ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2025 року
м. Київ
справа №560/4049/24
адміністративне провадження №К/990/44435/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником - Дзундзою Юрієм Романовичем, на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року, ухвалене у складі головуючого судді Салюка П.І., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Матохнюка Д.Б., суддів Білої Л.М., Гонтарука В.М.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (далі - Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України у Хмельницькій області, відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 12 листопада 2020 року по 21 лютого 2024 року в сумі 315113,91 грн;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12 листопада 2020 року по 21 лютого 2024 року в сумі 315113,91 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач при звільненні позивача зі служби 11 листопада 2020 року не виплатив йому індексацію грошового забезпечення, така виплачена відповідачем тільки 21 лютого 2024 року на виконання рішення суду, тому, на переконання ОСОБА_1, відповідач має виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за період з 12 листопада 2020 року по 21 лютого 2024 року в сумі 315113,91 грн.
ІІ. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 20 травня 2024 року позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Хмельницькій області щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Стягнув з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12 листопада 2020 року по 21 лютого 2024 року в сумі 94592,68 грн із відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
4. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що не проведення з вини уповноваженого органу розрахунку з працівником у передбачений статтею 116 КЗпП України строк, є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівнику його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості з заробітної плати (зокрема, індексації та компенсації відпустки) роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівнику при звільненні сум. Водночас, установлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця. Так як остаточний розрахунок з позивачем здійснений відповідачем тільки 21 лютого 2024 року, періодом, протягом якого відповідач не виконував свій обов`язок щодо виплати належних позивачу сум, є проміжок часу з 12 листопада 2020 року по 21 лютого 2024 року. Середньоденний заробіток позивача складає 519,74 грн. За період з 12 листопада 2020 року по 21 лютого 2024 року розмір коштів, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні позивача, складатиме 622128,78 грн (519,74 грн х 1197 днів). Верховним Судом сформовано ряд правових позицій щодо подібних правовідносин, зокрема, у справах №821/1083/17, №761/9584/15-ц, №806/2473/18, що передбачає співмірність розміру виплат, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, що законодавчо не врегульовано. Тобто застосовується різний механізм розрахунків з дотриманням принципів пропорційності, справедливості та врахування обставин, що впливають на визначення її розміру. Ураховуючи установлені обставини у цій справі та правові позиції Верховного Суду щодо співмірності, які є різними щодо методики розрахунку, за відсутності законодавчого врегулювання цього, позивач частково довів позовні вимоги, адже сума 622128,78 грн є не співмірною із сумою боргу - 224569,50 грн, оскільки вона значно перевищує суму такої індексації. При цьому, з урахуванням норми статті 117 КЗпП України щодо шестимісячного строку нарахування, сума, яка вчасно не виплачена позивачу за шість місяців до дати виплати - 21 лютого 2024 року, складає: 519,74 грн х 182 дні (6 місяців) = 94592,68 грн. Відтак, позивач частково довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів правомірності невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку вчасно у повному обсязі, у порушення вимог статті 117 КЗпП України.
5. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 22 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року - без змін.
6. Приймаючи указану постанову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що починаючи з 19 липня 2022 року за затримку виплати належних сум при звільненні звільнений працівник має право на отримання середнього заробітку за весь час затpимки по день фактичного розpахунку, але не більше ніж за шість місяців. Позивач звільнений зі служби з 11 листопада 2020 року. Фактичний розрахунок (виплату всіх належних йому при звільненні сум) відповідач здійснив 21 лютого 2024 року, тобто після набрання чинності статтею 117 КЗпП України у редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (далі - Закон №2352-IX). Згідно зі статтями 116, 117 КЗпП України виплата усіх коштів не звільняє відповідача від відповідальності за несвоєчасний розрахунок при звільненні. Разом із тим, статтею 117 КЗпП України у редакції, чинній на час фактичного розрахунку, встановлені обмеження щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - не більше ніж за шість місяців. Відтак, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за шість місяців з дати звільнення, що становить 182 дні. Середньоденний заробіток позивача складає 519,74 грн. Ураховуючи установлені статтею 117 КЗпП України у редакції Закону №2352-IX обмеження шестимісячним строком виплати працівнику його середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку, позивач має право на отримання середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за 182 дні, що складає 94592,68 грн (середньоденне грошове забезпечення 519,74 грн х 182 календарних дні).
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Представник Дзундза Ю.Р. подав в інтересах ОСОБА_1 до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року в справі №560/4049/24 і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
8. Як підставу оскарження судових рішень скаржник, посилаючись на підпункти "а", "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Зазначає, що судові рішення судів попередніх інстанцій є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам матеріального і процесуального права, судами першої та апеляційної інстанцій не враховано висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 28 червня 2023 року в справі №560/11489/22, від 30 листопада 2023 року в справі №440/5543/22, від 29 січня 2024 року в справі №560/9586/22, від 15 лютого 2024 року в справі №420/11416/23, від 22 лютого 2024 року в справі №560/831/23, від 29 лютого 2024 року в справах №460/42448/22, №460/42524/22, від 14 березня 2024 року в справі №560/6960/23, від 10 квітня 2024 року в справі №360/380/23, від 25 квітня 2024 року в справі №440/8467/23, від 30 квітня 2024 року в справі №560/6962/23, від 01 травня 2024 року в справі №140/16184/23 та інших.
IV. Рух справи у суді касаційної інстанції
9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А. ухвалою від 25 листопада 2024 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
10. Відповідачем відзиву на касаційну скаргу не подано.
11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 08 січня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 09 січня 2025 року.
V. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
12. ОСОБА_1 проходив службу в Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення ГУ ДСНС України у Хмельницькій області.
13. Наказом ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 11 листопада 2020 року №481 ОСОБА_1 звільнений зі служби цивільного захисту та виключений з кадрів ДСНС України з 11 листопада 2020 року.
14. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року в справі №560/9027/23 позов ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Хмельницькій області задоволено частково. Визнано протиправними дії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Хмельницькій області щодо неврахування січня 2008 року як базового місяця при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року. Зобов`язано Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України у Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Хмельницькій області щодо неврахування вимог абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 11 листопада 2020 року. Зобов`язано Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України у Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 11 листопада 2020 року з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
15. 21 лютого 2024 року ОСОБА_1 виплачено індексацію в сумі 224569,50 грн.
16. ОСОБА_1, уважаючи, що має право на середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо непроведення нарахування та виплати позивачу середнього заробітку, звернувся до суду з цим позовом.