ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2025 року
м. Київ
справа № 580/10485/23
адміністративне провадження № К/990/13272/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Смоковича М.І., Мацедонської В.Е.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 580/10485/23
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації України у Черкаській області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року, ухвалену у складі: судді-доповідача Ключковича В.Ю., суддів Беспалова О.О., Грибан І.О.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Територіального управління державної судової адміністрації України у Черкаській області, Державної судової адміністрації України (далі - відповідачі) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації в Черкаській області та Державної судової адміністрації України щодо невиплати належної належного розміру суддівської винагороди за період з 01.10.2023 по 31.10.2023;
- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації в Черкаській області та Державної судової адміністрації України недоплачену суддівську винагороду за період з 01.10.2023 по 31.10.2023 включно в сумі 96 624,00 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 позов задоволено.
Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 у справі № 580/10485/23.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024 зупинено провадження у справі № 580/10485/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 580/6413/23.
Зупиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції зазначив, що у справах № 580/10485/23 та № 580/6413/23 позивачем заявлено однакові за змістом позовні вимоги до тих самих відповідачів, проте за різний період. У справі № 580/10485/23 - за період з 01.10.2023 по 31.10.2023, а в справі №580/6413/23 - з 01.06.2023 по 30.06.2023.
Суд апеляційної інстанції з`ясував, що в справі №580/6413/23 з аналогічним за суттю предметом позову було ухвалено рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, проте відповідні судові рішення в касаційному порядку не переглянуто.
Посилаючись на подібність предметів позовів у справах №580/10485/23 та №580/6413/23, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність передбачених у пункті 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підстав для зупинення провадження у справі (об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи).
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції таким, що ухвалене з порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024 про зупинення провадження у справі і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що умовою зупинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, є неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи.
Позивач зауважує, що в оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції не прояснив, яким чином результат касаційного перегляду судового рішення у справі № 580/6413/23 може позначитися на вирішенні по суті спору у справі № 580/10485/23. У цьому контексті позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції, зазначаючи про подібність предметів позовів, указав, що вимоги позивача у справах №580/10485/23 та №580/6413/23 стосуються різних періодів.
Позивач також зазначає, що судами вже розглядалися інші подібні справи за його позовом, зокрема справи № 580/5297/22, №580/1426/22 та №580/3933/23, рішення в яких було ухвалено на його користь та набрали законної сили. Проте ці обставини суд апеляційної інстанції, зупиняючи провадження у справі, не врахував, зосередившись тільки на тій справі, у якій було відкрито касаційне провадження.
Зрештою позивач зазначає, що наявність відкритого касаційного провадження в одній із подібних справ за його позовом не є підставою для зупинення провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України, а зібрані у справі докази дозволяли встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у цій справі.
Відповідачі відзиву на касаційну скаргу не подавали.
Касаційна скарга надійшла до Суду 08.04.2024. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Смоковичу М.І., Мацедонській В.Е.
Ухвалою Суду від 28.05.2024 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду;
Пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України передбачено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Згідно з частиною четвертою статті 236 КАС України про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена.
IV. Позиція Верховного Суду
У постанові від 12.12.2019 у справі №826/25204/15 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду узагальнив основні підходи, які мають застосовуватися судами при вирішенні питання про зупинення провадження в адміністративній справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.
У цій постанові Верховний Суд наголосив, що, вирішуючи питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав визначених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, суд з метою дотримання критеріїв законності та обґрунтованості судового рішення в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства повинен належним чином проаналізувати ймовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду справи, їхній взаємозв`язок із спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, і відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі щодо: а) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; б) наявності зв`язку між очікуваним рішенням суду, ухваленим в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства та обставинами конкретної адміністративної справи.
Відповідно до висновків Верховного Суду у вказаній справі, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.
Тож для вирішення питання про зупинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку іншого провадження; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Не існує об`єктивної неможливості розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (речення друге пункту 3 частини першої статті 236 КАС України).
Частина друга статті 341 КАС України передбачає, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У цьому контексті Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскарженій ухвалі не конкретизував, які саме обставини, що можуть бути встановлені під час розгляду справи №580/6413/23, мають суттєве значення для здійснення апеляційного перегляду рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 у справі ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції, зупиняючи провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, не навів обґрунтування такого зупинення, не зазначив, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 580/6413/23.
Оскаржена ухвала не містить мотивування наявності конкретних обставин, що унеможливлюють прийняття судом апеляційної інстанції відповідного рішення з оцінкою наявних фактів і обставини справи.
Посилаючись як на підставу для зупинення провадження на факт того, що касаційний перегляд судових рішень у подібній за правовим регулюванням та предметом спору справі не здійснено, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.
Суд також зазначає, що з підстави перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) провадження у справі може бути зупинено виключно, якщо касаційний розгляд здійснюється палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Це виключає необґрунтоване зупинення судами провадження у справах, виходячи лише з однієї наявності на розгляді у Верховному Суді подібної справи.
За наведеного правового регулювання й обставин справи, Суд констатує, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права і дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Ураховуючи приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд