ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 756/13442/23
провадження № 61-14422св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Київська міська рада,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петренко Олена Анатоліївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2024 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Кирилюк Г. М., Ящук Т. І.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петренко О. А., про встановлення факту смерті, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та визначення частки у спадковому майні.
2. Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 - його тітка.
3. Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається з 2/3 часток домоволодіння АДРЕСА_1, а саме: квартири № 3 та № 4 в житловому будинку під літерою "Б", будинку "Г", сараю "И", вуличної вбиральні "Ч" відповідно до технічного паспорту від 05 травня 2023 року. Друга частина домоволодіння, а саме: квартири № 5 та № 6 в будинку позначеному під літерою "Б", баня "Т", навіс "Ц", літня кухня "Ф", вбиральня "У" належать ОСОБА_4 .
4. Він є єдиним спадкоємцем своєї тітки, ОСОБА_3, який прийняв спадщину.
5. ОСОБА_3 за життя прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав після смерті її батька - ОСОБА_5, з яким вона проживала разом по АДРЕСА_1 з дня свого народження до дня смерті батька, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .
6. Спадкову справу № 304/2007 після смерті ОСОБА_5 було заведено Першою київською державною нотаріальною конторою 02 квітня 2007 року на підставі заяви його доньки - ОСОБА_3 .
7. Листом Першої київської державної нотаріальної контори № 2720/2-15 від 2007 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу, який підтверджує право власності ОСОБА_5 на вказане майно.
8. Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Петренко О. А. від 14 червня 2023 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з причини відсутності правовстановлюючого документа, що підтверджує право власності на майно та визначає його склад.
9. Зазначав, що із оформленням спадкових прав на спадкове майно виникли проблеми, оскільки житловий будинок на праві власності не зареєстрований, тому позивач змушений звернутися до суду.
10. Щодо домоволодіння АДРЕСА_1 позивач вказував, що домоволодіння АДРЕСА_6 мірою 600 квадратних сажнів, що еквівалентно 2 731 кв. м на праві власності з усіма будівлями належало громадянам ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у зв`язку з фактичним володінням на підставі "Укрепительного акта", виданого " Киевским Губернским судом 03.09.1923 года" (російська мова), тобто, кожному по 1/3 частині домоволодіння.
11. Відповідно до технічного паспорту будинки "А", "Б" та "В" були побудовані на садибній ділянці родини ОСОБА_5 до 03 вересня 1923 року і, відповідно, належали родині ОСОБА_5 .
12. Приблизно в період з 1923 по 1949 роки органами радянської влади було вилучено (націоналізовано) у родини ОСОБА_5 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_6, а саме: будинки "А" та "В", про що свідчить "Генеральний план усадебного участка НОМЕР_4" (російська мова) від 20 липня 1949 року.
13. Таким чином, після вилучення 1/2 частини домоволодіння у власності родини ОСОБА_5 залишилась 1/2 частина домоволодіння АДРЕСА_6, що після перерахування становить по 1/6 частині у кожного співвласника.
14. ОСОБА_7 спочатку в 1948 році від своєї 1/6 частки домоволодіння продала 7/60 ОСОБА_10, після чого в неї залишилась 1/20 частина домоволодіння. Згодом в 1964 році вона також продала і свою 1/20 частку домоволодіння ОСОБА_11, після чого в ОСОБА_7 не залишилось часток в домоволодінні АДРЕСА_1, а останнім набувачем (власником) 1/6 частини домоволодіння АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_7, є ОСОБА_4 .
15. Щодо частини домоволодіння АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_6, та була прийнята у спадщину ОСОБА_5 після її смерті, позивач зазначав, що у період Другої світової війни під час окупації Німеччиною міста Києва ОСОБА_6 померла.
16. Документи, що можуть підтвердити факт її смерті, до теперішнього часу не збереглись. Чоловіка та дітей у ОСОБА_6 не було. За життя вона заповіту не залишила. Спадкова справа після її смерті заведена не була. Спадщина, що залишалась після смерті ОСОБА_6, складалась з 1/6 частини домоволодіння АДРЕСА_1, яку прийняв її брат ОСОБА_5, оскільки фактично вступив в управління спадковим майном. Інших спадкоємців, які б могли прийняти спадщину після смерті ОСОБА_6, крім ОСОБА_5, не було.
17. Таким чином, частка ОСОБА_5 у домоволодінні АДРЕСА_1 становить 1/3 частини та складається з: 1/6 частини домоволодіння, яка належала ОСОБА_5 на підставі "Укрепительного акта" від 03 вересня 1923 року; 1/6 частини домоволодіння, яка належала ОСОБА_6 на підставі "Укрепительного акта" від 03 вересня 1923 року, яку прийняв ОСОБА_5 фактичним вступом в управління спадковим майном.
18. Зважаючи на те, що відбулось знесення двох житлових будівель у домоволодінні АДРЕСА_1, позначених на плані під літерами "А" та "В", що складали 1/2 частину цього домоволодіння, є підстави вважати, що фактичними співвласниками даного домоволодіння залишились ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
19. У зв`язку з цим виникла потреба у перерахунку часток співвласників домоволодіння ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
20. Так, частка ОСОБА_5 після перерахунку становить 2/3 із розрахунку (1/3) / (1 - 1/2) = (1/3) / (1/2) = 1/3 * 2/1). Частка ОСОБА_4 після перерахунку становить 1/3 ((1/6) / (1 - 1/2) = (1/6) / (1/2) = 1/6 * 2/1.
21. На теперішній час домоволодіння АДРЕСА_1 складається з двох житлових будинків, позначених на плані під літерами "Б" та "Г", сараю під літерою "И", бані під літерою "Т", вбиралень під літерами "Ч" та "У", літньої кухні під літерою "Ф", навісу під літерою "X", навісу під літерою "Ц", хвірток під номерами "1", "3", "4", "5" та огорожі під номерами "2" та "6".
22. До житлового будинку під літерою "Б" відносяться чотири квартири, позначені на плані під № 3, № 4, № 5, № 6 .
23. У власності ОСОБА_4 знаходяться квартири № 5 та № 6 в будинку під літерою "Б", баня під літерою "Т", вбиральня під літерою "У", літня кухня під літерою "Ф", навіс під літерою "X", навіс під літерою "Ц", що після перерахунку становить 1/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1 .
24. Відповідно, позивач має право на визнання за ним права власності в порядку спадкування на квартири № 3 та № 4 в житловому будинку під літерою "Б", будинку під літерою "Г", сараю "И", вбиральні "Ч", що після перерахунку становить 2/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1 .
25. Також позивач зазначав, що з метою підтвердження факту смерті ОСОБА_6 він звертався із запитом до Міністерства юстиції України, який останнім передано за належністю. 07 вересня 2023 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві надана відповідь про те, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян інформації щодо актового запису про смерть ОСОБА_6 не виявлено, у зв?язку з чим виникла необхідність заявити вимогу про встановлення факту смерті ОСОБА_6 в період Другої світової війни під час окупації міста Києва нацистською Німеччиною, яка відбувалась з 1941 року по 1943 рік.
26. Враховуючи викладене позивач просив:
встановити факт смерті ОСОБА_6, яка померла в період Другої світової війни під час окупації міста Києва нацистською Німеччиною;
встановити факт прийняття ОСОБА_5 спадщини, яка залишилась після смерті його сестри ОСОБА_6, яка померла в період Другої світової війни під час окупації міста Києва нацистською Німеччиною;
визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП - НОМЕР_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його тітки ОСОБА_3, яка після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її батька ОСОБА_5, на підставі заяви про прийняття спадщини № 675 від 02 квітня 2007 року прийняла спадщину, але не встигла оформити свої спадкові права належним чином на майно в домоволодінні АДРЕСА_1, а саме: квартиру № 3 в житловому будинку "Б" (загальна площа 50,4 кв. м, житлова 33 кв. м); квартиру № 4 в житловому будинку "Б" (загальна площа 27,2 кв. м, житлова 16,2 кв. м); житловий будинок "Г" (загальна площа 34,1 кв. м, житлова 25,6 кв. м); сарай "И" (площа основи 19,7 кв. м); вбиральню "Ч" (площа основи 2,1 кв. м);
визначити частку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, в домоволодінні АДРЕСА_1, яка залишилась після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2/3.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
27. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04 березня 2024 року у складі судді Луценко О. М. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
28. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про встановлення факту смерті, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та визначення частки у спадковому майні, суд першої інстанції виходив із того, що стороною позивача не надано суду належних доказів на підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу позову.
29. Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд першої інстанції дійшов висновку, що з поданих позивачем доказів неможливо встановити, що ОСОБА_3 (спадкодавець) належало саме 2/3 частини домоволодіння.
30. В частині вимог щодо встановлення факту смерті ОСОБА_6 в період Другої світової війни під час окупації міста Києва нацистською Німеччиною з 1941 року по 1943 рік, суд першої інстанції виходив із того, що факт смерті особи в певний час встановлюється у разі неможливості реєстрації такого факту органом державної реєстрації актів цивільного стану. Однак, доказів того, що позивач звертався до органів державної реєстрації актів цивільного стану із запитом щодо реєстрації смерті ОСОБА_6 матеріали справи не містять.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
31. Постановою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення місцевого суду скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково.
32. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті його тітки ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .
33. В іншій частині позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.
34. Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 вчиняла дії щодо прийняття та володіння нерухомим майном після смерті свого батька ОСОБА_5, а тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину, до складу якої входить 1/6 частина житлового будинку по АДРЕСА_1 .
35. Суд зазначив, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 та у відповідності до вимог статті 1269 ЦК України реалізував своє право на прийняття спадщини, тому наявні підстави для визнання за позивачем право власності 1/6 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 .
36. Щодо інших позовних вимог апеляційний суд зазначив, що умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.
37. Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, апеляційний суд дійшов висновку, що право власності ОСОБА_6 (1/6 частина спірного будинку) у встановленому законодавством України порядку не набуто за життя як ОСОБА_5, так і ОСОБА_3, а відтак не входить до складу спадщини, що переходить за правом спадкоємства до позивача.
38. Суд вказував, що факт смерті ОСОБА_6, а також факт прийняття спадщини ОСОБА_5, яка залишилась після смерті його сестри ОСОБА_6, які просить встановити позивач у цій справі, не породжують для нього юридичних наслідків, від яких залежить виникнення у позивача майнових прав на спадкове майно, оскільки він має право на майно, що переходить за правом спадкоємства, що належало спадкодавцеві ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
39. Вимога позивача про визначення йому частки у спірному домоволодінні у розмірі 2/3 частини нічим не підтверджена, має характер припущення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
40. У жовтні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
41. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
42. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
43. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд.
44. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 22 лютого 2017 року в справі № 6-2705цс16, у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року в справі № 497/1870/16-ц, від 14 серпня 2019 року в справі № 523/3522/16-ц, від 25 березня 2020 року в справі № 305/235/17, від 31 березня 2021 року в справі № 803/1541/16, від 14 липня 2021 року в справі № 463/4000/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
45. Також підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме: недослідження зібраних у справі доказів, безпідставне відхилення клопотання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
46. Касаційна скарга мотивована тим, що спірне домоволодіння належало ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, тобто по 1/3 частині домоволодіння.
47. Після вилучення 1/2 частини домоволодіння кожному співвласнику належало по 1/6 частині.
48. Вказує, що ОСОБА_7 спочатку у 1948 році від своєї 1/6 частки домоволодіння продала 7/60 ОСОБА_10, після чого у неї залишилось 1/20 частина домоволодіння. В подальшому у 1964 році вона також продала свою 1/20 частину ОСОБА_11, після чого в неї не залишилось часток у домоволодінні.
49. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 03 липня 1986 року ОСОБА_4 визнано сином ОСОБА_10, який помер у 1958 році
50. Рішенням Подільського районного народного суду м. Києва від 21 квітня 1987 року право власності на 7/60 домоволодіння визнано за ОСОБА_4 в порядку спадкування після ОСОБА_10 .
51. ОСОБА_12 перебувала у шлюбі із ОСОБА_11 та після його смерті успадкувала 1/20 частину домоволодіння, яку подарувала ОСОБА_4 02 грудня 1999 року.
52. Таким чином, ОСОБА_4 є власником 1/6 частини домоволодіння.
53. В період Другої світової війни під час окупації Німеччиною м. Києва ОСОБА_6 померла. Документи, які можуть підтвердити її смерть до теперішнього часу не збереглись.
54. Спадщина після смерті ОСОБА_6 складалась з 1/6 частини домоволодіння, яку прийняв її брат ОСОБА_5, оскільки фактично вступив в управління спадковим майном. Інших спадкоємців, які б могли прийняти спадщину після ОСОБА_6 не було.
55. Отже, ОСОБА_5 належало 1/3 частина домоволодіння (1/6+1/6).
56. У зв`язку із знесенням двох будинків "Б" та "В" фактичними співвласниками домоволодіння стали ОСОБА_5, частка якого становить 2/3, та ОСОБА_4, частка якого становить 1/3.
57. Суд апеляційної інстанції не врахував як всіх наданих документів, якими підтверджується склад домоволодіння, так і розподіл часток у ньому.
58. Таким чином, позивач спадкує 2/3 частки домоволодіння за своєю тіткою - ОСОБА_3, яка фактично успадкувала майно після смерті свого батька - ОСОБА_5, а він, відповідно, успадкував 1/3 частину після смерті своєї сестри і двоюрідної бабусі позивача - ОСОБА_6 .
59. ОСОБА_3 не оформлювала права власності на домоволодіння, проте вона фактично прийняла спадщину, і у позивача виникло право на оформлення права власності на спадкове майно.
60. Крім того, судом не враховано, що факт реєстрації та проживання ОСОБА_5 у спірному домоволодінні з 14 липня 1944 року по день його смерті підтверджується довідкою від 12 листопада 2006 року.
61. Тому заявник вважає, що ОСОБА_5 фактично проживав у спірному домоволодінні, здійснював управління та утримання всього майна.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
62. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 - тітка позивача, що підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті(а. с. 61-62).
63. Після її смерті залишилось спадкове майно в домоволодінні АДРЕСА_1, а саме: квартира № 3 в житловому будинку "Б" (загальна площа 50,4 кв. м, житлова 33 кв. м); квартира № 4 в житловому будинку "Б" (загальна площа 27,2 кв. м, житлова 16,2 кв. м); житловий будинок "Г" (загальна площа 34,1 кв. м, житлова 25,6 кв. м); Сарай "И" (площа основи 19,7 кв. м); вбиральня "Ч" (площа основи 2,1 кв. м).
64. Постановою від 14 червня 2023 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Петренко О. А. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з причини відсутності правовстановлюючого документа, що підтверджує право власності на майно та визначає його склад.
65. Як вбачається з пояснень позивача, домоволодіння АДРЕСА_6 мірою 600 квадратних сажнів, що еквівалентно 2 731 кв. м, на праві власності з усіма будівляминалежало громадянам ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у зв`язку з фактичним володінням на підставі "Укрепительного акта", виданого " Киевским Губернским судом 03.09.1923 года", що підтверджується копією правовстановлюючого документа, наданого Комунальним підприємством київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" за номером ПБ-2023 №7 від 01 лютого 2023 року, за запитом нотаріуса Петренко O. A.
66. На той час домоволодіння складалось з 3 житлових будинків "А", "Б", "В", сараю "Г", "Д" та вбиральні "Е" про що свідчить "Генеральный план усадебного участка НОМЕР_4" (російська мова) від 20.07.1949 року.
67. З технічного паспорту на домоволодіння по АДРЕСА_1 від 02 листопада 1978 року вбачається, що: Будинок "А" побудований у 1900 році; Будинок "Б" побудований у 1917 році; Будинок "В" побудований у 1910 році; Будинок "Г" перебудований з частини сараю (літера "Г" техпаспорт від 1949 р.) в 1951 році. Тобто будинок "А", "Б" та "В" були побудовані на садибній ділянці родини ОСОБА_5 до 03 вересня 1923 року і, відповідно, належали родині ОСОБА_5 .
68. Приблизно в період з 1923 по 1949 рік органами радянської влади було вилучено (націоналізовано) у родини ОСОБА_5 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_6, а саме будинок "А" та "В", про що свідчить "Генеральный план усадебного участка НОМЕР_4" (російська мова) від 20 липня 1949 року. Цими будинками розпоряджався Обком Союзу фінансово-банківських робітників. В наступному вилучена 1/2 частина домоволодіння (будинки "А" та "В") була передана на баланс Подільського Райжитлуправління.
69. В період 1956-1959 років ОСОБА_5 звертався до Подільського Райжитлуправління щодо повернення йому у власність 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_6 .
70. Листом Подільського Райжитлуправління № 057175 від 23 серпня 1957 року ОСОБА_5 повідомлено, що усі спірні питання повинні бути вирішені у судовому порядку та те, що 10 серпня 1957 року в Нарсуді 6-ї ділянки Подільського району це питання розглядалось та рішенням Нарсуду в позові ОСОБА_5 відмовлено. Крім того, ОСОБА_5 звертався до органів прокуратури щодо повернення йому 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_6 . У відповіді прокуратури Подільського району № 24ж від 17 січня 1958 року зазначено про те, що рішенням нарсуду 6-го відділу Подільського району від 1957 року ОСОБА_5 відмовлено в позові до Райжитлуправління щодо визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння, яке знаходиться у АДРЕСА_6, та підтверджено, що друга половина залишається зареєстрованою за ОСОБА_5 .
71. Таким чином, після вилучення 1/2 частини домоволодіння у власності родини ОСОБА_5 залишилась 1/2 частина домоволодіння АДРЕСА_6, що після перерахування становить по 1/6 частині у кожного співвласника: ОСОБА_5 - 1/6 частка; ОСОБА_13 - 1/6 частка; ОСОБА_7 - 1/6 частка.
72. В технічному паспорті від 10 липня 1949 року зазначено, що будинки під літерою "А" та "В" належать ОСОБА_14 фінансово-банківських робітників. Будинок під літерою "Г" та 3/4 частини будинку під літерою "Б" належить ОСОБА_5, а 1/4 частина будинку під літерою "Б" належить ОСОБА_10 .
73. Згідно з довідкою-характеристикою № 628 від 15 квітня 1987 року, виданою Виконкомом Київської міської Ради народних депутатів, для оформлення спадкових прав домоволодіння АДРЕСА_6 належить: ОСОБА_5, який є власником 1/6 частки домоволодіння на підставі "Укрепительного акта" від 03 вересня 1923 року; ОСОБА_6, яка є власником 1/6 частки домоволодіння на підставі "Укрепительного акта" від 03 вересня 1923 року; ОСОБА_7, яка є власником 7/60 часток домоволодіння на підставі "Укрепительного акта" від 03 вересня 1923 року; ОСОБА_11, який є власником 1/20 частки домоволодіння на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 4-ю київською держконторою від 13 серпня 1964 року № НОМЕР_2, за яким ОСОБА_7 продала ОСОБА_11 1/20 частину домоволодіння; 1/2 частина домоволодіння належала районному ЖЕКУ. На цей час (на 15 квітня 1987 року) знесено 2 будинки, долі власників не перераховувались. Як вбачається з даної довідки, ОСОБА_7 від своєї 1/6 частки продала 1/20 частину ОСОБА_11
74. 18 грудня 1948 року 7/60 домоволодіння, що належали ОСОБА_7 або 1/4 частина будинку "Б" (відповідно до "Генеральный план усадебного участка НОМЕР_4" (російська мова) від 20 липня 1949 року) були продані ОСОБА_10 . 23 червня 1949 року нотаріус 4-ї державної нотаріальної контори видав ОСОБА_10 свідоцтво про придбання частини дому, однак дане свідоцтво не було їм зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації.
75. Рішенням Подільського районного народного суду міста Києва від 21 квітня 1987 року право власності на 7/60 часток домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_10 визнано за ОСОБА_4 . Також в даному рішенні суду зазначено, що згідно рішення Подільського районного народного суду міста Києва від 03 липня 1986 року ОСОБА_4 визнано сином ОСОБА_10, який помер у 1958 році.
76. Отже, ОСОБА_7 спочатку в 1948 році від своєї 1/6 частки домоволодіння продала 7/60 ОСОБА_10, після чого в неї залишилась 1/20 частина домоволодіння. Згодом в 1964 році вона також продала і свою 1/20 частку домоволодіння ОСОБА_11, після чого в ОСОБА_7 не залишилось часток в домоволодінні АДРЕСА_1 . Таким чином, після 13 серпня 1964 року ОСОБА_7 не має часток у домоволодінні по АДРЕСА_1 .
77. Згідно з довідкою-характеристикою № 628 від 15 квітня 1987 року, виданою Київською міською Радою народних депутатів, ОСОБА_11 за договором купівлі-продажу придбав 1/20 частку домоволодіння АДРЕСА_6 у ОСОБА_7 .
78. Даний договір був посвідчений 4-ю Київською Держнотконторою 13 серпня 1964 року за реєстровим номером № 17410.
79. Рішенням Подільського районного народного суду міста Києва від 21 квітня 1987 року право власності на 7/60 часток домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_10 визнано за ОСОБА_4 .
80. В рішенні суду зазначено, що 18 грудня 1948 року судовий виконавець Подільського районного народного суду міста Києва продав з торгів ОСОБА_10 7/60 часток домоволодіння АДРЕСА_1, які належали громадянці ОСОБА_7 . На основі даного акту нотаріус 4-ї держнотконтори міста Києва 23 червня 1949 року видав ОСОБА_10 свідоцтво про придбання з торгів частини будинку, однак дане свідоцтво не було зареєстровано в бюро технічної інвентаризації.
81. Також зазначено, що з 1948 року власником 7/60 частини домоволодіння був ОСОБА_10, проте ця частина домоволодіння рахувалась в бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_7 .
82. Заповітом, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Звєрьковою Н. М. від 02 липня 1999 року, ОСОБА_12 заповідала ОСОБА_4 належну їй квартиру АДРЕСА_7 . Квартира № 5 розташована у житловому будинку, позначеному на плані під літерою "Б".
83. ОСОБА_12 перебувала у шлюбі з ОСОБА_11 та після його смерті успадкувала належну йому 1/20 частину домоволодіння АДРЕСА_1, яку він придбав у ОСОБА_7, за договором купівлі-продажу від 13 серпня 1964 року.
84. 02 грудня 1999 року ОСОБА_12 подарувала ОСОБА_4 1/20 частину домоволодіння АДРЕСА_1 (квартиру № 5 ), яку успадкувала після смерті її чоловіка - ОСОБА_11 . Даний договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Звєрьковою Н. М.
85. У договорі дарування зазначено, що 1/20 частина домоволодіння належала ОСОБА_12 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим Четвертою Київською державною нотаріальною конторою 17 вересня 1999 року за реєстровим №5-2416 та зареєстрованого КМБТІ 19 жовтня 1999 року в реєстровій книзі № д. 156-50 за реєстровим № 12631.
86. Таким чином, ОСОБА_4 є власником 1/6 частини домоволодіння АДРЕСА_1, яка складається з: Квартири № 6 що становить 7/60 частин домоволодіння на підставі рішення Подільського районного народного суду міста Києва від 21 квітня 1987 року; Квартири № 5 що становить 1/20 частини домоволодіння на підставі договору дарування від 02 грудня 1999 року.