого рахунки, серед іншого від 01.02.2022 № 00592442, від 01.03.2022 № 00596387 та від 01.04.2022 № 00601054, були направлені 16.01.2023 на адресу ТОВ "Ертанз", у зв`язку із чим твердження позивача стосовно того, що ТОВ "Порше Лізинг Україна" не вручало ТОВ "Ертанз" в письмовому вигляді рахунки на оплату платежів є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи. Отже, на момент звернення до Приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису існували обставини, які, відповідно до умов договору про фінансовий лізинг та вимог чинного законодавства, надавали ТОВ "Порше Лізинг Україна" право вимагати від ТОВ "Ертанз" повернення предмета лізингу. Крім того, Приватному нотаріусу було надано необхідні документи, які є підставою для вчинення ним виконавчого напису. Закон України "Про нотаріат" визначає строк звернення на вчинення виконавчого напису протягом трьох років з дня виникнення права вимоги. Таким чином, відповідач звернувся до Приватного нотаріуса із заявою про вчинення спірного виконавчого напису в межах строку, визначеного статтею 88 Закону України "Про нотаріат". Суд також зазначив про те, що відсутність/наявність спірного автомобіля в розпорядженні ТОВ "Ертанз" жодним чином не впливає на результат вирішення спору, оскільки відповідно до частини першої статті 809 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом. Водночас суд зазначив і про те, що позивач не довів, яким чином, з огляду на наявну та несплачену заборгованість зі сплати лізингових платежів за період з лютого по квітень 2023 року у розмірі 84 641,19 грн, а також з огляду на неповернення в порушення умов договору про фінансовий лізинг та вимог чинного законодавства України об`єкта лізингу, зі сторони відповідача було порушено право позивача шляхом звернення до Приватного нотаріуса щодо вчинення спірного виконавчого напису.
Додатковим рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 зі справи заяву ТОВ "Порше Лізинг Україна" про прийняття додаткового рішення задоволено частково: стягнуто з позивача на користь відповідача 11 750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2024 зі справи рішення та додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області залишені без змін, а апеляційна скарга ТОВ "Ертанз" - без задоволення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ "Ертанз", з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення, додаткове рішення суду першої інстанції, а також постанову суду апеляційної інстанції зі справи, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Також скаржник зазначив про те, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у сумі 10 000,00 грн, докази понесення яких будуть подані ним до Суду в строки та в порядку, які передбачені частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про те, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права (зокрема приписи статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат", статті 387 ЦК України) у подібних правовідносинах без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.04.2024 зі справи № 336/44/18, від 22.02.2022 зі справи № 44/459-б, від 31.01.2024 зі справи № 910/6753/20, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 зі справи № 137/1666/16-ц.
Також скаржник зазначає про те, що суди не дослідили зібрані у справі докази на підтвердження відсутності автомобіля в розпорядженні позивача, а також не врахували відповідні доводи позивача (зазначене відповідає пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
Доводи інших учасників справи, розгляд заяв, клопотань учасників справи
ТОВ "Порше Лізинг Україна" у відзиві на касаційну скаргу просило Суд закрити касаційне провадження у справі № 904/5963/23 на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, а якщо Суд не знайде підстав для закриття касаційного провадження у справі - залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій - без змін, з посиланням, зокрема на дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Також ТОВ "Порше Лізинг Україна" у відзиві зазначило попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які очікує понести у зв`язку з касаційним переглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу у сумі 18 600,00 грн, у зв`язку з чим просило за результатом касаційного перегляду здійснити розподіл судових витрат (витрат ТОВ "Порше Лізинг Україна" на правову допомогу).
Згідно з ухвалою Суду від 17.12.2024 зі справи задоволено заяву ТОВ "Порше Лізинг Україна" про участь у судових засіданнях у справі № 904/5963/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
ТОВ "Порше Лізинг Україна" як лізингодавцем та ТОВ "Ертанз" як лізингоодержувачем 18.02.2021 укладено договір про фінансовий лізинг № 00022789 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 12.3 Загальних комерційних умов фінансового лізингу контракт набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками (за наявності) договору фінансового лізингу, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Відповідно до погоджених сторонами умов Договору об`єктом лізингу є транспортний засіб - автомобіль марки VW Golf Trendline FLEET 1.4 TSI, шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2 ; вартість об`єкта лізингу - 597 695,00 грн, авансовий платіж - 89 654,25 грн; обсяг фінансування - 508 040,75 грн; кількість лізингових платежів - 24; строк лізингу - 24 місяці; розмір лізингового платежу - 28 213,73 грн зі строком оплати відповідно до Графіка; процентна ставка - 15%.
Сторони погодили, що підписанням цього договору (який є індивідуальною частиною договору про надання фінансових послуг в розумінні статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг") лізингоодержувач приєднується до Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (які є публічною частиною договору), які застосовуються до договорів про фінансовий лізинг з юридичними особами/фізичними особами - підприємцями з визначенням зобов`язань в гривні та розміщені на офіційному вебсайті лізингодавця за адресою: https://www.porschefinance (далі - Загальні умови).
У преамбулі Загальних умов зазначається, що ці Загальні умови (надалі разом із договором про фінансовий лізинг спільно іменуються як контракт), а також Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) як додаток до контракту, що є невід`ємною його частиною, та інші додатки, що є невід`ємними його частинами, являють собою угоду між сторонами щодо придбання об`єкта лізингу ТОВ "Порше Лізинг Україна" та його передання лізингоодержувачу згідно з положеннями Закону України "Про фінансовий лізинг", іншими чинними положеннями українського законодавства.
Відповідно до пункту 3.2 Загальних умов, ТОВ "Порше Лізинг Україна" придбаває об`єкт лізингу (отримує право власності на об`єкт лізингу) та передає лізингоодержувачу об`єкт лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями застосованого українського законодавства та цього контракту.
На виконання умов договору та Загальних умов ТОВ "Порше Лізинг Україна" на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 17.02.2021 № 1600059742, який укладений з ТОВ "Атлант-М Лемпсе", придбало та зареєструвало транспортний засіб - новий автомобіль VW Golf Trendline FLEET 1.4 TSI, марки VOLKSWAGEN модель GOLF, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
ТОВ "Порше Лізинг Україна" 23.02.2021 передало ТОВ "Ертанз" (лізингоодержувач) об`єкт лізингу - автомобіль VW Golf Trendline FLEET 1.4 TSI, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, про що сторонами був складений акт прийому-передачі від 23.02.2021 до Договору.
Відповідно до пункту 4.1 Загальних умов передбачено, що лізингодавець зберігатиме за собою право власності на об`єкт лізингу, в той час як лізингоодержувач матиме право на експлуатацію об`єкта лізингу впродовж усього строку дії контракту (окрім випадків, коли лізингодавець матиме право припинити цей контракт/відмовитися від контракту та вимагати повернення об`єкта лізингу, як зазначено в цьому контракті).
Згідно з підпунктом 8.3.2 пункту 8.3 Загальних умов якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому, якщо прострочення лізингового платежу триває більше ніж 60 днів (відповідно до Закону України "Про фінансовий лізинг"), ТОВ "Порше Лізинг Україна" має право припинити контракт/відмовитися від контракту та контракт буде вважатись припиненим у строк, передбачений пунктом 12.13 цього контракту і витребувати об`єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі, у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.
Підпунктом 12.6.1 пункту 12.6 Загальних умов передбачено, що лізингодавець має право в односторонньому порядку припинити цей контракт/відмовитися від контракту, та також, серед іншого, право на повернення об`єкта лізингу, зокрема, якщо лізингоодержувач не сплатив 1 (один) наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково і строк виконання зобов`язання зі сплати перевищує 60 (тридцять) календарних днів.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2023 по справі № 904/1921/23 встановлено, що починаючи з 15.02.2022 ТОВ "Ертанз" припинило сплату лізингових платежів, а також листом від 13.04.2022 вих. № 0413/01 повідомило ТОВ "Порше Лізинг Україна", зокрема, про відсутність джерел доходів для сплати лізингових платежів за договорами, зокрема і за договором про фінансовий лізинг № 00022789, а також про те, що транспортний засіб Volkswagen Golf KA5782BO з 24.02.2022 знаходився у місті Маріуполь та інформація про його стан відсутня. У зв`язку з порушенням ТОВ "Ертанз" умов договору щодо сплати лізингових платежів (починаючи з лютого 2022 року), а також враховуючи повідомлену ТОВ "Ертанз" у листі від 13.04.2022 № 0413/01 інформацію щодо неможливості сплати лізингових платежів, ТОВ "Порше Лізинг Україна" звернулося до ТОВ "Ертанз" із повідомленням від 29.04.2022 про розірвання договорів про фінансовий лізинг, зокрема й договору № 00022789, в якому зазначило, що відповідно до пункту 12.06.10 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, за виняткових обставин, які, на думку лізингодавця, ставлять під загрозу або затримують виконання договірних зобов`язань, або за яких лізингоодержувач неспроможний виконати свої зобов`язання за контрактом, лізингодавець має право в односторонньому порядку розірвати договір та вимагати повернення об`єкта лізингу; у зв`язку з чим повідомило про розірвання договорів, зокрема й договору № 00022789, та вимагало повернути об`єкти лізингу на користь лізингодавця впродовж 10-ти робочих днів з дня отримання цього повідомлення лізингоодержувачем та сплатити наявну прострочену заборгованість. За змістом листа, що також додатково підтверджується заявою свідка - директора ТОВ "Ертанз" (особи, яка нарочно отримала вказане повідомлення про розірвання договорів про фінансовий лізинг, зокрема й договору № 00022789), датою отримання вказаного повідомлення ТОВ "Ертанз" є 05.05.2022. Як зазначає ТОВ "Порше Лізинг Україна", ТОВ "Ертанз" заборгованість зі сплати лізингових платежів не погасило, об`єкт лізингу не повернуло. Звертаючись з позовом до суду (справа № 904/1921/23), ТОВ "Порше Лізинг Україна" зазначило, що за ТОВ "Ертанз" обліковується заборгованість зі сплати лізингових платежів за період з 16.02.2022 по 13.06.2022 в розмірі 125 080,87 грн - плата за неоплачені лізингові платежі. Відповідно до пункту 12.7 Загальних умов лізингоодержувач вважається повідомленим про одностороннє припинення/відмову лізингодавця від контракту, якщо минуло 6 (шість) робочих днів з дня, наступного за днем надсилання лізингодавцем відповідного повідомлення лізингоодержувачу про припинення/відмову від такого контракту на адресу лізингоодержувача, зазначену у договорі фінансового лізингу та контракт вважається припиненим після спливу зазначеного вище строку. Пунктом 12.13 Загальних умов встановлено, що у випадках, передбачених пунктами 12.6 та 12.12, контракт вважається припиненим на 7-й робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони. Оскільки повідомлення про відмову від договору отримано ТОВ "Ертанз" 05.05.2022, то відповідно договір припинив свою дію 16.05.2022. Оскільки строк договору припинився 16.05.2022, ТОВ "Ертанз" мало повернути об`єкт лізингу не пізніше 19.05.2022, проте станом на час розгляду справи в суді матеріали справи не містять доказів повернення об`єкта лізингу. Отже, з 16.05.2022 ТОВ "Ертанз" є таким, що прострочило повернення об`єкта лізингу. Доказів у підтвердження повернення об`єкта лізингу лізингодавцю ТОВ "Ертанз" не надало.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Порше Лізинг Україна" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2023 у справі № 904/1921/23 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2023 у справі № 904/1921/23 - без змін.
ТОВ "Порше Лізинг Україна" 13.09.2023 звернулося до Приватного нотаріуса із заявою, в якій зазначило, що 18.02.2021 між ТОВ "Порше Лізинг Україна" (лізингодавець) та ТОВ "Ертанз" (лізингоодержувач) був укладений договір про фінансовий лізинг 00022789, в комплекті із Загальними комерційними умовами внутрішнього фінансового лізингу, а також Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що є невід`ємною частиною договору. Згідно з умовами Договору лізингодавець передав, а лізингоодержувач отримав в користування у лізингодавця об`єкт фінансового лізингу - автомобіль марки VOLKSWAGEN модель GOLF, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, колір - білий на умовах фінансового лізингу. Лізингоодержувач, у свою чергу, зобов`язався використати автомобіль за цільовим призначенням, та забезпечити своєчасну сплату лізингових платежів, відповідно до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), що являє собою невід`ємну частину Договору. Згідно з пунктом 6.5 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу термін сплати лізингових платежів встановлений не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування). Прострочення лізингоодержувачем виконання зобов`язання настало 16.02.2022. Проте всупереч вимогам чинного законодавства й умовам Договору станом на 29.04.2022 лізингоодержувачем не здійснено оплату лізингових платежів у сумі 84 641,19 грн. Оскільки лізингоодержувач не виконав свої зобов`язання, передбачені Договором, керуючись статтями 34-35 Закону України "Про нотаріат", Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172), ТОВ "Порше Лізинг Україна" просило вчинити виконавчий напис на договорі про фінансовий лізинг № 00022789 від 18.02.2021, який укладений між ТОВ "Порше Лізинг Україна" та ТОВ "Ертанз", з метою звернення стягнення на об`єкт фінансового лізингу, а також відшкодування витрат лізингодавця по отриманню виконавчого напису - на суму таких витрат.
До заяви про вчинення виконавчого напису відповідачем додано: Договір, додаток до Договору "Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування)", акт прийому-передачі від 23.02.2021, витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 82094983 від 16.01.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, рахунки: № 00592442 від 01.02.2022 на суму 28 213,73 грн з ПДВ, № 00596387 від 01.03.2022 на суму 28 213,73 грн з ПДВ та № 00601054 від 01.04.2022 на суму 28 213,73 грн з ПДВ з відмітками про несплату платежів, повідомлення про розірвання договорів про фінансовий лізинг від 29.04.2022, отримане ТОВ "Ертанз" 05.05.2022.
Приватним нотаріусом 13.09.2023 вчинено виконавчий напис на підставі статті 87 Закону України "Про нотаріат", статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" та пункту 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (зі змінами та доповненнями) про повернення лізингоодержувачем - ТОВ "Ертанз" на користь лізингодавця - ТОВ "Порше Лізинг Україна" об`єкта фінансового лізингу, що був переданий у користування на підставі Договору, та підлягає поверненню за невиплачені лізингові платежі за користування об`єктом лізингу, за період з 16.02.2022 по 29.04.2022 в сумі 84 641,19 грн - прострочені лізингові платежі, що становить загальну суму вартістю 84 641,19 грн.
Посилаючись на те, що: виконавчий напис вчинений з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки на момент звернення ТОВ "Порше Лізинг Україна" до Приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису зобов`язання позивача за договором фінансового лізингу не було безспірним, строк для вчинення виконавчого напису сплив; Приватний нотаріус не встановив чи існують на момент звернення із заявою про вчинення виконавчого напису обставини, які відповідно до умов Договору надають ТОВ "Порше Лізинг Україна" право вимагати від ТОВ "Ертанз" повернення предмета лізингу, так само не було в наявності документів, які є підставою для вчинення виконавчого напису нотаріуса, позивач звернувся з цим позовом до суду.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису Приватного нотаріуса про вилучення та повернення від лізингоодержувача - ТОВ "Ертанз" на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" об`єкта лізингу.
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
Так, за доводами скаржника, суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права (зокрема приписи статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат", статті 387 ЦК України) у подібних правовідносинах без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.04.2024 зі справи № 336/44/18, від 22.02.2022 зі справи № 44/459-б, від 31.01.2024 зі справи № 910/6753/20, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 зі справи № 137/1666/16-ц.
Верховний Суд виходить з того, що неврахуванням висновку Верховного Суду є саме неврахування висновку щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.