ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
07 січня 2025 року
справа №120/19027/23
адміністративне провадження № К/990/46784/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року (судді: Курко О. П., Боровицький О. А., Шидловський В. Б.)
у справі №120/19027/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7"
до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
УСТАНОВИВ:
Рух справи
В грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31 серпня 2023 року:
- №1880/ж10/31-00-07-05-02-24, яким до Товариства за порушення пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на підставі статті 20 цього Закону застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 70 545 170 гривень 30 коп.;
- №1879/ж10/31-00-07-05-02-24, яким до Товариства за порушення підпункту 230.1.2 пункту 230 .1 статті 230 ПК України на підставі пункту 128-1.2 статті 128-1 цього кодексу застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 000 000 гривень;
- №1881/ж10/31-00-07-05-02-24, яким до Товариства за порушення пункту 85.2 статті 85 ПК України на підставі пункту 121.1. статті 121 цього кодексу застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1020 гривень.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 31 серпня 2023 року №1880/ж10/31-00-07-05-02-24, №1879/ж10/31-00-07-05-02-24, №1881/ж10/31-00-07-05-02-24. Стягнуто на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 26840,00 грн.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року частково задоволено апеляційну скаргу податкового органу, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року змінено з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
08 липня 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7" подав заяву про ухвалення додаткового рішення.
Додатковою постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року заяву Товариства про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково, стягнуто на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судові витрати, пов`язані із розглядом справи на професійну правничу допомогу в сумі 23000 грн. В решті заяви - відмовлено.
Задовольняючи заяву позивача частково, суд апеляційної інстанції зменшив заявлений розмір судових витрат до 23000 грн, які складаються із підготовки та направлення відзиву на апеляційну скаргу, участі у двох судових засіданнях, оскільки саме така сума є обґрунтованою та підтверджена належними доказами.
04 грудня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року у справі №120/19027/23, провадження за якою відкрито ухвалою Верховного Суду від 9 грудня 2024 року та витребувано справу з суду першої/апеляційної інстанції.
17 грудня 2024 року справа №120/19027/23 надійшла до Верховного Суду.
Доводи касаційної скарги
В касаційній скарзі відповідач зазначає, що задовольняючи частково заяву Товариства щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції не враховує позицію висловлену Верховним Судом у постанові від 12 вересня 2018 року у справі №810/4749/15, постанову Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі №814/1258/16 де вказано, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона,
яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат (чого не було здійснено позивачем). Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Податковий орган вважає, що суд при прийнятті рішення не враховує постанову Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі №810/4749/15, де вказано, що відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони. Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Відповідач стверджує, що задоволена сума витрат на правничу допомогу не відповідає реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з державного органу становить надмірний тягар для контролюючого органу, що в свою чергу суперечить принципу розумності. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатами та із обсягом наданих послуг (виконаних робіт).
Скаржник просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року у справі №120/19027/23 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства про стягнення витрат на правову допомогу відмовити повністю.
Правове регулювання та висновки Верховного Суду
Відповідно до частин першої, третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Стаття 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частина перша статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положення частин Перейти до повного тексту