УХВАЛА
15 січня 2025 року
м. Київ
Справа № 757/908/20-ц
Провадження № 14-162звц24
Суддя Великої Палати Верховного Суду Ткачук О. С. перевірив на відповідність вимогам статті 426 Цивільного процесуального кодексу України
заяву ОСОБА_1, подану його представником - адвокатом Панченко Аллою Віталіївною, про скасування рішення Київського апеляційного суду від 21 липня 2022 року та ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 вересня 2022 року та передачу справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції
ВСТАНОВИВ:
У січні 2020 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися
до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 01 червня 2021 року
у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково і стягнуто з . ОСОБА_5 та ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди, завданої в наслідок залиття квартири, в сумі 205000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У серпні 2022 року ОСОБА_5 та ОСОБА_1 подали до Верховного Суду касаційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просили скасувати постанову Київського апеляційного суду від 21 липня 2022 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою від 02 вересня 2022 року Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду відмовив у відкритті касаційного провадження.
Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження керуючись тим, що касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
У грудні 2024 року через електронний суд до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1, подана його представником - адвокатом Панченко А. В., про перегляд вищенаведених судових рішень за виключними обставинами у зв`язку зі встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом (пункт 2 частини третьої статті 423 ЦПК України).
Заявник просить Велику Палату Верховного Суду ухвалити постанову, якою скасувати рішення Київського апеляційного суду від 21 липня 2022 року
та ухвалу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від
02 вересня 2022 року і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду судових рішень, заявник посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 14 листопада 2024 року у справі "Батуров проти України" (заява №6057/23), яке набуло статусу остаточного, ухвалене за результатами розгляду його заяви.
Відповідно до частини дев`ятої статті 34 ЦПК України незалежно від того, у якому складі розглядалася справа, перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 423 цього кодексу, здійснюється Великою Палатою Верховного Суду.
Заява про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 423 цього кодексу, подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати (частина третя статті 425 ЦПК України).
Протягом п`яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 426 цього кодексу і вирішує, зокрема, питання про відкриття провадження за виключними обставинами. Відкривши провадження, суддя (суддя-доповідач) надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє учасників справи (частини друга, четверта статті 427 ЦПК України).
Заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення оформлена відповідно до вимог, передбачених статтею 426 ЦПК України. Підстав, які би перешкоджали відкриттю провадження за виключними обставинами, немає.
Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами містить клопотання про витребування з органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи автентичного перекладу копії рішення Європейського суду з прав людини від 14 листопада 2024 року у справі "Батуров проти України".
За змістом пункту 5 частини третьої статті 426 ЦПК України заявник додає до заяви клопотання про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, тільки тоді, коли такої копії немає у розпорядженні самого заявника.
Функції органу, відповідального, зокрема, за координацію виконання рішень Європейського суду з прав людини, покладені на Міністерство юстиції України (пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 31 травня 2006 року № 784).
Якщо в заяві міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя (суддя-доповідач) невідкладно після відкриття провадження у справі постановляє ухвалу про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом від органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи (частина п`ята статті 427 ЦПК України).
З огляду на те, що у заявника відсутня копія рішення ЄСПЛ у автентичному перекладі українською мовою, слід витребувати у Міністерства юстиції України копію рішення ЄСПЛ разом із таким його перекладом, як це передбачено у зазначеному приписі ЦПК України.
Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 423, статтею 427 ЦПК України, суддя Великої Палати Верховного Суду