ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 420/13235/24
адміністративне провадження № К/990/30183/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого-судді - Мацедонської В. Е.,
суддів: Мельник-Томенко Ж. М., Мартинюк Н. М.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою адвоката Ішбулатової Світлани Рустамівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року (суддя Стефанов С. О.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року (суддя-доповідач Димерлій О. О., судді: Шляхтицький О. І., Осіпов Ю. В.),
І. Суть спору
У квітні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ Нацполіції в Херсонській області), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Нацполіції в Херсонській області від 29 березня 2024 року № 415 "Про застосування дисциплінарного стягнення" відносно ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 01 квітня 2024 року № 116 о/с "Про особовий склад" у частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1, старшого інспектора-чергового відділення поліції № 1 Херсонського районного управління поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби;
- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора-чергового відділення поліції № 1 Херсонського районного управління поліції;
- стягнути з ГУ Нацполіції в Херсонській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу;
- рішення суду в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на службі в поліції та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах стягнення суми за один місяць - допустити до негайного виконання.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що спірні накази винесено відповідачем протиправно, оскільки ним не було допущено дисциплінарного проступку, а тому, на думку позивача, звільнення останнього з органів поліції є безпідставним та не відповідає тяжкості вчиненого проступку.
ІІ. Установлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та мотиви їх ухвалення.
Відповідно до наказу ГУ Нацполіції в Херсонській області від 29 березня 2024 року № 415 "Про застосування дисциплінарного стягнення" вирішено, серед іншого,: за порушення службової дисципліни, вчинення дій, які підривають авторитет поліції, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", грубе порушення вимог пунктів 1, 2, 5, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 2, 3 частини п`ятої статті 14, абзаців 2, 3 частини другої статті 16 Закону України "Про дорожній рух", підпунктів а) та б) пункту 2.1, пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, Присяги працівника поліції, вимог керівництва з питань дотримання транспортної дисципліни застосувати до старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції № 1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Згідно з висновком службового розслідування від 29 березня 2024 року убачається, що позивач допустив порушення службової дисципліни, яка виявилася у керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння під час дії комендантської години та під час воєнного стану в Україні, не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом, не виконав законну вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд на стан сп`яніння, намагався втекти від поліцейського.
Відповідно до наказу ГУ Нацполіції в Херсонській області від 01 квітня 2024 року № 116 о/с "Про особовий склад" звільнено капітана поліції ОСОБА_1, старшого інспектора-чергового відділення поліції № 1 Херсонського районного управління поліції згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Із згаданими наказами позивач ознайомився 01 квітня 2024 року, про що не заперечує у позовній заяві.
Уважаючи таке рішення відповідача протиправним, 28 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року позов залишено без руху, у зв`язку з пропуском позивачем 15-денного строку звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою. Суд зазначив, що позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази. Надано позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
На виконання цієї ухвали суду, позивач подав заяву про поновлення процесуального строку, у якій зазначив, що відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Позивач уважає, що саме ця норма КАС України повинна застосовуватися до спірних правовідносин. Також, ОСОБА_1 зазначив, що він проживає у смт. Білозерка в Херсонській області, у зв`язку з активними бойовими діями Херсонський окружний адміністративний суд змінив свою підсудність на Одеський окружний адміністративний суд, який знаходиться на значній відстані від місця проживання позивача, а тому останній не мав можливість вчасно звернутись за правничою допомогою та подати позов в межах 15-денного строку. Крім того, позивач повідомив, що він у період з 12 квітня 2024 року по 22 квітня 2024 року перебував на амбулаторному лікуванні з діагнозом R74-Гостра інфекція верхніх дихальних шляхів, що підтверджується довідкою КНП "Білозерський центр первинної медико-санітарної допомоги" Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року, у задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення до суду ОСОБА_1 відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ Нацполіції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби - повернуто позивачу.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення, а саме: частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Що стосується поважності (неповажності) причин пропуску строку позивачем на звернення до суду з цим позовом, суди попередніх інстанцій, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22 листопада 2019 року у справі № 120/4137/18, зазначили, що хвороба, перебування на амбулаторному лікуванні не є перешкодою для звернення до суду з позовом та не є об`єктивно непереборними обставинами, оскільки залежать виключно від волевиявлення самого позивача та належного використання ним своїх прав, визначених нормами закону.
Щодо доводів позивача про введення на всій території України воєнного стану, місцезнаходження заявника, та проведення на відповідній території бойових дій, як обставини, що перешкоджали у реалізації своєчасного звернення до суду, суди першої та апеляційної інстанції вважають, що позивачем не указано на обставини, які зумовлені воєнним станом та пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, що не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений процесуальним законом строк, звернення до суду, як і не додано жодних належних доказів на підтвердження наявності непереборних обставин, які у взаємозв`язку із введенням воєнного стану перешкоджали особі вчасно звернутись до суду.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій не знайшли підтвердження поважності причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду та дійшли висновку про наявність підстав для застосування частини другої статті 123 КАС України.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
02 серпня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Ішбулатової С. Р., яка діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 серпня 2024 року визначено склад суду для розгляду цієї касаційної скарги: Мацедонська В. Е. (головуючий суддя), Білак М. В., Губська О. А.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі частини другої статті 328 КАС України.
Відповідно до Протоколу повторного розподілу судової справи між суддями від 26 грудня 2024 року (у зв`язку з перебуванням судді Білак М. В. у відпустці та обранням судді Губської О. А. до складу Великої Палати Верховного Суду) визначено склад суду для розгляду цієї касаційної скарги: Мацедонська В. Е. (головуючий суддя), Мельник-Томенко Ж. М., Мартинюк Н. М.
ІV. Касаційне оскарження
У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а справу направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
На обґрунтування позиції скаржник посилається на те, що позивачем не допущено суттєвого пропуску строку звернення до суду, що могло б свідчити про зловживання зі сторони позивача та загальний місячний строк, установлений КАС України, не пропущено.
Представник позивача вважає, що суди попередніх інстанцій допустили вибіркове тлумачення правових висновків Верховного Суду, на які посилаються у своїх судових рішеннях, і помилково вважають, що позивач не зазначив поважні причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, оскільки ОСОБА_1 лікувався і проживає на території, яка постійно перебуває під обстрілами.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у її задоволенні та залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін. Зазначає, що служба в поліції має особливий характер та всі правовідносини побудовані на спеціальних нормах законодавства України, таких як Дисциплінарний статут Національної поліції України та Закон України "Про Національну поліцію", а тому саме приписи статті 31 Дисциплінарного статуту слід застосовувати під час обрахування строку на звернення до суду з таким позовом. Крім того, ГУ Нацполіції зауважує, що договір про надання правової допомоги між позивачем та Ішбулатовою С. Р. був укладений 22 квітня 2024 року у період перебування ОСОБА_1 на лікуванні, а тому триваюча пасивна поведінка останнього не свідчить про дотримання ним строку звернення до суду, з урахуванням наявної у позивача можливості знати про стан (порушення) своїх прав, свобод та інтересів.
Також відповідач зазначає, що посилання позивача стосовно того, що Херсонський окружний адміністративний суд змінив свою підсудність на Одеський окружний адміністративний суд, який знаходиться на значній відстані від місця проживання позивача, не має суттєве значення у цій справі, оскільки позов був поданий не особисто ОСОБА_1 і під час таких дій останній не зобов`язаний прибути особисто за адресою суду.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьою статті 122 КАС України установлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України, за частиною першою якої визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Водночас, відповідно до частини першої статті 59 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) служба в поліції є державною службою особливого характеру, що відносить її до публічної служби в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2123-IX "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану" (далі - Закон № 2123-IX) внесено зміни до указаних нормативно-правових актів. Зокрема, Дисциплінарний статут НП України доповнено розділом V "Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану", яким з 01 травня 2022 року, зокрема, запроваджено іншу процедуру ознайомлення поліцейського з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та інші строки звернення до суду.
При цьому, Преамбулою Дисциплінарного статуту передбачено, що цим Статутом, зокрема, визначені види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Так, частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.