ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 174/968/23
провадження № 61-11126св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна",
третя особа - Національний банк України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Працевитим Геннадієм Олександровичем, на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2024 року у складі судді Ілюшик І. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2024 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" (далі - ТОВ "ФК "Фінтраст Україна") про захист прав споживачів.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що в листопаді 2021 року, побачивши в інтернеті рекламу безвідсоткових швидких кредитів, які є вигіднішими від кредитів, що надають звичайні банківські установи, та за умовами яких пропонувалося надання кредиту під 0,01% в день, 24 листопада 2021 року уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (далі - ТОВ "Авентус Україна") договір про надання споживчого кредиту, за яким отримала кредит у розмірі 20 250,00 грн. За умовами цього договору кредитор має право автоматично продовжувати строк кредитування.
Перед підписанням договору з ТОВ "Авентус Україна" вона ознайомилась із паспортом споживчого кредиту у вигляді таблички та таблицею обрахунку його вартості, виходячи з того, що кредит надається на три дні, а не на 3+90 днів. Загальна вартість кредиту, при цьому, була зазначена в розмірі 21 404,24 грн.
Лише після підписання заяви на її адресу надійшло посилання для ознайомлення з текстом уже підписаного договору.
Вважає, що відповідач порушив її право на достовірну інформацію про умови договору, вона ознайомилась із інформацією, яка містилась на його сайті, але попередньо текст кредитного договору перед підписанням не був наданий для ознайомлення.
Таким чином, вона не мала можливості ознайомитись із пунктом 4.3. "Порядок автопролонгації строку кредиту" попередньо, до підписання одноразовим ідентифікатором, що суперечить положенням цивільного законодавства та, зокрема, Закону України "Про захист прав споживачів". На її думку умова щодо відсоткової ставки з 1,9 % на день підлягає зміні до 1 % на день.
Крім того, згідно з пунктом 1.7.1 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 84 842,19 % річних, а згідно інформації з сайту Національного банку України - середня вартість кредиту в Україні повинна становити близько 20 % річних.
Зазначала, що 27 листопада 2021 року вона сплатила на рахунок кредитора нараховані проценти за користування кредитом у розмірі 981,11 грн, проте кредитор безпідставно сприйняв це як пролонгацію договору з її боку і, відповідно до пункту 4.2 кредитного договору, продовжив строк кредиту ще на 3 дні (до 30 листопада 2021 року) зі стандартною процентною ставкою 1,90 % в день.
30 листопада 2021 року, 03 грудня 2021 року, 06 грудня 2021 року, 09 грудня 2021 року та13 грудня 2021 року вона знову здійснила оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 1 154,23 грн і ТОВ "Авентус Україна" безпідставно після кожної наступної сплати процентів продовжував строк кредитного договору ще на 3 дні, посилаючись на пункти 4.1 - 4.2 кредитного договору, зі стандартною процентною ставкою 1,90% в день.
16 грудня 2021 року вона не виконала свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів, а також не уклала угоду щодо пролонгації дії кредитного договору, внаслідок чого строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль.
Вказувала, що використання кредитором можливості автоматичної пролонгації кредиту, що, відповідно, змінює в односторонньому порядку вартість кредиту - є незаконним, дії кредитора, щодо "автопролонгації" кредиту є недійсними та нікчемними з огляду на статті 13, 18 Закону України "Про споживче кредитування". Пункт 4.3. договору фактично є умовою щодо порушення зобов`язання, а не порядку використання кредиту.
Посилаючись на наведене, просила суд змінити пункт 1.5.1. кредитного договору, змінивши розмір відсоткової ставки за кредитом із 1,90 % в день до 1 % в день, а також визнати недійсним пункт 3.1. в частини права кредитора нараховувати відсотки, включаючи період пролонгації та автопролонгації, та пункти 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. договору № 5115917 про надання споживчого кредиту від 24 листопада 2021 року, укладеного між нею та ТОВ "Авентус Україна", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Фінтраст Україна".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем обставин, на які вона посилалась як на підставу для задоволення позовних вимог, та необґрунтованості цих вимог.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2024 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2024 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним та обґрунтованим і не вбачав підстав для його скасування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
03 серпня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Працевитий Г. О. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Зазначає, що жоден суд України не надав правової оцінки тому факту, що кредитори за споживчими кредитами таким чином викладають умови своїх договорів, що дає їм право нараховувати строкові відсотки навіть після закінчення періоду, на який споживач брав кредит. Указані дії кредитори використовують через підміну понять в умовах договору. Суд, розглядаючи вимоги, в яких зазначається про несправедливість умов договору, повинен надати оцінку таким умовам.
Суди не взяли до уваги той факт, що пункт що "автопролонгації" строку кредиту порушує такі принципи як справедливість, добросовісність та розумність.
Разом із тим, суди попередніх інстанцій не розглянули проблематики використання "автопролонгації" строку кредиту, як міри відповідальності споживача, яка застосовується, по суті, як відповідальність позичальника за порушення умов кредитування.
Доводи інших учасників справи
ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що, підписуючи договір, позичальник погодився на укладення договору саме такого змісту, що, фактично, нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів, У даному випадку сторони правовідносин погодили у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.
ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відповідь на відзив, в якій фактично підтримує доводи, викладені в касаційній скарзі, та наполягає на їх урахуванні.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2024 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2024 року.
Відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Вільногірського міського суду Дніпропетровської області цивільну справу № 174/968/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна", третя особа - Національний банк України про захист прав споживача.
У жовтні 2024 року матеріали справи № 174/968/23 надійшли до Верховного Суду.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди встановили, що 24 листопада 2021 року між ТОВ "Авентус Україна", правонаступником якого на теперішній час є ТОВ "ФК "Фінтраст Україна", та ОСОБА_2 за допомогою "Веб-сайту", яка є частиною Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "Авентус Україна", був укладений електронний договір № 5115917 про надання споживчого кредиту з копією додатка № 1 до договору про надання споживчого кредиту та паспортом споживчого кредиту.
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема позивачка підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором М104099, 24 листопада 2021 року, 12:21:16.
Відповідно до пункту 1.3. вказаного договору сума кредиту складає 20 250,00 грн. Строк кредиту - три дні. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених у пункті 4 цього договору.
У пункті 1.5. спірного договору сторони погодили, що тип процентної ставки є фіксованим., а пунктом 1.5.1 - стандартну процентну ставку 1,90 % в день, яка застосовується:
- у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.4 цього договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки;
- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до пункту 4.2 договору;
- у межах нового строку кредиту, якщо відбулась автопролонгація, відповідно до пункту 4.3 договору.
Пунктом 3.1 договору від 24 листопада 2021 року визначено, що нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредитування (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".
За положеннями пункту 4.1 договору строк кредиту може бути продовжено за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в пункті 1.4. договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному підпунктом 4.2. (підпункти 4.2.1.- 4.2.4.) договору; або в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов, визначених у пункті 4.3 (підпункти 4.3.1.- 4.3.4.) договору.
Відповідно до підпункту 4.3.1 пункту 4.3 кредитного договору сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до підпунктів 4.2.2 -4.2.4 договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
Згідно підпункту 4.3.2 пункту 4.3 кредитного договору споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в підпункті 4.3.1 договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача, у порядку, передбаченому пунктом 4.2 договору.
Вказаний у цьому розділі порядок внесення змін до договору щодо продовження строку кредиту сторони вважають таким, що вчинений в письмовій формі, оскільки воля сторін, передбачена в пункті 4.2 договору, виражена за допомогою технічного засобу зв`язку, а в пункті 4.3 договору - письмово цим договором, що відповідає вимогам, встановленим статтею 207 ЦК України до письмової форми правочину (підпункт 4.4. договору).
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.