1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року

м. Київ

справа № 757/16833/23-ц

провадження № 61-10465св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Національний банк України,

розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник - адвокат Олекса Людмила Анатоліївна, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 листопада 2023 року у складі судді Григоренко І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 року у складі колегії суддів: Головачова Я. В., Нежури В. А., Невідомої Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного банку України (далі - НБУ) про відшкодування матеріальної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що між ним та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" (далі - ПАТ "КБ "Хрещатик") були укладені договори банківського вкладу, а саме: Договір банківського вкладу "Живи сонячно" № 245D-660534 від 25 лютого 2016 року на суму 30 000 доларів США зі строком з 25 лютого 2016 року по 25 серпня 2016 року; Договір банківського вкладу "Золотий стандарт" у банківських металах (золото) № 245D-2134 від 21 жовтня 2015 року зі строком з 21 жовтня 2015 року по 21 жовтня 2016 року.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 05 квітня 2016 року № 234 "Про віднесення ПАТ "КБ "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 04 травня 2016 року прийнято рішення № 463 про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Хрещатик".

Згідно рішення Правління НБУ від 02 червня 2016 року № 46-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03 червня 2016 року № 913 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Відповідно до довідки уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" від 14 листопада 2016 року № 2-3/3/11311 вимоги позивача акцептовані у сумі 1 122 595,62 грн - 7 черга задоволення та 572 371,73 грн - 4 черга задоволення.

Разом із тим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2017 року залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року у справі № 826/6665/16, якими було визнано протиправним та скасовано Постанову НБУ про віднесення ПАТ "КБ "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних.

У зв`язку із цим, позивач вважає, що внаслідок такого неправомірного рішення НБУ йому було завдано майнову шкоду у розмірі 1 794 967,35 грн.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд стягнути з НБУ на свою користь зазначену суму майнової шкоди.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вини відповідача у доведенні ПАТ "КБ "Хрещатик" до неплатоспроможності та доказів заподіяння шкоди протиправними діями чи бездіяльністю НБУ, а також не доведено причинно-наслідкового зв`язку між шкодою та неправомірними діями останнього, у зв`язку із чим позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Олекси Л. А. звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником Олексою Л. А., залишено без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 листопада 2023 року - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

19 липня 2024 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Олекси Л. А. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 року.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення у справі, яким позов задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

19 серпня 2024 року від НБУ до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

18 вересня 2024 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Олекси Л. А. подав до Верховного Суду відповідь на відзив, у якій підтримав вимоги касаційної скарги.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

21 серпня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Судами встановлено, що 21 жовтня 2015 року між ПАТ "КБ "Хрещатик" та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу "Золотий стандарт" у банківських металах (золото) № 245D-2134, відповідно до умов якого банк прийняв банківські метали (золото) вкладника на вкладний (депозитний) рахунок вагою 1 079,50 грам, що становить 34,707 тройських унцій, на термін з 21 жовтня 2015 року по 21 жовтня 2016 року, з умовою сплати процентної ставки у розмірі 2,5% річних від суми вкладу.

Факт внесення банківських металів ОСОБА_1 на вкладний рахунок підтверджується актом прийому-передачі банківських металів № 1 до Договору про відкриття та ведення поточного рахунку у банківських металах НОМЕР_1 від 21 жовтня 2015 року та копією меморіального ордеру № 245/10058 від 21 жовтня 2015 року.

25 лютого 2016 року між ПАТ "КБ "Хрещатик" та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу "Живи сонячно" в доларах США із щомісячною сплатою процентів (6 місяців) № 245D-660534, відповідно до умов якого банк приймає грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок, що відкривається банком на його ім`я у розмірі 30 000 доларів США на термін з 25 лютого 2016 року по 25 серпня 2016 року, зі сплатою процентної ставки на вклад у розмірі 9% річних щомісячно.

Факт внесення коштів ОСОБА_1 на вкладний рахунок підтверджується копією меморіального валютного ордеру № 245/17513 від 25 лютого 2016 року.

Постановою Правління НБУ від 05 квітня 2016 року № 234 ПАТ "КБ "Хрещатик" віднесено до категорії неплатоспроможних. В цей же день виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 463 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Відповідно до рішення Правління НБУ від 02 червня 2016 року № 46-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03 червня 2016 року № 913 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" з 06 червня 2016 року до 05 червня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "Хрещатик", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в тому числі, з підписанням всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку в порядку в порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Костенку І. І. на два роки з 06 червня 2016 року до 05 червня 2018 року включно.

Згідно з довідкою ПАТ "КБ "Хрещатик" від 14 листопада 2016 року № 2-3/3/11311 на підставі заяви ОСОБА_1 від 16 червня 2016 року його визнано кредитором на акцептовану банком суму в розмірі 1 122 595,62 грн. Задоволення вимог здійснюватиметься за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку у 4 чергу (на загальну суму 572 371,73 грн), у 7 чергу (на загальну суму 1 122 595,62 грн), відповідно до частини 1 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають.


................
Перейти до повного тексту