ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 528/596/20
провадження № 61-8338св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Грушицького А. І., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду
від 12 травня 2021 року, постановлену колегією у складі суддів: Бутенко С. Б., Обідіної О. І., Прядкіної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся за позовом до ОСОБА_2, в якому просив встановити факт про те, що:
- аварійний глиняний будинок 1941 року забудови "А-1" з господарськими будівлями, розташований на АДРЕСА_1, набутий ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 грудня 2013 року № 788, виданого приватним нотаріусом Гребінківського районного нотаріального округу Полтавської області
Радзівон Н. В., демонтований за кошти родини та як об`єкт нерухомого майна не існує;
- з 15 червня 2016 року позивач як забудовник земельної ділянки є споживачем комунальних послуг на АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову вказував, що сторони в цій справі домовилися укласти договір купівлі-продажу домоволодіння на
АДРЕСА_1, яке склалося з аварійного глиняного будинку "А-1" 1941 року забудови, недобудованого цегляного будинку "В-1"
2004 року забудови, сараю "Б" 1941 року забудови, дерев`яного сараю "Д"
1995 року забудови, дерев`яної вбиральні "Г" 1995 року забудови, колодязя № 3 1971 року забудови та огорожі № 2. Вказане домоволодіння належить
ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом
від 17 грудня 2013 року № 788, виданого приватним нотаріусом Гребінківського районного нотаріального округу Полтавської області Радзівон Н. В.
На виконання цієї домовленості він підписав з представником відповідача - ОСОБА_3 акт прийому-передачі вказаного домоволодіння.
Зазначав, що сторони не уклали нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки у відповідача були відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, які він пообіцяв в подальшому передати позивачу.
Позивач вказував, що для введення в експлуатацію недобудованого цегляного будинку "В-1" він демонтував та вивіз залишки аварійного будинку "А-1" і
сараїв "Б", "Д", що підтверджується актом виконаних робіт № 7 від 21 вересня 2016 року, проте на час звернення з позовом відповідач не надав документів на земельну ділянку.
Метою встановлення факту демонтажу аварійного будинку позивач зазначав неможливість введення в експлуатацію побудованих ним у 2016 році будівель
на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2020 року задоволено частково клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Зменшено ОСОБА_1 розмір судового збору за подання позовної заяви до 911,95 грн та розстрочено його сплату до ухвалення судового рішення у справі.
Постановляючи ухвалу від 16 листопада 2020 року, суд першої інстанції врахував, що розмір доходу позивача за 2019 рік складав 18 239 грн, тому дійшов висновку про зменшення розміру судового збору за звернення з цим позовом до 911,95 грн, сплату якого вважав за можливе розстрочити до ухвалення рішення суду.
Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 1 лютого
2021 року відмовлено у задоволенні позову та стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 911,95 грн.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що позивач не є власником нерухомого майна, не мав права на його знесення та подальше введення в експлуатацію новозбудованого будинку, тому факт, який просить встановити позивач, не породжує для нього жодних юридичних наслідків.
Не погодившись з рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій, зокрема, оскаржив порядок стягнення судового збору. До апеляційної скарги ОСОБА_1 включив заперечення на ухвалу Гребінківського районного суду Полтавської області
від 16 листопада 2020 року.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року:
- задоволено частково клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги;
- звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області
від 1 лютого 2021 року та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на вказане судове рішення;
- апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2020 року залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору в цій частині та надано строк для усунення вказаного недоліку.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про звільнення ОСОБА_1
від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, зазначивши, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Також апеляційний суд зазначив, що ухвала суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат є окремим судовим рішенням, оскарження якого в апеляційному порядку оплачується судовим збором за ставкою - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн. Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції не перевищує 5 відсотків доходу заявника за попередній рік, тому підстави для звільнення його від сплати судового збору в цій частині відсутні. За таких обставин суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу без руху з наданням
заявнику строку для надання оригіналу документа про сплату судового збору
у розмірі 454 грн.
26 квітня 2021 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву, в якій зазначив, що ухвала суду щодо визначення розміру судових витрат не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, тому він не має сплачувати судовий збір за апеляційну скаргу в частині включення до апеляційної скарги заперечень на таку ухвалу.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року ОСОБА_1 продовжено строк для усунення вказаного недоліку апеляційної скарги.
Постановляючи ухвалу від 26 квітня 2021 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що разом з рішенням суду заявник оскаржив ухвалу суду щодо визначення розміру судового збору за подання позовної заяви, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (пункт 13 частини першої
статті 353 ЦПК України). Тому оскарження цієї ухвали підлягає оплаті судовим збором за ставкою, визначеною підпунктом 9 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".
24 березня 2021 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву, в якій просив зменшити викладене в апеляційній скарзі клопотання та розглядати
пункти 3, 4, 5 клопотання апеляційної скарги як складові одного судового
рішення - рішення Гребінківського районного суду Полтавської області
від 1 лютого 2021 року.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 12 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2020 року визнано неподаною.
Постановляючи ухвалу від 12 травня 2021 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що недоліки апеляційної скарги заявник не усунув, квитанцію про сплату судового збору суду не надав, тому відповідно до частини третьої статті 185, статті 357 ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2020 року вважається неподаною і судом апеляційної інстанції не розглядається.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У травні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 12 травня 2021 року і направити справу до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неврахуванням того, що:
- ухвала Гребінківського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2020 року не є ухвалою щодо визначення розміру судових витрат (пункт 13 частини першої статті 353 ЦПК України), оскільки він оскаржував в апеляційному порядку безпідставність розстрочення судового збору під час вирішення клопотання про звільнення від його сплати, а не визначений місцевим судом розмір судового збору;
- у разі оскарження рішення суду лише в частині відшкодування чи розподілу судових витрат, що не пов`язано з позовними вимогами і не стосується суті спору, сторона не повинна сплачувати за таку скаргу судовий збір;
- 24 березня 2021 року він подав до апеляційного суду заяву, в якій просив зменшити викладене в апеляційній скарзі клопотання і розглянути її як апеляційну скаргу на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області
від 1 лютого 2021 року, що свідчить про усунення недоліків, визначених
в ухвалі апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі і витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного провадження у справі були доводи заявника про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац другий статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся за позовом до ОСОБА_2, в якому просив встановити факт про те, що:
- аварійний глиняний будинок 1941 року забудови "А-1" з господарськими будівлями, розташований на АДРЕСА_1, набутий ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 грудня 2013 року № 788, виданого приватним нотаріусом Гребінківського районного нотаріального округу Полтавської області
Радзівон Н. В., демонтований за кошти родини та як об`єкт нерухомого майна не існує;
- з 15 червня 2016 року позивач як забудовник земельної ділянки є споживачем комунальних послуг на АДРЕСА_1 .
Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2020 року задоволено частково клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Зменшено ОСОБА_1 розмір судового збору за подання позовної заяви до 911,95 грн та розстрочено його сплату до ухвалення судового рішення у справі.
Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 1 лютого
2021 року відмовлено у задоволенні позову та стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 911,95 грн.
Не погодивсь з рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в яку, зокрема, включив заперечення на ухвалу Гребінківського районного суду Полтавської області від 16 листопада
2020 року, оскарживши порядок стягнення судового збору.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року:
- задоволено частково клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги;
- звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області
від 1 лютого 2021 року та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на вказане рішення;
- апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2020 року залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору в цій частині та надано строк для усунення вказаного недоліку.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про звільнення ОСОБА_1
від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, зазначивши, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Також апеляційний суд зазначив, що ухвала суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат є окремим судовим рішенням, оскарження якого в апеляційному порядку оплачується судовим збором за ставкою - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн. Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції не перевищує 5 відсотків доходу заявника за попередній рік, тому підстави для звільнення заявника від сплати судового збору в цій частині відсутні. За таких обставин суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу без руху з наданням заявнику строку для сплати судового збору у розмірі 454 грн.
26 квітня 2021 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву, в якій зазначив, що ухвала суду щодо визначення розміру судових витрат не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, тому він не має сплачувати судовий збір за апеляційну скаргу в частині оскарження такої ухвали.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року ОСОБА_1 продовжено строк для усунення вказаного недоліку апеляційної скарги.
Постановляючи ухвалу від 26 квітня 2021 року суд апеляційної інстанції зазначив, що разом з рішенням суду заявник оскаржив ухвалу суду щодо визначення розміру судового збору за подання позовної заяви, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (пункт 13 частини першої
статті 353 ЦПК України). Тому оскарження цієї ухвали підлягає оплаті судовим збором за ставкою, визначеною підпунктом 9 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".
24 березня 2021 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву, в якій просив зменшити викладене в апеляційній скарзі клопотання та розглядати
пункти 3, 4, 5 клопотання апеляційної скарги як складові одного судового
рішення - рішення Гребінківського районного суду Полтавської області
від 1 лютого 2021 року.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 12 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2020 року визнано неподаною.
Постановляючи ухвалу від 12 травня 2021 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що недоліки апеляційної скарги заявник не усунув, квитанцію про сплату судового збору суду не надав, тому відповідно до частини третьої статті 185, статті 357 ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2020 року вважається неподаною і судом апеляційної інстанції не розглядається.