ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2025 року
м. Київ
справа № 643/23269/21
провадження № 61-2671св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Коротенка Є. В., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро В`ячеславович, ОСОБА_2, Державне підприємство "СЕТАМ", ОСОБА_3,
треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Непочатих Вікторія Володимирівна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником Хомічем Артемом Анатолійовичем, на постанову Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Карпушина Г. Л., Кузнєцової О. Ю., Обідіної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д. В. (далі - приватний виконавець), ОСОБА_2, Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ"), ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Непочатих В. В., про визнання недійсними електронних торгів.
Позов мотивований тим, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2020 року у справі № 643/19696/19 частково задоволено позов ОСОБА_4 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 суму заборгованості за договором позики від 06 листопада 2018 року у розмірі 280 000,00 грн, установлені законом відсотки за користування коштами в розмірі 48 650,96 грн, 3 % річних від простроченої суми за несвоєчасне виконання зобов`язання в розмірі 322,19 грн, а в загальному розмірі 328 973,15 грн, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 3 000,00 грн судового збору. На підставі вказаного рішення Московським районним судом м. Харкова 14 липня 2021 року видано виконавчий лист № 643/19696/19.
14 липня 2021 року приватним виконавцем за виконавчим листом № 643/19696/19 відкриті виконавчі провадження: ВП № НОМЕР_1 від 23 липня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судового збору в розмірі 3 000,00 грн; ВП № НОМЕР_2 від 23 липня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 суму заборгованості за договором позики від 06 листопада 2018 року в загальному розмірі 328 973,15 грн. Постановою від 23 липня 2021 року ВП № НОМЕР_1 та ВП № НОМЕР_2 об`єднано у зведене виконавче провадження ЗВП № НОМЕР_3.
Постановою від 23 липня 2021 року по ЗВП № НОМЕР_3 накладено арешт на майно, що належить боржнику - двокімнатну квартиру, загальною площею 49,2 кв. м, житлова площа 29,5 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (далі - квартира). Постановою від 22 жовтня 2021 року описано та здійснено арешт майна. Постановами від 15 грудня 2021 року закінчено ВП № НОМЕР_2 та ВП № НОМЕР_1.
26 листопада 2021 року ОСОБА_1 поштовим надходженням отримано повідомлення приватного виконавця № НОМЕР_2/18118 від 22 листопада 2021 року про результати оцінки майна - вказаної квартири та запропоновано ознайомитись зі звітом про оцінку в офісі приватного виконавця, копія звіту або витяг з нього до повідомлення не надавались.
03 грудня 2021 року ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та звітом про оцінку, зі змісту яких йому стало відомо, що 03 листопада 2021 року приватним виконавцем складено Акт приватного виконавця, відповідно якого приватному виконавцю та СОД-ФОП ОСОБА_2 боржник нібито не надав доступ до квартири для проведення оцінки, але він не був повідомлений про дату та час проведення оцінки майна, хоча приватний виконавець мав в наявності контактний телефон боржника, поштові повідомлення на його адресу також не надходили.
Згідно зі звіту про оцінку майна від 19 листопада 2021 року, складеному суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 щодо ринкової вартості квартири, яка на дату оцінки становить 726 100,00 грн.
08 грудня 2021 року ОСОБА_1 подав скаргу на дії приватного виконавця.
15 грудня 2021 року ОСОБА_1 уклав договір №1647/12-21 з ТОВ "АРГУМЕНТ-ЕКСПЕРТ" про проведення незалежної оцінки квартири. Відповідно до звіту з оцінки нерухомого майна від 20 грудня 2021 року вартість зазначеної квартири станом на 15 грудня 2021 року становить 1 232 355,00 грн.
Отже, звіт про оцінку майна від 19 листопада 2021 року, складений суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2, не відповідає фактичній ринковій вартості, тому є підстави вважати, що вартість майна була свідомо занижена експертом. Тому дії та бездіяльність приватного виконавця щодо арешту та опису майна, проведення оцінки майна боржника є протиправними, оскільки суб`єкт оціночної діяльності не здійснював повного огляду нерухомого майна, зокрема його внутрішнього огляду, що вплинуло на визначення вартості оцінюваного майна, для порівняльного методу вибрано квартири, значно віддалені від місцезнаходження спірного об`єкту нерухомості, у зв`язку з чим мають значно нижчу ринкову вартість, що призвело до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна за заниженою ціною.
Таким чином, протиправні дії приватного виконавця під час здійснення виконавчих дій для примусової реалізації майна боржника плинули на законність проведення процедури реалізації арештованого майна, призвели до порушення прав і законних інтересів ОСОБА_1 як боржника, а також реалізацію майна за суттєво нижчою від ринкової вартістю.
Приватний виконавець не надав можливості сторонам виконавчого провадження визначити вартість майна за взаємною згодою сторін. Здійснюючи опис та арешт майна, останній обмежився описом майна, яке міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внаслідок чого майно було описано недбало, без зазначення його повних характеристик, які мають значення при його подальшій реалізації. Приватним виконавцем також не забезпечено право звернення до осіб, яким надано право здійснювати рецензування звіту про оцінку. Оцінка майна була проведена не тим суб`єктом, який був призначений приватним виконавцем.
17 грудня 2021 року позивачу стало відомо про проведення електронних торгів по виконавчому провадженню ЗВП № НОМЕР_3, ВП № НОМЕР_2 від 22 жовтня 2021 року, а саме продаж 15 грудня 2021 року квартири. Відомості про проведення торгів: реалізація майна здійснювалась шляхом електронних торгів, які проводились ДП "СЕТАМ", за допомогою електронних ресурсів Веб-сайту: www.setam.net.ua, реєстраційний номер лота: 501582, дата проведення торгів 13 грудня 2021 року.
Відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 13 грудня 2021 року № 562991 ДП "СЕТАМ" переможцем визнано ОСОБА_3 . Стартова ціна: 726 100,00 грн. Ціна продажу: 803 000,00 грн.
Грошові кошти за придбане нерухоме майно у розмірі 762 850,00 грн були сплачені на рахунок приватного виконавця з обліку депозитних сум, грошові кошти у розмірі 40 150,00 грн були перераховані на рахунок ДП "СЕТАМ" як гарантійний внесок та винагорода організатору торгів. Питання щодо повернення ОСОБА_1 надлишка грошових коштів, що залишились на рахунку приватного виконавця, після закриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 та ВП № НОМЕР_2 не вирішено. Таким чином, станом на 15 грудня 2021 року ОСОБА_1 залишився без єдиного житла та грошових коштів.
16 грудня 2021 року приватний нотаріус ХМНО Непочатих В. В. на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 1018, виданого 16 грудня 2021 року, видавник Непочатих В. В., приватний нотаріус ХМНО, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 65356083, права власності на квартиру за ОСОБА_3 .
Просив суд:
визнати протиправними та скасувати постанову приватного виконавця від 22 жовтня 2021 року у виконавчому провадженні ЗВП № НОМЕР_3, ВП № НОМЕР_2 про арешт та опис майна - квартири;
визнати протиправними дії приватного виконавця у виконавчому провадженні ЗВП № НОМЕР_3, ВП № НОМЕР_2 щодо передачі до ДП "СЕТАМ" для примусової реалізації майна ОСОБА_1, квартири з недостовірним звітом про оцінку майна від 19 листопада 2021 року, складеному суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2, що призвело до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна за суттєво заниженою ціною;
визнати недійсними електронні торги, які проводились ДП "СЕТАМ", реєстраційний номер лота: 501582, дата проведення торгів 13 грудня 2021 року, протокол про проведені електронні торги від 13 грудня 2021 року № 562991, переможець ОСОБА_3 ;
скасувати протокол про проведені електронні торги від 13 грудня 2021 року № 562991, складений за результатами електронних торгів з продажу квартири;
скасувати акт про проведені електронні торги, складений 15 грудня 2021 року приватним виконавцем при примусовому виконанні у виконавчому провадженні ЗВП № НОМЕР_3, ВП № НОМЕР_2;
скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 1018, видане 16 грудня 2021 року Непочатих В. В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, на підставі акту про проведені електронні торги, складеного 15 грудня 2021 року приватним виконавцем при примусовому виконанні у виконавчому провадженні ЗВП № НОМЕР_3, ВП № НОМЕР_2;
скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, Непочатих В. В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, індексний номер 65356083, від 16 грудня 2021 року право власності на квартиру, зареєстрованої за ОСОБА_3 ;
судові витрати покласти на відповідачів.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 10 травня 2023 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів. У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року по справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
ОСОБА_3 вважає, що належний спосіб захисту своїх прав та інтересів для боржника у виконавчому провадженні передбачений Розділом VII ЦПК України (Судовий контроль за виконанням судових рішень). Суд погоджується з такою думкою. Належним доказом наявності порушення правил проведення електронних торгів є наявність судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому Розділом VII ЦПК України, за результатами розгляду скарги сторони виконавчого провадження на рішення, дії або бездіяльність приватного виконавця. Заявлені позивачем вимоги щодо визнання незаконними та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, звіту про оцінку майна мають самостійний спосіб оскарження та повинні розглядатись судом у порядку, встановленому Розділом VII ЦПК України. Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 904/51/19.
Позивач звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця, але судове рішення у справі не прийняте.
Як на головну підставу для визнання електронних торгів з продажу квартири недійсними позивач посилається на продаж квартири за, на його думку, суттєво заниженою ціною. Залучив до позову копію звіту з оцінки нерухомого майна від 20 грудня 2021 року, виготовленого ТОВ "Аргумент-експерт". Згідно із зазначеним звітом вартість квартири становить 1 232 355,00 грн, натомість суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2, залученим приватним виконавцем, вартість квартири оцінена в 726 100,00 грн. В разі незгоди зі звітом ОСОБА_1 міг замовити рецензування, однак своїм правом не скористався.
Порядок реалізації майна, на яке звернуто стягнення, передбачає покрокове зниження стартової ціни лота, а виходячи з цінових пропозицій учасників вже проведеного аукціону, пропозиція у розмірі 803 000,00 грн є найвищою із запропонованих. Визначення стартової ціни продажу квартири суб`єктом оціночної діяльності відповідно до правил проведення електронних торгів не передбачає того, що майно в обов`язковому порядку буде реалізоване саме за цією ціною. Закон допускає можливість як збільшення, так і зменшення стартової ціни продажу майна, на яке звернуто стягнення, відтак саме ринок та учасники торгів визначають остаточну вартість майна, що підлягає продажу.
Суд вважає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів для визнання електронних торгів недійсними.
Рішення Московського районного суду м. Харкова про стягнення заборгованості з позивача на користь третьої особи ОСОБА_4 є чинним та не скасованим; відповідно до відомостей, що містить офіційний веб-портал "Судова влада", судові рішення про визнання неправомірними рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця відсутні.
З наведеного слідує, що ОСОБА_3 має статус добросовісного набувача, оскільки з вжитих ним заходів для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна не вбачалось наявність підстав вважати можливим настання будь-яких несприятливих наслідків для власника.
З приводу посилання позивача на той факт, що виконавець не оглядав квартиру, то для визнання неправомірним опису та арешту майна боржника без внутрішнього огляду його квартири необхідним є дослідження причин та умов вчинення таких дій. Опис та арешт майна боржника без входження до квартири є правомірним та вчиненим не із власного недбальства виконавця, а в результаті недобросовісної поведінки боржника, який діяв недобросовісно, не отримуючи надісланих на його адресу документів виконавчого провадження та тривалий час фактично ухилявся від виконання рішення суду, внаслідок чого опис квартири був проведений без огляду об`єкта. Подібний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 636/620/18.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що боржник (позивач) діяв недобросовісно, оскільки отримував не всі документи виконавчого провадження, які надсилалась йому виконавцем. Відповідач отримував документи на свій розсуд. Таке свідоме отримання документів виконавчого провадження "на розсуд боржника" є проявом зловживання наданими правами та не спрямоване на забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій. Позивачу було достовірно відомо про початок примусового виконання рішення Московського районного суду м. Харкова про стягнення з нього заборгованості приватним виконавцем, водночас останній не надав декларацію про доходи та майно, не надав будь-яких пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження, не допустив в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій. Зазначене в сукупності свідчить про небажання позивача виконувати рішення суду, що набрало законної сили, а його дії спрямовані на ускладнення його виконання.
Додатковим рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 27 червня 2023 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16 000,00 грн.
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у відзиві на позов представник ОСОБА_3 зобов`язався надати суду детальний опис робіт, виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання для надання правничої допомоги не пізніше 5 днів з дня ухвалення рішення у справі. Просив винести додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи в сумі 16 000,00 грн.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги було визначено за домовленістю сторін з урахуванням значення цієї справи для позивача. ОСОБА_3 надано: договір про надання професійної правничої допомоги, укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням; замовлення до договору про надання професійної правничої допомоги; детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних для надання професійної правничої допомоги. Суд вважає подані представником відповідача докази понесених витрат на професійну правничу допомогу переконливими і достатніми для вирішення питання про їх відшкодування. Одночасно, суд вважає гонорар адвоката співмірним із категорією справи, її складністю та кількістю витраченого часу.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 10 травня 2023 року та додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 27 червня 2023 року скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця, ОСОБА_2, ДП "СЕТАМ", ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Непочатих В. В., про визнання недійсними електронних торгів задоволено частково.
Визнано недійсними електронні торги, які проводились ДП "СЕТАМ", реєстраційний номер лота: 501582, дата проведення торгів 13 грудня 2021 року, протокол про проведені електронні торги від 13 грудня 2021 року № 562991, переможець ОСОБА_3 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнено з відповідачів Кудряшова Д. В., ОСОБА_2, ДП "Сетам", ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору при розгляді справи по 567,50 грн з кожного.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріалами справи встановлено, що у грудні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця. Так, постановою Полтавського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року по справі №643/19696/19 скаргу ОСОБА_1 на дії, бездіяльність та рішення приватного виконавця задоволено. Визнано неправомірними дії, бездіяльність та рішення приватного виконавця у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_3 для примусової реалізації майна ОСОБА_1, а саме арешту та опису, проведення оцінки квартири. Визнано оцінку квартири, результатом якої став Звіт про оцінку майна від 19 листопада 2021 року такою, що була проведена з порушенням норм чинного законодавства.
Звертаючись до суду з позовною заявою ОСОБА_1 як на головну підставу для визнання електронних торгів з продажу квартири недійсними посилався на те, що продаж квартири здійснено з порушенням встановленого законом порядку та за суттєво заниженою ціною від ринкової вартості. У постанові від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передання майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартістю.
Як вбачається з постанови від 22 жовтня 2021 року опис та арешт квартири був здійснений без проникнення в середину квартири та за відсутності її власника ОСОБА_1 .
Відповідно до вимоги приватного виконавця від 20 жовтня 2021 року, адресованої ОСОБА_1, останньому необхідно бути присутнім 22 жовтня 2021 року о 10:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 та надати доступ до квартири. При цьому, суть направлення даної вимоги полягає у добросовісному виконанні покладених законодавством обов`язку як виконавця, вчинити всі необхідні дії для якісного виконання рішення суду, так і на боржника, не перешкоджати виконанню рішення суду шляхом надання доступу до квартири. Разом з тим, боржник має справедливе очікування на добросовісне виконання виконавцем свої обов`язків. Однак матеріали справи не містять доказів направлення зазначеної вимоги боржнику. Крім того, вона датована 20 жовтня 2021 року.
За вказаних обставин обґрунтованою є позиція боржника, що державний виконавець не вжив належних дій для повідомлення його про проведення огляду і арешту майна та необхідність надати доступ до квартири, що, як наслідок, унеможливило проведення виконавцем огляду квартири у повному обсязі.
Щодо проведення оцінки майна, то незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує в будь-якому випадку ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15, від 01 жовтня 2020 року у справі № 2-2394/10, від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17, від 07 квітня 2021 року у справі № 753/3055/18.
Згідно з вимогою приватного виконавця від 03 листопада 2021 року, адресованої ОСОБА_1, останньому необхідно бути присутнім 09 листопада 2021 року о 10:00 год. за адресою та надати доступ до квартири. Відповідно до супровідного листа від 03 листопада 2021 року приватним виконавцем направлено на адресу ОСОБА_1 постанову від 03 листопада 2021 року. У свою чергу 03 листопада 2021 року о 10:00 год. приватним виконавцем в присутності СОД-СГ ОСОБА_2, без понятих, складено акт, в якому зазначено, що за результатом виходу за адресою: АДРЕСА_1 на стук у двері ніхто не відчинив, на визначений час боржником не надано доступу оцінювачу та виконавцю до квартири. Після зазначеного документу копія матеріалів виконавчого провадження містить вимогу приватного виконавця про надання інформації та документів в порядку ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" датовано 03 листопада 2021 року, відповідь на запит датований 08 листопада 2021 року та звіт про оцінку майна. Однак відсутні дані про вихід державного виконавця та оцінювача на об`єкт оцінки 09 листопада 2021 року і ненадання боржником доступу до квартири.
Матеріали справи не містять жодних доказів, що боржник умисно не надавав доступу до квартири та перешкоджав виконанню рішенню. При цьому у звіті про оцінку майна, проведену 19 листопада 2021 року, зазначено: враховуючи, що оцінювач особисто не оглядав об`єкт оцінки, необхідно вважати, що при виявленні нових, більш точних даних про стан об`єкту оцінки, визначена у даному Звіті вартість буде вважатись недійсною та повинна бути перерахована, Звіт про оцінку має бути відповідно доповнений.
За вказаних обставин колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість доводів позивача, що реалізація належного йому майна відбулася з порушенням встановленого порядку та за заниженою ціною, що завдало йому суттєвих збитків.
Тому колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними електронних торгів.
Між тим, вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірними, протиправними та такими, що підлягають скасуванню: постанови приватного виконавця від 22 жовтня 2021 року у виконавчому провадженні ЗВП № НОМЕР_3, ВП № НОМЕР_2 про арешт та опис майна; звіту про оцінку майна від 19 листопада 2021 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 ; дій приватного виконавця у виконавчому провадженні ЗВП № НОМЕР_3, ВП № НОМЕР_2 щодо передачі до ДП "СЕТАМ" для примусової реалізації майна ОСОБА_1 квартири з недостовірним звітом про оцінку майна від 19 листопада 2021 року, що призвело до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна за суттєво заниженою ціною є неефективним способом захисту у спірних правовідносинах, оскільки визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. За вказаних обставин вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про скасування протоколу та акту про проведені електронні торги, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, то у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року в справі № 233/4365/18 (провадження № 14-96цс21) зазначено, що "оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимоги про визнання недійсними протоколу публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту. Такий самий підхід слід застосовувати і щодо оскарження іншого документа - акта про проведені електронні торги. Подібні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (пункт 104), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.66)). Видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) є передбаченою пунктом 5 частини першої статті 34 Закону України "Про нотаріат" окремою нотаріальною дією, спрямованою на посвідчення відповідного права переможця аукціону, тобто є юридичним оформленням факту, що відбувся на підставі правочину. На відміну від дій із нотаріального посвідчення правочинів, нотаріус, який вчиняє нотаріальну дію з видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, не встановлює дійсні наміри сторін до вчинення правочину, відсутність заперечень щодо кожної з умов правочину, а перевіряє тільки факт набуття права власності на нерухоме майно конкретним набувачем і підтвердження цього права внаслідок проведення прилюдних торгів (див. близькі за змістом висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункти 6.21, 6.22). Визнання недійсним свідоцтва як документа, який видав нотаріус для підтвердження права власності переможця аукціону (покупця), не захистить ні інтерес кредитора у поповненні (недопущенні зменшення) ліквідаційної маси боржника, ні такий же інтерес самого боржника. Цей документ не породжує жодного права. Тому позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту (пункти 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (провадження № 12-25гс21)).
З огляду на наведене неналежними та неефективними є відповідні вимоги позивача. У зв`язку з цим у задоволенні вказаних вимог слід відмовити з цих підстав.
Щодо позовних вимог про визнання недійсною державної реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_3 слід зазначити, що у зв`язку із визнанням недійсним рішенням суду, зокрема прилюдних торгів, за результатами яких було проведено державну реєстрацію прав, речові права ОСОБА_3 на спірну квартиру припиняються, державна реєстрація прав позивача на спірну квартиру буде відновлена державним реєстратором в силу положень закону. Отже, скасування державної реєстрації судовим рішенням не є доцільним.
Зважаючи на те, що додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 27 червня 2023 року є похідним від основного рішення, колегія суддів приходить до висновку про необхідність його скасування.
Аргументи учасників справи
22 лютого 2024 адвокат Хоміч А. А. в інтересах ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2024, залишити в силі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10 травня 2023 року та додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 27 червня 2023 року у справі № 643/23269/21. Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати, понесені відповідачем в суді апеляційної та касаційної інстанцій.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що виходячи з висновків постанов Верховного Суду, на які послався суд в оскаржуваній постанові, виходить, що апеляційний суд застосував до дійсних правовідносин частину першу статті 215 ЦК України без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.
При проведенні в рамках виконавчого провадження визначення вартості майна боржника Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" підлягає застосуванню в частині регулювання діяльності залученого державним виконавцем суб`єкта оціночної діяльності, та не стосується порядку призначення такого суб`єкта державним виконавцем. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі
№ 61-6546св18.
Частиною п`ятою статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначено право сторін у виконавчому провадженні на оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна. Відповідно, приписи наведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна, як процесуальної дії державного виконавця. Законом передбачено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна. Отже, рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 826/6706/18.
В матеріалах справи № 643/23269/21 міститься Рецензія на звіт про оцінку майна, який наданий відповідачем ОСОБА_2 24 січня 2022 року. Проте в оскаржуваній постанові апеляційного суду навіть не згадується про рецензію.
Суд апеляційної інстанції на відміну від суду першої інстанції проігнорував відсутність порушень правил проведення прилюдних торгів, що має суттєве значення.
Щодо порушення законних прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 в оскаржуваній постанові апеляційного суду зазначено, що питання щодо повернення ОСОБА_1 надлишку грошових коштів, що залишилась на рахунку приватного виконавця після закриття провадження виконавчого провадження не вирішено. Таким чином, станом на 15 грудня 2021 року ОСОБА_1 залишився без єдиного житла та грошових коштів. Проте 10 грудня 2023 року у цій справі приватним виконавцем надано пояснення, до якого додано заяву ОСОБА_1 про перерахування йому залишку коштів, що залишилися від продажу квартири. Більш того, в цій заяві від 20 жовтня 2022 року чітко зазначено, що "претензій по факту скарги на дії приватного виконавця, що знаходиться на розгляді в Московському районному суді м. Харкова, не має".
Слід апеляційної інстанції визнав недійсним правочин (електронні торги), ціна яких складає 803 000,00 грн, посилаючись на те, що продаж відбувся по заниженій ціні, що завдало ОСОБА_1 суттєвих збитків. При цьому, суд посилався на постанову Полтавського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року у справі № 643/19696/19, якою скаргу ОСОБА_1 на дії, бездіяльність та рішення приватного виконавця задоволено. Зокрема, визнано оцінку квартири, результатом якої став звіт про оцінку майна від 19 листопада 2021 року такою (726 100,00 грн), що була проведена з порушенням норм чинного законодавства. Ні в позовній заяві, ні в оскаржуваній постанові апеляційного суду, не вказано на причинно-наслідковий зв`язок між проведенням з порушенням оцінки на суму 726 100,00 грн та необхідністю визнати недійсними електронні торги з продажу майна за 803 000,00 грн.
Крім того, у справі містяться різні інші звіти про оцінку майна на різні суми від 726 100,00 грн до 1 232 355,00 грн, однак в будь-якому разі використання будь якої із запропонованих звітів різними суб`єктами оціночної діяльності та експертами не могло вплинути на результати торгів, оскільки продаж його майна здійснювався в порядку електронного аукціону, що передбачає продаж майна шляхом автоматичного покрокового зниження стартової ціни лота з подальшою можливістю додаткового подання цінових пропозицій. З огляду на вартість квартири, відповідно до звіту наданого позивачем, у випадку реалізації квартири позивача за стартовою ціною в 1 232 355,00 грн, кінцева вартість її продажу становила б не нижче 60%, тобто не нижче 739 413,00 грн. Зазначене підтверджує, що на результати електронних торгів впливають не тільки стартова ціна, за якою майно вперше виставляється на електронні торги, а й інші чинники, які суд не має права не враховувати. В цих електронних торгах, які відбулися 13 грудня 2021 року, подано 10 заявок на участь та реально прийняли участь 3 особи, в тому числі відповідач ОСОБА_3 . Торги розпочиналися із стартової ціни 726 100,00 грн і закінчилися перемогою ОСОБА_3 на ціні 803 000,00 грн.
З цього вбачається, що порушення, на які послався суд апеляційної інстанції, не могли вплинути на результати електронних торгів, тим більш суттєво вплинути, адже кінцева вартість встановлюється реальними пропозицією та попитом. Фактично стартова ціна лоту на електронних торгах впливає лише на те, чи відбудуться електронні торги в призначений день, чи буде проведено уцінку в порядку статті 61 Закону України "Про виконавче провадження".
Тобто висновок з оскаржуваної постанови про здійснення продажу за заниженою ціною, що завдало боржнику суттєвих збитків, не відповідає дійсності та є припущенням.
Електронний аукціон з продажу квартири відбувся в рамках виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду. За правилами, встановленими частиною другою статті 388 ЦК України, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Щодо правомірності дій виконавця в даному випадку свідчить судова практика, зокрема, викладена в постанові Київського апеляційного суду від 23 липня 2020 року у справі № 2610/19593/2012 (в касаційному порядку не оскаржувалась).
Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі. У задоволенні заяви ОСОБА_3 про зупинення дії постанови Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку відмовлено.
В ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підставу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 442/3526/15, від 29 квітня 2020 року у справі № 826/6706/18, від 12 січня 2022 року у справі № 344/21689/19, від 24 вересня 2020 року у справі № 372/3161/18, від 22 квітня 2020 року у справі № 641/7824/18, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, від 09 червня 2021 року у справі № 205/9586/16-ц, від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, від 19 лютого 2020 року у справі № 910/16409/15, від 11 грудня 2018 року у справі № 921/6/18, від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 442/6491/17, від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 та постановах Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц).
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2024 року клопотання ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову повернуто заявнику.
Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що постанова апеляційного суду оскаржується в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до приватного виконавця, ОСОБА_2, ДП "СЕТАМ", ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів та розподілу судових витрат. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.