ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
07 січня 2025 року
справа №160/7847/24
адміністративне провадження № К/990/47595/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енергокабель"
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року (судді: Чередниченко В. Є., Іванов С. М., Шальєва В. А.),
у справі №160/7847/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енергокабель"
до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енергокабель" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) 26 березня 2024 року звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України), Головного управління ДПС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №23/26-15-04-16-14 від 17 січня 2024 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "ТД "Енергокабель";
- зобов`язати ДПС України відновити Товариству в системі електронного адміністрування ПДВ облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки, реєстраційний ліміт (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), який був станом на 16 січня 2024 року, шляхом збільшення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року (суддя - Луніна О. С.) позов задоволено повністю.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року задоволено апеляційні скарги Головного управління ДПС у м. Києві, ДПС України, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року у справі №160/7847/24 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено повністю.
10 грудня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №160/7847/24.
Ухвалою від 19 грудня 2024 року Верховний Суд після усунення позивачем недоліків касаційної скарги відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства, витребував справу з суду першої інстанції.
26 грудня 2024 року справа №160/7847/24 надійшла до Верховного Суду.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до довідки Головного управління ДПС у м. Києві від 16 січня 2024 року №23/26-15-04-16-13, Товариство протягом 12 послідовних податкових періодів з грудня 2022 року по листопад 2023 року подавало до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість, які свідчили про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту (т.1 а. с.26).
17 січня 2024 року Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення №23/26-15-04-16-14 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Торговий дім "Енергокабель" (код ЄДРПОУ: 43335393) у зв`язку з тим, що платник податків протягом 12 послідовних податкових місяців подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що підтверджується довідкою про результати перевірки подання та/або неподання платником податку на додану вартість до податкового органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців від 16 січня 2024 року №23/26-15-04-16-13.
Також у вищевказаному рішенні зазначено, що платник подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01 грудня 2022 року до 30 листопада 2023 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,00 грн (т.1 а. с. 24-25).
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
При ухваленні судового рішення на користь Товариства, суд першої інстанції врахував доводи позивача про фактичне здійснення господарської діяльності та придбання/продаж послуг/товарів з метою формування податкового зобов`язання та кредиту. Суд прийняв до уваги й те, що Товариством в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровані 11 податкових накладних (№14 від 28 лютого 2023 року, №6 від 31 березня 2023 року, №10 від 30 квітня 2023 року, №9 від 31 травня 2023 року, №12 від 30 червня 2023 року, №10 від 31 липня 2023 року, №9 від 31 серпня 2023 року, №10 від 30 вересня 2023 року, №10 від 31 жовтня 2023 року, №11 від 30 листопада 2023 року, №13 від 31 грудня 2023 року) на загальну суму 28400,00 грн, в тому числі ПДВ 4733,32 грн, проте оскільки контролюючим органом прийнято Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість (ТОВ "ТД "ЕНЕРГОКАБЕЛЬ") критеріям ризиковості платника від 01 липня 2022 року, то, у подальшому це стало підставою для відмови контролюючим органом у реєстрації відповідних податкових накладних, що позбавило позивача права відображати вказані податкові накладні у власних податкових декларацій.
Суд першої інстанції акцентував увагу на тому, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року у справі №640/21555/22 зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 04 липня 2022 року, №2 від 05 липня 2022 року, №3 від 18 липня 2022 року, №4 від 31 липня 2022 року датою їх фактичного подання Товариством на реєстрацію, а рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі №320/14438/23 зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 05 листопада 2022 року, №3 від 12 листопада 2022 року датою їх фактичного подання. Зазначені податкові накладні хоч і були складені у листопаді 2022 року, який не входив у період, зазначений у довідці від 16 січня 2024 року №23/26-15-04-16-13, проте зареєстровані вже у наступному звітному періоді, який фактично вже було включено у вказаний документ.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи Товариству в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що положення підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України вказують на те, що обов`язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є не здійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються податком на додану вартість, що тягне за собою не подання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями.
Конструкція вказаної правової норми передбачає наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі № 380/8769/20.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджується подання позивачем протягом 12 послідовних податкових місяців податкових декларацій, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. Врахувавши відсутність будь-яких доказів здійснення такої діяльності у встановленому законом порядку, суд дійшов висновку, що податковий орган мав передбачені підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Суд апеляційної інстанції визнав безпідставними посилання на судові рішення у справах №640/21555/22, №320/14438/23, оскільки зазначені в цих рішеннях податкові накладні стосуються іншого періоду, ніж той, що зазначено у довідці про результати перевірки від 16 січня 2024 року №23/26-15-04-16-14.
Не прийняв до уваги суд й посилання позивача на те, що інформація з довідки про результати перевірки від 16 січня 2024 року не відповідає висновку рішення №23/26-15-04-16-14 в частині періодів за який досліджено реєстр податкових декларацій, обґрунтовуючи це тим, що досліджується саме податковий період, який становить 12 послідовних податкових місяців, а не реєстр 12 податкових декларацій.
За висновком суду, податкова декларація за січень 2024 року, яка подана 14 лютого 2024 року, також не впливає на законність рішення № 23/26-15-04-16-13 від 17 січня 2024 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оскільки вона зареєстрована позивачем після його прийняття та не входить у податковий період зазначений у довідці від 16 січня 2024 року.
Деякі неточності при оформленні рішення №23/26-15-04-16-14 (не зазначення у верхньому лівому куті цього рішення його дати на номеру, зважаючи на те, що його номер проставлено у самому рішення, а дата проставлена в кінці цього рішення, разом із підписом особи, яка його винесла), за висновком суду апеляційної інстанції, не впливають на законність оскаржуваного рішення.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Підставу касаційного оскарження, визначену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України Товариство обґрунтовує неправильним застосуванням судом підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України, допущене в результаті не врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 380/8687/20, постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 805/4460/18-а та постанові від 19 жовтня 2022 року у справі № 380/8769/20, яким передбачено обов`язкову умову для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків - нездійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, що тягне за собою не подання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями. Тобто конструкція вказаної правової норми передбачає наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.
Підставу касаційного оскарження, визначену пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України з урахуванням пункту 2 частини другої статті 353 КАС України позивач обґрунтовує тим, що суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, а судові рішення ухвалені на підставі неповно та не всебічно встановлених обставин справи.
Скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року у справі №160/7847/24 залишити в силі. Здійснити розподіл судових витрат.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
Відповідно до підпунктів 49.2, Перейти до повного тексту