ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2025 року
м. Київ
справа № 200/1564/24
адміністративне провадження № К/990/38664/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу № 200/1564/24
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, треті особи: Головне управління Національної поліції в Донецькій області, Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області, про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2024 (суддя Аканов О. О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 (головуючий суддя Блохін А. А., судді Гаврищук Т. Г., Сіваченко І. В.),
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі також Департамент, відповідач), у якому просив:
- визнати неправомірними дії Департаменту щодо невключення до довідки № 286 від 25.12.2023 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" сум додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядовою і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", нарахованої та виплаченої за період з 01.02.2022 по 31.12.2023;
- зобов`язати відповідача скласти на направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області через Головне управління Національної поліції в Донецькій області оновлену довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з включенням сум додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядовою і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", нарахованої та виплаченої за період з 01.02.2022 по 31.12.2023.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначав, що Департамент протиправно не включив до довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII) суму додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядовою і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168).
Позивач вказав, що згідно з інформацією в довідках форми ОК-5 та ОК-7 на додаткову винагороду відповідно до Постанови № 168 нарахований та сплачений єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду України, тому відповідач був зобов`язаний включити до довідки нараховані та виплачені суми додаткової грошової винагороди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2024, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що додаткова винагорода, яка передбачена Постановою № 168, не має регулярного характеру та виплачується на підставі наказів командирів (начальників) за наявності певних умов, а саме: на період дії воєнного стану; поліцейським; пропорційно часу участі в інших заходах в умовах особливого періоду.
При вирішенні питання щодо того, чи є передбачена Постановою № 168 додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн винагородою, яка має постійний характер та підлягає включенню в довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону № 2262-XII, суди врахували, що вказана додаткова винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, тобто має тимчасовий характер, а її розмір не є сталим та визначається наказами командирів (начальників) в сумі до 30000 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
На обґрунтування доводів касаційної скарги позивач вказує на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норми частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII внаслідок неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.09.2021 у справі № 560/5412/20, від 24.06.2020 у справі № 0640/4032/18, від 19.08.2021 у справі № 1940/1818/18, від 28.02.2024 у справі № 209/3260/13-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Верховний Суд ухвалою від 29.10.2024 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Департамент подав відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні скарги, а ухваленні у справі судові рішення - залишити без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_1 .
Наказом від 19.12.2023 № 472 позивача звільнено зі служби в поліції за власним бажанням.
Відповідно до довідки від 17.11.2023 № 411 позивач залучений до виконання бойового розпорядження командувача оперативно-стратегічного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " на території Донецької області в період з 08.12.2022 по 25.12.2022, з 09.01.2023 по 30.09.2023.
Листом відповідача від 11.03.2024 № 3125-2024 щодо запиту позивача про складання та надсилання до Головного управління Пенсійного фонду України та до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленого грошового атестата на ім`я ОСОБА_1, а також довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону № 2262-XII, із включенням до цих документів додаткових видів грошового забезпечення, збільшеного до 100 000 гривень відповідно до пункту 1 Постанови № 168, повідомлено, зокрема, що Порядком № 260, Постановою № 3-1 та Постановою № 168 не передбачено включення до грошового атестата та до довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону № 2262-XII додаткових видів грошового забезпечення, збільшеного до 100 000 гривень відповідно до пункту 1 Постанови № 168.
Позивач надав довідку від 25.12.2023 № 286 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону № 2262-XII.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частин першої - третьої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, заперечення відповідача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон № 2262-ХІІ.
Відповідно до частини третьої статті 43 цього Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Частинами першою та другою статті 94 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.202146 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок № 260).
Положеннями пункту 3 Розділу І вказаного Порядку встановлено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" (далі - Порядок № 393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
відповідного окладу за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), окладу/доплати за військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки/доплати за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
28.02.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".
Пунктом 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Колегія суддів зазначає, що пункт 1 Постанови № 168 чітко і однозначно передбачає, що:
- додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою поліцейського, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану;
- розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання поліцейським участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
- визначається наказами командирів (начальників).
Отже, за відсутності принаймні однієї із вказаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.
Таким чином, за своєю правовою природою додаткова винагорода, установлена пунктом 1 Постанови № 168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.
Аналізуючи наведені вище норми законодавства, колегія суддів також зазначає, що при обчисленні пенсії відповідно до статті 43 Закону № 2262-XII та пункту 7 Порядку № 393 не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення, як одноразові додаткові види грошового забезпечення. При цьому перелік видів грошового забезпечення, який підлягає врахуванню при обчислені пенсії, є вичерпним.
Крім того варто наголосити, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
Такий же висновок зробив Верховний Суд і в постанові від 10.12.2024 у справі № 580/9551/23, констатувавши, що суми отриманої додаткової грошової винагороди, установленою Постановою № 168, не підлягають включенню до довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону №2262-XII та пункту 7 Порядку № 393.
Указаний висновок є застосовним до спірних правовідносин, а колегія суддів, яка здійснює касаційний перегляд цієї справи, не знаходить підстав для відступу від останнього.
Як уже було зазначено, суди першої та апеляційної інстанцій, висновуючи про правомірність дій Департаменту щодо невключення до довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії сум додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168, якраз і виходили з того, що така виплата по суті є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, оскільки її виплата та розмір залежить від визначених умов.
Заперечуючи проти такого висновку, позивач у касаційній скарзі посилається на висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 28.02.2024 у справі № 209/3260/13-ц, відповідно до якого жодним нормативно-правовим актом не визначено, що додаткова винагорода поліцейським в розмірі 30 000 гривень є грошовим забезпеченням, що не має постійного характеру.
Водночас колегія суддів відхиляє таке посилання, оскільки згаданий висновок не є релевантним до спірних правовідносин, оскільки Суд у справі № 209/3260/13-ц не досліджував правову природу додаткової винагороди, установленої пунктом 1 Постанови № 168, а з`ясовував питання можливості стягнення аліментів з цієї виплати як одного з видів доходів, які враховуються при визначення розміру аліментів на одного з подружжя, дітей батьків, інших осіб.
Безпідставними є доводи позивача і про неврахування судами висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.09.2021 у справі № 560/5412/20, від 24.06.2020 у справі № 0640/4032/18, від 19.08.2021 у справі № 1940/1818/18, з огляду на те, що останні сформульовані за інших фактичних обставин та не стосуються правової природи додаткової винагороди, установленої пунктом 1 Постанови № 168.
Це ж стосується і постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, яка ухвалена за неподібних правовідносин, а тому не може бути прикладом іншого правозастосування.
У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.
У зв`язку з викладеним, доводи касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних судових рішень, і не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд