ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2025 року
м. Київ
справа № 520/20854/24
адміністративне провадження № К/990/40357/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,
представника позивача Іщенко Г.М.
представника відповідача Ясніцької Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року (головуючий суддя Ніколаєва О.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року (головуючий суддя Спаскін О.А., судді Присяжнюк О.В., Любчич Л.В.) у справі №520/20854/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" про забезпечення позову до подання позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" (далі - ТОВ "Компанія "Еко Енергія", заявник), яке має намір звернутися до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - ГУ ДПС у Сумській області), Державної податкової служби України (далі - ДПС України) подало до суду заяву про забезпечення адміністративного позову до подання позову, в якій просить: зупинити дію розпорядження ДПС України "Про виключення з реєстру" від 23 липня 2024 року №10-р до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі по суті спору; заборонити ДПС України виключати з Електронного реєстру суб`єктів господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" на підставі розпорядження ДПС України "Про виключення з реєстру" від 23 липня 2024 року №10-р до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі по суті спору.
Заява мотивована тим, що оскаржуване рішення відповідача має ознаки протиправності, а невжиття судом заходів щодо зупинення дії оскаржуваного розпорядження зумовить негативні наслідки для позивача у вигляді неможливості здійснювати виробництво продукції хімічного та технічного призначення, а відтак неможливість виконання господарських угод щодо поставки зазначеної продукції, сплати кредиту, виплати заробітної плати працівникам, сплати податків та зборів.
На думку заявника, у разі встановлення судом протиправності оскаржуваного розпорядження та задоволення вимог про його скасування доведеться докласти значних зусиль для відновлення свого становища, або ж таке виявиться неможливим через його неплатоспроможність та репутаційні втрати. При цьому ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" зазначає, що основним продуктом в умовах воєнного часу, яку воно виготовляє та реалізує, є розчинник технічний універсальний органічний "Сольвент", який є продукцією хімічного і технічного призначення та широко використовується на ринку України. Вказує, що з отриманням оскаржуваного розпорядження ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" повністю зупинено виробництво, оскільки заявника позбавлено права виготовляти наведену вище продукцію. Це критично впливає на платоспроможність, а невідновлення виробництва найближчим часом призведе до банкрутства та ліквідації підприємства. Також заявник звертає увагу на те, що у зв`язку з прийняттям контролюючим органом оскаржуваного розпорядження у ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" залишаються невиконаними зобов`язання щодо поставки розчинника універсального органічного "Сольвент", термін виконання яких вже настав, тому подальше невиконання цього зобов`язання спричинить застосування до нього штрафних санкцій. Підсумовуючи зауважує, що ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" є бюджетоутворюючим підприємством і навіть у період воєнного стану продовжує сплачувати податки та збори. Крім того, зупинка виробництва зумовить й вивільнення працівників, які враховуючи постійне скорочення кількості робочих місць через закриття підприємств в умовах воєнного стану, будуть позбавлені засобів існування.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року, заяву про забезпечення позову задоволено частково. Зупинено дію розпорядження ДПС України від 23 липня 2024 року №10-р "Про виключення з реєстру" до набрання законної сили рішенням суду у даній справі. У задоволені решти вимог заяви відмовлено.
Задовольняючи частково заяву ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову дійсно може ускладнити чи унеможливити поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача. В обґрунтування ухвали суд зокрема зазначив, що приписами частини першої статті 7-1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" визначено, що відпуск спирту етилового його виробниками та отримання спирту етилового суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують його для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, здійснюється за умови внесення таких суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини (далі - Електронний реєстр). Таким чином, розпорядженням ДПС України від 23 липня 2024 року №10-р позивача фактично позбавлено можливості здійснювати господарську діяльність з виробництва розчинника універсального органічного "Сольвент", що є основним видом діяльності позивача. Зважаючи на істотні обсяги виробництва та реалізації розчинника універсального органічного "Сольвент", зупинення виробництва буде мати істотне значення для функціонування самого підприємства заявника. Невжиття заходів забезпечення, про які просить позивач, потягне за собою негативні наслідки для матеріально-правових інтересів позивача, зокрема, у формі невиконання ним договірних зобов`язань перед добросовісними контрагентами. Також судом вказано, що негативні наслідки для заявника внаслідок зупинення виробництва вплинуть на результати господарської діяльності підприємства та відобразяться на роботі підприємства у цілому, в тому числі, у формі втрати очікуваного прибутку від господарської діяльності, на зобов`язаннях ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" в частині збереження робочих місць та виплати заробітної плати найманим працівникам, а також на податкових зобов`язаннях, оскільки обсяг сплачуваних підприємством податків напряму корелюється з фінансовими результатами господарської діяльності підприємства. При вирішенні заяви суд також врахував правові висновки Верховного Суду з цього питання, викладені у постанові від 27 червня 2024 року (справа №520/32871/23).
Зазначена позиція підтримана Другим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ДПС України звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалою Верховного Суду від 6 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДПС України на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року. Витребувано з Харківського окружного адміністративного суду справу.
Зокрема обґрунтовуючи касаційну скаргу, податковий орган стверджує, що суди попередніх інстанцій керувалися тим, що невжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб істотно ускладнить ефективний захист прав та інтересів ТОВ "Компанія "Еко-Енергія", а саме право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність, провадження якої неможливе за відсутності відповідної ліцензії.
Поряд із цим контролюючий орган зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права, а саме статті 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 640/7523/22, від 06 грудня 2022 року у справі № 140/8745/21, від 18 лютого 2021 року у справі № 420/7063/20, від 11 серпня 2021 року у справі № 380/11600/20, від 4 серпня 2022 року у справі №420/21952/21, від 19 жовтня 2923 року у справі № 440/9568/22, від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16509/18, від 17 червня 2020 року у справі № 380/930/20.
На переконання скаржника, забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення відповідача до набрання законної сили судовим рішенням за результатом розгляду предявленого позову, не відповідає меті інституту забезпечення позову, оскільки фактично легалізує продовження діяльності заявника, щодо ліцензії якого виник спір у даній справі та вирішує спір по суті правовідносин. Вжиття превентивних заходів контролю у відповідності до вимог чинного законодавства не ставиться у залежність від можливості здійснення відповідним суб`єктом, у даному випадку заявником, його господарської діяльності. Відповідно до статті 150 КАС України, можливість негативного впливу рішення про анулювання ліцензії на суб`єкта господарювання, навіть у разі їх доведення, не є підставою для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав заявника, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.
ТОВ "Компанія "Еко-Енергія", скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначило, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції про забезпечення позову прийняті з дотриманням норм процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Зокрема заявник, з огляду особливості та специфіку господарської діяльності, стверджує, що звернувся до суду не лише через незгоду з рішенням, а й через те, що це рішення може спричинити непоправну шкоду, яку неможливо буде виправити після прийняття остаточного судового рішення; забезпечення позову спрямоване на запобігання такій шкоді та надання ефективного правового захисту на ранній стадії судового процесу.
Заявник зауважує й на тому, що невжиття заходів забезпечення позову може спричинити такі наслідки, як неможливість здійснення господарської діяльності, адже припиниться виробництво розчинника "Сольвент", що призведе до: невиконання господарських договорів, накладення штрафних санкцій контрагентами, неможливості виплати кредитів, заробітної плати працівникам, податків і зборів.
Також, як стверджує заявник, виключення його з Електронного реєстру може призвести до припинення виробництва, що матиме тривалі та невідворотні й критичні наслідки, зокрема, утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності, вивільнення працівників, втрата очікуваного доходу.
ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій врахували надані ним докази й з дотриманням вимог процесуального законодавства їх оцінили з посиланням на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до негативних наслідків для матеріально-правових інтересів заявника.
Доводить, що вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії розпорядження ДПС України спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності винесення оскаржуваного рішення відповідача буде встановлено під час повного, всебічного і об`єктивного розгляду всіх обставин справи.
Також "Компанія "Еко-Енергія" вважає, що під час вирішення питання про забезпечення позову суди першої та апеляційної інстанцій у повній мірі забезпечили баланс між захистом прав заявника та потенційними негативними наслідками для інших осіб. Так вважає, що суд обрав такий захід забезпечення позову, який мінімізує потенційні негативні наслідки для інших осіб, в тому числі контрагентів, працівників ТОВ "Компанія "Еко-Енергія", та врахував можливі наслідки для Державного бюджету України, оскільки положення воєнного стану та руйнування економіки України в нинішніх складних для країни умовах вимагають здійснення безперервного виробництва матеріальних активів та насичення коштами фінансової системи країни, тому особливого значення набуває збереження функціонування виробничих потужностей та збереження суб`єктів економічної системи, - будь-який простій виробництва, окрім іншого, підриває економічну безпеку держави у силу зменшення податкових надходжень до бюджетів різних рівнів.
ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення цього позову. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням КАС України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом. Реалізація оскаржуваного Розпорядження ДПС України "Про виключення з реєстру" не можлива до надання судом комплексної оцінки на предмет правомірності результатів перевірки та спірного Розпорядження. При цьому ДПС України не потрібно вчиняти жодних активних дій на виконання ухвали про забезпечення позову шляхом зупинення дії Розпорядження.
Посилаючись на нерелевантність наведення відповідачем відповідної судової практики заявник стверджує, що відповідні правові висновки Верховним Судом формувались за інших обставин у справі.
Крім того, наголошує, що Верховний Суд вже формував правову позицію з означеного питання у справах № 140/8127/22, №600/2089/24-а, № 520/32871/23.
Справа № 520/20854/24 надійшла до Верховного Суду 21 листопада 2024 року.
Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши представників сторін, переглянувши судові рішення першої та апеляційної інстанцій в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав