ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2025 року
м. Київ
справа № 177/1272/23
провадження № 61-12390св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк"
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Агєєва О. В., Корчистої О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (далі - АТ "МР БАНК") про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що у період з 23 червня 2016 року до 14 червня 2022 року він працював у АТ "МР БАНК" на посаді головного юрисконсульта Управління проблемних активів та судового захисту.
Рішенням Правління Національного банку України від 25 лютого 2022 року № 91-рш/БТ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "МР БАНК"", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 25 лютого 2022 року № 131 "Про початок процедури ліквідації АТ "МР БАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким з 25 лютого 2022 року розпочато процедуру ліквідації банку. Процедуру ліквідації встановлено на строк три роки з 25 лютого 2022 року до 24 лютого 2025 року включно.
Незважаючи на те, що процедуру ліквідації відповідача встановлено на три роки - до 24 лютого 2025 року, 14 червня 2022 року на підставі наказу від 10 червня 2022 року № 427/лк його звільнено з АТ "МР БАНК" на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку з ліквідацією підприємства.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 січня 2023 року у справі № 761/13219/22 скасовано наказ АТ "МР БАНК" від 10 червня 2022 року № 427/лк "Про звільнення", поновлено його з 14 червня 2022 року на посаді головного юрисконсульта управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів АТ "МР БАНК", допущено негайне виконання рішення в частині поновлення його на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць.
Наказом АТ "МР БАНК" від 19 січня 2023 року № 30/лк скасовано пункт 12 наказу "Про звільнення" № 427/лк від 10 червня 2022 року щодо його звільнення 14 червня 2022 року та поновлено його з 14 червня 2022 року на посаді головного юрисконсульта управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів АТ "МР БАНК" зі збереженням попереднього посадового окладу в розмірі 33 600,00 грн.
З 19 січня 2023 року внесено зміни до штатного розпису АТ "МР БАНК" та створено підрозділ: "Управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів", введено до цього підрозділу посаду головного юрисконсульта з посадовим окладом 33 600,00 грн. до оподаткування.
19 січня 2023 року його ознайомлено з посадовою інструкцією головного юрисконсульта управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення із стягнення боргів АТ "МР БАНК", процедура ліквідації якого здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та визначено робоче місце за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 46.
Проте, одразу ж після створення підрозділу "Управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів" та поновлення його на посаді головного юрисконсульта управління проблемних активів судового захисту, відповідач прийняв наказ від 19 січня 2023 року№ 31/лк про зміну істотних умов праці.
Відповідно до наказу від 19 січня 2023 року № 31/лк з 23 січня 2023 року змінено істотні умови його праці, зокрема: переведено його з посади головного юрисконсульта управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів на посаду головний юрисконсульт Юридичного департаменту на підставі поданої заяви; визначено форму трудового договору - письмовий строковий трудовий договір; встановлено термін дії строкового трудового договору - до 28 лютого 2023 року; встановлено з 23 січня 2023 року посадовий оклад у розмірі 6 700,00 грн до оподаткування. Цим наказом також передбачено, що у разі відмови від продовження роботи на змінених умовах, необхідно здійснити заходи щодо припинення трудового договору та звільнення працівника за пунктом 6 статті 36 КЗпП України. Із цим наказом він був ознайомлений 20 січня 2023 року.
Вказував на те, що інших вакантних посад йому відповідач не запропонував, його не ознайомлено з новою посадовою інструкцією та змістом письмового строкового договору. Також не зрозумілими є підстави переведення його з безстрокового трудового договору на роботу на умовах строкового трудового договору, термін якого встановлений лише до 28 лютого 2023 року, тобто лише один місяць, та зменшення посадового окладу з 33 600,00 грн до мінімально допустимої заробітної плати у розмірі 6 700,00 грн.
Наказом від 23 січня 2023 року № 35/лк у зв`язку з відмовою продовжувати роботу на змінених істотних умовах праці відповідно до наказу від 19 січня 2023 року № 31/лк, його 23 січня 2023 року звільнено з посади головного юрисконсульта управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення Торгів АТ "МР БАНК" на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України.
Вважав, що підстави для зміни істотних умов праці були відсутні та, як наслідок, звільнення його відбулось з порушенням норм КЗпП України.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" від 19 січня 2023 року №31/лк "Про зміну істотних умов праці";
- визнати незаконним та скасувати наказ Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" від 23 січня 2023 року №35/лк про звільнення ОСОБА_1 з посади головного юрисконсульта управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів АТ "МР БАНК";
- поновити його на посаді головного юрисконсульта управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів АТ "МР БАНК";
- стягнути з Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 23 січня 2023 року до дня ухвалення судового рішення, судові витрати у справі покласти на Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк".
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2024 рокузакрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ "МР БАНК"; про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2024 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2024 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Міжнародний резервний банк" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ "МР БАНК" про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено (провадження № 61-7540ск24).
Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2024 рокупровадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ "МР БАНК" про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу закрито.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що пункт 1 та пункт 2 наказу № 30/лк від 19 січня 2023 "Про поновлення на посаді" ОСОБА_1 скасовані наказом від 18 травня 2023 року, визнання незаконними оспорюваних наказів та поновлення на роботі позивача, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не можуть бути предметом спору у цій справі, тому за відсутності предмета спору провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті255 ЦПК України.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2024 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі з підставі відсутності предмета спору.
Апеляційний суд виходив із того, що предметом спору у справі № 761/13219/22, у якій Верховним Судом 06 грудня 2023 року ухвалено остаточне рішення, був наказ АТ "МР БАНК" від 10 червня 2022 року № 427/лк про звільнення позивача з роботи на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку з ліквідацією підприємства, тоді як у справі, яка переглядається, предметом спору є наказ від 19 січня 2023 року № 31/лк про зміну істотних умов праці та наказ про звільнення позивача від 23 січня 2023 року № 35/лк, яким його звільнено на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України у зв`язку з відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці. Сукупний аналіз наведених обставин вказує на те, що предмет спору у цій справі та предмет спору у справі № 761/13219/22, в якій судове рішення набрало законної сили, є різними, оскільки позивачем оскаржувалися два різні накази про звільнення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У вересні 2024 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "МР БАНК" Луньо І. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що позивача поновлено на роботі на виконання рішення суду у справі № 761/13219/22 про поновлення позивача на роботі, яке надалі скасовано.Накази, які є предметом спору у цій справі, є наслідком такого поновлення. У зв`язку зі скасуванням судового рішення про поновлення позивача на роботі наказом від 18 травня 2023 року № 173/лк був скасований наказ від 19 січня 2023 року № 30/лк про поновлення позивача на роботі, внаслідок чого позивач вважається звільненим з 14 червня 2022 року. Вказане свідчить про відсутність предмета позову.
Підставами касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 664/3284/18 (провадження № 61-12177св20), від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 вересня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2024 року заяву про самовідвід судді Гулейкова І. Ю. задоволено, відведено суддю Гулейкова І. Ю. від участі у розгляді касаційної скарги АТ "МР БАНК" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року у цій справі. Касаційну скаргу АТ "МР БАНК" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року передано для повторного автоматизованого розподілу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 вересня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Коломієць Г. В., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У жовтні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 06 січня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду: Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д., у цій справі визнано необґрунтованою. Заяву передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 січня 2025 року вказану заяву передано для вирішення судді Верховного Суду Грушицькому А. І.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. від 06 січня 2025 рокувідмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду: Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д. у цій справі.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга АТ "Міжнародний резервний банк" не підлягає задоволенню.