ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2025 року
м. Київ
cправа № 908/702/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО"
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.
від 28.06.2023
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ТЕК-Україна"
до Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО"
про стягнення коштів
та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ТЕК-Україна"
про визнання договору № 4191-ДЭ-ЗаТЭС від 14.04.2021 недійсним.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ТЕК-Україна" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" про стягнення 6 073 542,24 грн, з яких 4 270 081,84 грн - заборгованість за поставлений товар, 1 348 824,5 грн - інфляційні втрати, 197 365,8 грн - 3% річних.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач за договорами про закупівлю товарів № 4341-ДЭ-заТЭС від 05.07.2021, № 4191-ДЭ-заТЭС від 14.04.2021, № 4197-ДЭ-заТЭС від 14.04.2021, № 4192-ДЭ-заТЭС від 15.04.2021, № 4186-ДЭ-заТЭС від 02.04.2021, № 4168-ДЭ-заТЭС від 06.04.2021, № 4137-ДЭ-заТЭС від 19.03.2021, № 3991-ДЭ-заТЭС від 19.01.2021, № 4292-ДЭ-заТЭС від 02.06.2021, а також за рахунком-фактурою СФ-0000789 від 07.10.2021 поставив відповідачу товар. Однак Акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" свої зобов`язання у повному обсязі щодо оплати отриманого товару не виконало, внаслідок чого у останнього наявна заборгованість, яка підлягає стягненню, разом з нарахованими на таку заборгованість інфляційними втратами та 3% річними.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.03.2023 відкрито провадження у справі № 908/702/23.
Акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" звернулося до Господарського суду Запорізької області із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ТЕК-Україна" про визнання договору № 4191-ДЭ-ЗаТЭС від 14.04.2021 недійсним.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані відсутністю повноважень у представника Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" на підписання оспорюваного договору, та тим, що такий договір є фіктивним.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.05.2023 у справі № 908/702/23 зустрічний позов прийнято до розгляду; вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 908/702/23.
12 травня 2023 року Акціонерним товариством "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" до Господарського суду Запорізької області через систему "Електронний суд" подано заява про зміну предмету зустрічного позову у справі № 908/702/23, в якій позивач за зустрічним позовом просив визнати недійсними договори: від 05.07.2021 № 4341-ДЭ-ЗаТЭС; від 14.04.2021 № 4197-ДЭ-ЗаТЭС; від 15.04.2021 № 4192-ДЭ-ЗаТЭС; від 02.04.2021 № 4186-ДЭ-ЗаТЭС; від 06.04.2021 № 4168-ДЭ-ЗаТЭС; від 19.03.2021 № 4137-ДЭ-ЗаТЭС; від 19.01.2021 № 3991-ДЭ-ЗаТЭС; від 02.06.2021 № 4292-ДЭ-ЗаТЭС; від 14.04.2021 № 4191-ДЭ-ЗаТЭС.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.05.2023 у справі № 908/702/23 відмовлено у прийнятті заяви Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" про зміну предмету зустрічного позову у справі № 908/702/23.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
- предметом спору у цій справі у первісній редакції зустрічної позовної заяви були позовні вимоги про визнання недійсним договору № 4191-ДЭ-ЗаТЭСвід 14.04.2021;
- у заяві про зміну предмету позову позивач за зустрічним позовом доповнює вимоги зустрічної позовної заяви новими, а саме, просить суд визнати недійсними договори: від 05.07.2021 № 4341-ДЭ-ЗаТЭС; від 14.04.2021 № 4197-ДЭ-ЗаТЭС; від 15.04.2021 № 4192-ДЭ-ЗаТЭС; від 02.04.2021 № 4186-ДЭ-ЗаТЭС; від 06.04.2021 № 4168-ДЭ-ЗаТЭС; від 19.03.2021 № 4137-ДЭ-ЗаТЭС; від 19.01.2021 № 3991-ДЭ-ЗаТЭС; від 02.06.2021 № 4292-ДЭ-ЗаТЭС; від 14.04.2021 № 4191-ДЭ-ЗаТЭС;
- з наведеного вбачається, що позивачем за зустрічним позовом фактично заявлено нові (додаткові) позовні вимоги, які не були викладені спочатку в зустрічному позові;
- на підставі наведеного суд доходить висновку, що заява позивача про зміну предмета позову не є заявою про зміну предмета позову в розумінні господарського процесуального законодавства, оскільки містить у собі прохання про розгляд судом нових матеріально-правових вимог (визнати недійсними 8 договорів) з обґрунтуванням інших обставин, яка фактично є новим позовом;
- з огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду заяви Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" про зміну предмету зустрічного позову у справі № 908/702/23.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.05.2023 у справі № 908/702/23, Акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вказану ухвалу, а матеріли справи повернути для продовження розгляду до суду першої інстанції.
2. Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2023 у справі № 908/702/23 повернуто без розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.05.2023 у справі № 908/702/23 на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
- предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про відмову в прийнятті заяви про зміну предмету позову, яка не передбачена переліком, наведеним у статті 255 Господарського процесуального кодексу України;
- відповідно до пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду;
- враховуючи, що ухвала Господарського суду Запорізької області від 19.05.2023 у справі № 908/702/23 не підлягає окремому оскарженню від рішення суду, колегія суддів дійшла висновку про повернення апеляційної скарги скаржнику без розгляду.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2023 у справі № 908/702/23, та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення, в порядку визначеному законом, питання про відкриття апеляційного провадження.
Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали порушив приписи статей 86, 236, пункту 6 частини 1 статті 255 та пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник вважає, що при винесенні ухвали апеляційний господарський суд допустив неправильне застосування норм процесуального права, а саме приписів частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України без врахування правових висновків щодо застосування цієї норми права, викладених у постановах Верховного Суду від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17, від 26.04.2022 у справі № 712/9611/19-ц, від 10.05.2023 у справі № 756/17968/21.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ТЕК-Україна" відзив на касаційну скаргу не надало, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового рішення.
4. Позиція Верховного Суду
Імперативними приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Предметом касаційного перегляду є ухвала апеляційного суду від 28.06.2023, якою апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" повернуто заявнику, оскільки її подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ухвала місцевого господарського суду про відмову в прийнятті заяви про зміну предмету позову, яка не передбачена переліком, наведеним у статті 255 Господарського процесуального кодексу України).
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).
Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
Водночас, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Відповідно до частини 2 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Перелік ухвал, на які апеляційна скарга може бути подана окремо від рішення суду, наведений у частині 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до пункту 6 якої окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).
Скаржник, з посиланням на судову практику Верховного Суду, стверджує, що ухвала суду першої інстанції підпадає під категорію ухвал, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду на підставі пункту 6 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України.
У контексті наведеного Суд звертається до висновку Великої Палати Верховного Суду щодо можливості оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про залишення без розгляду (повернення) заяв, поданих по суті справи, який викладений у постанові від 13.11.2024 у справі № 757/47946/19-ц (до розгляду якої зупинялось провадження у даній справі).
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.11.2024 у справі № 757/47946/19-ц зазначила: