ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 369/4283/24
провадження № 61-15102св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявниця - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу
Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня
2024 року у складі судді Волчка А. Я., ухвалу Київського апеляційного суду
від 06 червня 2024 року у складі судді Євграфової Є. П. та постанову Київського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року у складі колегії суддів:
Євграфової Є. П., Мазурик О. Ф., Желепи О. В., і виходив з такого.
Зміст скарги та її обґрунтування
1. У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Київ) (далі - Шевченківський ВДВС у м. Києві).
2. На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначала, що на виконанні Шевченківського ВДВС у м. Києві перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа
Києво-Святошинського районного суду Київської області № 369/10724/18, виданого 21 жовтня 2019 року, про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1 500,00 грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
3. Посилалася на те, що на її скаргу від 14 лютого 2024 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Києві Савчуком К. П. було здійснено розрахунок індексації розміру аліментів та обчислено розмір заборгованості зі сплати аліментів за період з листопада 2018 року по теперішній час. Вважала, що такий розрахунок здійснено з порушенням норм діючого законодавства.
4. Зазначала, що за даними Шевченківського ВДВС у м. Києві боржником за 2018-2023 роки сплачено 100 698,34 грн. Однак, на її рахунок надійшла сума в розмірі 100 203,22 грн.
5. Детальний розрахунок індексації розміру аліментів за період з листопада 2018 року по теперішній час їй, як стягувачу, не надано.
6. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: визнати неправомірними дії Шевченківського ВДВС у м. Києві щодо розрахунку заборгованості боржника; визначити індексацію розміру аліментів, які підлягають сплаті, у розмірі 784,50 грн станом на грудень 2023 року; визначити заборгованість боржника зі сплати аліментів у розмірі 9 958,28 грн; зобов`язати Шевченківський ВДВС у м. Києві провести перерахунок індексації розміру аліментів та заборгованості боржника.
Стислий виклад позиції інших учасників процесу
7. Шевченківський ВДВС у м. Києві заперечував проти задоволення скарги ОСОБА_1, посилаючись на те, що стягнення з боржника відбувалося відповідно до постанови державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 17 січня
2020 року, яка була направлена до товариства з обмеженою відповідальністю "Ібіс", у якому працює ОСОБА_2 .
8. На підставі звітів, наданих ТОВ "Ібіс", державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, відповідно до якого заборгованість боржника зі сплати аліментів станом на 31 січня 2023 року відсутня.
9. Крім того, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), державним виконавцем проведено індексацію розміру аліментів, які підлягають стягненню згідно з виконавчим листом Святошинського районного суду Київської області від 21 жовтня
2019 року у справі № 369/10724/18 за період з 25 вересня 2020 року (тобто з моменту набрання чинності Законом України "Про внесення змін до статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обов`язку виконавця проводити індексацію розміру аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі") по 31 грудня 2022 року. Враховуючи, що згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", така індексація також здійснена за період з 01 січня 2024 року по 31 січня 2024 року, і її розмір станом на 31 січня 2024 року становив 695,16 грн.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
10. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області
30 травня 2024 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
11. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що проведений державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Києві розрахунок із застосуванням індексу інфляціївідповідає встановленому Порядку№ 1078, а тому відсутні правові підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 .
12. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
13. Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2024 року залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.
14. Постановою Київського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу
Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня
2024 року залишено без змін.
15. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів скарги на дії державного виконавця. Зазначено, що доводи щодо порушення державним виконавцем вимог статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" та пункту 14 постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб" не підтверджені.
Узагальнені доводи касаційної скарги
16. 12 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги. Крім того, заявниця просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 06 червня 2024 року та повернути їй судовий збір.
17. Підставою касаційного оскарженняухвалиКиєво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2024 року, ухвали Київського апеляційного суду від 06 червня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року заявниця зазначає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Посилається на неврахування судами висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
18. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що судом апеляційної інстанції було неправильно проведено розрахунок індексації заборгованості за період з листопада 2018 року по теперішній час, не враховано суму індексації аліментів за період з серпня 2022 року до жовтня 2022 року та з січня 2023 року до грудня 2023 року.
19. Крім того, у розрахунку заборгованості не було застосовано індексацію аліментів в графі "Сума аліментів, яка підлягає стягненню", що мало наслідком "уявну переплату" зі сторони боржника та відсутність заборгованості. Зазначає, що фактично сума аліментів, отриманих за січень 2024 року, складає 1 592,00 грн, тоді як з урахуванням визначеного державним виконавцем індексу інфляції така сума має становити 2 195,16 грн.
20. Вважає, що державним виконавцем не виконано вимоги статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", не перевірено розмір аліментів, які фактично отримані стягувачем, та не усунуто порушень, про які він дізнався з поданого позову у цій справі.
21. Крім того, посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні ухвали від 06 червня 2024 року вимог пункту 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення її від сплати судового збору.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
22. Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 369/4283/24, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.
23. 28 листопада 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
24. Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25. 21 жовтня 2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області на підставі рішення суду від 20 листопада 2018 року видав виконавчий лист у цивільній справі № 369/10724/18 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3, 2006 року народженя, в розмірі 1 500,00 грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
26. Виконавче провадження (ВП НОМЕР_1) за вказаним виконавчим листом відкрито постановою державного виконавця від 21 листопада 2019 року.
27. За даними Шевченківського ВДВС у м. Києві боржником за 2018-2023 роки сплачено 100 698,34 грн.
28. Із розрахунку заборгованості із сплати аліментів, здійсненого державним виконавцем Савчуком К. П., вбачається, що станом на 01 січня 2024 року заборгованість ОСОБА_2 із сплати аліментів, що встановлені у розмірі
1 500,00 грн щомісячно, має від`ємне значення "- 9 200,34 грн".
29. Згідно з відповіддю Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), індексацію аліментів проведено за період із 25 вересня 2020 року по 31 грудня 2022 року, а також за період з
01 січня 2024 року по 31 січня 2024 року. Станом на 31 січня 2024 року розмір індексації становить 695, 16 грн.
30. З відповіді Шевченківського ВДВС у м. Києві від 12 лютого 2024 року, що надана на заяву ОСОБА_1, заборгованість зі сплати аліментів за виконавчим листом № 369/10724/18 від 21 жовтня 2019 року станом на 31 січня 2023 року відсутня. Індексація станом на 31 січня 2024 року становить 695,16 грн.
Позиція Верховного Суду
31. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
32. Відповідно до положень абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
33. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
34. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
35. Статтею 129-1 Конституції України гарантовано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
36. Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
37. Зазначене конституційне положення конкретизовано у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
38. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
39. Виконання судового рішення відповідно до змісту Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі
№ 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
40. Згідно зі статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
41. Згідно зі статтею 447 ЦПК України (у редакції на час подання скарги) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
42. Згідно з частиною другою статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
43. Спірні правовідносини стосуються виконання судового рішення про стягнення аліментів, зокрема проведення державним виконавцем індексації розміру стягнутих з боржника сум.
44. Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
45. Статтею 19 Конституції України закріплено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
46. Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", у редакції, яка набрала чинності з 25 вересня 2020 року, порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
47. Індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.
48. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи-підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.
49. Зазначені положення кореспондуються з частиною другою статті 184 СК України, в редакції Закону № 2475-VIII від 03 липня 2018 року, який набрав чинності з 28 серпня 2018 року, згідно з якою розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
50. З аналізу зазначених положень законодавства вбачається, що обов`язок виконавця здійснювати індексацію розміру аліментів був встановлений лише з
25 вересня 2020 року. За інший період сума індексації підлягає стягненню на підставі судового рішення.
51. Суди попередніх інстанцій встановили, що державним виконавцем на запит стягувача була проведена індексація аліментів за період з вересня по грудень 2022 року, а також за січень 2024 року, з урахуванням пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" про зупинення дії Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" на 2023 рік.
52. Заявниця фактично не погоджується з розміром обрахованої суми інфляційних втрат, а також ненарахуванням державним виконавцем індексу інфляції за період з 2018 року по вересень 2020 року.
53. Верховний Суд вже зауважував, що з правового аналізу статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" можна зробити висновок, що індексація аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, проводиться лише у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 101 відсотки до 01 січня 2016 року, з 01 січня
2016 року така індексація проводиться у разі перевищення 103 відсотки. З огляду на Порядок № 1078, зокрема Додаток 1 "Приклад обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації", індексація проводиться щомісячно (колонка "Величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації" у таблиці Додатку 1), починаючи з місяця, у якому величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації і подальша зміна розміру індексації відбувається у разі, коли індекс споживчих цін наростаючим підсумком знову перевищить поріг індексації (постанови Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 686/5088/20, від 21 червня 2024 року у справі № 342/1390/19)
54. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів (постанова Верховного Суду від 03 липня 2024 року у справі
№ 442/443/23).
55. Перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань на суму стягнутих за рішенням суду аліментів та врахувавши наявні у матеріалах справи докази щодо наявності переплати сум, які належать до стягнення з боржника, у розмірі 9 200,34 грн, суди попередніх інстанцій дійшли мотивованого висновку про необґрунтованість доводів скарги ОСОБА_1 .
56. Крім того, судом обґрунтовано зазначено про відсутність правових підстав для покладення на державного виконавця обов`язку з проведення індексації розміру аліментів до 25 вересня 2020 року, а також за період з
01 січня по 31 грудня 2023 року.
57. Помилкове не зазначення судом апеляційної інстанції у розрахунку суми індексації її розміру за період з серпня 2022 року по жовтень 2022 року не призвело до помилки в обрахунку загального розміру індексації за період з вересня 2020 року по 31 грудня 2022 року.
58. З урахуванням зазначеного, за відсутності доказів протиправної бездіяльності саме державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано відмовили у задоволенні скарги.
59. Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, фактично зводяться до переоцінки доказів, яким суд надав обґрунтовану правову оцінку.
60. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
61. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявниці по суті скарги та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду.
62. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, а також чинних на момент розгляду справи норм, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання у касаційній скарзі.
63. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
64. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
65. З урахуванням меж касаційного оскарження та визначених заявницею підстав касаційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржених судових рішень по суті вирішення скарги.
66. Щодо доводів касаційної скарги ОСОБА_1 про порушення судом апеляційної інстанції положень пункту 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" при винесенні ухвали від 06 червня 2024 року колегія суддів зауважує наступне.
67. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
68. Справа, яка переглядається в касаційному порядку, стосується розгляду скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, поданої в порядку Розділу VII "Судовий контроль за виконанням судових рішень" глави 2 ЦПК України.
69. Процедура виконання судових рішень є фактично завершальним етапом захисту прав, свобод та законних інтересів осіб. На цій стадії відбувається реальний захист прав та свобод, охоронюваних законом інтересів особи, які були підтвердженні судовим рішенням. Разом з тим, стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого - справедливий розгляд, вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.
70. Судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
71. У постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 752/14341/15-ц Верховний Суд зробив висновок про те, що особи, які є позивачами у справах про захист прав споживачів, не повинні сплачувати судовий збір як при поданні позовних заяв, так і при поданні заяв про вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, а також при апеляційному або касаційному оскарженні судових рішень, ухвалених при розгляді таких заяв.
72. Виходячи з вищезазначеного, слід дійти висновку, що особи, які є позивачами у справах про стягнення аліментів, не повинні сплачувати судовий збір як при поданні позовних заяв, так і при поданні скарг у порядку судового контролю за виконанням судових рішень у цій категорії справ, а також при апеляційному або касаційному оскарженні судових рішень, ухвалених за результатами розгляду таких скарг.
73. Таким чином колегія суддів вважає, що ухвала Київського апеляційного суду від 06 червня 2024 рокупро залишення у зв`язку з несплатою судового збору без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу
Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня
2024 року підлягає скасуванню на підставі статті 412 ЦПК України.
74. Разом з тим, Верховний Суд не наділений повноваженнями на розпорядження коштами, які зараховані на відповідний рахунок для сплати судового збору за подання апеляційних скарг до Київського апеляційного суду, тому клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору до задоволення не підлягає.
Керуючись статтями 402, 403, 406, 409, 410, 412, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду