ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2025 року
м. Київ
справа №400/10628/23
касаційне провадження № К/990/37391/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023 (головуючий суддя - Домусчі С.Д., судді - Семенюк Г.В., Шляхтицький О.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адіол-Плюс" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Адіол-Плюс" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1, ДПС України), Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі- відповідач 2, Управління, податковий орган) про визнання протиправним та скасування розпорядження про анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним від 21.07.2023 №117-рл, зобов`язання видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію про анулювання ліцензії від 12.11.2021 №14020314202100054 та поновити інформацію про наявність ліцензії.
До позовної заяви позивач додав заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просив суд:
зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Миколаївській області від 21.07.2023 №117-рл в частині анулювання ліцензії, виданої Товариству, на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 14020314202100054, терміном дії з 12.11.2021 по 12.11.2026, за адресою місця торгівлі: АЗС м. Миколаїв, Казарського,буд 2А;
зобов`язати ДПС України внести до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Миколаївській області від 21.07.2023 №117/рл в частині анулювання ліцензії Товариству на роздрібну торгівлю пальним, реєстраційний номер 14020314202100054, терміном дії з 12.11.2021 до 12.11.2026.
В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач посилався на те, що анулювання ліцензії має наслідком припинення господарської діяльності позивача (зупинення виплати заробітної плати працівникам, зупинення сплати Товариством податків і зборів) та фактично є втручанням в господарську діяльність до моменту перевірки правомірності оскаржуваного розпорядження в судовому порядку.
Позивач звертав увагу на те, що на підставі оскаржуваного розпорядження податкового органу підприємство не матиме правових підстав для торгівлі пальним, що зумовлює необхідність докладання позивачем значних зусиль та додаткових витрат, як для збереження наявного товару (пального) так і реалізації взятих на себе цивільно-правових та господарсько-правових зобов`язань, що у свою чергу можу спричинити значну шкоду, відшкодування якою неминуче пов`язане з труднощами щодо збереження наявного товару (пального) та реалізацією взятих на позивача зобов`язань відповідно до договорів поставки пального.
Також позивач в обґрунтування своїх вимог послався на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.12.2021 у справі №240/16920/21, від 15.04.2022 у справі №440/6755/21, від 31.01.2023 у справі №140/8709/21, від 02.02.2023 у справі №240/20976/21, від 22.03.2023 у справі №380/8301/22.
Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 23.08.2023 відмовив позивачу у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Відмовляючи у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що сама по собі незгода позивача з рішенням суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання його протиправним не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. Також, суд першої інстанції вказував на те, що наведені позивачем обставини щодо очевидної протиправності оскаржуваного розпорядження суд може встановити тільки під час розгляду даної справи по суті, а обраний позивачем спосіб забезпечення позову фактично є вирішенням справи по суті на період перебування справи у провадженні суду та вирішення справи судом, що є неприпустимим.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 10.10.2023 задовольнив частково апеляційну скаргу позивача, скасував ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 та ухвалив нову постанову, якою заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову задовольнив частково. Зупинив до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі №400/10628/23, дію розпорядження Головного управління ДПС у Миколаївській області від 21.07.2023 №117-рл в частині анулювання ліцензії, виданої Товариству, на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 14020314202100054, терміном дії з 12.11.2021 до 12.11.2026, за адресою місця торгівлі: АЗС м. Миколаїв, вул. Казарського, буд 2А.
Задовольняючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову в цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявником доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, в тому числі й матеріальним, внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у даній справі. Суд врахував, що можливість здійснення господарської діяльності на пряму залежить від наявності та чинності відповідної ліцензії, а її анулювання фактично зупинило господарську діяльність позивача і може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з відповідними труднощами заявника. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що забезпечення позову у цій у вказаній частині не є вирішенням справи по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища позивача до вирішення цього спору.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, контролюючий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 10.10.2023 в частині зупинення до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у цій справі дії розпорядження контролюючого органу від 21.07.2023 №117 в частині анулювання ліцензії, виданої Товариству, на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 14020314202100054, терміном дії з 12.11.2021 до 12.11.2026, за адресою місця торгівлі: АЗС м. Миколаїв, вул. Казарського, буд 2А, та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції від 23.08.2023 у справі №400/10628/23, якою відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Скаржник зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення оскаржуваних розпоряджень Управління може свідчити про передчасний висновок суду про незаконність спірного рішення. Відповідач наголошує, що позивачем не надано доказів, а тому не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову. Податковий орган стверджує, що ніякі протиправні дії по відношенню до позивача не вчинялися, права та обов`язки Товариства не було порушено.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21.11.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14.01.2025 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 15.01.2025.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частинами першою та другою статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову м