ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 630/554/23
провадження № 61-3965св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" про відшкодування моральної шкоди
за касаційними скаргами представника ОСОБА_1 - адвоката Тарасенко Віри Юріївни та Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 23 листопада 2023 року у складі судді Малихіна О. О. та постанову Харківського апеляційного суду від 07 березня 2024 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в розмірі 992 400,00 грн без стягнення податків та обов`язкових платежів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 18:35 год в районі будинку АДРЕСА_1 стався наїзд електропотяга ВЛ82М № 085, який рухався з м. Полтави у напрямку м. Харкова, на пішохода ОСОБА_2, 1968 року народження, внаслідок чого потерпілий загинув. Електропотяг належить Акціонерному товариству "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця") і є джерелом підвищеної небезпеки. Загиблий ОСОБА_2 був сином позивачки. У зв`язку зі смертю ОСОБА_2 позивачка зазнала сильних душевних і моральних страждань, що полягає у порушенні її нормальної життєдіяльності через втрату близької для неї людини, відчутті сильного душевного болю. У зв`язку з цим у позивачки порушено нормальний сон, їй сняться жахи, вона перебуває у постійному стресі. На переконання позивачки, загибель ОСОБА_2 сталася через те, що відповідач не вжив можливих заходів для забезпечення безпеки громадян, зокрема не встановив огорожу чи паркани вдовж залізничних перегонів.
Таким чином, відповідач зобов`язаний відшкодувати моральну шкоду, розмір якої визначений, виходячи з того, що позивач втратила найріднішу людину і це спричинило їй тривалі у часі моральні страждання, та з того, що АТ "Укрзалізниця" станом на 30 червня 2021 року отримало чистий дохід у понад 1 мільярд гривень, що свідчить про його платоспроможність.
У зв`язку з цим позивачка просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Люботинський міський суд Харківської області рішенням від 23 листопада 2023 року позов задовольнив частково. Стягнув з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн без стягнення податків та обов`язкових платежів. В іншій частині позову відмовив. Вирішив питання про розмір судових витрат.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та доведеними, оскільки ОСОБА_1 завдано моральної шкоди через втрату близької людини (син, який загинув внаслідок наїзду електротранспорту), що підлягає відшкодуванню відповідачем. При цьому суд врахував, що причиною загибелі ОСОБА_2 є потрапляння під потяг у зв`язку з його грубою необережністю, що полягала у порушенні ним як пішоходом Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 19 лютого 1998 року № 54 (далі - Правила безпеки громадян), що було ускладнено великим ступенем алкогольного сп`яніння, в результаті чого в момент падіння на залізничні колії він не зміг контролювати свою подальшу поведінку. Проте така поведінка загиблого не звільняє відповідача від цивільно-правової відповідальності та підлягає врахуванню судом при визначенні розміру відшкодування.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Харківський апеляційний суд постановою від 07 березня 2024 року апеляційні скарги Тарасенко В. Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1, та АТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" залишив без задоволення. Рішення Люботинського міського суду Харківської області від 23 листопада 2023 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст касаційних скарг та їх узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У березні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Тарасенко В. Ю. подаладо Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Люботинського міського суду Харківської області від 23 листопада 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 березня 2024 року в частині незадоволених вимог позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Підставою касаційного оскарження вказувала те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц та постановах Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 372/3192/18, від 30 січня 2023 року у справі № 740/3561/21, від 17 червня 2020 року у справі № 439/1213/18, від 05 червня 2019 року у справі № 520/11029/14-ц, від 05 серпня 2020 року у справі № 439/1218/18, від 21 червня 2022 року у справі № 599/645/21.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій зробили помилкові висновки в частині відмови у задоволенні її позовних вимог про стягнення моральної шкоди у сумі 892 400,00 грн. Суди не врахували судову практику Верховного Суду у подібних правовідносинах. Визначивши розмір моральної шкоди, якій підлягає стягненню на користь позивачки з АТ "Укрзалізниця", суди не врахували всі обставини справи, не обґрунтували своїх висновків у цій частині. Розмір моральної шкоди є безпідставно заниженим. Крім того, рішення суду першої інстанції не містить посилань на те, що сума морального відшкодування стягнена без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.
У квітні 2024 року АТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Люботинського міського суду Харківської області від 23 листопада 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 березня 2024 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Підставою касаційного оскарження вказувало те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20, від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20, від 23 січня 2019 року у справі № 674/1666/14-ц.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що в матеріалах справи немає доказів моральних страждань позивачки у зв`язку зі смертю її сина, та доказів, що підтверджують втрату нею фізичної, моральної та матеріальної підтримки. Позивачка на обґрунтування ступеня фізичних, душевних чи психічних страждань не надала жодних доказів, як то звернення за фаховою медичною допомогою, проходження реабілітації, висновок судово-психологічної експертизи тощо. Також суди не врахували того, що травмування сталось саме з вини загиблого ОСОБА_2 внаслідок порушення ним Правил безпеки громадян. При цьому в діях відповідача порушень не виявлено. Суд не врахував ступінь усвідомлення та ступінь вини ОСОБА_2, який потрапив на залізничну колію, розумів небезпечність своїх дій як для себе, так і для оточуючих та повинен був врахувати, що перебування на залізничній колії при наближенні потягу матиме наслідком наїзд на нього. Це вказує на те, що загиблий ОСОБА_2 сприяв виникненню і збільшенню завданої шкоди.
У квітні 2024 року АТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" подало відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тарасенко В. Ю.
У травні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Тарасенко В. Ю. подала відзив на касаційну скаргу АТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця", у якому просила залишити її без задоволення, а її касаційну скаргу, подану в інтересах позивачки, задовольнити.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Тарасенко В. Ю. та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
12 квітня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця".
Фактичні обставини
Суди попередніх інстанцій з тексту постанови від 29 січня 2019 року про закриття кримінального провадження № 12017220000001599 встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 18:35 год в районі будинку АДРЕСА_1 стався наїзд електропотяга ВЛ82М № 085 під керуванням машиніста ОСОБА_4, який рухався з м. Полтави у напрямку м. Харкова, на пішохода ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, внаслідок чого потерпілий загинув.
Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12017220000001599 встановлено, що внаслідок транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, в результаті яких настала смерть, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи від 10 січня 2018 року № 3326-ДМ/17. Цим самим висновком підтверджено і те, що в крові трупа ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт у кількості 5,16 проміле, що відповідає умовно смертельній дозі алкоголю.
З показань свідків - машиніста електропотяга ОСОБА_4 і помічника машиніста ОСОБА_5 слідчий встановив, що зазначені особи під час керування електропотягом ВЛ82М № 085 помітили у світлі буферних ліхтарів і прожектора чоловіка, який лежав на залізничній колії, і одразу застосували екстрене гальмування. Але наїзду уникнути не вдалось.
Взявши до уваги висновок судово-залізнично-транспортної експертизи від 28 грудня 2018 року № 1610 щодо відсутності в діях машиніста ОСОБА_4 порушень Правил безпеки руху, які перебували б у причинному зв`язку з транспортною пригодою, слідчий виніс постанову про закриття кримінального провадження № 12017220000001599 з підстав відсутності ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 276 КК України.
Водночас у цьому висновку судовий експерт встановив, що дії пішохода ОСОБА_2 не відповідали вимогам Правил безпеки громадян і що запобігти залізнично-транспортній пригоді міг саме пішохід ОСОБА_2 за умови виконання ним вимог вказаних Правил, і що ОСОБА_2 був травмований внаслідок необережних і необачних дій під час перебування на коліях.
Настання смерті ОСОБА_2 та причина смерті - травматична ампутація нижніх кінцівок зафіксовані у лікарському свідоцтві про смерть від 13 грудня 2017 року № 3326-ДМ/17.
На підтвердження реєстрації факту смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 відділ ДРАЦС по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області видав свідоцтво про смерть від 15 грудня 2017 року НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 є матір`ю загиблого ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданим 04 березня 1969 року Люботинським міським Бюро ЗАГС.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційних скарг, дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.