ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2025 року
м. Київ
справа № 534/1241/22
провадження № 51-4001км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_7 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 10 червня 2024 року в об`єднаних кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022170520000316, № 12022170520000618, № 12023170520000433, № 12023170520000609, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимої, останній раз вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 14 грудня 2023 року за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 08 лютого 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185, та їй призначено покарання:
- за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць;
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років 7 місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 7 місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 14 грудня 2023 року, остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Вирішено питання щодо цивільних позовів і речових доказів.
Згідно з вироком, ОСОБА_7 12 липня 2022 року о 22:00, перебуваючи біля під`їзду № l буд. № 22 на вул. Гірників у м. Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області, діючи умисно, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та мети, шляхом вільного доступу заволоділа майном потерпілого ОСОБА_8 на суму 2601,33 грн, чим спричинила останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
31 жовтня 2022 року приблизно о 14:20ОСОБА_7, перебуваючи в приміщенні магазину "Продукти - 301" ТОВ "АТБ - Маркет" за адресою: вул. Миру, буд № 15 м. Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області, діючи умисно, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та мети, шляхом вільного доступу, намагалася таємно заволодіти майном магазину "Продукти - 301" ТОВ "АТБ - Маркет" на суму 446,82 грн. Однак не вчинивши усіх дій, які ОСОБА_7 вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
19 травня 2023 року приблизно об 11:51 ОСОБА_7, перебуваючи в приміщенні торгового залу магазину "ЄВА" ТОВ "РУШ" за адресою: вул. Гірників, буд. № 25 м. Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області, діючи умисно, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та мети, шляхом вільного доступу заволоділа майном ТОВ "РУШ" на суму 357,47 грн, чим спричинила останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
04 серпня 2023 близько 19:10 ОСОБА_7, перебуваючи у торговому залі магазину "Аврора" за адресою: вул. Гірників, буд. 25 м. Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області, діючи умисно, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та мети, шляхом вільного доступу заволоділа майном ТОВ "Вигідна Покупка" на загальну суму 381,66 грн, чим спричинила останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
07 серпня 2023 року приблизно о 21:10ОСОБА_7, перебуваючи в приміщенні магазину "Продукти - 301" ТОВ "АТБ - Маркет" за адресою: вул. Миру, буд. № 15 м. Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області, діючи умисно, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та мети, шляхом вільного доступу намагалася таємно заволодіти майном магазину "Продукти - 301" ТОВ "АТБ - Маркет" на загальну суму 484,47 грн. Проте не вчинивши усіх дій, які ОСОБА_7 вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 10 червня 2024 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 - без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
Зі змісту касаційної скарги захисника ОСОБА_6 вбачається, що він, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, не погоджується з призначеним ОСОБА_7 покаранням, внаслідок чого просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог захисник зазначає, що апеляційний судбезпідставно зробив висновок про відсутність обставини, що пом`якшує покарання - щире каяття, оскільки ОСОБА_7 не відшкодувала збитків, а тому визнання нею вини, її розкаяння з приводу вчиненого кримінального правопорушення недостатньо для поняття "щире каяття", і не має враховуватися при призначенні покарання. При цьому вказує на те, що діями ОСОБА_7 не завдано будь-яких суттєвих збитків, в матеріалах справи відсутні вимоги майнового, морального характеру, а отже відсутнє будь-яке відшкодування збитків з боку ОСОБА_7 .
На касаційну скаргу заперечень від учасників касаційного провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 вважала, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 та кваліфікація її дій в касаційній скарзі захисника не оспорюються.
У порядку ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого, виправданого чи особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.
Так, на день касаційного розгляду Законом № 3886-IX у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, внесені зміни і підвищено верхню межу вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зазначені зміни набули чинності 09 серпня 2024 року.
У постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року (справа № 278/1566/21; провадження № 51-2555кмо24) зроблено висновок, що Закон № 3886?IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886?IX, мають зворотну дію в часі.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886?IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно з вироком, ОСОБА_7 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, а саме за епізодами від 19 травня та 04 серпня 2023 року, за таємне викрадення чужого майна, повторно, в умовах воєнного стану на суми 357,47 грн та 381,66 грн і за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України за епізодами від 31 жовтня 2022 року та 07 серпня 2023 року за незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, повторно, в умовах воєнного стану на суми 446,82 грнта 484,47 грн відповідно.
Згідно Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, у 2022 році становила 2481 грн та у 2023 році - 2684 грн.
Враховуючи викладений вище висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, а також те, що вартість викраденого майна на час вчинення вказаних діянь не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з урахуванням положень, передбачених ст. 5 КК України, вчинені ОСОБА_7 діяння (за епізодами від 31 жовтня 2022 року, 19 травня, 04 серпня та 07 серпня 2023 року) не підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
За приписами п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом установлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ст. 284 КПК України, у порядку п. 1-2 ч. 2 цього ж положення Кодексу.
Відповідно до абз. 5 ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 або п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК України, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.
За статтею 479-2 КПК України суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Ґрунтуючись на положенні ч. 1 ст. 434 КПК України, касаційний розгляд здійснюється згідно з правилами розгляду в суді апеляційної інстанції з урахуванням особливостей, передбачених гл. 32 вказаного Кодексу. При цьому суд касаційної інстанції має керуватися ст. 440 КПК України.
За приписами ст. 440 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України за епізодами від 19 травня та 04 серпня 2023 року і за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, з огляду на приписи п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК України, підлягає закриттю судом, оскільки втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння, а постановлені щодо неї судові рішення в цій частині необхідно змінити.
Водночас зі змісту поданої касаційної скарги убачається, що захисник фактично порушує питання про недотримання судами визначених законом вимог, що стосуються призначення покарання і пов`язані із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).
Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Покарання, призначене місцевим судом за ч. 4 ст. 185 КК України (епізод від 12 липня 2022 року) у виді позбавлення волі на строк 5 років 7 місяців, обрано в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, якою передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Разом з тим колегія суддів вважає, що з урахуванням конкретних обставин справи обране судом покарання не є справедливим через його суворість.
Враховуючи обставини, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 за обвинуваченням за ч. 4 ст. 185 КК України за епізодами від 19 травня та 04 серпня 2023 року та за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України підлягає закриттю, а також дані про особу засудженої, яка раніше судима, повністю визнала вину, має молодий вік, заміжня, має на утриманні неповнолітнього сина, відсутність претензій матеріального характеру у потерпілогоОСОБА_8, обставини, які пом`якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують покарання, колегія суддів Верховного Суду вважає за можливе пом`якшити засудженій покарання до мінімального строку, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.
За таких обставин касаційна скарга захисника підлягає задоволенню частково, а судові рішення - зміні.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд