ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2025 року
м. Київ
справа № 160/29738/23
касаційне провадження № К/990/29741/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024 (головуючий суддя - Чепурнов Д.В., судді - Коршун А.О., Сафронова С.В.) у справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення податкового боргу,
УСТАНОВИВ:
У листопаді 2023 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - позивач, Управління, контролюючий орган) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач, Товариство, платник податку), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило стягнути податковий борг до бюджету у розмірі 1000000,00 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 10.06.2024 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 16.09.2024) позов задовольнив: стягнув з Товариства податковий борг до бюджету у розмірі 1000000,00 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; розстрочив виконання рішення про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1000000,00 грн на 5 місяців з дня ухвалення рішення зі сплатою рівними частинами кожного місяця по 200000,00 грн до 30-го числа кожного місяця.
Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині розстрочення виконання рішення суду, Управління звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яка ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024 повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Повертаючи апеляційну скаргу позивачу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга не підписана особою, яка має право звертатись до суду від імені контролюючого органу. Підписант апеляційної скарги Швецова Т.В., діяла не в порядку самопредставництва контролюючого органу, оскільки документів визначених законодавством, які б засвідчували право представника звертатися до суду від імені скаржника, як у порядку представництва (довіреності) у справі незначної складності (малозначної справи), так і у порядку самопредставництва (закону, статуту, положення, трудового договору/контракту), не надано, та не зазначено посадове становище цієї особи.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, контролюючий орган подав до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неврахування висновків, сформульованих Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №826/5500/18, Верховним Судом у постановах від 22.07.2021 у справі №280/6557/20, від 09.09.2021 у справі №200/11717/20-а, від 16.09.2021 у справі №280/8728/20, від 28.04.2022 у справі №160/9003/21, від 04.08.2022 у справі №640/12628/21, просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи невідповідність ухвали суду апеляційної інстанції нормам процесуального права, позивач посилається на те, що суд апеляційної інстанції не надав належну правову оцінку повноваженням представника Швецової Т.В. в порядку самопредставництва, які засвідчені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з офіційного сайту Міністерства юстиції України, відповідно до якого Швецова Тетяна Вікторівна має повноваження та є особою, що може вчиняти дії від імені юридичної особи, діє виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг.
Скаржник вважає, що зазначені відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підтвердження повноважень підписанта є достатнім та належним доказом підтвердження повноважень Швецової Т.В. на подання апеляційної скарги. Також, в підтвердження наявності повноважень на підписання апеляційної скарги у підписанта цієї скарги скаржник покликається на Положення про Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, затверджене наказом ДПС України від 12.11.2020 №643 "Про затвердження положень про територіальні органи ДПС", розміщене на офіційному сайті податкового органу та з яким суд апеляційної інстанції мав можливість ознайомитися.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.08.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 07.01.2025 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 08.01.2025.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи скаржника та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
При цьому, за змістом частин першої, третьої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Тобто, процесуальний закон встановлює можливість участі у справі суб`єктів владних повноважень та юридичних осіб як у порядку самопредставництва, так і через представника.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
За змістом підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Положенням частини п`ятої статті 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Отже, стаття 55 КАС України передбачає дві форми участі сторін в адміністративній справі, а саме: участь через представника (представництво) і особисту участь (самопредставництво).
Так, з урахуванням положень Конституції України, з 01.01.2020 представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами. Питання самопредствництва не закріплені в нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів.
Зокрема, частиною третьою статті 55 КАС України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
Таким чином, процесуальний закон встановлює можливість участі у справі суб`єктів владних повноважень та юридичних осіб як у порядку самопредставництва, так і через представника.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України до суб`єктів владних повноважень процесуальний закон відносить, зокрема, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2020 у справі №9901/39/20 звернула увагу на те, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, нео