ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 991/2051/24
провадження № 51-1834км24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1,
судді ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5
особа, яка подала касаційну скаргу ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 на окрему ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - АП ВАКС) від 09 квітня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023000000000674, стосовно ОСОБА_7, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі слідчий суддя ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування окремої ухвали стосовно нього.
На обґрунтування своєї позиції суддя ОСОБА_6 посилається на те, що окрема ухвала стосовно нього є незаконною та передчасною. Окрема ухвала як спосіб реагування на дії судді є крайнім заходом, встановлені нею факти повинні бути "кричущими", а спричинені наслідки - незворотними, але таких обставин провадження не містить.
Указує на визначений законодавцем чіткий строк для розгляду слідчим суддею клопотання про зміну запобіжного заходу (протягом трьох днів з дня його одержання), внаслідок чого висновки колегії суддів АП ВАКС стосовно можливості відкладення розгляду клопотання на наступний день, який є вихідним - суботою, є необґрунтованими, і таке відкладення потягло б порушення вимог ч. 4 ст. 201, ч. 3 ст. 115, ч. 3 ст. 135 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), п. 6 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України від 20 серпня 2019 року № 814. Також не було підстав для залишення клопотання сторони захисту без розгляду, оскільки з моменту попереднього застосування запобіжного заходу 12 лютого 2024 року минуло більше місяця. Апеляційний суд, вказавши на вирішення цього питання шляхом відкладення судового засідання, допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Заперечує обов`язкову участь прокурора та підозрюваного при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу.
Стверджує, що він прийняв рішення розглядати клопотання про зміну запобіжного заходу та скаргу на незаконне тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 за наявною явкою (захисників), враховуючи вимоги закону щодо термінового розгляду вказаного клопотання; обізнаність сторони обвинувачення з поданим клопотанням та достатність часу для підготовки своєї позиції; належне повідомлення сторонам про дату судового засідання і навіть його відкладення з 14:00 на 18:30 15 березня 2024 року; неможливість забезпечення представниками ДУ "Київський слідчий ізолятор" відеоконференцзв`язку з судом з причин зникнення електроенергії; обізнаність підозрюваного ОСОБА_7 з поданим клопотанням і попереднє узгодження ним своєї позиції із захисниками, які були присутні; наявність додаткових відомостей, що не були відомі під час застосування запобіжного заходу.
Зазначає про безпідставне відкриття апеляційного провадження на ухвалу від 15 березня 2024 року всупереч положенням ст. 309 КПК України та практики Верховного Суду.
Зміст судових рішень, у тому числі оскаржуваного
Ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_6 від 29 січня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою АП ВАКС від 12 лютого 2024 року апеляційну скаргу прокурора задоволено частково, ухвалу слідчого судді ВАКС ОСОБА_6 скасовано та постановлено нову ухвалу, якою до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08 квітня 2024 року включно; визначено заставу у розмірі 50 000 000 грн з покладенням обов`язків у разі внесення застави.
Ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_6 від 15 березня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_8 на незаконне тримання підозрюваного ОСОБА_7 . Клопотання адвоката ОСОБА_8 про зміну підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу частково задоволено, змінено раніше застосований до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язок - прибувати до слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду на кожну вимогу в межах строку досудового розслідування - до 27 березня 2024 року. Підозрюваного ОСОБА_7 звільнено з-під варти негайно.
Ухвалою АП ВАКС від 09 квітня 2024 року апеляційну скаргу прокурора частково задоволено, вищевказану ухвалу слідчого судді скасовано, матеріали за клопотанням захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 та за скаргою на незаконність затримання повернуто до суду першої інстанції на новий розгляд.
Окремою ухвалою АП ВАКС від 09 квітня 2024 року постановлено звернутися до Вищої ради правосуддя для вжиття стосовно судді ВАКС ОСОБА_6 заходів у межах наданих повноважень, відповідно до ст. 3 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності на підставі підпункту "г" п. 1 ч. 1, п. 3 ч. 1 ст. 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Апеляційний суд дійшов висновку, що в діях судді ОСОБА_6 є ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом "г" п. 1 ч. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні суддя ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу, прокурор заперечив щодо її задоволення.
Мотиви Суду
Відповідно до правового висновку об`єднаної палати ККС ВС, сформульованого у постанові від 14 червня 2021 року у справі № 686/9636/18, згідно з положеннями статей 369, 418 КПК України суд апеляційної інстанції за наявності відповідних підстав має повноваження постановити ухвалу, яка не вирішує справу по суті, однак звертає увагу уповноважених органів на встановлені у кримінальному провадженні факти порушення закону, які потребують вжиття належних заходів реагування.
Суд розглядає касаційну скаргу судді ОСОБА_6 у частині доводів щодо відсутності, на думку останнього, підстав для постановлення окремої ухвали колегією суддів АП Вищого антикорупційного суду.
Доводи касаційної скарги про незаконність ухвали АП ВАКС від 09 квітня 2024 року, якою скасовано ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 від 15 березня 2024 року, суд до уваги не бере, оскільки ця ухвала не є предметом касаційного розгляду.
Щодо окремої ухвали, постановленої у цьому кримінальному провадженні Суд зазначає таке.
Оскарженою окремою ухвалою апеляційний суд постановив звернутися до Вищої ради правосуддя для вжиття стосовно судді ОСОБА_6 заходів у межах наданих повноважень, відповідно до ст. 3 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності на підставі підпункту "г" п. 1 ч. 1, п. 3 ч. 1 ст. 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Апеляційний суд указав на наявність в діях судді ОСОБА_6 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а саме допущення суддею поведінки, що підриває авторитет правосуддя, зокрема недотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що стало підставою для постановлення окремої ухвали.
Так, слідчий суддя ОСОБА_9 в ухвалі від 15 березня 2024 року зазначив: "оцінюючи положення постанови прокурора САП ОСОБА_10 від 13 березня 2024 року про зміну підслідності за ГСУ НПУ, дослівно в частині: "на теперішній час у провадженні не зібрано достатніх доказів для кваліфікації дій підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_11 за ч. 5 ст. 191 КК України", об`єктивний незалежний спостерігач задав би наступні запитання, які на цьому етапі розслідування кримінального провадження №42023000000000674 залишаються риторичними:
-куди зникли докази причетності ОСОБА_12 до предмету розслідування з матеріалів кримінальної справи, якщо на момент прийняття ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного від 12 лютого 2024 року їх було достатньо для застосування найсуворішого запобіжного заходу?
-хто ввів в оману суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного і, якщо це так, то яким чином?
-чому була змінена підслідність 13 березня 2024 року, якщо доказів було достатньо станом на 12 лютого 2024 року?
-чому НАБУ та САП погодилися з рішенням прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 від 05 лютого 2024 року про зміну підслідності, з урахуванням достатності доказів станом на 12 лютого 2024 року, яких вже станом на 13 березня 2024 року виявилося недостатньо?