ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткова)
25 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 672/186/24
провадження № 61-13277св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачка - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат
Богач Анатолій Анатолійович, про ухвалення додаткового судового рішення.
Історія справи
1. У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
2. Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області
від 05 червня 2024 року позов задоволено.
3. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, тобто з
23 лютого 2024 року, і до досягнення сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття.
4. Після цього вирішено продовжувати стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але неменше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення нею повноліття.
5. Рішення допущено до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
6. Постановою Хмельницького апеляційного суду 22 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 05 червня 2024 року залишено без змін.
7. 23 вересня 2024 року ОСОБА_2, від імені якої діє адвокат Богач А. А., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 05 червня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду 22 серпня 2024 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
8. Постановою Верховного Суду від 11 грудня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2, від імені якої діє адвокат Богач А. А., задоволено. Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 05 червня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 серпня 2024 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового судового рішення
9. 16 грудня 2024 року ОСОБА_2, від імені якої діє адвокат Богач А. А., через підсистему "Електронний суд" подала до Верховного Суду заяву, в якій просить ухвалити додаткове судове рішення у справі щодо розподілу судового збору, понесеного нею у суді апеляційної та касаційної інстанцій. Крім того, судовий збір стягнуто з неї на користь держави і судом першої інстанції.
10. 18 грудня 2024 року ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" подав до Верховного Суду заперечення на заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, посилаючись на відсутність правових підстав для відшкодування відповідачці судових витрат, з огляду на порушення нею порядку надіслання доказів понесення таких витрат іншим учасникам справи.
Позиція Верховного Суду
11. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті (частина третя статті 259 ЦПК України).
12. Частиною першою статті 270 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
- стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
- суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
- судом не вирішено питання про судові витрати;
- суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
13. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
14. Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення такої заяви та ухвалення додаткового судового рішення у справі.
15. Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
16. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).
17. Згідно з положеннями частини першої, пунктів 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
18. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
19. Колегія суддів зауважує, що справа переглядалася в апеляційному та касаційному порядку за скаргами ОСОБА_2, яка при зверненні до суду апеляційної інстанції сплатила 1 817,00 грн, до суду касаційної інстанції -
2 422,40 грн.
20. Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
21. З урахуванням принципів розподілу судових витрат між сторонами справи за результатами розгляду справи, а також задоволення касаційної скарги
ОСОБА_2 у повному обсязі зі скасуванням судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, на користь ОСОБА_2 підлягає відшкодуванню судовий збір, сплачений нею у зв`язку з переглядом справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій.
22. З урахування наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", сплачена відповідачкою сума судового збору підлягає компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
23. Водночас, відсутні правові підстави для ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судового збору, стягнутого з відповідачки за рішенням суду першої інстанції, оскільки за результатами касаційного перегляду справи зазначене рішення суду було скасовано повністю.
24. Заперечення ОСОБА_1 щодо ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є безпідставними, оскільки, звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, ОСОБА_2 не заявляла таких вимог. Розподіл судових витрат у справі стосується лише сплаченого відповідачкою судового збору.
Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду