ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2025 року
м. Київ
справа № 580/9865/24
адміністративне провадження № К/990/46939/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Рибачука А.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №580/9865/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Державної казначейської служби України
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 (головуючий суддя: Гаврилюк В.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 (колегія у складі: головуючого судді Аліменка В.О., суддів Безименної Н.В., Бєлової Л.В.),-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі також - позивачка) звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Державної казначейської служби України, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії у розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2015 по 31.12.2020 виходячи із 8 мінімальних пенсій за віком;
- стягнути з держави Україна на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 701 684, 01 грн, заподіяну прийняттям неконституційного правового акта, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з відповідного рахунку Державного бюджету.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачці десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження.
3. 17.10.2024 представник позивачки подав до суду заяву, в якій просив поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та зупинити розгляд справи до розгляду Верховним Судом касаційної скарги у справі № 120/4542/24.
4. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення в суд відмовлено та позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення матеріальної шкоди повернуто позивачці.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 - залишено без змін.
6. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачка звернулась в суд з цим позовом з пропуском строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Зважаючи, що у спірних правовідносинах позивачка не зазначила та не надала належних доказів наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, заява про поновлення пропущеного строку звернення є необґрунтованою, оскільки не доведено об`єктивної неможливості звернення в суд у встановлений строк із дати коли позивачка дізналась про порушення свого права у спірних правовідносинах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погодившись із такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
8. В обґрунтування своїх вимог скаржниця зазначає, що норми статті 122 КАС України не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв`язку виплатою недоплаченої суми пенсії. Зважаючи на те, що непроведення виплати належної суми пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, виплати недоплаченої суми пенсії має проводитися без обмеження будь-яким строком. Також скаржниця в обґрунтування своєї позиції послалася на висновки Верховного Суду, висловлені у постановах 20.07.2023 у справі №420/8355/22 та від 24.01.2024 у справі №810/820/18.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. 05.12.2024 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
10. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Тацій Л.В., Рибачук А.І.
11. Ухвалою Верховного Суду від 09.12.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі за вищевказаним позовом.
12. 18.12.2024 Державною казначейською службою України подано до Суду відзив на касаційну скаргу, в якій відповідач зазначає, що причини, наведені позивачкою для поновлення строків не є поважними, а тому в задоволенні касаційної скарги слід відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
13. Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 16.01.2025.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
15. За змістом пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам статей 160, 161, 172 КАС України.
16. Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду першої інстанції від 11.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачці десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження.
17. 17.10.2024 на адресу суду першої інстанції від представника позивачки надійшла заява про поновлення процесуального строку. У поданій заяві представник позивачки просив поновити пропущений процесуальний строк звернення до суду посилаючись на те, що позивачка у цій справі оскаржує дії відповідача щодо протиправності виплати пенсії за нормою закону, яка визнана неконституційною, як у 2021 році, так і в 2024 році (рішення Конституційного суду України від 03.04.2024 №4-р(І)/2024). Тому застосування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем право на отримання соціальних виплат, в той час, як здоров`я позивачки з кожним роком погіршується у зв`язку із захворюваннями, які спричинені ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
18. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачка пропустила строк звернення до суду з цим позовом та не навела поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.
19. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
20. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
21. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
22. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позовні вимоги стосуються перерахунку пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
23. Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не встановлює спеціального строку звернення до суду за захистом порушеного права на отримання певного виду пенсії чи додаткової виплати за цим Законом, відтак застосуванню підлягає строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України.
24. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
25. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
26. Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
27. Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
28. Отже строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
29. Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
30. Водночас поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
31. Верховний Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
32. Суд звертає увагу, що соціальні виплати, визначені статтями 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у вигляді підвищення до пенсії та додаткової пенсії, носять щомісячний характер (регулярні платежі), тому про порушення свого права позивачка мала бути обізнана щомісячно.
33. В постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 дійшла висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
34. Колегія суддів не вбачає правових підстав відступати від запропонованого Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав підходу до розуміння положень статті 122 КАС України у справах з питань обчислення та перерахунку пенсій.
35. Предметом спору є розмір нарахування пенсії за період з 01.01.2015 по 31.12.2020, однак з заявою про її перерахунок позивачка звернулася до пенсійного органу лише у 2024 році, а з позовом до суду 07.10.2024.
36. Разом з тим, Верховний Суд звертає увагу, що дата отримання позивачкою листа Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на звернення про перерахунок пенсії не змінює моменту з якого позивачка повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
37. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у пункті 42 постанови від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
38. Посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду у справах № 420/8355/22 та № 810/820/18 не беруться Судом до уваги, оскільки предмет
спору в цих справах не є тотожним предмету спору у справі № 580/9865/24, оскільки стосується нарахованої, однак не виплаченої пенсії особі, виплата якої була припинена в зв`язку з проживанням її за кордоном.
39. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позивачкою не наведено поважних та об`єктивних причин пропуску строку звернення до суду.
40. Доводи касаційної скарги не спростовують правильності вказаних висновків судів попередніх інстанцій.
41. За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
42. Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому підстави для скасування ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 - відсутні.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд