ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
07 січня 2025 року
справа № 460/7179/23
адміністративне провадження № К/990/45213/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів: Гончарової І. А., Хохуляка В. В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року (суддя - Дорошенко Н. О.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року (судді: Глушко І. В., Довга О. І., Запотічний І. І.),
у справі №460/7179/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
УСТАНОВИВ:
Рух справи
20 березня 2023 року позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 1006221-2407-1716 від 07 вересня 2022 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 26703,0 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
12 лютого 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду в адміністративній справі №460/7179/23, у якій заявник просив скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі №460/7179/23 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Заява обґрунтована тим, що після постановлення вищевказаного судового рішення Верховним Судом ухвалено постанову від 10 січня 2024 року у справі № 817/942/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, з якої позивачу стали відомі обставини, які є істотними для справи і які не були і не могли бути відомі під час розгляду цієї справи. У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що з урахуванням встановлених судами обставин у даній справі, зокрема, використання споруди "Виробничо-сервісний центр" АДРЕСА_1, яка належить позивачу, у підприємницькій діяльності та використання такого об`єкта за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва, колегія суддів вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Позивач вважає, що це підтверджує те, що об`єкт майна, який слугував базою нарахування податку, а саме будівля Виробничо-сервісного центру за адресою м. Рівне, вул. Будівельників, 10Б, не є об`єктом оподаткування в силу приписів підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, оскільки належить до будівель промисловості та класифікується у групі 125 "Будівлі промисловості та склади" ДК 018-2000, підклас 1251.1. Будівлі підприємств машинобудівної та металообробної промисловості; та підклас 1251.9 "Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне".
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року, в задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами відмовлено.
Суди попередніх інстанцій дійшли однакової думки, що вказані в заяві підстави про перегляд рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі № 460/7179/23, а саме обставини встановлені у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 817/942/18, не є нововиявленими обставинами в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.
25 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у справі №460/7179/23, провадження за якою відкрито після усунення позивачем недоліків касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2024 року, витребувано справу з суду першої інстанції та/або апеляційної інстанції.
23 грудня 2024 року справа №460/7179/23 надійшла на адресу Верховного Суду.
Доводи касаційної скарги
В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що в даній справі нововиявленою істотною обставиною є постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №817/942/18. В зазначеній справі встановлено, що споруда "Виробничо-сервісний центр" в АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_1, використовується у підприємницькій діяльності за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва, а тому таке майно не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. З огляду на це у справі №817/942/18 суд визнав протиправним податкове повідомлення-рішення від 05 грудня 2017 року №618-50, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за 2016 рік в розмірі 6132,79 грн.
Встановлені у справі №817/942/18 обставини, за позицією позивача є істотними, і не були і не могли бути відомі під час розгляду цієї справи. Постанову Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №817/942/18 позивач отримав 16 січня 2024 року, отже зі змістом рішення ознайомився лише 16 січня 2024 року.
ОСОБА_1 вважає, що його заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі №460/7179/23 за нововиявленими обставинами підлягала задоволенню.
Також в касаційній скарзі позивач зазначає, що ухвалені в справі №460/7179/23 судові рішення не відповідають правовим висновкам Верховного Суду в постановах від 05 березня 2020 року у справі № 825/1625/17, від 17 лютого 2020 року у справі № 820/3556/17, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є підставою касаційного оскарження судових рішень.
Позивач просить скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року, скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 07 вересня 2022 року № 1006221-2407-1716, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18100300, за податковий період 2021 рік, на суму 26703,00 грн.
02 січня 2024 року від податкового органу на адресу суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому контролюючий орган наголошує, що скаржник дублює доводи позовної заяви та апеляційної скарги у справі №460/7179/23 без зазначення обґрунтувань протиправності ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року. Просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а судові рішення - без змін.
Правове регулювання
Оцінюючи, чи наведені скаржниками обставини є підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами в розумінні частини другої статті 361 КАС України, колегія суддів Верховного Суду виходить з таких міркувань.
Відповідно до частин першої та другої статті 361 КАС судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка