ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/3389/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Бакуліної С. В., Мамалуя О. О.,
за участю секретаря судового засідання Москалика О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Діброви Г. І., Принцевської Н. М., Ярош А. І.
від 26 вересня 2024 року (повний текст складений 30 вересня 2024 року)
у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Урсакі Андрія Григоровича
до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради
про стягнення 350 260 грн
за участю представників:
від позивача: не з`явилися
від відповідача: не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
У липні 2023 року Фізична особа-підприємець Урсакі Андрій Григорович звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Суворовської (Пересипської) районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення компенсації за спричинену моральну шкоду у розмірі 350 260 грн.
В обґрунтування вимог позивач послався на те, що відповідач систематично протягом 2020-2023 років вчиняв протиправні дії та приймав незаконні (протиправні) рішення щодо позивача, порушуючи при цьому його права та допускаючи щодо останнього систематичне порушення принципів належного урядування. Своїми протиправними діями відповідач викликав у позивача негативні емоції, страждання та приниження і такі дії відповідача впливають на ділову репутацію позивача, як суб`єкта господарювання, оскільки, через призму тривалості, мають характер його приниження.
2. Короткий виклад змісту судових рішень по суті спору.
Господарський суд Одеської області рішенням від 20 грудня 2023 року у справі № 916/3389/23 задовольнив позовну заяву Фізичної особи-підприємця Урсакі А. Г. частково: стягнув з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця Урсакі Андрія Григоровича моральну шкоду у розмірі 50 000 грн; в іншій частині позову відмовив.
Відповідач - Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради не погодилася з ухваленим місцевим господарським судом зазначеним рішенням та звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 20 грудня 2023 року у справі №916/3389/23 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
За наслідками апеляційного перегляду оскаржуваного рішення Південно-західний апеляційний господарський суд прийняв постанову від 02 квітня 2024 року, якою апеляційну скаргу Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 20 грудня 2023 року у справі № 916/3389/23 залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 20 грудня 2023 року у справі № 916/3389/23 залишив без змін.
3. Короткий виклад змісту апеляційної скарги особи, яка не брала участь у справі але вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки.
07 травня 2024 року особа, яка не брала участь у справі № 916/3389/23, але вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила змінити рішення Господарського суду Одеської області від 20 грудня 2023 року у справі № 916/3389/23 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця Урсакі Андрія Григоровича моральної шкоди у розмірі 50 000 грн.
В обґрунтування підстав для звернення з апеляційною скаргою Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області послалося на те, що оскаржуване ним ухвалене місцевим господарським судом у цій справі рішення від 20 грудня 2023 року впливає на його права та обов`язки, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства відшкодування шкоди, завданої органами місцевого самоврядування під час виконання покладених на них повноважень, здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, з огляду на що грошові кошти на відшкодування зазначеної шкоди слід стягувати не з Державного бюджету України, а з рахунків винних органів, як розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, які відкриті в територіальному органі Державної казначейської служби України (в порядку безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджетних установ). За твердженням Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області виконання рішення Господарського суду Одеської області від 20 грудня 2023 року у справі № 916/3389/23 шляхом стягнення на користь Фізичної особи - підприємця Урсакі А. Г. моральної шкоди у розмірі 50 000 грн з Державного бюджету України призведе до порушення Головним управлінням норм чинного законодавства та перевищення визначених законом повноважень.
Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 04 червня 2024 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 20 грудня 2023 року у справі №916/3389/23, призначив справу до судового розгляду.
4. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.
Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 26 вересня 2024 року закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 20 грудня 2023 року у справі №916/3389/23 на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки оскаржуване рішення місцевого господарського суду не впливає на права, інтереси та обов`язки заявника апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що:
- рішення Господарського суду Одеської області від 20 грудня 2023 року у цій справі не містить жодних суджень чи висновків суду про права, інтереси чи обов`язки Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області;
- Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області не є безпосереднім учасником спірних правовідносин, які склалися між сторонами у цій справі, не є учасником цієї справи, є відокремленою юридичною особою та, у даному разі, є лише визначеним законом органом виконання судових рішень у спорах про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган.
5. Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнені доводи касаційної скарги.
Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 26 вересня 2024 року у справі № 916/3389/23, а справу направити на розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Як на підставу касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції скаржник послався на абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про те, що суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про відсутність у Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області права на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 20 грудня 2023 року у справі № 916/3389/23, оскільки:
- порушив норми процесуального права, а саме: частину першу статті 17, частину третю статті 18, пункт 3 частини першої статті 234, статтю 254, пункт 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України;
- неправильно застосував положення Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", пункти 35 - 40 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03 серпня 2011 року, залишив поза увагою те, що Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області як виконавець рішення Господарського суду Одеської області від 20 грудня 2023 року у цій справі №916/3389/23 мало право на оскарження до суду апеляційної інстанції рішення Господарського суду Одеської області від 20 грудня 2023 року у справі № 916/3389/23.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Сторони у справі у встановлений Верховним Судом строк відзиви на касаційну скаргу не надали.
Позиція Верховного Суду.
7. Оцінка доводів касаційної скарги і висновків суду апеляційної інстанцій.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши правильність застосування та дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального і матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією із основних засад судочинства.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Відповідно до частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, положення господарського процесуального закону передбачають право особи, яка не брала участі у справі, подати апеляційну скаргу на судове рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Отже, згідно з положеннями чинного процесуального закону судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають зі сформульованого у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду судом справи та ухвалення рішення є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної скарги.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.
Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі № 904/897/19.
Як встановив суд апеляційної інстанції, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, яке не є учасником цієї справи, 07 травня 2024 року звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило змінити рішення Господарського суду Одеської області від 20 грудня 2023 року у справі № 916/3389/23 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця Урсакі Андрія Григоровича моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. При цьому, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області зазначило про те, що оскаржуване ним ухвалене місцевим господарським судом у цій справі рішення від 20 грудня 2023 року впливає на його права та обов`язки, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства відшкодування шкоди, завданої органами місцевого самоврядування під час виконання покладених на них повноважень, здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, а не з Державного бюджету України. За твердженням Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області виконання рішення Господарського суду Одеської області від 20 грудня 2023 року у справі № 916/3389/23 шляхом стягнення на користь Фізичної особи - підприємця Урсакі А. Г. моральної шкоди у розмірі 50 000 грн з Державного бюджету України призведе до порушення Головним управлінням норм чинного законодавства та перевищення визначених законом повноважень.
З`ясовуючи питання про те, чи зачіпає оскаржуване Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області до суду апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції у цій справі безпосередньо права, інтереси та (або) обов`язки Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, апеляційний господарський суд встановив, що спірні правовідносини у цій справі виникли між Фізичною особою-підприємцем Урсакі Андрієм Григоровичем (позивач) та Суворівською (Пересипською) районною адміністрацією Одеської міської ради (відповідач) щодо стягнення моральної шкоди, спричиненої позивачу протиправними діями та незаконними рішеннями відповідача щодо позивача.
Господарський суд Одеської області рішенням від 20 грудня 2023 року у справі № 916/3389/23 задовольнив позовну заяву Фізичної особи-підприємця Урсакі А. Г. частково: стягнув з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця Урсакі Андрія Григоровича моральну шкоду у розмірі 50 000 грн; в іншій частині позову відмовив.
При цьому, Господарський суд Одеської області у зазначеному рішенні вказав про те, що кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11 травня 2023 року у справі № 910/3191/21, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган. Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. Резолютивні частини рішень у зазначених спорах не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання.
Отже, суд апеляційної інстанції, досліджуючи питання щодо наявності зв`язку між ухваленим Господарським судом Одеської області у цій справі рішенням від 20 грудня 2023 року та правами/обов`язками/інтересами Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області правильно встановив, що Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області не є безпосереднім учасником спірних правовідносин, що склалися між сторонами у цій справі, не є учасником цієї справи, а є у даному випадку лише визначеним законом органом, який здійснює виконання судового рішення у спорі про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган.
При цьому, суд апеляційної інстанції правильно встановив, що ні описова, ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення Господарського суду Одеської області від 20 грудня 2023 року у цій справі не містять жодних суджень чи висновків суду про права, інтереси чи обов`язки Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області і таке судове рішення першої інстанції не зачіпає безпосередньо права та обов`язки скаржника.
Врахувавши наведене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскаржуване Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області до суду апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду не впливає на права, інтереси та обов`язки Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, оскільки Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області не є безпосереднім учасником спірних правовідносин, які склалися між сторонами у цій справі, не є учасником цієї справи, а є у даному випадку лише визначеним законом виконавцем судового рішення у спорах про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 20 грудня 2023 року у справі №916/3389/23 відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки місцевий господарський суд у рішенні від 20 грудня 2023 року у цій справі не вирішував питання про права, інтереси та / або обов`язки Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.
З огляду на викладене твердження скаржника про порушення судом апеляційної інстанції частини першої статті 17, частини третьої статті 18, пункту 3 частини першої статті 234, статті 254, пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, а також про порушення положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", пунктів 35 - 40 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03 серпня 2011 року, не знайшли свого підтвердження та є безпідставними.